Третя світова почалась. Поки що в економіці країн Близького Сходу
Близький Схід опинився в епіцентрі безпрецедентної ескалації. Чи перетвориться ця війна на новий нафтовий шок, який перепише ціни на Brent, підтримає Кремль і вдарить по авіації, готельному бізнесу та портовій інфраструктурі Перської затоки?
Зранку 28 лютого те, чого від Дональда Трампа чекали ще з січня після масштабних протестів в Ірані та накопичення сил на Близькому Сході, сталося: США та Ізраїль завдали масштабних ударів по об'єктах режиму аятоли Алі Хаменеї та Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Скоординовані повітряні атаки призвели до загибелі Хаменеї та його оточення, але про розвал влади в країні наразі не йдеться: до такого сценарію режим готувався давно. Тегеран створив тимчасову керівну раду у складі президента Махмуда Пезешкіана, голови Верховного суду Голяма Хосейна Мохсені-Еджеі та в.о. верховного лідера Алірези Арафі.
У відповідь на удари Іран почав атакувати Ізраїль та країни Перської затоки, де є американські бази. Елітні готелі та хмарочоси Дубая, датацентри Amazon, багатоквартирні будинки в Бахрейні та міжнародні аеропорти – всі вони постраждали від ракет і безпілотників. Ці удари можуть похитнути імідж стабільності та безпеки серед багатих країн регіону, який допомагав їм розвивати інвестиції, залучати емігрантів та приваблювати туристів з усього світу.
Чи не найбільше світові ринки непокоїть потенційна нафтова криза – хоча Тегеран не одразу підтвердив закриття Ормузької протоки, через яку проходять майже чверть світових поставок чорного золота та значна частка скрапленого газу, нова ескалація вже призвела до підвищення цін, а танкери застрягли у Перській затоці.
До якої позначки може зрости котирування Brent? Як від нафтового ралі виграє Путін? І як "удари відплати" з боку Ірану вплинули на авіасектор, готельну та портову інфраструктуру Близького Сходу?
Сировинний шок
27 лютого, ще до ударів по Ірану, ціни на нафту піднялися до шестимісячного максимуму, досягнувши 73 дол. за барель еталонної марки Brent. На відкритті торгів 2 березня, через два дні після початку війни в Перській затоці, вона торгувалась вже по 82 дол. – це максимум із 2024 року. Згодом ціна скоригувалась до 79 дол. за барель.
Ф'ючерси на газ в Євросоюзі також зросли – спочатку на 28%, через загрозу поставкам скрапленого природного газу (СПГ). Для ЄС важливо отримувати необхідний їй обсяг палива: хоча зима закінчилася і споживання газу сповільнюється, але наразі запаси низькі. Більше того, Катар призупинив виробництво СПГ після того, як два іранських дрони вдарили по об'єктах QatarEnergy – ціни відреагували злетом на понад 50%.
Основні ж фондові індекси на Wall Street навпаки впали через ризики для торговельних шляхів. Натомість, як традиційний безпечний актив під час криз, до рекордного рівня зростає в ціні золото – цьому сприяє і високий попит на тлі зменшення поставок металу до Дубая.
У контексті "нафтового шоку" The Economist звертає увагу на те, що Трамп не вперше йде на ескалацію у вихідні – так було і влітку 2025 року з ударами по ядерних об'єктах Ірану, і в січні з операцією із захоплення правителя Венесуели Ніколаса Мадуро, – ніби даючи ринкам час зважити всі ризики до відкриття торгів. Проте цього разу це навряд чи спрацює.
Головна точка напруги – Ормузька протока, через яку проходить не менше п'ятої частини всієї світової нафти (близько 15 млн барелів) і СПГ, що доставляються імпортерам морем. Рух суден через протоку не зупинився повністю, але перебої швидко наростають – щонайменше 150 танкерів кинули якір у Перській затоці.
На тлі атак ще в перший день конфлікту, 28 лютого, з'являлись повідомлення про закриття Ормуза. Згодом представник військово-морської місії ЄС Aspides заявив, що кораблі отримують від Корпусу вартових ісламської революції радіоповідомлення про те, що "жодному судну не дозволяється пройти через Ормузьку протоку".
Тим не менш, Іран офіційно не підтверджував наявність такого наказу, хоча протягом багатьох років погрожував блокувати протоку у відповідь на будь-яку атаку на режим.
Проте ввечері 2 березня у КВІР оголосили, що протока закрита. "Всі, хто захоче пройти, будуть атаковані нашими самовідданими героями з ВМС та армії КВІР. Американці мають трильйони доларів боргу. Вони жадають нафти цього регіону. Жодної краплі нафти ви не отримаєте. Знайте це", – заявив радник командувача КВІР Сардар Ебрахім Джаббарі. КВІР уже атакував п'ять танкерів у протоці.
Ключова інтрига зараз у тому, чи зможуть США разом із союзниками запобігти тривалому припиненню поставок через Ормуз. Якщо експорт триватиме, а рішення ОПЕК+ збільшити видобуток стримає злет цін, збитки для світової економіки будуть обмеженими.
Проте якщо протока перетвориться у "мертву зону" надовго, зростання вартості нафти до 100 дол. за барель і вище може вплинути на світову інфляцію, поставивши під загрозу плани центробанків щодо зниження ставок.
На підвищення цін на нафту можуть вплинути і удари Ірану по нафтових об'єктах країн Перської затоки. Так, найбільший нафтовий комплекс Саудівської Аравії в Рас-Танурі, який належить Saudi Aramco, призупинив роботу через атаку дронів.
За довоєнними прогнозами Bloomberg, економічна шкода від нафти ціною понад 100 дол., ймовірно, буде меншою, ніж під час минулих нафтових шоків, зокрема для США. Але наслідки також залежатимуть і від масштабу та тривалості конфлікту: протягом 12-денної війни влітку 2025 року нафта подорожчала на 20% і досягла 79 дол. У разі тривалої блокади протоки вона може перевищити позначку в 108 дол.
Те, що станеться з цінами в довгостроковій перспективі, залежить і від того, чи зможе Трамп досягти заявленої мети – змінити режим в Ірані. "Із потенційним відходом режиму аятол та КВІР країна перестане бути джерелом регіональної нестабільності. Вона зможе розраховувати на полегшення санкцій, які обмежують її участь на світових ринках. Поєднання зростання іранського експорту та зменшення геополітичних ризиків може призвести до надлишку нафти та зробити її ще дешевшою, пише The Economist.
Інший сценарій – прихильники жорсткої лінії в Тегерані залишаються при владі. "Той, хто претендує на посаду Хаменеї, може відчути себе зобов'язаним продемонструвати силу, тримаючи Ормуз закритим та сіючи хаос у протоці. Іран і далі буде регіональною загрозою, а премія за ризик у 8-12 доларів за барель надовго лишиться характерною рисою ринку", – зазначає видання.
З іншого боку, Трамп виключає можливість розміщення наземних військ в Ірані, і жодна країна ніколи не була звільнена від тиранії лише повітряними силами, тому ситуація все ще невизначена.
Не варто забувати й про фактор наближення проміжних виборів у США у листопаді цього року. Популярність Трампа та республіканців падає – частково тому, що виборці вважають їх зусилля недостатніми для зниження вартості життя.
Вищі ціни на заправках у разі затяжної іранської кризи ризикують зробити республіканців ще менш популярними. Зростання вартості бареля Brent на 10 дол. зазвичай підвищує ціну на галон бензину в США на 25 центів протягом кількох днів. Натомість мережам АЗС потрібно набагато більше часу, щоб знизити свої ціни, коли Brent починає дешевшати.
Трамп міг би пришвидшити процес, використовуючи стратегічний нафтовий резерв США в 415 млн барелів. При максимальному обсязі видобутку в 4,4 млн барелів на добу його вистачить на три місяці.
"Але невизначеність, спричинена війною в Ірані, може тривати набагато довше. Трейдерам слід готуватися до ще багатьох тривожних вихідних", – резюмує The Economist.
Як від війни може виграти Путін
Опитані FT і Bloomberg економісти останнім часом моделювали наслідки митних війн, розв'язаних Трампом. Тепер же вони оцінюють масштаби реальної війни в Ірані.
Основним покупцем нафти з країн Перської затоки є Китай, тому його економіка ризикує постраждати від серйозних перебоїв у поставках палива. "Китайські НПЗ імпортують приблизно 99% іранського експорту. Якщо конфлікт затягнеться, Піднебесна ризикує після Венесуели втратити ще одне джерело дешевих барелів", – вважають аналітики TD Securities.
Окрім КНР, ключовими напрямками експорту з регіону охопленого бойовими діями є Індія, Японія та Південна Корея. Вони, ймовірно, зіткнуться зі зростанням цін, спровокованим подорожчанням нафти. Аналітики Capital Economics прогнозують, що підвищення цін на Brent до 100 дол. за барель може збільшити світову інфляцію на 0,6-0,7 п.п.
ЄС також буде серед економік, які сильно постраждають від зростання не лише цін на нафту, але й на СПГ. "Однак безпосередній вплив на політику Європейського центробанку може бути відносно обмеженим, враховуючи, що інфляція в єврозоні залишається на рівні 1,7%. Це може дозволити регулятору дотримуватися своєї поточної політики", – пише FT.
Хоча російський диктатор Путін ризикує втратити одного зі своїх найвпливовіших союзників в особі режиму аятол, Кремль, найімовірніше, отримає вигоду від великого конфлікту на Ближньому Сході та нафтового ралі.
"РФ може виграти від зниження поставок з Ірану до КНР: ймовірно, попит Пекіна зміститься в бік нафти Urals, яка продається зі значним дисконтом, що дещо послабить економічний тиск на Кремль", – вважають аналітики TD Securities. На тлі подій в Ірані до російської нафти знову придивляється Індія: з 2022 року Нью-Делі стало ключовим для Москви покупцем палива, але останнім часом почало дещо скорочувати закупівлі під тиском Вашингтона.
"Путін виграє від війни завдяки зростанню цін на нафту та більшому попиту на його власне санкційне паливо. Недарма, ледве приховуючи захоплення, його посланець Дмитрієв написав: "Незабаром понад 100 доларів за барель". Можливо, він надто оптимістичний, але щодо зростання цін він не помиляється", – визнає оглядач Bloomberg Хав'єр Блас.
Порти і логістика
Під ударом Ірану опинилися і порти країн Перської затоки, які часто одночасно є й військовими базами США. Зокрема, два безпілотники атакували порт Дукм в Омані, де протягом останніх тижнів неодноразово помічали американські військові гелікоптери.
Також серед уражених об'єктів – штаб-квартира П'ятого флоту ВМС США в Манамі: на момент нападу порт був практично порожній від суден.
Під атакою опинився і порт Джебель-Алі в Дубаї – хоча об'єкт і не є офіційною базою США, він є одним з найжвавіших портів заходу американських воєнно-морських сил. Іранські боєприпаси вразили і порт Заїда в Абу-Дабі, де французький флот має постійну базу.
"Будь-яке порушення роботи портів Перської затоки або руху через Ормузьку протоку негайно створює надзвичайно великий негативний ефект для всієї світової економіки", – визнав гендиректор компанії з відстеження суден Pole Star Global Боб Скеа.
"Виклик стає як економічним, так і фінансово-операційним – перенаправлення суден, управління безпекою екіпажу та переоцінка ризиків у режимі реального часу потребує зусиль", – констатує експерт.
Про призупинення прийому низки вантажів для країн Перської затоки і з них оголосив логістичний гігант A.P. Moller-Maersk.
Готелі й туроператори
З проблемами через атаки з боку Ірану зіткнулись готелі та хмарочоси. У Дубаї застряглі туристи чули гул винищувачів над головами та бачили, як уламки дронів падали на елітні готелі Fairmont (на острові Пальма-Джумейра) і Burj Al Arab. В Абу-Дабі постраждав, зокрема, хмарочос комплексу Etihad Towers.
Влада Абу-Дабі офіційно доручила готелям продовжувати проживання гостей, які не можуть покинути країну, гарантуючи, що держава покриє всі додаткові витрати. Схоже доручення випустила і влада Дубая. "Важливо, щоб за цих обставин жоден гість не був виселений", – йдеться у листі Департаменту економіки та туризму Дубая.
Генеральне управління цивільної авіації ОАЕ згодом підтвердило, що в країні через закриття неба "застрягло" понад 20 тис. пасажирів, пообіцявши оплатити розміщення в готелях. У столиці Бахрейну Манамі пошкоджень зазнав готель Crowne Plaza.
Тим часом через невизначеність падають акції туроператорів. Котирування найбільшої в Європі туристичної компанії TUI впали на 8,5% на відкритті торгів 2 березня. Втратили у ціні й акції готельної мережі Accor та круїзної компанії Carnival.
Найбільша авіакриза з часів пандемії
Головні аеропорти Близького Сходу, включно з Дубаєм, найбільш завантаженим у світі хабом (у 2025 році через нього пройшли 95,2 мільйона пасажирів), які також стали мішенню іранських дронів і ракет, були змушені зупиняти роботу – це вже призвело до "найгострішого авіаційного шоку" з часів коронакризи.
28 лютого скасували майже 2800 рейсів, 1 березня – ще понад 3100. На ранок 2 березня скасували додатково понад 2000 перельотів у семи ключових аеропортах – в Дубаї (DXB, один із залів якого пошкоджений, та Аль-Мактум), Досі, Абу-Дабі та Шарджі (ОАЕ), а також в Кувейті та Бахрейні.
За оцінками компанії Cirium, яка займається авіаційною аналітикою, лише в хабах Дубая, Дохи або Абу-Дабі щодня здійснюють пересадку не менше 90 тисяч пасажирів трьох найбільших авіакомпаній – Emirates, Qatar Airways і Etihad Airways.
На ранок 2 березня повітряний простір над Іраном, Іраком, Кувейтом, Ізраїлем, Бахрейном, ОАЕ та Катаром на тлі розширення конфлікту на Ліван все ще залишався практично порожнім. Оцінити точну кількість пасажирів, яких зачепили скасування рейсів по всьому світу – від Балі до Франкфурта – складно, але мова йде про сотні тисяч.
Пасажирів просять перевіряти статус своїх рейсів в інтернеті перед тим, як вирушати в аеропорт. Авіакомпанії видають дозволи на перебронювання квитків без додаткових комісій та підвищення вартості, а деякі – пропонують повне відшкодування вартості. До того ж, екіпажі та пілоти розкидані по всьому світу – це ускладнить процес відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Тим не менш, найбагатші знаходять альтернативні шляхи виїзду з регіону. За даними Semafor, приватні охоронні компанії бронюють парки позашляховиків, щоб перевезти клієнтів за 10 годин їзди з Дубая до Ер-Ріяда, а потім орендують приватні літаки, щоб вивезти їх з Близького Сходу.
Коли 28 лютого дрони і ракети почали летіти на Дубай, охоронні компанії розглядали Оман як основний маршрут виїзду з регіону, але цей варіант став небезпечнішим після того, як 1 березня Іран завдав удару по порту і нафтовому танкеру біля узбережжя країни. Таким чином, найбезпечнішим "маршрутом втечі" є Ер-Ріяд.
"Саудівська Аравія – чи не єдиний реальний варіант для людей, які хочуть виїхати з регіону прямо зараз", – визнав представник компанії Vimana Private Jets Амір Наран, оцінивши вартість перельоту зараз з Ер-Ріяда до Європи чартером у 350 тис. дол.
Аналітики одностайні: авіакомпанії за останні кілька років звикли до перебоїв у перевезеннях, але нинішнє закриття неба та зупинка роботи головних транзитних хабів у Перській затоці безпрецедентні.
Акції Japan Airlines, Singapore Airlines Qantas Airlines, Lufthansa та інших компаній вже впали на 4-6%. Авіаперевізники також стежать за зростанням цін на нафту. "Ключовим фактором впливу на авіасектор будуть ціни на нафту, які, очевидно, підуть догори", – констатує аналітик Бертран Грабовські.
З вечора 2 березня в ОАЕ запустили авіарейси для "застряглих" пасажирів в обмеженому режимі.