Гол у свої ворота: митну війну Трампа оплачують американці
Через рік після оголошення Трампом митної війни глобальні ринки зазнали змін. Чи вдалося Вашингтону реалізувати нову економічну стратегію і хто за це платить?
2 квітня 2025 року Дональд Трамп шокував світ, оголосивши про найжорсткіші і наймасштабніші за останнє століття мита на товари з усіх країн світу.
У той день у своєму виступі під гаслом Make America Wealthy Again ("Зробимо Америку багатою знову") він говорив про те, як інші країни десятиліттями "грабували" та "розкрадали" США, обіцяв майбутній "золотий вік Америки" з відновленням промисловості і зменшенням залежності від імпорту.
Проте на тлі падіння ринків капіталів та через ризик втечі ключових для американської економіки японських інвесторів уже через тиждень був змушений оголошувати 90-денну паузу, представивши це як свою перемогу в "мистецтві укладання угод". Із серпня 2025 року мита таки набули чинності, але світова торгівля занурилася в хаос: Трамп то вводить, то скасовує нові тарифи.
Увесь рік Білий дім обіцяв, що мита відновлять промислову велич США, наповнять бюджет та обмежать економічний вплив Китаю. Через 12 місяців до реалізації кожного з цих кроків є питання. КНР знизила експорт у США, але компенсувала його іншими країнами. Митні збори зросли, але за це заплатили американці, а рішення Верховного Суду порушує питання легітимності митної війни.
Чому з'явився мем "Трамп завжди здає назад"? Чи почала митна війна "золотий вік Америки"? Чому таку політику Білого дому називають голом у власні ворота?
Хронологія митної війни
Під час передвиборчої гонки 2024 року Трамп обіцяв полегшити економічний тиск на американські домогосподарства та "відновити міць США". В основі було твердження, що мита сприятимуть відродженню промисловості та відновленню торгового балансу на користь Штатів. Повернувшись до Білого дому, адміністрація Трампа зробила мита чи не головним елементом економічної програми.
2 квітня 2025 року президент оголосив про жорсткі мита і бажання домовлятися лише з позиції сили. Білий дім тоді анонсував, що на всі товари, які кожна країна експортує в Штати, накладатиметься тариф 10%. Винятком стали кілька держав, на які поширюються санкції або з якими укладені попередні торговельні угоди. Для 85 країн, які експортують у США більше, ніж імпортують, тариф становив 50%.
Такий крок спричинив хаос у міжнародній торгівлі, а світові фондові ринки впали. Трамп наполягав, що "великий бізнес не переймається митами", та 9 квітня був змушений оголосити 90-денну паузу для всіх зборів, які перевищують 10%.
Тоді з'явився мем, вигаданий колумністом FT Робертом Армстронгом: TACO-trade, де TACO – Trump always chickens-out ("Трамп завжди здає назад"). Причиною першого відтермінування мит називали паніку на Wall Street через масовий розпродаж американських державних облігацій японськими інвесторами: Японія є найбільшим зовнішнім тримачем цих активів – на понад 1 трлн дол.
Упродовж наступних місяців Трамп ще не раз то запроваджував, то скасовував мита, збиваючи з пантелику ринки. Ключові торговельні партнери США – Євросоюз, В'єтнам, Велика Британія та Японія – намагались скористатися паузами, аби домовитися про торговельні угоди для зниження митних ставок. Зрештою, після пауз нова митна система США набула чинності із 7 серпня.
Про наближення великих економічних змін Трамп натякав після інавгурації. "Мита зроблять нас неймовірно багатими", – обіцяв 47-й президент США. На цьому тлі американські компанії поспішали заповнювати склади до квітневого підвищення цін, різко збільшивши обсяги замовлень. У січні-березні 2025 року вони ввезли в США на 20% більше товарів, ніж за аналогічні періоди в попередні роки.
Очікуючи підвищення митних тарифів на швейцарське золото, на початку 2025 року компанії із США імпортували цього металу в 50 разів більше, ніж зазвичай (на 72 млрд дол.). Переважна більшість золота йшла із Швейцарії, але Штати залучали і нетипових постачальників, зокрема Узбекистан, Філіппіни та Зімбабве.
За словами Хайші Лі з Гонконгського університету, від загрози мит виграли "десятивідсоткові країни", насамперед Австралія та держави Латинської Америки. Компанії із США нарощували імпорт і з країн з високими тарифами. В'єтнам, Таїланд і Тайвань отримали мита 46%, 36% і 34% відповідно, але лише з Тайваню Штати зафіксували додаткові 34 млрд дол. імпорту у квітні-липні 2025-го.
"Американські імпортери ввозили товари з країн, які могли замінити Китай. Виробники на Тайвані та у В'єтнамі мали зв'язки з американцями, які зміцнилися під час торговельної війни з Китаєм за першої каденції Трампа", – пояснив Лі.
Місяці після початку дії мит характеризувалися хаотичною глобальною торгівлею з поспішним укладанням чи призупиненням торгових угод і новими хвилями запровадження й скасування мит проти окремих країн чи груп товарів. "Якщо запитати економістів, американських посадовців чи будь-кого, що станеться з митами цьогоріч, то я не впевнений, що хтось це знатиме", – констатував Лі.
Судові баталії
Нову митну політику Трампа почали оскаржувати чи не одразу. Коли суди ухвалювали рішення на користь позивачів, Білий дім подавав апеляції, відтягуючи процес, а Трамп вводив мита новими указами в обхід Конгресу. Він розширив трактування загроз нацбезпеці і включив до їх переліку торговий дефіцит.
Сильним ударом по митній системі Трампа стало рішення Верховного суду (ВС) Сполучених Штатів. У лютому 2026 року він скасував правову основу оголошених тарифів. Компанії та деякі штати одразу почали вимагати компенсацій.
Суд вирішив, що Трамп перевищив свої повноваження, використавши закон про надзвичайні повноваження, які адміністрація пояснювала боротьбою з незаконним обігом фентанілу. ВС визнав незаконним стягнення митних зборів на підставі закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Митно-прикордонна служба анонсувала, що припинить стягувати мита.
Трамп розкритикував призначених ним двох суддів ВС, які приєдналися до більшості в рішенні не на користь Білого дому. Такий вердикт його не зупинив: він анонсував "сильніші альтернативи" і заявив, що мита "істотно не обмежать".
Хоча очільник Білого дому і видав указ про скасування мит на підставі IEEPA, де-юре виконавши постанову ВС, але одразу видав новий – про тимчасові 10-відсоткові мита для всіх країн відповідно до торгового закону від 1974 року, відомого як "Розділ 122". Згодом він підвищив їх до 15%. За законом, ці тарифи можуть діяти лише протягом 150 днів, якщо Конгрес не продовжить їх дію.
З урахуванням нового мита і рішучості Трампа шукати інші способи підвищення тарифів імпортери та експортери гадають, що принесуть найближчі місяці.
Чи спрацювала стратегія Трампа
Агресивний митний режим мав принести Білому дому більше доходів, скоротити торговельний дефіцит США і змінити торговельну поведінку Китаю.
Радники Дональда Трампа у квітні 2025 року обіцяли, що нові мита приноситимуть по 600 млрд дол. на рік. На перший погляд, нова політика виправдовує ці очікування: надходження різко зросли і становили 287 млрд дол. Це майже втричі більше, ніж у попередні роки. У 2026-му сума може бути ще вищою.
Проте це на 96% відбувається завдяки американським імпортерам і споживачам, порахували в Kiel Institute for the World Economy. За оцінками економістів, іноземні експортери взяли на себе лише 4% митного навантаження.
"Вашингтон планував, що мита будуть спрямовані проти іноземних корпорацій, а насправді ця політика шкодить внутрішній економіці. Ці тарифи – це гол у власні ворота", – вважає Юліан Хінц із Kiel Institute. Твердження адміністрації Трампа про те, що мита б'ють по кишенях інших країн, він називає міфом.
У Kiel Institute на прикладі підвищення мит для Індії з 25% до 50% (згодом Трамп оголосив про торгову угоду з Нью-Делі та зниження тарифів до 18%) зафіксували показову тенденцію: обсяги торгівлі скорочувалися, але експортні ціни не падали.
За словами Хінца, у довгостроковій перспективі саме американські компанії зіткнуться із скороченням прибутку, а споживачі – з підвищенням цін. Країни, що експортують товари в США, продаватимуть менше і шукатимуть нові ринки.
Трамп обіцяв, що мита повернуть виробництва в Штати, але цього не сталося, визнає Алекс Дуранте з аналітичного центру Tax Foundation. "2025 рік був невдалим для промисловості та ринку праці США. Сектори, що зростають, відносно захищені від мит завдяки виняткам, зокрема щодо ШІ", – каже аналітик.
Розрахунки Tax Foundation підтверджують тезу Kiel Institute: підвищення митних тарифів майже повністю лягло на плечі американських імпортерів. "Мита коштували кожній американській родині тисячу доларів. Це сумарний ефект від того, що підприємствам довелося підвищувати ціни, скорочувати інвестиції, звільняти працівників або знижувати зарплати", – констатує Дуранте.
Дослідження JP Morgan Chase Institute підтверджує: середні компанії, які Трамп обіцяв оживити, були змушені перекладати нові витрати на споживачів, підвищуючи ціни, скорочуючи штат або погоджуючись на менші прибутки.
Шквал мит також мав мінімальний вплив на економічні показники США. За оцінками Brookings Institution, "чистий вплив" на ВВП коливався від збільшення на 0,1% до зменшення на 0,13% залежно від припущень щодо зміни умов торгівлі.
Наслідки тарифного режиму відчутні і за межами США. Дані аналітичного центру ODI Global показують серйозну вразливість країн з низьким та середнім рівнями доходу, які опинилися під "перехресним вогнем" через високу залежність від експорту, відсутність інших торгових партнерів та обмежений фіскальний простір.
У поєднанні із скороченням міжнародної допомоги підвищення мит може зменшити експортні надходження багатьох таких країн на 89 млрд дол. на рік. Бурунді, Південний Судан та Ліван вважаються найбільш уразливими.
Малі острівні держави – Маршаллові Острови та Мікронезія – можуть зіткнутися з економічним ударом на понад 30% їхніх ВВП лише через скорочення допомоги. Експорт В'єтнаму та Камбоджі може впасти на 4-5% їх ВВП через підвищення мит.
Як мита вплинули на торгівлю між США і Китаєм
У квітні 2025 року Трамп запровадив 34-відсоткове мито на товари з КНР. Відтоді протягом більшої частини року Вашингтон і Пекін вели жорстку торговельну війну, у якій взаємні тарифи ненадовго сягали 100%. Лише після зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном 30 жовтня сторони домовилися про призупинення частини обмежень.
Через рік після початку митної війни торгівля між двома найбільшими економіками світу впала до рівня, якого не було кілька десятиліть. З кожних 100 дол., які імпортери США витратили на купівлю товарів, на продукцію з КНР ішли 9 дол. Це найнижча частка з 2001 року. У 2018 році цей показник перевищував 20 дол.
Розв'язання проблеми торговельного дисбалансу з Пекіном – ключове для Трампа. Протягом січня-жовтня 2025 року імпорт з Китаю скоротився на 27%. Це найбільше двостороннє скорочення серед усіх торгових партнерів Вашингтона. Тарифи на товари з КНР вводилися негайно, без відтермінувань та перехідних періодів.
На папері це відповідає меті Білого дому щодо обмеження доступу китайських товарів на ринок. Однак це скорочення потрібно розглядати в ширшому контексті. Імпорт США з Китаю за 2022-2024 роки вже впав на 19% через зростання геополітичної напруженості та попередніх торгових обмежень.
При цьому Китай демонструє значний профіцит зовнішньої торгівлі. Він диверсифікував напрямки експорту та асортимент продукції і зменшив залежність від США. У 2025 році Пекін досяг рекордного профіциту: 1,2 трлн дол.
Частка Китаю в імпорті США в грудні 2025 року знизилася до 7% порівняно з 23% у грудні 2017 року. Торговий дефіцит США з Китаєм у 2025 році скоротився на 32% до 202 млрд дол., що є найнижчим показником з 2005 року.
Насамперед постраждали ноутбуки та смартфони. Хоча частка Китаю в імпорті Штатами споживчої електроніки просіла, Пекін продовжив домінувати в секторі рідкоземельних мінералів, критично важливих для виробництва мікросхем, сонячних батарей, гібридних автомобілів, супутників, лазерів та винищувачів.
Запровадження КНР експортного контролю на мінерали з винятками спричинило значні перебої в роботі американських оборонних концернів та автовиробників. Зі свого боку, Пекін менше купував у США аграрної та енергетичної продукції, але збільшив імпорт літаків. Очікується, що питання рідкоземельних мінералів буде на порядку денному під час зустрічі Трампа із Сі в столиці Китаю в травні.
За оцінками Митної служби КНР, тенденція до скорочення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном зберігається: у січні-лютому експорт з Піднебесної до Штатів знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Тим не менш, новий митний режим Вашингтона лише прискорив реорганізацію ланцюгів постачання. Тепер товари, перш ніж потрапити в Штати, перевантажуються в інших країнах. До того ж Пекін розширив торгівлю з іншими частинами світу, що компенсувало скорочення обсягів торгівлі із США.
Після скорочення імпорту з Піднебесної диверсифікація торгівлі США посилилася через нерівномірне застосування мит. Імпорт з В'єтнаму зріс на 40%, з Тайваню – на 61%, з Мексики – на 5%. "Кілька економік збільшили свою частку в імпорті США, що вказує радше на перерозподіл постачальників, ніж на зменшення залежності від імпорту, як обіцяв Трамп", – підсумовує видання The Conversation.