Дронами по "російському Amazon": історія Wildberries
Після системних ударів дронами по НПЗ і танкерах РФ в Чорному та Азовському морях Україна почала атакувати і логістичні потужності ворога. З минулого тижня під "далекобійними санкціями" опинилися склади найбільшого маркетплейсу Росії – Wildberries ("дикі ягоди").
Хоча засновниця компанії, доларова мільярдерка Тетяна Кім пише про атаку на "звичайних людей", а продавці на Wildberries скаржаться на фінансові втрати та удари по "цивільних об'єктах", насправді маркетплейс уже давно є потужним гравцем у забезпеченні армії РФ та російської економіки загалом: від бронежилетів, бойових шоломів та оптоволокна для дронів до допомоги в обході західних санкцій.
Як Wildberries виріс в РФ до статусу місцевого Amazon? Чому удари по його логістичних центрах вважають помстою за "Нову пошту"? Яка орієнтовна сума збитків?
Що сталося
У ніч на суботу, 18 липня, Україна почала атакувати дронами логістичні центри маркетплейсу Wildberries. Під удари потрапили склади в Котовську (Тамбовська область) та підмосковної Електросталі. Спалахнули пожежі, а компанія заявила про вісім загиблих.
Цілі для атак обрані не випадково. Склад Wildberries в Електросталі на понад 360 тис. кв. м у компанії називали найбільшим і найтехнологічнішим. Саме там у жовтні 2024 року давала інтерв'ю прокремлівським "Ведомостям" голова компанії Тетяна Кім, хвалячись тестуванням безпілотних перевезень між складськими блоками.
Склад у Котовську відкрився в травні 2025 року і був ключовим для логістики в Центральному федеральному окрузі РФ: він зберігав до 54 млн товарів.
У ніч на 22 липня українські дрони вдруге атакували склади Wildberries. Цього разу під удар потрапили великі логістичні центри в Краснодарі та ставропольському Невинномиську: на обох об'єктах спалахнули сильні пожежі.
Комплекс у Краснодарі – теж один з найбільших у системі Wildberries: близько 150 тис. кв. м. Центр у Невинномиську – менший, але також входить до переліку ключових.
Чому Україна б'є по об'єктах Wildberries
На це питання після першої серії атак 18 липня відповів президент Володимир Зеленський. Він назвав "далекобійні санкції" по складах у московському й тамбовському регіонах відповіддю на атаки РФ по українській цивільній інфраструктурі.
Імовірно, президент мав на увазі регулярні російські удари по терміналах "Нової пошти". Про те, що атаки по Wildberries є відповіддю за "Нову пошту", 18 липня повідомив із посиланням на високопоставленого українського посадовця київський кореспондент FT Крістофер Міллер.
"Жахлива ніч, жахливі події для нашої компанії та нашої країни. Це біль, який неможливо описати словами. Немає слів, щоб описати всі почуття та емоції, викликані нападами на звичайних людей, на наших співробітників, на нас із вами, які просто виконують свою роботу", – написала після повторної атаки Кім.
Проте її теза про звичайних, непричетних до війни людей – відверта маніпуляція. Насправді ж склади в московському й тамбовському регіонах задіяні для поставок підсанкційних деталей для виробництва дронів та навігаційного обладнання, підкреслив Зеленський.
Логістичні центри в краснодарському та ставропольському регіонах також були задіяні в забезпеченні російської армії деталями для дронів, навігаційного обладнання і спорядження, заявив президент.
На Wildberries вільно продаються товари для війни: бронежилети, камуфляжні костюми та оптоволокно для дронів.
Хоча росіяни в соцмережах обурюються і кричать про "цивільні цілі" так, ніби самі щодня не бʼють по житлових будинках в українських містах, експерти сходяться на тому, що склади Wildberries – законна воєнна ціль для ЗСУ. Серед згорілих товарів було чимало предметів військового призначення, які військові РФ та їх рідні купують самостійно.
Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан заявив, що Wildberries є "життєво важливим компонентом" російської логістики.
"Обґрунтування ударів по складах Wildberries – це порушення російської логістики та постачань до російської армії й виробників зброї товарів подвійного призначення, критичної електроніки, санкційних товарів", – пояснив він.
За словами Кузана, такі удари можуть суттєво вплинути на російську економіку, а також мати психологічний ефект на російське суспільство і підтримку війни.
Восени 2020 року Wildberries почав працювати в Україні, але одразу ж опинився під критикою. На сайті знайшли футболки з портретами Путіна, одяг із символікою поліції та ВДВ РФ, тож Мінкульт запропонував запровадити санкції. Обмеження проти маркетплейсу та його засновників ввели у 2021 році.
У 2026 році під санкції Британії та ЄС потрапив підконтрольний компанії WB Bank. "Санкції спрямовані проти фінансових мереж, які допомагають обходити західні санкції та підтримують військові закупівлі", – заявили в британському уряді.
Маркетплейс повʼязаний з Кремлем. Влітку 2024 року Wildberries об'єднався з оператором зовнішньої реклами Russ. Злиття мало особисте схвалення від Путіна, а заявлена мета – створення глобального конкурента для Amazon, Alibaba і Google.
Ба більше, розлучення співзасновників Владислава Бокальчука (володів 1% акцій) і Тетяни Кім (99%) та корпоративний конфлікт між ними перетворилися на війну за контроль над бізнесом із перестрілками в Москві між двома путінськими кланами – чеченським і дагестанським.
Глава Чечні Рамзан Кадиров, який захищав права Бокальчука та свої приховані інвестиції в компанію, програв. Контроль дістався дагестанському сенатору Сулейману Керімову, якого не раз називали одним із "гаманців" Путіна.
Очільник Кремля хвалив маркетплейс, а Кім публічно дякувала йому "за високу оцінку роботи Wildberries".
Збитки від ударів
За початковими оцінками, збитки маркетплейсу та його продавців після перших ударів перевищили 100 млрд руб. (1,28 млрд дол.). Постраждати могли 15% усіх складських приміщень компанії.
За новими оцінками, відновлення складів після перших атак може обійтися Wildberries у 22-36 млрд руб. (до 400 млн дол.). Загальна вартість втраченого продавцями товару оцінюється 150-235 млрд руб. (до 2,5 млрд дол.). Після ударів 22 липня ця сума збільшиться, ймовірно, на 100-120 млрд руб. (до 1,5 млрд дол.).
При цьому формально Wildberries не повинен відшкодовувати їм збитки. Із 7 липня компанія, вочевидь, готуючись до такого сценарію, змінила умови співпраці. За новими правилами, маркетплейс звільняється від відповідальності за товари, які були пошкоджені внаслідок "обставин непереборної сили". До них віднесли не лише атаки безпілотників, а й будь-які руйнування, спричинені будь-якими видами озброєння та військовою технікою.
Після першої атаки Кім написала, що компанія все ж "опрацьовує обсяги виплат продавцям та інші заходи фінансової підтримки", проте російські соцмережі накрила хвиля дописів у стилі "А нас-то за что?" і побоювань не отримати обіцяних компенсацій.
"Зникла ще одна ілюзія, що хтось захистить підприємця. Ризики перекладають на нас. Втрати теж стають нашими. Буде тільки гірше", – такими повідомленнями рясніють російські соцмережі.
22 липня у Wildberries таки пообіцяли компенсувати продавцям вартість товарів, що згоріли. Правда, там не уточнили, як розраховуватимуть виплати і коли виплатять гроші, заявивши, що це відбудеться "в найкоротші терміни".
Кредити, "Роснєфть" і красива казка: як Wildberries став "російським Amazon"
"Осінь 2004 року. Дощ. Тетяна Бакальчук, викладачка англійської мови, їде через усю Москву на громадському транспорті – метро, автобус, десять хвилин пішки – за черговою 20-кілограмовою посилкою з одягом". Так у 2012 році починався перший детальний матеріал про Wildberries у російському Forbes. На той час інтернет-магазин працював уже дев'ятий рік. Він щойно випередив за популярністю Ozon.ru, найстарішого російського онлайн-ритейлера.
Співзасновниця маркетплейсу через рідкісні інтерв'ю просувала красиву казку, за якою вона, не маючи ні стартового капіталу, ні досвіду, ні партнерів, ні держпідтримки, у підсумку стала другою в історії РФ бізнес-вумен, чиї статки перевищили 1 млрд дол. Проте все було зовсім не так.
Коли Тетяна вирішила запустити інтернет-магазин, її чоловік Владислав насправді був успішним бізнесменом, а сайт Wildberries, на який, як стверджувалося, ледь вистачило коштів, створила його компанія.
Бакальчук зайнявся бізнесом наприкінці 1990-х: спочатку торгував комп'ютерами. У 2002 році 25-річний підприємець заснував з партнером інтернет-провайдера UTech, який через пʼять років обслуговував 15 тис. клієнтів. Згодом вони продали UTech за 7,5 млн дол.
Запустившись у 2004 році, Wildberries спочатку був просто інтернет-магазином одягу, а не маркетплейсом: одяг купували в ЄС на оптових розпродажах.
На тлі численних конкурентів Тетяна, за її спогадами, виділилася тим, що встановила єдину націнку для покупців з усієї країни – 10% (інші платформи брали 15% з мешканців Москви і до 30% – з інших регіонів) та не вимагала передоплати. Цього, стверджувала вона, виявилося достатньо, щоб "Wildberries розширювався та розвивався дедалі швидше".
Тоді ж Бакальчук познайомився з новим бізнес-партнером – Сергієм Ануфрієвим, співробітником фітнес-клубу Universal Gym. Той запропонував спільно купити дуже велику партію товарів Adidas на 1-5 млн дол. Товар виставили на Wildberries удвічі дешевше, ніж у фірмових магазинах бренду, і продажі швидко пішли вгору. Величезну партію продавали майже два роки. Це був основний товар інтернет-магазину, додавалися й інші бренди.
Поки онлайн-торгівля одягом була ще слабо розвинена, Wildberries здобув конкурентну перевагу над Ozon.ru завдяки швидкій доставці та появі пунктів видачі замовлень. Знижки та акції також були новинкою, які швидко сподобалися клієнтам.
Компанія стрімко зростала, розширюючи асортимент та виходячи на ринки Білорусі й Казахстану. За підсумками 2014 року у Wildberries було 2,5 млн покупців, а статки засновниці перевищили 380 млн дол.
До 2017 року Wildberries вийшов у лідери за обсягом продажів серед усіх інтернет-магазинів та офлайн-мереж РФ. Тоді ж компанія активно конфліктувала з постачальниками. Однією з головних умов співпраці з Wildberries була відстрочка платежів за товар. На своєчасну оплату розраховували лише великі постачальники та бренди, тоді як інтереси дрібних продавців порушувалися. До жовтня 2017 року компанія отримала від партнерів 22 позови на 283 млн руб.
Попри судові баталії, компанія розширила програму знижок, запустила франшизу і стала лідером в РФ у сегменті одягу й взуття. Wildberries активно розширював портфоліо: від власного банку і масштабних логістичних центрів по всій Росії до поставок спортивного екіпірування "паралельним імпортом", купівлі аеропорту, транспортних агрегаторів, онлайн-аптеки та онлайн-продажів автомобілів Lada.
Проте зростання до статусу "російського Amazon" не було б можливим без кредитів та зв'язків із впливовими родинами з оточення Путіна. Wildberries ще у 2006 році став клієнтом банку "ВТБ", а з 2011-го – має кредитну лінію в Сбербанку. За підрахунками The Bell, лише у 2019 році мережа позичила в банків 73,8 млрд руб.
До того ж у Wildberries працювала сестра Тетяни Марина Андрєєва (Кім), яка у своїх соцмережах згадувала родичку Альбіну Цой. Та є сестрою Юрія Цоя – племінника багаторічного віцепрезидента "Роснєфті" Сергія Цоя, який раніше очолював пресслужбу ексмера Москви Юрія Лужкова.
Дружина Сергія, співачка Анна Кім (сценічне ім'я Аніта Цой), є "другом родини" глави "Роснєфті" Ігоря Сєчіна – давнього соратника Путіна. У Wildberries, звісно, заперечують, що Цої сприяли розвитку компанії.