Дронами по "російському Amazon": історія Wildberries
Після системних ударів дронами по НПЗ та танкерах РФ в Чорному та Азовському морях Україна почала атакувати і логістичні потужності ворога. З минулого тижня під "далекобійними санкціями" опинились склади найбільшого маркетплейсу Росії – Wildberries ("дикі ягоди").
Хоча засновниця компанії, доларова мільярдерка Тетяна Кім пише про атаку на "звичайних людей", а продавці на Wildberries скаржаться про фінансові втрати та удари по "цивільним об'єктам", насправді маркетплейс уже давно – потужний гравець у забезпеченні армії РФ та російської економіки загалом: від бронежилетів, бойових шоломів і оптоволокна для дронів до допомоги в обході західних санкцій.
Як Wildberries виросла у РФ до статусу місцевого Amazon? Чому удари по її логістичних центрах вважають помстою за "Нову пошту"? І яка орієнтовна сума збитків?
Що сталось
У ніч на суботу, 18 липня, Україна почала атакувати дронами логістичні центри маркетплейсу Wildberries: під удари потрапили склади в Котовську (Тамбовська область) та підмосковної Електросталі. Спалахнули пожежі, а компанія заявила про вісім загиблих.
Цілі для атак обрані не випадково. Склад Wildberries в Електросталі на понад 360 тис. кв. м у самій компанії називали найбільшим і найтехнологічнішим. Саме там у жовтні 2024 року давала інтерв'ю прокремлівським "Ведомостям" голова компанії Тетяна Кім, хвалячись тестуванням безпілотних перевезень між складськими блоками.
Склад у Котовську відкрився у травні 2025 року і є ключовим для логістики у Центральному федеральному окрузі РФ: він може зберігати до 54 млн товарів.
У ніч на 22 липня українські дрони вдруге атакували склади Wildberries – цього разу під удар потрапили великі логістичні центри у Краснодарі та ставропольському Невинномиську: на обох об'єктах спалахнула сильна пожежа.
Комплекс у Краснодарі – також один із найбільших у системі Wildberries: близько 150 тисяч квадратних метрів. Центр у Невинномиську – менший, але також входить до переліку ключових.
Чому Україна б'є по об'єктах Wildberries?
На це питання після першої серії атак 18 липня відповів президент Володимир Зеленський, назвавши "далекобійні санкції" по складах у Московському й Тамбовському регіонах відповіддю на атаки РФ по українській цивільній інфраструктурі.
Ймовірно, президент мав на увазі регулярні російські удари по терміналах "Нової пошти". Про те, що атаки по Wildberries є відповіддю за "Нову пошту", 18 липня повідомив із посиланням на високопоставленого українського посадовця київський кореспондент FT Крістофер Міллер.
"Жахлива ніч, жахливі події для нашої компанії та для нашої країни. Це біль, який неможливо описати словами. Немає слів, щоб описати всі почуття та емоції, викликані нападами на звичайних людей, на наших співробітників, на нас із вами, які просто виконують свою роботу", – написала після повторної атаки Кім.
Проте її теза про "звичайних, непричетних до війни" людей – відверта маніпуляція. Насправді ж склади у Московському й Тамбовському регіонах задіяні для поставок підсанкційних комплектуючих для виробництва дронів та навігаційного обладнання, підкреслив Зеленський.
Логістичні центри у Краснодарському та Ставропольському регіонах також були задіяні у забезпеченні російської армії комплектуючими для дронів, навігаційного обладнання та спорядженням, заявив 22 липня президент.
На Wildberries вільно продаються товари для війни: від бронежилетів і камуфляжних костюмів до оптоволокна для дронів.
Хоча росіяни у соцмережах обурюються і кричать про "цивільні цілі" так, ніби самі щодня не завдають ударів по житлових будинках в українських містах, експерти сходяться на тому, що склади Wildberries – законна воєнна ціль для ЗСУ. Адже серед згорілих товарів було чимало предметів військового призначення: від приладів нічного бачення до уніформи, яку багато військових РФ та їх рідні купують самостійно.
Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан заявив, що Wildberries є "життєво важливим компонентом" російської логістики.
"Основне обґрунтування ударів по складах Wildberries – це порушення російської логістики та постачання до російської армії й виробників зброї товарів подвійного призначення, критичної електроніки, санкційних товарів тощо", – пояснив він.
"Супутня шкода від таких ударів також може мати серйозний вплив на російську економіку, а також психологічний ефект на російське суспільство і, ймовірно, на подальшу підтримку війни", – додав Кузан.
Wildberries, до речі, почав працювати в Україні восени 2020 року, але одразу ж опинився під критикою. На сайті знайшли футболки з портретами Путіна, одяг із символікою поліції та ВДВ РФ – Мінкульт одразу ж запропонував запровадити санкції. Обмеження проти маркетплейсу та його засновників ввели у липні 2021 року.
А у 2026 році під санкції Британії та ЄС потрапив підконтрольний компанії WB Bank. "Санкції спрямовані проти фінансових мереж, які допомагають обходити західні санкції та підтримують військові закупівлі", – заявили у британському уряді.
Не варто забувати і про зв'язки маркетплейсу з Кремлем. Влітку 2024 року Wildberries об'єднався з оператором зовнішньої реклами Russ: злиття мало особисте схвалення від Путіна, а заявлена мета – створення глобального конкурента для Amazon, Alibaba і Google.
Більше того, розлучення співзасновників Владислава Бокальчука (володів 1% акцій) і Тетяни Кім (99%) та корпоративний конфлікт між ними перетворились на війну за контроль над бізнесом із перестрілками в Москві між двома путінськими кланами – чеченським і дагестанським.
Глава Чечні Рамзан Кадиров, який захищав права Бокальчука та свої приховані інвестиції в компанію, програв. Контроль дістався дагестанському сенатору Сулейману Керімову, якого не раз називали одним із "гаманців" Путіна.
Очільник Кремля хвалив маркетплейс, а Кім публічно дякувала йому "за високу оцінку роботи Wildberries".
Збитки від ударів
За початковими дуже приблизними оцінками, збитки маркетплейсу та його продавців після перших ударів перевищили 100 млрд рублів (1,28 млрд дол.): постраждати могли до 15% усіх складських приміщень компанії.
За новими оцінками, відновлення складів після перших атак може обійтися Wildberries у суму 22-36 млрд рублів (до 400 млн дол.). А загальна вартість товару, втраченого продавцями, оцінюється в діапазоні від 150 млрд рублів до 235 млрд рублів (до 2,5 млрд дол.). Після ударів 22 липня ця сума збільшиться, ймовірно, на 100-120 млрд рублів (до 1,5 млрд дол.).
При цьому формально Wildberries не повинна відшкодовувати їм збитки. З 7 липня компанія, вочевидь, готуючись до подібного сценарію розвитку подій, змінила умови співпраці: за новими правилами, маркетплейс звільняється від відповідальності за товари, які були пошкоджені внаслідок "обставин непереборної сили". До них віднесли не лише атаки безпілотників, а й будь-які руйнування, спричинені будь-якими видами озброєння та військовою технікою.
І хоча Кім після першої атаки написала, що компанія все ж "опрацьовує обсяги виплат продавцям та інші заходи фінансової підтримки", російські соцмережі вже накрила хвиля дописів в стилі "А нас то за что?" та побоювань так і не отримати обіцяних компенсацій.
"Зникла ще одна ілюзія, що хтось захистить підприємця. Ризики перекладають на нас. Втрати теж стають нашими. Буде тільки гірше", – повідомленнями схожого змісту рясніють російські соцмережі.
Ввечері 22 липня у Wildberries таки пообіцяли компенсувати продавцям вартість товарів, що згоріли, але не уточнили, як розраховуватимуться виплати та коли саме гроші будуть виплачені, заявивши, що це відбудеться "у найкоротші терміни".
Кредити, "Роснєфть" і красива казка: як Wildberries стала "російським Amazon"
"Осінь 2004 року. Дощ. Тетяна Бакальчук, викладачка англійської мови, їде через усю Москву на громадському транспорті – метро, автобус, 10 хвилин пішки – за черговою 20-кілограмовою посилкою з одягом", – так у 2012 році починався перший детальний матеріал про Wildberries у російському Forbes. На той час інтернет-магазин працював вже дев'ятий рік – він щойно випередив за популярністю Ozon.ru, найстарішого російського онлайн-ритейлера.
Співзасновниця маркетплейсу через рідкісні інтерв'ю просувала красиву казку, за якою вона, на початку не маючи ні стартового капіталу, ні досвіду, ні партнерів, ні держпідтримки, стала у підсумку стала другою в історії РФ бізнес-вумен, чиї статки перевищили 1 млрд дол. Проте було все зовсім не так.
Коли Тетяна вирішила запустити інтернет-магазин, її чоловік Владислав насправді вже був успішним бізнесменом, а сайт Wildberries, на який, як стверджувалось, ледь вистачило коштів, створила його ж компанія.
Бакальчук зайнявся бізнесом ще наприкінці 1990-х: спочатку торгував комп'ютерами. У 2002 році, у віці 25 років, заснував із партнером інтернет-провайдера UTech – через 5 років після старту він уже обслуговував 15 тисяч клієнтів. Згодом вони продали UTech за 7,5 млн дол.
Запустившись у 2004 році, спочатку Wildberries був просто інтернет-магазином одягу, а не маркетплейсом: одяг закуповували в Європі на оптових розпродажах.
На тлі численних конкурентів Тетяна, за її спогадами, виділилася тим, що встановила єдину націнку для покупців з усієї країни – 10% (інші платформи брали 15% з мешканців Москви та до 30% – з інших регіонів) та не вимагала передоплати. Цього, стверджувала вона, виявилося достатньо, щоб "Wildberries розширювалася та розвивалася дедалі швидше".
Тоді ж Бакальчук познайомився з новим бізнес-партнером – Сергієм Ануфрієвим, співробітником фітнес-клубу Universal Gym: той запропонував спільно закупити дуже велику партію товарів Adidas на 1-5 млн дол. Товар виставили на Wildberries удвічі дешевше, ніж у фірмових магазинах бренду – продажі швидко пішли догори. Величезну партію розпродавали майже два роки – це був основний товар інтернет-магазину, поступово додавалися й інші бренди.
Поки онлайн-торгівля одягом була ще слабо розвинена, Wildberries здобув конкурентну перевагу над Ozon.ru завдяки швидкій доставці та появі пунктів видачі замовлень. Знижки та акції також були новинкою, які швидко сподобались клієнтам.
Компанія стрімко зростала, розширюючи асортимент та виходячи на ринки Білорусі й Казахстану: за підсумками 2014 року у Wildberries було вже 2,5 мвльйона покупців, а статки засновниці перевищили 380 млн дол.
До 2017 року Wildberries вийшов у лідери за обсягом продажів серед усіх інтернет-магазинів та офлайн-мереж РФ. Тоді ж компанія активно конфліктувала із постачальниками. Однією з головних умов співпраці з Wildberries було відстрочка платежів за товар. Але на своєчасну оплату розраховували лише великі постачальники та бренди, тоді як інтереси дрібних продавців порушувалися. До жовтня 2017 року компанія отримала від партнерів 22 судові позови на суму 283 млн рублів.
Попри судові баталії, компанія розширила програму знижок та запустила франшизу, а також стала лідером у РФ у сегменті одягу й взуття. Wildberries активно розширювало портфоліо – від власного банку і масштабних логістичних центрів по всій Росії до поставок спортивного екіпірування "паралельним імпортом", купівлі аеропорту, транспортних агрегаторів, онлайн-аптеки та онлайн-продажів автомобілів Lada.
Проте зростання до статусу "російського Amazon" не було б можливим без кредитів та зв'язків із впливовими родинами з оточення Путіна. Wildberries ще у 2006 році став клієнтом банку "ВТБ", а з 2011-го – має кредитну лінію в Сбербанку. За підрахунками The Bell, лише у 2019 році мережа позичила у банків 73,8 млрд рублів.
До того ж, у Wildberries працювала сестра Тетяни Марина Андрєєва (Кім), яка у своїх соцмережах згадувала родичку Альбіну Цой. Та є сестрою Юрія Цоя – племінника багаторічного віцепрезидента "Роснєфті" Сергія Цоя, який раніше очолював пресслужбу ексмера Москви Юрія Лужкова.
Дружина Сергія, співачка Анна Кім (сценічне ім'я – Аніта Цой) є "другом родини" глави Ігоря Сєчіна – давнього соратника Путіна. У Wildberries, звісно, заперечують, що Цої сприяли розвитку компанії.