Убивча торгівля: як ЄС і США фінансують війну Росії проти України
Попри зниження нафтогазових доходів Росія досі заробляє сотні мільярдів доларів на експорті – від добрив до морепродуктів. Що і скільки купують у Москви європейці та американці?
Іде п'ятий рік великої війни. Здавалося, російська економіка має от-от зазнати краху під тиском санкцій. Різні обмеження зробили РФ слабшою в космічному і технологічному секторах, цивільній авіації, країна зіткнулася з високою інфляцією та дефіцитом бюджету, проте оптимістичні очікування українців не виправдалися.
Нафтове ембарго, персональні санкції та фінансова ізоляція не змусили Кремль зупинити війну. Москва напрацювала сотні схем з обходу санкцій і продовжує генерувати мільярди доларів. З 24 лютого 2022 року росіяни від експорту лише енергоносіїв отримали понад 1 трлн євро, а через призупинення Трампом нафтових санкцій на тлі війни в Ірані Росія може отримати шанс на передишку.
Ключові покупці відомі: Туреччина, Індія, Китай. Залежність РФ від торгівлі з КНР досягла таких масштабів, що Москву називають васалом Пекіна. Попри оборонну та фінансову підтримку України, ЄС теж купує товари з РФ і не лише сировину.
Чому за роки великої війни Брюссель заплатив Москві більше, ніж Києву? Чому російська атомна промисловість досі не під ударом і як РФ обходить обмеження?
ЄС заплатив Кремлю більше, ніж Україні
Після початку великої війни перед Євросоюзом постало болюче завдання: скоротити імпорт продукції з Росії, завдяки якому Кремль фінансує агресію. Болючим цю мету робило те, що РФ входила до трійки провідних експортерів у ЄС.
За 2021 рік ЄС ввіз продукції з Росії на 160 млрд євро, більше поставили тільки США (230 млрд євро) і Китай (472,5 млрд євро). Левова частка імпорту з РФ (64%) припала на енергоносії. Натомість РФ була п'ята в рейтингу покупців товарів з ЄС.
З перших місяців великої війни ЄС почав запроваджувати санкції проти РФ (зараз триває робота над 20-м пакетом), але кожне важливе рішення ухвалювалося з труднощами через позицію союзників Москви в блоці – Угорщини та Словаччини.
Ембарго на імпорт нафти почало діяти з грудня 2022 року, але залишило винятки для Угорщини, Чехії і Словаччини, які отримують її через трубопровід "Дружба".
Попри складний та повільний процес погодження обмежень, у п'ятий рік великої війни ЄС увійшов із забороною на морські поставки російської нафти та нафтопродуктів (із січня 2026 року заборона поширюється і на нафтопродукти, вироблені в третіх країнах з російської нафти), вугілля, сталі, золота і деревини.
Таким чином, імпорт у ЄС з Росії до кінця 2025 року впав на 90% порівняно з початком 2022-го. Торговельний баланс Брюсселя з Москвою вперше з 2002 року вийшов у плюс. Однак повністю відмовитися від російських товарів ЄС не зміг: блок продовжує здійснювати закупівлі на десятки мільярдів євро.
Із січня 2022 року по грудень 2025 року ЄС купив в РФ товарів на 317 млрд євро. Водночас фінансова допомога Україні за цей період, за оцінками Кільського інституту світової економіки, сягнула 201 млрд євро (включно із запланованою).
Те, що ЄС заплатив Москві на 116 млрд євро більше, ніж допоміг Києву, стало наслідком підготовки євросоюзівців до санкцій. У 2022 році країни ЄС активно купували російські енергоносії. Річний імпорт тоді сягнув максимальних з 2012 року 202,5 млрд євро, тоді як допомога Україні становила лише 38 млрд євро.
Таким чином, у перший рік великої війни Росія отримала рекордні нафтогазові доходи бюджету: 11,6 трлн руб. (7,6% ВВП). ЄС тоді купував понад 18% російської нафти та 24% газу. З 2023 року закупівлі стабільно скорочувалися, а підтримка України – зростала (за винятком невеликого зниження у 2024-му).
Що ЄС купував у 2025 році
63% імпорту з Росії припали на нафту і нафтопродукти, вугілля і газ (17 млрд євро). Попри курс на відмову від енергоносіїв з РФ, Угорщина і Словаччина не поспішають знижувати залежність від "Дружби", зловживаючи винятками із санкцій.
Тоді ці послаблення на тлі погроз Орбана заблокувати санкційні пакети аргументували як підтримку країн, що не мають виходу до моря, та надання їм додаткового часу на пошук альтернативних маршрутів поставок. Проте Будапешт не шукав нові варіанти: сировина з РФ сягала 92% нафтового імпорту Угорщини.
Тимчасове припинення транзиту Україною через ремонт пошкодженої ділянки "Дружби" посилило дипломатичний конфлікт між Будапештом та Києвом. Уряд Орбана перед квітневими виборами вдався до шантажу: готовий блокувати надання Україні кредиту ЄС на 90 млрд євро та ухвалення 20-го пакета санкцій проти РФ, поки "Дружба" не запрацює. Ба більше, Будапешт викрав українських інкасаторів з грошима і золотом. Їх та авто повернули Україні, а кошти – ні.
Схожа ситуація з імпортом і в Словаччини: частка поставок з Росії за одинадцять місяців 2025 року перевищила 80% від усього нафтового імпорту.
ЄС залишається найбільшим покупцем російського скрапленого (49% усього експорту з РФ) і трубопровідного (35%) газу. Він ще не потрапив під санкції блоку, але ЄС планує відмовитися від нього до 2027 року. Найбільші покупці СПГ з Росії – Франція, Бельгія та Іспанія, трубопровідного газу – Угорщина і Словаччина.
З 2022 року країни блоку також суттєво диверсифікували імпорт нікелю, більше покладаючись на США, Норвегію, Велику Британію та Канаду. Проте лише в першому кварталі 2025 року ЄС купив російського нікелю на 300 млн дол.
Не лише енергоносії
Поставки деяких товарів з Росії в ЄС навіть перевищили показники 2021 року у грошовому вимірі. Серед них – добрива (1,7 млрд євро, зростання на 14,2% до 2021 року), а також риба і морепродукти (739 млн євро, зростання на 25,5%).
Росія – найбільший світовий експортер добрив. Спроби Брюсселя обмежити їх імпорт стикаються з побоюваннями щодо зростання цін на продовольство в бідних країнах. До того ж продажі азотних добрив, у собівартості яких 80-90% припадають на газ, замінили Росії частину газового експорту в Євросоюз.
На тлі війни на Близькому Сході та ризику дефіциту добрив через блокування Ормузької протоки Угорщина далі відстоює інтереси Москви: вимагає від ЄС тимчасово скасувати мита і додаткові збори на імпорт з РФ та Білорусі.
У першому кварталі 2025 року Росія була найбільшим експортером добрив у 27 країн ЄС, але в травні того року Європарламент запровадив мита на цю продукцію і певну аграрні товари з РФ та Білорусі, щоб обмежити доходи від експорту.
За рішенням Євросоюзу, мита на певні добрива протягом трьох років зростуть з 6,5% до суми, еквівалентної близько 100%, що фактично зупинить торгівлю. До аграрної продукції застосовуватиметься додаткове мито в розмірі 50%.
У 2025 році російські поставки добрив у ЄС сягнули 2 млрд євро, але на початку 2026-го обсяги різко скоротилися через дію мит. Таким чином, ЄС за чотири роки суттєво знизив економічну залежність від Москви, але повного розриву не сталося. Це підтверджує і робота в РФ компаній блоку. Лише у 2024-му бізнеси з країн ЄС заробили 93,5 млрд дол. і віддали Кремлю податками 2,64 млрд дол.
Попри шантаж з боку Будапешта, Брюссель готує 20-й пакет санкцій проти РФ на 570 млн євро. Він має вдарити по металах, хімікатах та мінералах. Під удар може потрапити і російський аміак – ключова сировина для добрив, яку Євросоюз тривалий час виводив з-під санкцій заради продовольчої безпеки.
Американський імпорт
США теж не зупинили імпорт з РФ, хоча і суттєво його скоротили: з 14,14 млрд дол. у першому півріччі 2021 року до 2,5 млрд дол. за січень-червень 2025-го.
Штати, як і ЄС, імпортують російські добрива: у 2021 році – на 1,11 млрд дол., у 2024-му – на 1,27 млрд дол., у першому півріччі 2025-го – на 927 млн дол. США залежать від російських карбаміду, карбамідо-аміачної суміші та калійної селітри.
"Якщо США не введуть санкції на імпорт російських добрив, як це було зроблено щодо білоруського калію, то рівень торгівлі збережеться. РФ залишається одним з найважливіших світових постачальників, її вплив з 2022 року не зменшився", – визнав аналітик ринку добрив з S&P Global Commodity Insights Аллан Пікетт.
За його словами, карбамід та калій Штати можуть купувати в інших країнах, хоча у випадку з калієм це посилило б залежність від Канади на тлі "митної війни". Утім, заяви Пікетта про обмеження щодо калію з Білорусі втрачають актуальність, адже Вашингтон оголосив про зняття санкцій в обмін на звільнення 250 політв'язнів.
Штати також ввозять з РФ один з найважливіших металів в автопромі – паладій. Правда, його імпорт з Росії значно скоротився: у 2024 році США купили цього металу на 878 млн дол., а в першій половині 2025-го – на 600 млн дол.
Крім того, Сполучені Штати імпортували з Росії уран та плутоній: у 2024 році – на 624 млн дол., у першій половині 2025-го – на 755 млн дол.
Португальський корок як приклад санкційних дірок
Після запровадженням санкцій у 2022 році РФ налагодила "сірий" імпорт через дружні держави, насамперед ОАЕ, Грузію, Вірменію, Киргизстан і Туреччину.
Один з прикладів – експорт з Португалії. З одного боку, пряма торгівля між Лісабоном та Москвою обвалилися з понад 26 млн євро у 2021 році до мізерних показників. З іншого – Національний інститут статистики Португалії (INE) фіксує зростання експорту в Киргизстан, Казахстан, Азербайджан, Туреччину та ОАЕ. Усі вони підтримують торговельні відносини з Москвою.
Особливо виділяється Киргизстан: обсяг поставок з Португалії зріс з 200 тис. євро у 2021 році до майже 6 млн євро у 2025-му. "Зростання експорту до цих країн є вагомим свідченням того, що, як і в інших країнах ЄС, є компанії, які обходять санкції через посередників. Португальські компанії експортують продукцію в близькі до Москви країни, які потім відправляють її в РФ", – пише Euronews.
Це підтверджується даними INE: з 2022 року згадані держави імпортують більше підсанкційної для РФ продукції і нарощують її експорт у цю країну. Ідеться і про товари подвійного призначення, які активно використовує російський ВПК: чипи, електронне обладнання, дрони, промислові компоненти, двигуни, генератори.
Особливе місце в експорті має корок, найбільшим світовим постачальником якого є Португалія. Раніше Росія була постійним імпортером цього матеріалу для власного виноробства, але після початку великої війни корок потрапив під антиросійські санкції через його можливе використання у військових цілях.
З 2022 року обсяги продажу португальского корку різко скоротилися. Натомість значно зріс його експорт у Туреччину, ОАЕ, Киргизстан та Казахстан.
На цю статистику звернула увагу португальська влада: прокуратура веде понад 20 розслідувань щодо порушень санкцій. За версією слідства, російські компанії обходять санкції Євросоюзу, використовуючи місцевих бізнесменів і деяких українців. На рахунках підозрюваних уже заморозили близько 25 млн євро.
Приклад Португалії – лише один з багатьох. Розслідувачі постійно знаходять схеми обходу Росією санкцій у різних секторах: від імпорту аграрної техніки до обладнання для чипів, від уживаних автомобілів з Євросоюзу до верстатів для виробництва ракет, дронів та іншої військової техніки армії РФ.
Так, із 6 тис. компаній, які порушують обмеження, торгуючи з російськими підсанкційними підприємствами та постачальниками ВПК, близько 4 тис. – китайські, багато інших – фірми з Туреччини та ОАЕ. Серед їхніх російських контрагентів є чимало тих, хто включений до санкційних списків Заходу.
Немирний атом
Суворих санкцій проти російської атомної енергетики досі немає. У Євросоюзі проти цього найбільше виступає Угорщина, де "Росатом" розвиває АЕС "Пакш". У цьому секторі блок загалом залежний від Москви: РФ володіє 40% світових потужностей із збагачення урану і забезпечує 30% потреб ЄС в урані.
Заклики до запровадження санкцій проти "Росатома" лунають давно. Обмеження проти галузі називають необхідним елементом посилення тиску на Москву.
За даними аналітичного центру Dixi Group, Росія розвиває атомну промисловість не лише в секторі виробництва електроенергії, а й зміцнює свої стратегічні військові можливості включно з ядерними силами та атомним флотом. Росія використовує свою роль на світовому атомному ринку як елемент геополітичного тиску, розширюючи вплив через стратегічні партнерства та будівництво АЕС.
"Росатом" – не просто атомна корпорація. Це інструмент Кремля з десятків структур, кожна з яких відіграє свою роль у підтримці військової машини РФ від виробництва компонентів для дронів до цифрової інфраструктури та незаконного управління окупованою ЗАЕС. Десятки суб'єктів у шістьох категоріях загроз – і жоден з них поки що не потрапив під санкції ЄС", – наголошують у Dixi Group.
Експерти переконані: ослаблення потенціалу РФ у секторі має стати ключовим пріоритетом ЄС. "Найповніший режим санкцій в атомній сфері діє проти Ірану. Ця модель могла б стати основою для розробки системи обмежень проти Москви. Вашингтон уже запровадив персональні санкції проти керівництва "Росатома". ЄС повинен, як мінімум, приєднатися до підходу США, а в найкращому випадку – рухатися в напрямку припинення торгівлі з Москвою", – резюмують у Dixi Group.
Алмази
Алмазна індустрія РФ – приклад того, як обмеження змінюють позиції Кремля на ринку. Через санкції Росія почала продавати алмази сама собі, а експорт у 2024 році обвалився до десятирічного мінімуму (30,37 млн каратів на 2,6 млрд дол.).
Проте санкцій довелося чекати довго – до 2024 року. До того часу російська компанія "Алроса" генерувала мільярди доларів експортного доходу.
У перший рік великої війни РФ поставила в ЄС алмазів на майже 1,5 млрд дол. 95% від цієї суми припали на покупців з Бельгії – в Антверпені розташований найбільший у світі діамантовий хаб. Алмазний квартал цього міста пропускає через себе діаманти з усього світу. Саме тому Брюссель так довго блокував обмеження.
У результаті санкцій офіційний імпорт ЄС знизився майже до нуля. Проте Москва, як і в інших підсанкційних секторах, навчилася обходити обмеження. Ключовим транзитним хабом для поставок алмазів на ринки Євросоюзу і США стала Вірменія. Через неї постачаються дорогоцінні камені на сотні мільйонів доларів.
Що далі
Санкції шкодять економіці РФ: нафтогазові доходи до війни в Ірані скорочувалися, а дефіцит федерального бюджету зростав, як на дріжджах. Проте до масштабного колапсу ще далеко. Тимчасове скасування нафтових обмежень з боку США і зростання цін приносять Москві до 150 млн дол. додаткових доходів на день.
"Росія зможе фінансувати війну проти України до 2027 року, але чим довше вона залишатиметься в стані воєнної економіки, тим гіршими будуть для неї наслідки після закінчення бойових дій", – вважають у НАТО.
"Економіка Росії стагнує, а песимізм бізнесу та споживачів посилюється. Росія в скрутному економічному становищі і Кремль це усвідомлює", – каже головний економіст німецького банку Landesbank Baden-Wuerttemberg Мориц Кремер.
З цим він пов'язує план посланця Путіна Дмітрієва щодо угоди із США на 12 трлн дол. і називає його "гігантським актом підлабузництва". Зважаючи на очевидні проблеми РФ, економіст наполягає, що Заходу слід посилити тиск на Москву, щоб зробити продовження війни неприйнятним для Кремля. Зокрема, він радить краще відстежувати наявні санкції і блокувати "сірий" імпорт та тіньовий флот.
"Крім подальшого фінансування оборонних можливостей України, США повинні нарешті схвалити давно обіцяний двопартійний законопроєкт Грема-Блюменталя, який передбачає високі мита для всіх країн, які купують російські нафту або газ. Росія ніколи не виглядала більш вразливою. Якби США та ЄС діяли спільно, вони могли б підрізати крила економіці РФ. Щоб це сталося, Дональд Трамп має нарешті вирішити, на чиєму він боці", – підсумував Кремер.