Верстати для війни: як обладнання польського заводу опинилося в Росії
Викрито один із каналів потрапляння до РФ високоточного євросоюзівського обладнання, критично важливого для виробництва ракет і безпілотників. Як верстати польського заводу могли опинитися в російській оборонній промисловості?
"Але, будь ласка, у жодному контракті, у жодному листі, окей, у WhatsApp можна, але в жодному контракті і в жодному листі не згадуйте про військових чи щось подібне, добре?" – наполягав у розмові громадянин Туреччини Білал, який від початку великої війни налагодив систему постачання євросоюзівських верстатів у Росію.
Я представилася менеджеркою однієї з російських компаній, яка співпрацює з військово-промисловим комплексом РФ і хоче на постійній основі отримувати обладнання для виготовлення зброї, що застосовується у війні проти України. Предмет розмови одразу зацікавив співбесідника.
Ця історія почалася наприкінці 2025 року. Журналісти StateWatch досліджували митні дані на предмет постачання в РФ підсанкційного обладнання з Євросоюзу для виготовлення ракет, шахедів та іншої зброї, яку країна-агресор застосовує на фронті і проти цивільних.
Серед десятків тисяч щоденних транзакцій увагу привернув польський завод Famot Pleszew. Підприємство з бездоганною репутацією в ЄС, яке десятиліттями виготовляє високоточні верстати для обробки металу. Такі, що здатні працювати з деталями складної геометрії, критично важливі у виробництві компонентів для ракетних систем та безпілотників.
Ідеться про верстати з HS-кодами 8458.11 та 8457.10 – горизонтальні токарні та багатофункціональні обробні центри з числовим програмним керуванням. У міжнародній класифікації вони віднесені до High Priority Items – продукції підвищеного ризику, що може використовуватися у військовому виробництві. За митними даними, за час великої війни до 30 листопада 2024 року в Росію поставили обладнання виробництва польського заводу щонайменше на 1,2 млн дол.
До розслідування долучилися колеги з польського видання Frontstory. Разом з ними розплутувалася схема обходу санкцій через треті країни.
Плешев: місто верстатів
Маленьке містечко на 16 тис. людей у Польщі зосереджене здебільшого на промисловості. Там серед інших діє виробництво верстатів з числовим програмним керуванням Famot Pleszew. Завод працює з 1877 року, у 1999-му його приватизували.
Новим власником стала заснована в Токіо німецько-японська корпорація DMG MORI. У квітні 2024 року Famot перейменували на DMG MORI Poland, але в побуті та митних документах завод іменують по-старому.
Зараз компанія – найбільший виробник верстатів у Польщі та Центральній Європі. Фірма динамічно розвивається, постачає токарні, вертикально-фрезерні, універсально-фрезерні верстати, а також інноваційні системи автоматизації. Наразі там працюють 600 осіб. Це стратегічний постачальник компонентів для інших заводів групи DMG MORI.
З 2017-го по 2021 рік Росія почала скуповувати верстати у Євросоюзі. Близько половини цих постачань здійснила Німеччина. Близько половини ідентифікованих верстатів у Росії теж були німецького виробництва.
За даними ГУР, найбільше німецького обладнання – 148 верстатів – виробила корпорація DMG Mori Seiki. На одному лише підприємстві ПАО "ОДК-Сатурн", яке входить до складу державної корпорації "Ростех" і виробляє двигуни для крилатих ракет та військових літаків, стоять щонайменше 36 таких апаратів.
Імпортувало верстати зареєстроване в Москві підприємство ООО "ДМГ мори рус". Постачання тривали навіть після початку великої війни, тобто компанія мала в РФ власне представництво.
Влітку 2022 року російська філія поставила компоненти верстатів "ОДК-Сатурну", унаслідок чого НАЗК внесло DMG Mori до списку міжнародних спонсорів війни. Тоді корпорація заявила, що вийшла з російського ринку і не причетна до постачань. Це не зовсім правда, адже розслідувачі виявили таких операцій на понад 1,2 млн дол.
Санкт-Петербург: фірма із сигарами – контракти з ВПК
19 липня 2024 року в РФ імпортували вертикальні центри для металообробки загальною вартістю понад 100 тис. дол. У митних документах – стандартне формулювання: "Не для військових потреб". Країна походження – Польща, виробник – FAMOT PLESZEW SP. Z O.O. Згідно з маркуванням, ЄС відносить ці верстати до переліку критично важливого обладнання, що може використовуватися у виробництві озброєння.
Отримувач – російське ООО "Сатурн ЭК" – фірма із Санкт-Петербурга, яка перебуває у санкційних списках США з 2023 року. Її засновниця і директорка – Анна Іванова. Вона також є власницею та директоркою ООО "ЭДЛАУД" (роздрібні продажі продуктів) та директоркою ООО "Сигарный клуб Гавана" (торгівля тютюновими виробами). Судячи із соцмереж Іванової, вона їздить за кордон проводити тренінги з вейксерфу і, найімовірніше, є підставною особою.
До 2016 року засновником фірми "Сатурн ЭК" в російському реєстрі юридичних осіб був зазначений Юрій Скроцкий. Він же є власником ООО "ГК "Снабжение", яким разом з ним володіють Владімір Гаврілов та Дмітрій Архіпов. Останні також є співвласниками згаданого "Сигарного клуба Гавана", де Іванова працює директоркою. Тож усі ці компанії повʼязані між собою.
За наявними даними (після початку великої війни держзакупівлі в РФ стали непублічними), "ГК "Снабжение" системно виконувало держконтракти на сотні мільйонів рублів. Найбільшими замовниками були:
- АО "Концерн "Моринсис-агат" – російська суднобудівна компанія, що спеціалізується на розробці, виробництві та обслуговуванні бойових інформаційно-керівних систем, а також інтегрованих систем автоматизованого управління морськими формуваннями, систем управління вогнем крилатих та балістичних ракет;
- АО "Изумруд" – розробник радіолокаційного обладнання;
- АО "НПК "СПП" – одна з основних військово-промислових компаній РФ, яка виробляє авіаційні системи, що використовуються в російських військових літаках Су-27 та ударних гелікоптерах КА-52;
- АО "НПЗ" – російський виробник стрілецької зброї та оптики для спостереження, що входить до складу корпорації "Ростех";
- АО "НИИ гидросвязи "Штиль" – єдине підприємство в РФ, яке спеціалізується на створенні засобів гідроакустичного зв'язку та гідроакустичних систем аварійно-рятувального призначення для Військово-морського флоту Росії.
Ці підприємства перебувають у санкційних списках різних країн через участь у веденні Росією війни проти України.
До 24 лютого 2022 року "Снабжение" позиціонувало себе як висококваліфікованого постачальника електронних компонентів та модулів провідних іноземних виробників (Altera, Xilinx, Analog Devices, Texas Instruments, Atmel, продукція яких донині наповнює російські ракети та безпілотники).
У 2022 році офіційний сайт компанії видалили. За даними російського юридичного реєстру "Федресурс", у липні того року "ГК "Снабжение" брала в лізинг обладнання виробництва DMG Mori.
Після початку великої війни "ГК "Снабжение" постачала обладнання челябінському радіозаводу "Полет", що виробляє авіаційне обладнання, зокрема для російського Міноборони. Про це йдеться в рішенні Арбітражного суду Челябінської області.
25 грудня 2023 року він частково задовольнив позов у справі, що стосувався великого контракту в межах державного оборонного замовлення. Суд встановив, що "ГК "Снабжение" поставила товарів радіозаводу "Полет" на 868 тис. дол. У цьому рішенні також наведені дати постачань у рамках оборонного контракту.
Очевидно, що особи, повʼязані із "Сатурном ЭК", повʼязані і з оборонними контрактами Росії. Ще один непрямий доказ – після початку великої війни фінансові показники компанії кратно зросли.
Високоточне обладнання з польського заводу Famot для "Сатурн ЭК" постачала турецька компанія OTL Uluslararasi Dis Ticaret Limited Sirketi – структура, яка з 2025 року перебуває під санкціями ЄС, України та Швейцарії.
За даними санкційних органів, вона залучена до схем реекспорту, що використовуються для маскування кінцевих російських отримувачів. За роки великої війни ця компанія ввезла до РФ товарів на 2,5 млн дол.
Домодєдово: корки з амбіціями оборонної галузі
За наявними митними даними (до березня 2025 року включно), останнє постачання обладнання виробництва польського заводу Famot відбулося 30 листопада 2024 року. Сума – майже 82 тис. дол. Ідеться про горизонтальний токарно-фрезерний верстат з числовим програмним керуванням 2017 року випуску, задекларований "для невійськових потреб".
Отримувач – ООО "Кортиса", зареєстроване в 2023 році в Домодєдово, що поблизу Москви. За даними російських реєстрів юридичних осіб, компанія спеціалізується на виготовленні фанери, деревʼяних плит, панелей, корків з деревини.
Теоретично горизонтальний токарно-фрезерний верстат з числовим програмним керуванням, який поставили під час великої війни, можна змусити обробляти навіть дерево.
Проте на практиці використовувати обладнання, розраховане на сталь і титан, із системами охолодження, жорсткою конструкцією та промисловими навантаженнями для виготовлення звичайного дерев'яного корка – технологічний та економічний абсурд. Такі машини створені для виробництва валів, втулок, корпусних деталей і складних вузлів з мікронною точністю, тобто для важкого машинобудування, а не для деревообробки.
Маючи лише двох офіційних співробітників, "Кортиса" за 2024 рік отримала дохід майже 100 млн руб. або близько 1 млн дол.
Розслідувачі знайшли ще одну компанію в реєстрі юросіб РФ, співзвучну з "Кортисою": ООО "Кортис", що постачає верстати і машини з-за кордону. Вона спеціалізується "переважно на державних та муніципальних замовленнях". Зокрема, на її сайті з'являлася продукція DMG Mori.
Доходи компанії злетіли після 2022 року і становлять мільярди рублів. До великої війни на цьому сайті публікували матеріали про академію "ДМГ Мори" в Росії.
У митних даних декларантом вказаний Дмитро Курашов, якого на сайті компанії названо її гендиректором. Крім того, він є власником і директором "Кортису" згідно з російським реєстром юридичних осіб.
Стамбул: не згадуйте військових і все буде добре
Точно невідомо, чи був саме цей верстат поставлений на якесь з підприємств, що виготовляє зброю для війни або співпрацює з російським ВПК. Проте розслідувачі знайшли турецького посередника – компанію Pyramid Muhendislik Ticaret Limited Sirketi, яка поставила польське обладнання Famot для ООО "Кортиса".
Компанія зареєстрована в Стамбулі у 2011 році – так вказано на її сайті. Проте, згідно з турецьким реєстром, вона була заснована в травні 2023 року Білалом Іпеком.
На сайті компанії – контакт Білала в одному з месенджерів. Під виглядом менеджерки однієї з російських компаній, яка тісно співпрацює з військово-промисловим комплексом РФ, журналістка без зволікання набрала вказаний номер.
Телефонна розмова з Іпеком почалася буденно, але швидко вийшла на чутливу тему санкцій і військових контрактів. Після короткого представлення журналістка пояснила мету звернення.
"Наша компанія постачає обладнання для військових у Росії і ми намагаємося знайти постачальників європейського обладнання через добре відому ситуацію, якщо ви розумієте, про що я. Ми намагаємося знайти верстат з ЧПК для нашої роботи, модель CLX-350, виробництва Famot".
У відповідь Білал без пауз уточнив деталі: "Вам потрібен новий чи вживаний?". Почувши, що можливі обидва варіанти, він майже одразу перейшов до головного: "А як щодо оплати? Ви знаєте про санкції?".
Журналістка запевнила: "Ми спробуємо знайти рішення, у нас є партнери в інших країнах, які можуть переказати кошти". Тоді турецький менеджер окреслив власний досвід обходу обмежень.
"Іноді я працюю з іншими російськими компаніями. Працюю з одним банком. Часом нам дозволяють завести гроші в рублях. Я також продавав ЧПК-верстати в Росію минулого року. Я купував їх у Європі й оформляв експортний трансфер. У підсумку ми продавали. Є агенти, розумієте?" – сказав він.
Білал підтвердив, що знає названу марку, але попросив уточнити конфігурацію і навіть запропонував альтернативу. Водночас прозвучала ключова умова співпраці: "Але, будь ласка, у жодному контракті, у жодному листі, окей, у WhatsApp можна, але в жодному контракті і в жодному листі не згадуйте про військових чи щось подібне, добре?".
Після дзвінка спілкування продовжилося в месенджері.
Білал надсилав перелік обладнання, яке готове до продажу. Серед нього більшість підписана як DMG Mori.
За словами Білала, поставити нове обладнання з DMG Mori буде складно, але можливо. Ба більше, він підтвердив, що це вже робилося раніше.
Отже, турецький постачальник підтвердив досвід постачання євросоюзівських верстатів у Росію після запровадження санкцій, готовність шукати фінансові рішення через банки та агентів і наголосив на необхідності уникати будь-яких згадок про військове призначення обладнання в офіційних документах.
Колеги з польського видання Frontstory звернулися із запитами до польського заводу та його материнської компанії. У DMG Mori повідомили, що не можуть виключати можливість того, що треті сторони могли придбати обладнання та незаконно його експортувати.
"Як виробник верстатів ми рішуче протидіємо несанкціонованому переміщенню обладнання. З цією метою ми розробили технологію RMS – Relocation Machine Security: сенсор дозволяє виявляти переміщення верстата й автоматично його вимикає. Запустити його знову на новому місці можна лише після розблокування сервісним техніком DMG MORI.
Ми розробили технологію RMS у Японії багато років тому, постійно її вдосконалювали і поступово впроваджували в усьому світі. З 1 січня 2024 року всі верстати DMG MORI у світі стандартно оснащуються системою RMS. Ми не маємо можливості відстежувати або контролювати розташування старіших верстатів, не оснащених RMS", – ідеться у відповіді.
Попри офіційні заяви DMG MORI про повний вихід з російського ринку ще у 2022 році, високоточні верстати з польського заводу в Плешеві продовжують потрапляти до РФ через турецьких посередників, які спеціалізуються на обході санкцій.
Турецькі трейдери відкрито пропонують схеми приховування військового призначення обладнання в документах, тоді як кінцевими отримувачами в Росії є фірми-прокладки, пов'язані з держзамовленнями для ключових підприємств ВПК. Це свідчить про системну вразливість санкційного режиму ЄС щодо продукції подвійного призначення.