IPO космічного масштабу: Маск виводить SpaceX на біржу
Торгова сесія на американській біржі Nasdaq 12 червня буде історичною не лише для SpaceX, а й для всього фондового ринку. Із розміщенням акцій космічної компанії Ілона Маска з тикером SPCX, світ стає свідком найбільшого IPO в історії.
Книга заявок закрилася 10 червня, зафіксована ціна 135 дол. за акцію. SpaceX планувала залучити 75 млрд дол – і їй це вдалось, а компанію оцінили в 1,77 трлн дол. Показово, що ще за два дні до IPO попит на папери перевищував 250 млрд дол., а суверенні фонди Саудівської Аравії й Кувейту розмістили заявки на купівлю акцій на 1-5 млрд дол.
Що Маск пообіцяв інвесторам? Заради чого він відкинув концепцію "колонізації Марса" і чому критики називають бізнес-план SpaceX галюциногенним?
"Дитино, бережи гроші"
Перед відкриттям біржі Nasdaq SpaceX випустила 555 555 555 акцій за фіксованою ціною 135 дол. за штуку, тож оцінка SpaceX становитиме 1,77 трлн дол. Маск, який є найбагатшою людиною світу, таким чином стає першим в історії трильйонером.
Шлях SpaceX до цього був довгим. Маск, який захоплювався космосом, на початку 2000-х років загорівся амбітною метою зробити космічні польоти дешевшими та надійнішими, а в перспективі – допомогти людству дістатися до Марса.
Ілон зібрав 20 відомих інженерів (серед них був майбутній глава NASA Майкл Гріффін) і розповів їм про бажання створити компанію, аби знизити вартість космічних запусків. Роздратовані його запізненням на зустріч, вони кепкували з початківця космічного бізнесу: "Дитино, бережи гроші, відпочинь на пляжі".
Проте Маск не здався і вклав у ракетобудування 90 млн дол., які отримав після виходу з PayPal. У травні 2002 року в невеликому складі в Каліфорнії він разом із конструктором Крісом Томсоном та фахівцем із ракетних двигунів Томасом Мюллером заснував Space Exploration Technologies, нині відому як SpaceX.
За 24 роки компанія перетворилася на революціонера космічної індустрії, зосередившись на ракетах багаторазового використання, супутниках та Starlink.
Компанія випустила сотні ракет та витіснила Boeing як найбільшого організатора космічних запусків для Пентагону та NASA, а в січні 2026 року взяла участь у першій медичній евакуації астронавта. Це сучасні досягнення, а на початку шляху SpaceX мала довести, що може запускати космічні ракети дешевше за інших.
Компанія розробила дебютну ракету Falcon 1, але перші три запуски у 2006-2008 роках закінчилися провалом, поставивши SpaceX на межу банкрутства. Прорив стався у вересні 2008 року, коли Falcon 1 успішно вийшла на орбіту.
Після цього NASA уклала із SpaceX перший великий контракт на доставку вантажів на Міжнародну космічну станцію (МКС), що стабілізувало фінансове становище дітища Маска. Пізніше SpaceX зосередилася на ракеті Falcon 9.
Наступним кроком стала розробка космічного корабля Dragon. У 2012 році він став першим комерційним кораблем, який доставив вантаж на МКС. Відтоді SpaceX більше не була стартапом. Компанія довела, що може конкурувати на ринку.
Залучаючи кредити та спонсорів, отримуючи державні пільги та субсидії, SpaceX укладала дедалі більше контрактів. У 2017 році компанія успішно запустила ракету-носій Falcon 9, вивівши на орбіту супутник SES-10. Уперше в історії перший ступінь ракети використали повторно. Таким чином корпорація знизила витрати, почавши крок за кроком змінювати ринок комерційних запусків.
Потім компанія диверсифікувалася, зайнявшись супутниковим інтернетом Starlink. Першу велику партію супутників запустили у 2019 році. Згодом цей проєкт став ключовим для бізнес-моделі SpaceX і зараз на орбіті перебувають понад 10 тис. супутників. Ба більше, Starlink став незамінним активом для Пентагону, забезпечуючи супутникове покриття в рамках проєкту Starshield.
На початку великої війни в Україні саме інтернет від Starlink був однією з ключових технологій, які допомогли стримати наступ російських військ. Сили оборони за лічені місяці розгорнули систему супутникового інтернету, зробивши його основою військового зв'язку. Після блокування терміналів Starlink для армії РФ на початку 2026 року Збройним Силам України вдалося відвоювати частину територій.
У травні 2020 року SpaceX знову увійшла в історію, першою з приватних компаній відправивши астронавтів NASA на МКС на борту Crew Dragon Demo-2.
В останні роки корпорація працює над новою багаторазовою ракетою Starship V3, витративши на її розробку понад 15 млрд дол. Starship V3 має доставити астронавтів на поверхню Місяця під час місії Artemis IV у 2028 році. Ця ракета також є ключовою в амбіціях SpaceX з колонізації Марса.
Ставка на ШІ
SpaceX, яка 24 роки залишалася приватною, не мала бажання розміщувати акції на біржі, а топменеджери не раз говорили, що IPO відбудеться лише після польотів на Марс. Однак з грудня 2025 року, коли Маск підтвердив чутки про плани IPO, компанія почала швидко готуватися до виходу на біржу.
Що змінилося і чому SpaceX так поспішала? Уся справа в штучному інтелекті: через ШІ-бум зростає ажіотаж навколо дата-центрів і у світі дедалі активніше обговорюється концепція їх розміщення в космосі.
Технологічний ринок активізувався після листопада 2025 року, коли Google презентувала проєкт Suncatcher – план запуску перших супутників із чипами компанії TPU для створення орбітальних центрів обробки даних (ЦОД) для ШІ.
Запуски перших двох таких ШІ-супутників у космос Google запланувала на 2027 рік. CEO корпорації Сундар Пічаї запевнив, що орбітальні ЦОД стануть "нормальним способом" будівництва дата-центрів уже через десять років.
Після заяв конкурента Маск загорівся цією ідеєю. "Можливості, які ми відкриємо завдяки створенню космічних центрів обробки даних, дозволять фінансувати та забезпечувати розвиток самодостатніх баз на Місяці та цивілізації на Марсі, а також вести експансію Всесвіту", – описував він свою мету співробітникам.
Утім, для реалізації таких проєктів потрібні величезні інженерні зусилля та капітал, який відносно швидко і дешево можна залучити лише через IPO.
Зрештою, саме майбутнім планом "космічного ШІ" та підготовкою до виходу на біржу він пояснив лютневе приєднання своєї ШІ-компанії xAI до SpaceX.
Прогноз Ілона щодо ЦОД оптимістичніший, ніж у Пічаї: він вважає, що космічні ЦОД стануть найдешевшим способом навчання ШІ за два-три роки. У січні 2026-го SpaceX подала запит до Федеральної комісії з питань зв'язку (FCC) щодо виведення мільйона ШІ-супутників, які працюватимуть на сонячній енергії.
Рухається в напрямку космічних ЦОД і Blue Origin Джеффа Безоса, але плани компанії скромніші: вона планує вивести 52 тис. супутників. Nvidia, без ШІ-інфраструктури якої складно уявити технологічний бум, представила обчислювальний модуль Space-1 Vera Rubin, спроєктований для роботи на орбіті.
Гонку за лідерство підтверджує аналітична компанія Gartner. За її оцінками, у 2026 році світові витрати на ШІ перевищать 2,5 трлн дол. Найбільша частка припаде на ЦОД. До того ж, Маск кинув виклик OpenAI та Anthropic, які визначають порядок денний на ринку ШІ-моделей і готуються стати публічними у 2026-му. Обидві компанії подали регуляторам проєктні документи, а їх IPO очікуються восени.
Зважаючи на це, Ілон вирішив не тягнути з виходом на біржу і приурочив його до "параду планет" 8-9 червня та власного дня народження 28 червня.
Чим особливе IPO
Прив'язка виходу SpaceX на біржу до астрономічних подій та історичний рекорд – далеко не єдине, що може зробити це IPO унікальним. Компанія надає індивідуальним інвесторам велику частку акцій: 25-30%.
Під час масштабних IPO роздрібні інвестори отримують 5-10% акцій, а основну частину паперів викуповують інвестфонди та банки. Маск вирішив використати свою велику фан-базу, аби підтримати попит на акції після початку торгів.
До того ж, мільярдер прагне якомога швидше включити свою компанію, у якій він володітиме майже 42% акцій та збереже контроль над ухваленням рішень, до ключових фондових індексів. Nasdaq пообіцяла включити SpaceX до індексу Nasdaq 100 через 15 торгових днів замість звичного очікування мінімум квартал.
З включенням до індексу S&P 500 (входять найбільші за капіталізацією компанії) доведеться почекати, адже S&P Dow Jones Indices відмовилася пом'якшити вимогу щодо прибутковості, з чим у SpaceX проблеми, особливо після поглинання xAI. За прогнозами Evercore, компанія вийде на чистий прибуток не раніше 2027 року, тож її включення до S&P 500 може відкластися до 2028-го.
Що обіцяє Маск
За даними Bloomberg та Reuters, попит на акції SpaceX 10 червня перевищував пропозицію в розмірі 75 млрд дол. майже в чотири рази. Окремі інституційні інвестори подали заявки на суму 10 млрд дол. і більше кожен.
Оскіьки SpaceX залучає 75 млрд дол., IPO стає найбільшим в історії і майже втричі перевищить рекорд 2019 року під час виходу на біржу Saudi Aramco (29,4 млрд дол.). Капіталізація 1,7 трлн дол. дозволить увійти до топ-10 поряд з Nvidia, Apple, Alphabet і Microsoft. Інша публічна компанія Маска, Tesla, коштує 1,4 трлн дол.
Що для такої високої оцінки наразі збиткової SpaceX пообіцяв інвесторам Маск? Відповідь на це питання компанія дала в документах, надісланих регулятору. SpaceX не лише поділилася зі світом стратегічними планами розвитку, а й уперше розкрила деякі невідомі досі подробиці свого бізнесу.
SpaceX оцінює свій потенційний ринок (Total Addressable Market) 28,5 трлн дол. Однак 90% цієї суми припадатимуть не на космос, а на ШІ – сегмент, у якому SpaceX відстає від лідерів – OpenAI, Anthropic та Google. Торік SpaceX витратила на обладнання для ШІ майже 13 млрд дол., зафіксувавши в цьому сегменті 6,4 млрд дол. операційного збитку. Це призвело до чистого збитку всієї компанії.
Від марсіанських амбіцій SpaceX не відмовляється. За її планами, перенесення дата-центрів на орбіту – перший крок на шляху до появи на Місяці, Марсі та за їх межами ринків, вартість яких становить трильйони доларів. Маск не раз говорив про створення на Марсі самодостатніх міст з населенням 1 млн людей.
Реалізація таких цілей у короткостроковій перспективі залежить від успіху Starship. Травневий тест Starship V3 був критично важливим напередодні IPO: SpaceX вдалося успішно його запустити та повернути на Землю неушкодженим.
У проєктній документації до IPO SpaceX також заявила про намір використовувати ресурси небесних тіл, розташованих ближче до Землі. Маск розраховує, що астероїди можуть стати об'єктами для видобутку корисних копалин.
Проте аналітики вважають, що масштабний видобуток критично важливих ресурсів на астероїдах стане можливим не раніше 2040-х років.
Ризики для інвесторів
Ринки і медіа звикли до епатажної поведінки та невиконаних обіцянок Маска: від відправки першого корабля з людьми на Марс у 2022 році до планів збільшити прибутки Twitter у п'ять разів. Проте, попри скандали з DOGE та проросійські заяви, Ілон уміє залучати державні контракти і субсидії. За оцінками WP, для побудови бізнес-імперії він використав 38 млрд дол. державних коштів.
До того ж, він керує компаніями з трильйонною капіталізацією за допомогою інтуїції і часто обирає цілі залежно від того, що роблять конкуренти. За словами колишніх топменеджерів SpaceX, компанія не приділяла особливої уваги ШІ та орбітальним дата-центрам, поки про них не заговорили в Google. Маск написав, що SpaceX займатиметься цим, за кілька днів до презентації проєкту в Google.
Є питання до ідеї орбітальних ЦОД, зокрема, чи будуть вони економічно доцільними. За підрахунками McKinsey, капітальні витрати на наземні ЦОД до 2030 року зростуть до 7 трлн дол. Прихильники концепції орбітальних ЦОД вважають, що космос дозволить здешевити інфраструктуру завдяки низькій вартості сонячної енергії, але скептики з Varda Space Industries у це не вірять. На їх думку, орбітальні обчислювальні потужності коштуватимуть утричі дорожче.
Таку непередбачуваність та неймовірні обіцянки Маска, які часом межують з фантастикою, голова інвесткомпанії Gerber Kawasaki Росс Гербер вважає одним із головних ризиків для потенційних інвесторів. "Це галюциногенний бізнес-план", – сказав він про амбітні цілі SpaceX. За словами Гербера, Маск "з'їхав з глузду" і будує більш зухвалі плани, намагаючись роздути ажіотаж навколо IPO.
Є й інша думка. "Він завжди має рацію в прогнозах. Можливо, його часові рамки неточні, але зрештою він досягне мети", – вважає інвестор SpaceX Пітер Діамандіс.
Негативу додає те, що критично важливий для ШІ-імперії Маска xAI переживає кризу. Поки конкуренти випускали нові потужні ШІ-моделі, xAI втратив 11 з 12 співзасновників. Залишився лише Маск. Причиною кризи він назвав те, що xAI "була побудована неправильно" і її потрібно "перебудовувати з нуля". Ба більше, ефективність використання обчислювальних потужностей під час навчання ШІ-моделей компанії була утричі нижча, ніж в основних конкурентів.
Крім того, Starlink як головна "кеш-машина" SpaceX зіткнулася з труднощами розширення клієнтської бази. У Європі та Північній Америці більша частина населення живе у великих містах і не має проблем з доступом до інтернету. Більший потенціал є в Індії та Африці, але там треба домовлятися з місцевими регуляторами і тарифи будуть значно нижчими, ніж у багатих країнах.
Усе виглядає так, що під час IPO інвесторам пропонують придбати не успішний ШІ-бізнес, а ставку на те, що компанія, яка створює найкращі у світі ракети, зможе розробити і найкращий ШІ, а потім ще й виведе його в космос.
Дати гроші на футуристичну трансформацію, яка, імовірно, не відбудеться в найближчому майбутньому, – такі трюки Маску вже вдавалися, але тепер ставки вищі. Інвестори, схоже, знову повірили в "геній" Маска: IPO SpaceX було перепідписане кілька разів і попит тільки роздрібних клієнтів сягнув 100 млрд дол.