Новий фронт нафтової війни. Як Україна блокує морську логістику Росії

Понад два роки Україна системно нищить російську нафтову галузь ударами по НПЗ, нафтобазах та об'єктах транспортної інфраструктури. Якщо на початку кампанії головною метою було позбавлення російської армії пального, то згодом завдання розширилося до провокування системної кризи всієї економіки агресора.

Останніми тижнями змінився і характер цих операцій: безпілотники дедалі частіше атакують морську логістику ворога. Під ударами опинилися танкери, суховантажі, буксири та пороми, що працюють в Азовському та Чорному морях.

Ключове завдання кампанії – зробити небезпечним використання морських маршрутів, через які Росія постачає пальне до окупованого Криму, перевозить військові вантажі, забезпечує експорт нафти й нафтопродуктів.

Після численних ударів по Керченському мосту та ускладнення наземної логістики цей маршрут став для Кремля одним із найважливіших каналів постачання ресурсів для окупаційного угруповання в Криму.

Через нього проходять невеликі танкери класу "ріка-море", які доставляють нафтопродукти до півострова, а також перевозять пальне для перевантаження на великі океанські танкери. У чому унікальність цієї операції, яких результатів уже вдалося досягти та яку стратегічну мету вона має?

Хірургічна робота

Масштаб операції "МоЛоЧКа" ("Москва Ляже Через Крим") вражає навіть на тлі попередніх успішних кампаній. За даними Сил безпілотних систем (СБС), за 18 днів липня безпілотники вразили 196 суден, що забезпечували російську морську логістику. З них 126 впольовано в Азовському морі, 70 – у Чорному.

Серед цілей – танкери, суховантажі, пороми, буксири та спеціалізовані судна, які перевозили нафтопродукти і військові вантажі. Особливістю операції стала не кількість уражень, а їх характер. За словами президента Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайла Гончара, українські сили навмисно не топлять судна.

"Ураження танкерів робиться "хірургічним" методом. Якщо це морський дрон – атакується гвинто-рульова група в кормовій частині, після чого судно втрачає керованість. Якщо удар завдає БПЛА, то ціллю стає капітанський місток, де зосереджене управління судном. Воно виходить з ладу і потребує ремонту. Це не призводить до розливу нафти і не загрожує екологічною катастрофою", – каже він.

Пошкоджені судна дрейфують у морі та потребують буксирування, що ускладнює рух інших кораблів. Одночасно Росія змушена витрачати ресурси на ремонт, евакуацію та пошук заміни для пошкодженого флоту.

Україна таким чином створює ситуацію, за якої навіть незначне влучання перетворюється на проблему для всієї логістичної системи ворога. Чим більше таких суден виходить з ладу, тим складніше підтримувати безперервне постачання пального до Криму та експортувати російські нафтопродукти.

Крім того, така тактика мінімізує ризики масштабного забруднення моря нафтою і дозволяє досягати головної військової мети: паралізувати функціонування транспортного флоту. Утім, уникнути розливу пального вдається не завжди.

Наслідки атак

Попри майже дві сотні вражень, про зупинення російського морського експорту не йдеться. Однак перші наслідки операції вже помітні. Найбільшого удару зазнала логістика в Азовському морі, де працює "фідерний" флот – невеликі танкери, які перевозять нафтопродукти до окупованого Криму та Керченської протоки.

"Параліч фідерного флоту РФ унеможливлює експорт чорного золота з баз портової перевалки і "наливайок" РФ Волго-Донським каналом та Азовським морем до великих танкерів. Вони не проходять до портів і завантажуються з ємностей танкерів-курʼєрів у Чорному морі на рейді, приймаючи на борт обʼєм з 12-15 таких плавзасобів", – пояснював командувач СБС Роберт Бровді ("Мадяр").

Після початку української кампанії цей маршрут перестав бути безпечним. Головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко каже, що морський експорт нафтопродуктів з портів Азовського моря зупинився, а ще до повної зупинки в першій половині липня обсяги експорту та кількість рейсів скоротилися удвічі.

Наслідки відчули й порти Чорного моря. "За перші двадцять днів липня експорт нафтопродуктів з чорноморських портів упав майже вдвічі до мільйона тонн, а кількість танкерів зменшилася з 55 до 27. Найімовірніше, це пов'язано саме з порушенням логістичних ланцюгів унаслідок атак", – наголошує Клименко.

Тепер Москва вимушена ремонтувати пошкоджений флот. За словами Клименка, кожне уражене судно спочатку необхідно відбуксирувати в безпечне місце, проте ремонтних потужностей не вистачає. "Це величезні черги на судноремонтних заводах. Один ремонт може коштувати 2-5 мільйонів доларів", – пояснює він.

Гончар пропонує оцінювати ефект кампанії разом з ударами по російських НПЗ. "Усі ці удари зупинили експорт основних нафтопродуктів. Росія вже не експортує бензин, припинився експорт реактивного пального, а поставки дизпального впали до мізерних обсягів – 4% порівняно з показниками до початку дронових атак по НПЗ та іншій нафтовій і логістичній інфраструктурі", – каже експерт.

На його думку, якщо темп українських ударів збережеться, то за підсумками 2026 року фінансові втрати Росії можуть обчислюватися десятками мільярдів доларів. "Точну цифру зараз назвати неможливо, але якщо темпи уражень не знизяться, ітиметься про втрату кількох десятків мільярдів доларів", – зазначає Гончар.

Що далі

Може здатися, що головне завдання "МоЛоЧКи" – ускладнити постачання пального до окупованого Криму. Проте опитані ЕП експерти переконані, що справжній задум може бути масштабнішим. За словами Гончара, Україна поступово формує передумови для повної морської блокади російських чорноморських портів.

"Під удар потрапляють не лише танкери з нафтою, а й суховантажі. Ідеться про вогневий контроль над східною частиною Чорного моря", – каже він.

Це б'є і по аграрному експорту Росії. "Прутня вам, а не валютну виручку від експорту збіжжя чорноморським шляхом, хробаки", – попереджав Бровді, констатуючи зупинку судноплавства Азово-Донським каналом. Через цей маршрут агресор вивозив близько 30% свого зерна.

Натомість РФ атакує український зерновий експорт. Російські обстріли морських портів Великої Одеси скоротили експортні спроможності України на третину. 22 липня рух українським морським зерновим коридором зупинився. Російські удари по суднах лише посилюватимуться, визнає президент Володимир Зеленський.

Під загрозою зупинки опинилися поставки і з України, і з Росії, на які сумарно припадають понад 25% світового експорту пшениці. Це призвело до падіння внутрішніх цін на українське зерно, тоді як світові ціни зростають. Росія не зможе цим скористатися, доки українські дрони контролюють її морську акваторію.

РФ попередила всі судна про небезпеку навігації у своїй винятковій економічній зоні в Чорному морі. Щоб протистояти українським дронам, вона перекидає для захисту тіньового флоту операторів БПЛА "Рубікон" з фронту.

Гончар наголошує, що досягти відчутного результату можна лише за умови, що українська кампанія матиме тривалий і системний характер. "Це операція без визначених термінів. Її потрібно підтримувати постійно. Щойно вогневий вплив припиниться – логістика почне швидко відновлюватися", – вважає експерт.

Наступним логічним кроком він називає поєднання безпілотників з далекобійними ракетами. "Якщо до морських та повітряних дронів додати ракетну компоненту, можна ще більше обмежити зовнішню торгівлю Росії через Чорне море. Так свого часу росіяни блокували українські порти", – наголошує Гончар.

"Мадяр" сформулював стратегічну мету чітко: тіньовий флот має зникнути. "Усі танкери ідентифіковані, входять до складу тіньового флоту і перебувають під міжнародними санкціями. Кожен плавзасіб перетворюватимемо на дрейфуючу баржу, сліпу і глуху. Знищення цілей триватиме безстроково", – підсумував він.