АЗС під атакою. Що робить держава та бізнес, щоб у людей було пальне
Росіяни знищили майже 200 українських АЗС. Що можуть зробити держава та бізнес, щоб у людей було пальне?
З квітня 2026 року Росія цілеспрямовано та інтенсивно атакує українські автозаправні станції (АЗС). За даними джерел ЕП, до 6 липня росіяни зруйнували 200 АЗС.
"Ці об'єкти побудовані за приватні кошти та обслуговують винятково мирне населення", – каже головний редактор видання "Нафторинок" Олександр Сіренко.
Найбільше страждають прифронтові регіони: Сумська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Миколаївська області. РФ бʼє і по АЗС Полтавщини, недавно ворог знищив там чотири станції.
Для проросійських телеграм-каналів ці удари є частиною кампанії з провокації паніки. Тепер вони запевняють, що Україна залишиться без пального. За підрахунками ЕП, такі дописи за минулий тиждень отримали понад 2 млн переглядів. Крім того, канали наголошували, що це відповідь за удари по російських НПЗ.
Якими будуть наслідки обстрілів АЗС для бізнесу, що може зробити влада, аби не допустити дефіциту пального, і як захистити заправки та людей?
Наслідки для бізнесу
Тільки за останні два місяці росіяни суттєво пошкодили або зруйнували 18 АЗС компанії WOG у прифронтових областях, розповідають у компанії.
Формат відновлення станцій залежить від ступеня пошкоджень.
"Насамперед ми повертаємо АЗС до рівня працездатного стану, тобто забезпечуємо заправку транспорту і надаємо базові послуги. Наш основний фокус – АЗС має працювати в будь-якому стані, якщо для цього є хоч найменша можливість", – розповідають у WOG.
У компанії кажуть, що повноцінне відновлення однієї АЗС потребує 50-70 млн грн. Залежно від ступеня пошкоджень відновлення може тривати від десяти годин до десяти тижнів.
Видання "Нафторинок" з квітня моніторить знищені АЗС за їх належністю до мереж.
Найбільше постраждали АЗС державної Укрнафти. ЕП звернулася до компанії за коментарем, але на час виходу матеріалу відповіді не отримала.
За словами Сіренка, якщо великі гравці можуть пережити ці атаки, то для невеликих або регіональних мереж втрата кількох об'єктів є суттєвим ударом. Одна заправка коштує близько 1,2 млн дол., а її захист від дронової атаки – 2 млн грн. Втрата кожного такого об'єкта – це сильний удар по бюджету невеликої компанії.
"Мережа Marshall має близько 70 заправок. При цьому тільки за червень росіяни вразили вісім її об'єктів, а з початку квітня – 16. Для такої мережі це колосальні втрати. Те саме стосується компанії "Надежда", якій належить мережа заправок BVS. Це полтавська мережа, яка має 100 АЗС. Вона активно інвестувала в Сумську область, а тепер її об'єкти розбивають до нуля", – розповідає експерт.
Чи буде дефіцит і як доставити пальне
Дефіциту пального не буде, переконують у компанії WOG. "Криза 2022 року багато чого навчила операторів ринку. Зараз ринок максимально диверсифікований за напрямами постачання і логістикою. Пальне не накопичується на одному об'єкті, а постійно перебуває в русі, що робить систему стійкішою до атак.
Диверсифікований ринок, наявність великої кількості постачальників і розвинена логістика дозволяють мінімізувати вплив ворожих атак на доступність пального для споживачів", – кажуть у компанії.
Однак російські удари по АЗС ускладнюють продаж пального споживачам. Сіренко вважає, що створення мобільних АЗС може вирішити цю проблему. Якщо інтенсивність атак збережеться, то ринок ще до зими буде змушений перейти до моделі пересувних точок заправки, щоб підтримувати життєдіяльність населених пунктів. Проте на заваді стоїть державне регулювання.
"Роздрібна торгівля пальним з пересувних засобів заборонена низкою нормативних документів, які може змінити Кабмін. Держава теж стикається з цією проблемою, коли через тендери купує пальне, але заправляти техніку стає ніде. Легалізація бензовозів потрібна і для цивільних, і для підтримання інфраструктури держави", – говорить експерт.
Цю практику змушені були запровадити в Тростянці Сумської області, де росіяни знищили всі заправки. У місті розгортають мережу мобільних пересувних точок, де продають пальне з невеликих бензовозів.
Вони мають обладнання для дозованої видачі палива в баки автомобілів. У такий бензовоз вбудовані: насос, лічильник-витратомір, котушка зі шлангом та стандартний заправний пістолет. Процес заправки через нього виглядає ідентично до того, як ви заправляєте авто на звичайній стаціонарній АЗС.
Проблемою залишається, що при купівлі палива безпосередньо через бензовози розрахунок можливий лише готівкою.
УП надіслала запит до Кабінету міністрів щодо того, як там бачать розв'язання паливної проблеми, але на момент виходу матеріалу відповідь не отримала.
Зберегти людей та АЗС
Ще більш складним завданням є збереження людських життів.
"Водії відмовляються їхати в прифронтові зони, щоб доставити пальне. Така робота стає надзвичайно небезпечною через цілеспрямоване полювання ворожих дронів на транспорт", – розповідає УП директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
За його словами, якщо знайдуться охочі водії, то вони зможуть працювати на мобільних АЗС: ховати цю техніку в ангарах і виводити лише для швидкої заправки.
Наразі роль держави у захисті АЗС мінімальна. Сіренко каже, що бізнес змушений дбати про захист самотужки.
"Керівництво однієї з мереж заздалегідь обклало свої заправки мішками з піском. Коли стався нічний удар, ці прості засоби захисту суттєво знизили рівень поранень серед працівників і фактично врятували їхні життя. Також серед персоналу діє чітке правило: під час небезпеки команда має одразу тікати в укриття, навіть якщо це просто місце в полі поруч з АЗС.
Захисні заходи потребують значних коштів, через що деяким мережам АЗС доведеться піднімати ціни на пальне", – вважає експерт.
Проблема потребує комплексного підходу. Оскільки військовим шляхом та силами ППО повністю захистити всі цивільні АЗС неможливо, владі доведеться йти на дерегуляцію та дозволяти альтернативні, мобільні способи реалізації пального в прифронтових зонах, створюючи для цього нові, адаптовані до умов війни правила гри.