США знову зіткнулися з борговими проблемами. Америці загрожує дефолт?
Обсяг американського держборгу перевищив 40 трлн дол., а ставки за облігаціями зросли, як напередодні світової фінансової кризи 2008 року. Трамп тим часом збирається "купувати" голоси по 5 тис. дол.
Повертаючись до Білого дому у 2025 році, Дональд Трамп обіцяв оптимізувати державні витрати, скоротивши федеральний бюджет із 7 трлн дол. до 5 трлн дол. Для цього він створив Департамент урядової ефективності (DOGE), який очолила найбагатша людина світу, ключовий спонсор його виборчої кампанії, Ілон Маск.
Однак висока активність DOGE із звільненням до 350 тис. співробітників урядових установ, ліквідацією USAID та зупинкою тисяч гуманітарних проєктів обернулася провалом: держборг стрімко зріс до 40 трлн дол. Це більше, ніж уся економіка США (у другому кварталі ВВП становив 32 трлн дол. у річному вираженні).
Економістів лякає не стільки сама сума, скільки шалений темп її досягнення. За терміни Байдена і Трампа з 2016 року державний борг подвоївся, а впродовж останнього року він збільшувався на 90 тис. дол. щосекунди.
Лише на відсотки за боргом витрачається понад 1 трлн дол. на рік. Відсотки виплачуються з федеральних податків. Коли їх не вистачає, уряд бере нові позики, перекладаючи частину витрат на майбутні бюджети та платників податків.
Борг починає сам себе підживлювати. Тим паче, що Трамп пообіцяв 270 мільйонам повнолітніх американців по 5 тис. дол. у разі перемоги республіканців на проміжних виборах. На це може піти 1,3 трлн дол., хоча додаткових коштів у бюджеті немає. Імовірно, знову доведеться позичати.
Які причини такого стрімкого зростання державного боргу? Кому і скільки Штати винні? Чи справді найбільшій економіці світу загрожує дефолт?
Як швидко зростає борг
Сукупний держборг подвоївся із січня 2017 року, коли Трамп уперше став президентом. Тоді борг становив 19,95 трлн дол. Протягом його першої каденції борг зріс на 7,8 трлн дол., насамперед – через витрати на боротьбу з пандемією.
Після повернення Дональда до Білого дому в січні 2025 року заборгованість збільшилася на 3,8 трлн дол. на тлі зростання оборонних видатків через війну з Іраном та повернення імпортерам надміру сплачених мит. У кінці серпня 2026 року загальне зростання боргу за обидві його каденції сягає 11,6 трлн дол.
За адміністрації Джо Байдена уряд теж активно позичав і витрачав кошти у відповідь на пандемію – чого вартують лише трильйонні пакети на подолання наслідків коронакризи та гігантські інвестиції в інфраструктуру. Загалом за каденцію Байдена державний борг Штатів зріс на 8,4 трлн дол.
Борг США вперше перевищив 1 трлн дол. у 1981 році – на це знадобилося 200 років. Один трильйон доларів за цінами 45-річної давнини з урахуванням інфляції еквівалентний 3,67 трлн дол. У березні 2026 року борг перевищив 39 трлн дол., тобто на накопичення останнього 1 трлн дол. знадобилося менше п'яти місяців.
Чому борг зростає так стрімко
"Швидке збільшення держборгу США є неминучим наслідком вимог американців щодо нескінченних податкових пільг, розширення соцвиплат, інвестицій в оборону та відмови вирішувати проблему дефіциту систем медстрахування. Можна звинувачувати в усьому політиків, але насправді дуже мало виборців підкріплять свої занепокоєння щодо боргу готовністю особисто погодитися на вищі податки чи скорочення соцвиплат", – вважає Джессіка Рідл із Brookings Institution.
Які фактори сприяли стрімкому зростанню боргу? Передусім – дві великі кризи: іпотечна 2007-2009 років та пандемія 2020-2023 років, під час яких урядам довелося активно брати позики для фінансування збільшених видатків.
Ще однією причиною зростання запозичень аналітики називають те, що доходи не встигають за витратами. Адміністрації демократів та республіканців не змогли їх стримати або підвищити податки для подолання цього розриву. США щороку витрачають близько 7 трлн дол., з яких майже 60% припадають на різні соціальні програми, проте доходів для покриття цих видатків недостатньо.
Чому росте дохідність держборгу
На тлі перевищення знакової позначки держборгу дохідність 30-річних казначейських облігацій США досягла 5,3%, небачених з 2007 року. Тоді це було передвісником наймасштабнішої фінансової кризи сучасності, від якої світ досі не оговтався. Цього разу все не настільки погано, вважають аналітики.
Економісти виділяють дві основні причини розпродажу облігацій, які не одне десятиліття вважаються одним із головних бенчмарків для фінансових ринків.
"Перша – попит на позикові кошти перевищує їх пропозицію. Друга – підвищення премії за ризик: інвестори сумніваються в здатності країни обслуговувати борг і побоюються, що влада оголосить дефолт або дозволить інфляції зрости, щоб зменшити борг", – пояснює лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман.
"Держоблігації, які тривалий час були головним у світі безпечним фінансовим активом, перестають виглядати такими безпечними. Порівняно з іншими інструментами їх прибутковість уже не видається такою низькою, а в моменти напруженості вони перестають поводитися як активи-притулки", – пише WSJ.
На цьому тлі інвестори почали вимагати премію за тримання облігацій. За даними Массачусетського технологічного інституту, вона наближається до 0,5 в. п.
Озвучені Кругманом фактори очевидні. Видатки бюджету США перевищують доходи майже на 2 трлн дол., хоча зараз немає ні пандемії, ні кризи, а економіка зростає і не потребує настільки масштабних фіскальних стимулів, як раніше.
До того ж цей дефіцит підігріває очікування високої інфляції та нового зростання ставок ФРС і обіцяє збільшення гігантських витрат на обслуговування боргу, які перевищили видатки на оборону (1,1 трлн дол. проти 900 млрд дол.).
Перед виборами 2024 року Трамп обіцяв виправити ситуацію, але після повернення до влади знизив податки для великого бізнесу і заможних американців, що не дозволило скоротити дефіцит.
Ба більше, на тлі падіння рейтингів перед проміжними виборами він пообіцяв виплатити по 5 тис. дол. кожному повнолітньому американцю, якщо республіканці збережуть контроль над Палатою представників і Сенатом. За його словами, це буде "схоже на те, як успішні компанії виплачують дивіденди інвесторам".
Єдиною умовою стане витрачання цих коштів у США. "Ми не хочемо, щоб ви поїхали до Канади", – сказав Трамп на тлі загострення митної війни з Оттавою.
Попри особисті статки в розмірі 7 млрд дол., роздавати власні кошти Трамп не збирається. У Штатах близько 270 млн дорослих, тому виконання обіцянки обійдеться в 1,35 трлн дол. Такі витрати має схвалити Конгрес. Найімовірніше, вони будуть фінансуватися державним коштом – з податків, зборів або позик.
Віцепрезидент Джей Ді Венс припустив, що гроші можна взяти з доходів від імпортних мит і не платити "дивіденди" багатим. Однак надходжень від мит для такої програми недостатньо. При цьому дефіцит федерального бюджету сягає 2 трлн дол., а держборг піднявся до 40,14 трлн дол. і зростає щосекунди.
США переживають ШІ-бум, схожий на бульбашку доткомів 1990-х. IT-гіганти – Microsoft, Amazon, SpaceX, Google – інвестують величезні суми в дата-центри. Оскільки ці корпорації – багаті і надійні позичальники, вони конкурують з Мінфіном США за гроші інвесторів, що призводить до зростання ставок за держборгом.
Після новин про 40-трильйонний держборг і рекордну дохідність облігацій міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив про подвоєння планової програми скуповування державних паперів до 4 млрд дол. 9 вересня уряд оголосив про програму зворотного викупу облігацій на 6 млрд дол. Оскільки ринки розраховували на більше втручання, дохідність паперів знову почала зростати.
Такі кроки Бессента вважаються різким відходом від традиційно обережної політики Мінфіну та визнанням того, що Вашингтон готовий пожертвувати доларом (просів щодо кошика валют) заради стримування прибутковості за держборгом.
Альтернатива – спробувати вирішити структурні проблеми через реформи податкової системи та державних видатків або реструктуризацію боргу. Однак напередодні виборів для Білого дому це електорально ризикований варіант.
Чи є загроза дефолту
На відміну від 2007 року, велика боргова криза Америці не загрожує, вважають економісти. Тоді проблемою стали безнадійні борги за незабезпеченою іпотекою, які банки "перепаковували" як надійні і продавали по всьому світу. Коли "бульбашка" луснула, банки почали банкрутувати, тому влада була змушена взяти на себе борги і запобігти фінансовому краху коштом платників податків.
"Зараз за гроші інвесторів на борговому ринку конкурують не безробітні американці за допомогою винахідливих банкірів, а багаті й кредитоспроможні корпорації. У них більше можливостей покрити збитки, якщо ШІ-бум перетвориться на "бульбашку", – пояснює фінансовий журналіст Bloomberg Джон Отерс.
"Прямої загрози кризи немає, але зростання прибутковості вказує на проблеми. Якщо їх ігнорувати, у якусь мить почнеться масштабний відплив інвесторів з боргу США, тому Бессент намагається заспокоїти ринок", – зазначає Отерс.
"Пишуть, що держборг сягнув 40 трильйонів. Цифра значна, але це не має значення. Не думаю, що США загрожує боргова криза", – погоджується Кругман.
За його словами, ринки не панікують, бо очікують поразки республіканців на виборах. Це має покласти край всевладдю адміністрації Трампа і пом'якшити наслідки її хаотичної економічної політики. Через два роки закінчується й останній відведений Конституцією президентський термін самого Трампа.
"Ринки не очікують від Трампа відповідальних дій. Вони розраховують, що демократи зроблять те, що вже не раз робили: наведуть лад у бюджетному хаосі, який залишили після себе республіканці", – зазначає Кругман.
"Навіть країни з безвідповідальною бюджетною політикою вкрай рідко стикаються з гострою борговою кризою, якщо тільки не позичають в іноземній валюті. У тих, хто позичає у власній валюті, гроші не можуть закінчитися: завжди можна надрукувати ще", – відповідає економіст на питання про загрозу дефолту.
Схожу позицію має експерт аналітичного центру Committee for a Responsible Federal Budget (CRFB) Марк Голдвейн. Він порівняв планку держборгу у 40 трлн дол. з лампочкою check engine в автомобілі: "Check engine не означає, що двигун прямо зараз вийде з ладу, але чітко вказує, що процес виходить з-під контролю. Справа не в розмірах держборгу, а у швидкості, з якою він зріс".
США наближаються до схваленої "боргової стелі" в 41,1 трлн дол., а борг, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, до 2036 року зросте до 64 трлн дол.
Проте США як найбільша економіка світу зі статусом долара як головної світової резервної валюти, за словами Мохамеда Ель-Еріана із Wharton School, мають "набагато більше простору для фінансових промахів", ніж інші країни. "Це ще не червоний сигнал світлофора, але США наближаються до жовтого", – каже він.
До того ж подальше зростання держборгу вплине на добробут американців. За офіційними даними, населення США – майже 343 млн осіб. Таким чином, на кожного громадянина США припадає 117 тис. дол. із сукупних 40 трлн дол.
За прогнозами економістів, американські сім'ї, найімовірніше, зіткнуться з підвищенням ставок за іпотечними, автомобільними та студентськими кредитами. Найсильніше це позначиться на людях з низькими доходами.
Підвищення вартості запозичень для підприємств означатиме зростання цін для споживачів. "Наслідки цієї боргової ситуації так чи інакше позначаться на гаманцях американців", – вважає Майя Макгінеас із CRFB. Однак те, що відбувається в Штатах, ніколи не залишається лише в Штатах, резюмує Ель-Еріан.