"Ми як терпіли". Держава змусить банки сплатити ще 50 млрд грн до бюджету
Влада готується вчетверте запровадити для банків 50-відсотковий податок на прибуток. На думку депутатів, кредитні установи продовжують отримувати надприбутки передовсім завдяки вкладенням в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. Вони переконані: ці кошти варто спрямувати на підтримку бюджету країни, яка перебуває в стані війни.
НБУ та банки категорично проти. Вони апелюють до того, що податок на надприбуток мав бути тимчасовим явищем на початку великої війни. Зараз, переконані вони, потрібно розвивати кредитування, а для цього слід зберігати високу прибутковість банків.
Ініціативу депутатів підтримав Мінфін. Він назвав додаткове оподаткування банків ефективним: після подвоєння ставки бюджет на початку року отримав не тільки планові платежі, а й додаткові кошти.
Податковий тягар
Ціна конфлікту – 50,4 млрд грн. Їх банки сплатять додатково з прибутку наступного року, якщо замість повернення до ставки 25% з них далі стягуватимуть подвійний розмір податку.
Із законодавчою ініціативою продовжити для банків на 2027 рік чинну 50-відсоткову ставку податку на прибуток наприкінці травня виступив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
16 червня його комітет більшістю голосів рекомендував Верховній Раді ухвалити відповідний законопроєкт. "Я хочу, щоб ми відійшли від правок до другого читання: тест вивірений, ми працюємо за ним уже третій рік і по ньому жодних проблем немає", – пояснив Гетманцев.
За розрахунками Мінфіну, завдяки цій ініціативі банки у 2027 році додатково сплатять 37,8 млрд грн, з яких 34 млрд грн надійдуть до держбюджету, а 3,8 млрд грн – до місцевих бюджетів. На початку 2028 року за четвертий квартал 2027-го держава отримає від банків ще 12,6 млрд грн: 11,4 млрд грн – держбюджет, 1,2 млрд грн – місцеві бюджети.
Законопроєкт підтримали 17 членів комітету, один проголосував проти, а двоє утрималися, зокрема перший заступник голови комітету Ярослав Железняк. Він не голосуватиме за документ, доки надходження від цього податку не направлять лише на фінансування оборони. У 2026 році 50% надходжень від податку на прибуток банків через спецфонд бюджету витрачаються на купівлю пасажирських вагонів для "Укрзалізниці".
Гетманцев розповів ЕП, що очікує розгляду законопроєкту в сесійній залі під час наступної парламентської сесії. Вона почнеться у вересні. Восени одночасно з ухваленням бюджету на 2027 рік депутати розглянуть податкові зміни, покликані збалансувати майбутні доходи та видатки бюджету.
З усіх – по 50
Наразі, як і до великої війни, бізнес в Україні сплачує податок на прибуток за ставкою 18%. Банківська система швидко оговталася від шоку 2022 року і вже у 2023-му її прибутковість суттєво зросла. Це спричинило дискусію про те, що з "надприбутків" банків потрібно стягувати "надподатки".
Наприкінці 2023 року парламент зобов'язав їх віддати бюджету 50% свого прибутку за підсумками року. Завдяки цьому державний бюджет отримав з прибутку банків у десять разів більше коштів, ніж у 2022-му. Навіть після сплати підвищеного податку банківська система все одно отримала рекордний чистий прибуток: 83 млрд грн.
З 2024 року банки перевели на ставку 25%, але в другій половині року історія повторилася: під гаслом "бюджету бракує коштів" ставку знову підвищили до 50%. Попри це банківська система перевершила власний рекорд прибутковості, отримавши 90,9 млрд грн чистого прибутку.
Податок на надприбутки (windfall tax) стягується з окремих галузей, які отримують неочікувано високі прибутки, і має на меті спрямувати частину цих коштів на суспільні потреби.
Так, у ЄС запроваджували додатковий збір для енергетичних компаній, які з 2022 року отримували надприбутки через війну Росії проти України. Ці надходження через бюджет спрямовувалися на субсидії та підтримку домогосподарств і бізнесу.
Windfall tax для банків також запроваджували в окремих європейських країнах, зокрема в Іспанії, Італії, Литві, Угорщині, Румунії та Чехії. Появу windfall tax в Україні для банків пояснювали їхньою рекордною прибутковістю і необхідністю фінансування ЗСУ в умовах війни.
Історія могла повторитися і у 2025 році, але Гетманцев публічно заявив, що більше не ініціюватиме податкових змін "заднім числом", і до кінця того року 25-відсоткова ставка для банків не зміниться. Нову позицію депутат пояснив рішенням Конституційного Суду, який наголосив на недопустимості раптових змін у сфері оподаткування, до яких бізнес не може підготуватися в розумні строки.
Унаслідок цього сплата податку банками у 2025 році скоротилася на 11,6%, тоді як їхній чистий прибуток досяг нового історичного максимуму – 126,5 млрд грн.
Податкові надходження могли б зменшитися ще більше, але в грудні Приватбанк вирішив списати 150 млрд грн токсичних кредитів, виданих за часів його колишніх власників. Через особливості законодавства держбанк зобов'язаний сплатити з такого списання податок. Приватбанк вирішив зробити це, поки діяла ставка 25%. Навіть за низькою ставкою це принесло бюджету 37,5 млрд грн.
Приватбанк поспішав, адже банки попередили: з початку 2026 року вони знову повернуться до ставки 50% – утретє, знову на рік і, як тоді запевняли, востаннє.
Утім, цієї обіцянки дотримувалися недовго. У травні Гетманцев ініціював продовження дії ставки 50% на 2027 рік. "579,3 мільярда гривень – доходи 60 банків за підсумками минулого року. Це на третину більше, ніж у 2023 році, і на 14% більше, ніж у 2024-му. Йдеться не просто про прибутки, а про надприбутки банків під час війни, отримані переважно завдяки операціям з державними цінними паперами", – заявив депутат.
Кредити замість податків
Банкіри оцінили фіскальний ефект від продовження дії підвищеної ставки оподаткування 20-25 млрд грн.
"Гусака вже скубуть і скубуть, але можуть бути й наступні. Це може прозвучати негарно, але ми як терпіли: "Вони платять, вони "білі", тож давайте ще, вони ж не заперечують", – обурюється віцепрезидент Асоціації українських банків (АУБ), голова наглядової ради "Європейського промислового банку" Віталій Романчукевич.
Позиція банкірів ґрунтується на кількох основних аргументах.
По-перше, крім внесків акціонерів, прибуток є їхнім єдиним джерелом нарощування капіталу, від обсягу якого залежать можливості розширення кредитування економіки загалом і фінансування проєктів у сферах енергонезалежності та оборони зокрема.
"У разі збільшення оподаткування до 50% темпи кредитування в рамках державних програм зменшаться", – попереджає віцепрезидент АУБ, голова правління банку "Глобус" Сергій Мамедов.
По-друге, у межах євроінтеграції НБУ впроваджує нові стандарти капіталу, управління ризиками, кібербезпеки та фінансової стійкості, що потребуватиме значних витрат. "Це великі щомісячні витрати, які десь треба брати. Для декого може постати питання продажу", – каже Романчукевич.
По-третє, у разі збереження підвищеного оподаткування банки погрожують збільшити для клієнтів ставки за кредитами та комісії за обслуговування. "Рішення щодо оподаткування радикально зменшить інвестиційну привабливість фінансового сектору. Цей шлях повністю ламає конструктивну модель розвитку фінансової системи", – вважає Мамедов.
Крім того, банки не погоджуються з тезою про те, що вони "заробляють багато". "За перший квартал 2026 року банки сформували резерви на 6,3 мільярда гривень. Для підтримки кредитування ми, крім ліквідності, повинні мати ще й капітал", – каже голова ради Національної асоціації банків, голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий. Відрахування в резерви становили 4,7% всіх витрат банків за перший квартал і 4% – у січні-квітні.
Раніше аргументація банків була ширшою: замість сплати більшого податку на прибуток вони пропонували на ці кошти купити більше ОВДП. Зараз такий компроміс навіть не обговорюється.
Банківська спільнота обрала іншу стратегію: вони почнуть залучати асоціації підприємців, зокрема Європейську бізнес-асоціацію, та ветеранський бізнес, щоб разом публічно тиснути на уряд і парламент.
Підтримка регулятора
НБУ підтримав банки в їх прагненні зафіксувати ставку не вище 25%. "Екстраподаток безпосередньо обмежує майбутній кредитний ресурс економіки. Очікувані надходження від продовження підвищеного податку – близько 20 мільярдів гривень, водночас держава ризикує втратити в майбутньому 200-300 мільярдів гривень потенційного ресурсу для кредитування економіки", – заявляв голова НБУ Андрій Пишний.
Він вважає, що ситуація змінилася: якщо у 2023 році "прибуток значною мірою мав неринкову природу", то зараз відбувається "природний процес повернення до більш ринкової моделі роботи сектору" і рентабельність капіталу банків знижується.
Сплату банками значних сум податків Пишний називає непропорційним навантаженням, яке "дискримінує галузь та відлякує інвесторів".
НБУ також лякає, що вплив високого податку на капітал банків може зірвати план інтеграції з ЄС.
Ризики є завжди
Навіть після сплати підвищеного податку банківський сектор залишається прибутковішим за банківські системи країн ЄС.
Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій підрахував, що українські банки у 2024 році за ставки податку 50% продемонстрували рентабельність капіталу (ROE) на рівні 25,2%. Для порівняння: банківська система Румунії за той же період мала ROE 21,9%, Угорщини – 19,6%, Литви – 18,7%. У середньому банки країн ЄС заробили 9,3% ROE.
У 2025 році, коли ставка податку зменшилася до 25%, показник ROE українських банків зріс до 29,9%. Оперативні дані за січень-квітень 2026 року свідчать, що після повернення підвищеної ставки ROE знизився до 21,7%.
Паращій розуміє небажання банків "віддавати 50% прибутку уряду і, звісно, це не дуже справедливо". "Для потенціалу кредитування це теж погано, хоча той потенціал поки що не досягнутий", – каже він.
За його підрахунками, нормативи адекватності капіталу банків дозволяють їм видати додатково навіть не 200-300 млрд грн нових кредитів, а 400 млрд грн. "Тобто не високі податки обмежують надання нових кредитів", – вважає Паращій.
Ще одне питання – скільки насправді додатково отримає бюджет, коли половину ринку займають державні банки. Уряд отримує від них не тільки податок на прибуток, а й дивіденди (їх платять лише Приватбанк та Ощадбанк), тому може зобов'язати їх сплатити більше навіть за нижчої податкової ставки. Інші три держбанки використовують прибуток для розв'язання проблем з капіталом.
"Великі державні банки не матимуть проблем з дотриманням нормативів через підвищений податок на прибуток. Однак у випадку з Укрексімбанком, вочевидь, про виплату дивідендів доведеться забути ще на кілька років", – каже фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків.
Найбільше постраждати від додаткового оподаткування можуть приватні банки.
Паращій підрахував, що ці установи отримували у 2024-2025 роках 72-85 млрд грн до оподаткування відповідно. Ставка 25% означає сплату ними 17,9-21,3 млрд грн. Тому він вважає оцінку НБУ щодо 20 млрд грн додаткових податкових відрахувань більш коректною. "Розрахунки Мінфіну мають сенс хіба що у випадку, якщо до кінця цього року уряд продасть усі держбанки", – пояснив він.
Саме таке доручення президент Володимир Зеленський давав уряду: до кінця 2026 року приватизувати "Сенс банк" та Укргазбанк.
"Що ви будете робити з банками, які будете виставляти на продаж, щонайменше два банки? Чи приваблива ставка 50% і чи не знижуєте ви таким чином вартість банків для іноземних інвесторів? Чи знову хтось перекупить свій із тих, хто наглядає за певними банками?" – обурилася членкиня фінансового комітету парламенту Ніна Южаніна, яка утрималася від голосування за законопроєкт.
Безумовно, каже Демків, ставка 50% негативно впливатиме на інвестиційну привабливість банків та їх оцінку, як і інші фактори, спричинені війною: заборона на виплату дивідендів, валютні обмеження та загальна невизначеність. "Якщо на порівняно невеликі банки попит навіть активізувався, то з більшими установами ситуація менш очевидна", – резюмує він.
Уряду потрібні гроші
Перед засіданням комітету Гетманцев запевняв ЕП, що його законопроєкт "прем'єр підтримує, а Мінфін не заперечує". Однак під час засідання комітету позиція Мінфіну виявилася ще чіткішою. "Міністерство фінансів підтримує цей законопроєкт повністю", – заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Вона назвала ставку податку 50% "ефективною". "За перший квартал 2026 року ми вже отримали в травні 24,4 мільярда гривень. Це більше на 12,2 мільярда, ніж ми прогнозували. Враховуючи, що у 2026 році буде ще два платежі, ми прогнозуємо, що банки заплатять до бюджету (додатково) близько 36 мільярдів гривень проти 30 мільярдів запланованих. Норма працює, вона ефективна для бюджету і тому ми просимо її підтримати, враховуючи потребу в бюджетних надходженнях", – сказала Воробей.
Захищати позицію банків на засіданні комітету намагався перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Він апелював до міжнародних партнерів. "І МВФ, і Єврокомісія не підтримують цей податок. І мені, чесно кажучи, трохи дивно чути таку позицію Мінфіну після того, як тільки недавно була досягнута угода на рівні персоналу. Вона супроводжувалася підготовкою меморандуму, у якому було чітко зазначено, що додаткове оподаткування банків не має бути інструментом наповнення бюджету", – заявив Ніколайчук. Під час його останніх слів представниця Мінфіну заперечно хитала головою.
Ніколайчук визнав, що фактичні податкові надходження у 2026 році дійсно перевищують очікувані, але "рентабельність банків суттєво знижується". "Підважуючи капітал банків через додаткове оподаткування, ми насправді потенціал кредитування будемо серйозно обмежувати в майбутньому", – попередив він.
"Ми обговорювали це питання з МВФ, але жодної категоричної позиції "проти" я не почув. Вони з розумінням поставилися до того, що якщо ми з вами обкладаємо посилки, то політично ми не можемо з вами відмовитися від обкладання банків", – відповів Гетманцев.