Ставки зроблено: уряд пропонує підняти податки з 2027 року
19 березня на сайті Міністерства фінансів з'явився законопроєкт, який ще до його розробки охрестили "Одним великим податковим законом". У документі містяться ключові податкові зобов'язання, які Україна взяла в межах програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Місія останнього в ці дні працює в Києві.
Згідно з меморандумом, ухвалити всі податкові зміни мають до кінця березня, проте, імовірно, Кабмін Юлії Свириденко буде орієнтуватися на червень. Саме тоді відбудеться перегляд програми та буде ухвалюватися рішення про надання другого траншу.
Попри це, шанси на ухвалення документа примарні: депутати навідріз відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків, особливо тоді, коли уряд продукує нові й нові рішення про роздачу кешбеків та соціальних допомог.
Що передбачає законопроєкт і скільки кешбеку на пальне можна буде профінансувати за додаткові доходи від підвищення податків?
Що в документі
Законопроєкт Мінфіну містить чотири ключові податкові вимоги, які увійшли до меморандуму з МВФ:
- запровадження оподаткування цифрових платформ (так званий податок на OLX);
- скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро;
- закріплення ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5% та його обов'язкової сплати "спрощенцями" навіть після завершення воєнного стану;
- запровадження обов'язкової сплати ПДВ суб'єктами спрощеної системи оподаткування з доходами понад 4 млн грн на рік.
Відповідні зміни Кабмін буде проводити через Верховну Раду вдруге. Перша спроба була на початку 2026 року. Тоді план урядовців полягав у тому, аби депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та "вічний" військовий збір.
Запровадження ПДВ для ФОПів уряд планував винести в окремий законопроєкт, адже тоді МВФ вимагав лише реєстрації відповідних змін у парламенті.
Проте ця спроба виявилася невдалою: депутати провалили голосування за законопроєкт, тож уряду довелося розробляти новий документ. Та й вимоги МВФ наразі вже відрізняються від тих, які фонд ставив на початку року.
Аби все ж надати Україні новий кредит, МВФ відмовився робити ухвалення податкових змін обов'язковою передумовою програми. Усі вони "перекочували" в структурні маяки. Ба більше, якщо раніше попередньою вимогою МВФ була лише реєстрація законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів, то тепер він вимагає, аби влада ухвалила відповідні зміни разом з іншими податковими ініціативами до кінця березня.
Загальний розмір кредиту МВФ становить 8,1 млрд дол. Хоча його вистачить лише на обслуговування кредитів, які уряд брав у фонду в попередні роки, проте ця програма критично важлива для фінансового виживання країни.
Наявність програми МВФ – умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро, навіть якщо вдасться обійти вето Угорщини.
Ухвалення податкових змін важливе і для України. Вони мають закрити "білі плями" в податковому законодавстві та побороти схеми з ухилення від оподаткування (дроблення великого бізнесу на ФОПи, використання ФОПів замість наймання) та контрабанди товарів (за допомогою дроблення великих партій на дрібні посилки з-за кордону).
Україні довелося б ухвалювати ці зміни і в межах євроінтеграції. Законопроєкт Мінфіну має впровадити в українське законодавство три директиви ЄС: 2021/514/ЄС, 2006/112/ЄС та 2006/79/ЄС.
Податок на OLX
Перший блок законопроєкту стосується оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ на зразок Bolt, Uber, Uklon, Glovo, Onlyfans, OLX.
Хоча "оподаткування доходів від цифрових платформ" може асоціюватися із запровадженням нового податку, це не так. За законом, усі громадяни зобов'язані декларувати свої доходи і сплачувати з них податки. Виняток – доходи, отримані від податкового агента (роботодавця або банку у вигляді відсотків за депозитом).
Іншими словами, поточне законодавство зобов'язує всіх громадян, які підробляють водіями Uklon або продають товари через OLX, декларувати такі доходи та платити з них 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.
Але цього ніхто не робить. Не в останню чергу через те, що Державна податкова служба не має даних про заробітки українців на цифрових платформах. Законопроєкт має це змінити.
Зокрема, документ запроваджує спрощений режим оподаткування доходів від цифрових платформ. Для заробітків на них фізособам доведеться відкривати спеціальні рахунки в банках, на які вони отримуватимуть доходи від платформ. Податковій нададуть доступ до інформації про стан таких рахунків, а цифрові платформи будуть звітувати про заробітки українців на них.
Також законопроєкт запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ: 5% замість 18%. Разом з військовим збором із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться платформи – вони стануть податковими агентами. При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію (зараз такий обов'язок є).
Спеціальними податковими правилами не зможуть скористатися особи, у яких відкритий ФОП; проти яких запроваджені санкції; які мають найманих працівників; які продають підакцизні товари або не мають відкритого спецрахунку, до якого буде доступ у податкової.
Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, – 834 "мінімалки" на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (23%).
Водночас для осіб, які продають товари через цифрові платформи (наприклад, через OLX), зробили виняток: їм не потрібно відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів не перевищує еквівалент 2 тис. євро на рік.
Коли ФОПи платитимуть ПДВ
Одна з найскандальніших податкових змін – запровадження ПДВ для суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Наразі цей податок можуть сплачувати "спрощенці" третьої групи – за власним бажанням та із зменшенням ставки єдиного податку з 5% до 3%.
Пропоновані Мінфіном зміни передбачають, що обов'язок ставати платниками ПДВ запроваджується для всіх "спрощенців", річний дохід яких перевищує 4 млн грн.
Як пояснюють автори ініціативи, така вимога є частиною євроінтеграційних зобов'язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ з євросоюзівським. У ЄС платниками податку мають ставати підприємці з річним оборотом понад 85 тис. євро (близько 4,33 млн грн).
Попри це, ініціативу поширити ПДВ на спрощену систему оподаткування активно критикують і підприємці, і податкові експерти. Передусім через те, що система адміністрування цього податку в Україні вкрай складна та обтяжлива, вимагає чималих зусиль та додаткового документообороту.
Будь-які прорахунки в роботі з ПДВ можуть коштувати платнику податку щонайменше неможливості відшкодувати собі податковий кредит, а щонайбільше – блокування накладних та віднесення до "чорного списку".
Аби полегшити нові правила для малого бізнесу, уряд пропонує ФОПам низку пом'якшень. Зокрема – збільшує для них податковий звітний період з одного до трьох місяців. Також за перші п'ять порушень, допущених під час адміністрування ПДВ в перший рік роботи ініціативи, ФОПів штрафуватимуть лише на 1 грн.
За розрахунками в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, запровадження ПДВ торкнеться близько 252 тис. з 2,1 млн ФОПів. Попри ускладнення життя цілій категорії малого бізнесу, запровадження цієї норми, за очікуваннями урядовців, має сприяти боротьбі із схемами з ухилення від оподаткування.
"За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу", – казала Карнаух.
Ключове питання – коли запрацюють зміни. У домовленостях з МВФ фігурувала дата 1 січня 2027 року. Напередодні видання Forbes писало, що українській стороні вдалося домовитися з фондом про те, аби відтермінувати запровадження ПДВ для ФОПів або на 2028 рік, або на рік, наступний після завершення воєнного стану, або на момент вступу України до ЄС.
Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт цих домовленостей не відображає. Дата набуття змін – 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що вона остаточна і її не спробують змінити депутати. Адже не лише ФОПи не встигнуть підготуватися до нових умов роботи, а й, імовірно, сама податкова, навантаження на яку може зрости в рази.
"Вічний" військовий збір
Третя частина законопроєкту стосується військового збору. Його запровадили у 2014 році і стягували лише з доходів фізичних осіб за ставкою 1,5%.
Після початку великої війни Верховна Рада збільшила ставку військового збору до 5% і запровадила його для ФОПів першої, другої та четвертої груп у розмірі 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі – 864,7 грн), а для третьої групи – 1% від доходу. Ці правила мали діяти до кінця воєнного стану.
Законопроєкт Мінфіну пропонує закріпити їх назавжди.
"Продовження дії норм щодо застосування обов'язку сплати військового збору у діючих розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови", – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Скасування пільг для посилок
Остання частина законопроєкту передбачає скасування пільги на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок. Наразі ПДВ (20%) та мито (зазвичай близько 10%) не сплачуються з посилок, якщо їх вартість не перевищує 150 євро.
Відповідна пільга стала одним із драйверів росту популярності китайських маркетплейсів на зразок AliExpress чи Temu. Водночас проти неї виступав вітчизняний бізнес, який, на відміну від китайських постачальників, вимушений нараховувати ПДВ навіть на недорогі товари.
Необхідність скасувати цю пільгу в уряді пояснюють імплементацію директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, митні та податкові органи раніше виявляли факти дроблення великих партій товарів на сотні або тисячі індивідуальних посилок. Завдяки цьому такі товари заїжджали в Україну без обліку та сплати податків і могли продаватися на чорному ринку.
Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу і покладає обов'язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, на яких були придбані посилки.
Водночас він запроваджує виняток: українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізособи без оплати (наприклад, речі, які переслали родичі). Вартість таких посилок не має перевищувати 45 євро.
Підвищення податків на 3 "тисячі Зеленського"
Скасування податкових пільг на посилки, оподаткування доходів з цифрових платформ та запровадження "вбивчого" для чверті мільйона ФОПів ПДВ, за розрахунками Мінфіну, принесе бюджету 60 млрд грн на рік. Чи багато це?
Наприклад, за ці кошти можна було б тричі профінансувати виплату зимової "єПідтримки" (цьогоріч вона коштувала бюджету близько 17,8 млрд грн). Або ж цих надходжень вистачило б на фінансування кешбеку за пальне на 15 місяців (за розрахунками Мінфіну, місяць цього кешбеку коштуватиме 4 млрд грн).
Проте ці податкові зміни мають і миттєвий ефект: вони дозволять Україні продовжити співпрацю з МВФ та отримувати вкрай необхідне фінансування від міжнародних партнерів. Фінансування, яке забезпечує половину державних видатків, зокрема оборонних.
Фінансування, яке уряд продовжує витрачати на виплату кешбеків, за що доводиться розплачуватися громадянам та бізнесу підвищеними податками.