Кінець епохи нафтового картелю? Чому ОАЕ виходять з ОПЕК
Війна проти Ірану, яку 28 лютого почали США та Ізраїль, уже впливає на глобальні ринки: ростуть ціни на нафту і добрива, Росія отримує додаткові доходи, виник дефіцит фісташок для дубайського шоколаду та авіапального.
Ще одним наслідком ескалації на Близькому Сході стало раптове і для багатьох несподіване рішення Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) – одного із стовпів ОПЕК – вийти з альянсу.
ОАЕ, які серед країн Перської затоки постраждали від ударів Ірану чи не найбільше, давно наполягали на підвищенні квот на видобуток, прагнучи розширити потужності значно вище рівнів, визначених для них картелем. Покидаючи блок, Абу-Дабі отримує можливість продавати світові стільки нафти, скільки захоче.
Як погіршення відносин із Саудівською Аравією та закриття Ормузької протоки спонукали ОАЕ до такого різкого кроку? Чи не почнеться "ефект доміно" в ОПЕК? Чому демарш Абу-Дабі – не найкращі новини для Росії?
Що сталося
1 травня ОАЕ вийдуть з ОПЕК та ОПЕК+. Маючи потужності для видобутку 4,8 млн бар. на добу та потенціал для його збільшення, в Абу-Дабі кажуть, що залишають організацію з міркувань "національних інтересів". Швидше за все, приводом для цього став глобальний енергетичний шок унаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану.
ОАЕ, які є четвертим найбільшим гравцем в ОПЕК, покидають альянс після майже 60 років членства. Таким чином, Абу-Дабі звільняється від квот, які встановлювалися для членів ОПЕК та ОПЕК+ заради балансування попиту та пропозиції нафти на світовому ринку.
За словами джерел Reuters в ОПЕК+, демарш ОАЕ став несподіванкою. Хоча розмови про це ходили і раніше на тлі невдоволення Абу-Дабі щодо квот.
ОАЕ оголосили про рішення вийти з ОПЕК після публічної критики на адресу інших арабських держав: 27 квітня дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш звинуватив їх у тому, що вони не зробили достатньо для захисту своєї інфраструктури від іранських атак.
Що таке ОПЕК і для чого його створили
Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) заснували на Багдадській конференції у вересні 1960 року п'ять нафтодобувних країн: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. Це була реакція на тодішнє домінування на ринку картелю західних корпорацій – British Petroleum, Exxon, Gulf Oil, Mobil, Royal Dutch Shell, Chevron і Texaco, які мали неофіційну назву "Сім сестер".
Метою країн-засновниць було "утвердження суверенітету над своїми природними ресурсами та забезпечення справедливих і стабільних цін" для виробників нафти, а також регулярних поставок до споживачів. ОАЕ приєдналися до альянсу у 1967 році.
Зараз організація налічує 12 членів: окрім ОАЕ, туди входять Алжир, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Саудівська Аравія та Венесуела.
За оцінками Reuters, у 1970-х роках група виробляла понад половину світового обсягу нафти – до того, як з'явилися джерела постачання поза межами ОПЕК, зокрема Північне море. У наступні десятиліття частка картелю сягала 30-40%, але рекордне зростання видобутку з боку конкурентів (насамперед США) поступово її зменшувало.
З 2016 року ОПЕК задля відновлення свого впливу співпрацює з РФ, Азербайджаном, Казахстаном, Бахрейном, Брунеєм, Малайзією, Мексикою, Суданом, Оманом та Південним Суданом у рамках механізму ОПЕК+. У лютому 2025 року до нього приєдналася Бразилія.
У результаті у 2025 році частка альянсу на світовому ринку зросла до 51,15 млн бар. на добу – майже 50% світового видобутку нафти та нафтопродуктів. У березні 2026-го, через місяць після початку ескалації на Близькому Сході, частка знизилася до 44%.
Хоча офіційно ОПЕК+ заявляє про прагнення гарантувати стабільність цін на ринках через скорочення або збільшення видобутку та узгодження квот для своїх членів, критики не раз звинувачували картель у маніпуляції цінами та створенні криз.
Так, під час арабо-ізраїльської війни 1973 року арабські члени альянсу ввели нафтове ембарго проти Вашингтона у відповідь на його рішення про поповнення запасів ізраїльської армії, а також проти інших країн, які підтримували Єрусалим. Ціни на сировину тоді стрімко зросли, що спричинило дефіцит пального, а ембарго поставило Сполучені Штати та інші країни на межу глобальної рецесії.
Президент США Дональд Трамп не раз звинувачував ОПЕК у тому, що вона "обдирає решту світу", завищуючи ціни на нафту. Критикував він її членів і після початку війни проти Ірану, наголошуючи на їх невдячності. Мовляв, Штати їх захищають, а вони лише використовують це, піднімаючи ціни. Демарш Абу-Дабі називають перемогою Трампа.
З іншого боку, саме Трамп під час першої каденції допоміг переконати ОПЕК+ скоротити видобуток у 2020 році на тлі пандемії коронавірусу, коли ціни на нафту обвалилися, а американські виробники зазнавали збитків.
ОАЕ – не перший, але найбільший виробник нафти, який виходить з картелю за останні роки. У 2024 році альянс залишила Ангола, мотивуючи це розбіжностями щодо квот. Звільнившись від зобов'язань у рамках ОПЕК, ця африканська країна почала нарощувати видобуток.
У 2019 році організацію покинув Катар: Доха мала невелику частку в складі ОПЕК і вирішила зосередитися на довгостроковій стратегії нарощування видобутку газу. Через рік з організації вийшов Еквадор, також мотивуючи це бажанням збільшити видобуток і тим, що "його внесок в зусилля ОПЕК+ був відносно малим".
Чому ОАЕ виходять
ОАЕ та Саудівська Аравія вважаються найсильнішими членами ОПЕК через значні резервні потужності, які дозволяють альянсу реагувати на різкі коливання на ринках. З іншого боку, маючи таку перевагу, Абу-Дабі, схоже, вирішило продавати свої запаси, а не використовувати їх для регулювання ринку.
До того ж, агресивний підхід ОАЕ до зовнішньої політики ізолював країну від інших членів блоку, особливо від Саудівської Аравії. Відносини Абу-Дабі з Ер-Ріядом, найбільшим гравцем ОПЕК, стають дедалі холоднішими на тлі геополітичних та економічних розбіжностей – навіть після того, як обидві країни зазнали атак з боку Ірану, іншого учасника альянсу.
Абу-Дабі розбудовує власну сферу впливу на Близькому Сході та в Африці. Зокрема, країна посилила співпрацю із США та Ізраїлем, підписавши у 2020 році з останнім Авраамську угоду про нормалізацію відносин. В ОАЕ розглядають відносини з Єрусалимом як важливий важіль регіонального впливу та унікальний канал зв'язку з Вашингтоном, особливо після того, як країна стала чи не головною мішенню іранських дронів та ракет.
За словами голови Міненерго ОАЕ Сухейля аль-Мазруї, країна виходить з ОПЕК та ОПЕК+ "у рамках перегляду своєї довгострокової енергетичної стратегії". Абу-Дабі ухвалило це рішення самостійно і заздалегідь не узгоджувало його з партнерами, наголосив міністр.
Між ОАЕ та Саудівською Аравією є напруженість через квоту на видобуток нафти для Абу-Дабі, яка сягає 3,5 млн бар. на добу. ОАЕ просили збільшити квоту з урахуванням 150 млрд дол. інвестицій у розширення потужностей. AP пов'язує такий крок з накопиченими розбіжностями з Ер-Ріядом та невдоволенням через обмеження на видобуток нафти.
Хоча раптовий вихід з блоку здивував партнерів, насправді чутки про такий крок ходили вже кілька років. Країна виступає проти квот ОПЕК на видобуток, які, на думку її влади, були надто низькими. Це означало, що ОАЕ не могли продавати світові стільки нафти, скільки хотіли.
"Вклавши значні кошти в розширення потужностей з виробництва енергії в останні роки, ОАЕ прагнули видобувати більше нафти. Зв'язки, що об'єднують членів ОПЕК, послабилися, особливо після того, як Катар вийшов з картелю у 2019 році", – констатують у Capital Economics.
До американсько-ізраїльської війни з Іраном ОАЕ видобували близько 3,4 млн бар. нафти на добу. За словами аналітиків, країна має потужності для видобутку близько 5 млн бар. Тобто Абу-Дабі хоче використовувати всі свої потужності.
"Рішення про вихід з ОПЕК+ відображає довгострокову стратегічну й економічну концепцію ОАЕ та еволюцію енергетичного профілю країни", – заявили в Абу-Дабі. Там натякнули, що "поступово та виважено" виводитимуть на ринок "додаткову продукцію відповідно до попиту та ринкових умов".
Як це вплине на ринок
Вихід ОАЕ з ОПЕК не обов'язково матиме негайний вплив на ринки, оскільки наразі світові поставки різко обмежені на тлі перекриття Ормузької протоки. Через неї транспортується п'ята частина світових поставок нафти, зокрема значна частина експорту з Еміратів. 29 квітня нафта марки Brent торгувалася вище 111 дол. за бар., що на понад 50% перевищує її довоєнну ціну.
За оцінками Barclays, рішення Абу-Дабі про швидкий вихід з ОПЕК призведе до нарощування експорту нафти з ОАЕ в міру їх виходу з нинішньої кризи на Близькому Сході. Банк ANZ також очікує, що короткостроковий вплив виходу ОАЕ з картелю на котирування нафти буде обмеженим, оскільки ціни більше залежать від геополітики, запасів та логістики, ніж від інституційних змін.
При цьому і Barclays, і ANZ підкреслюють: навіть якщо Абу-Дабі тепер не обмежується квотами ОПЕК, здатність перетворювати збільшення видобутку на експортні поставки все ще залежить від ситуації з Ормузькою протокою.
Як вихід такого сильного гравця позначиться на альянсі? За словами Хорхе Леона з Rystad Energy, структурно слабша ОПЕК, з меншими резервними потужностями, буде мати дедалі більші труднощі з регулюванням пропозиції та стабілізацією цін. Тим не менш, за словами опитаних Reuters експертів, хоча альянс втратить частину свого впливу на ринок, він продовжить координувати нафтову політику.
З іншого боку, демарш ОАЕ може спонукати членів організації наслідувати цей приклад, вважає Робін Міллс з консалтингової компанії Qamar Energy. "Якщо і є час для виходу, то саме зараз. Можливо, Казахстан також вийде. Це ще один значний виробник, який прагне розширити виробництво", – каже експерт.
За словами аналітиків, майбутнє згуртованості ОПЕК багато в чому залежить від реакції Саудівської Аравії. Ер-Ріяд може відповісти ціновою війною на нафту, яку більш диверсифікована економіка ОАЕ зможе витримати, але інші, бідніші члени альянсу, можливо, ні.
За словами аналітика Максима Бланта, вихід ОАЕ є "початком кінця нафтового картелю", який значною мірою визначав ціни на світовому нафтовому ринку.
"Роль і вплив ОПЕК на світовий ринок знизилися. Не стільки ОПЕК, скільки арабських країн, які залежать від поставок через Ормузьку протоку. Частка ОПЕК на світовому ринку впала і говорити про те, що поки триває блокада протоки, ОПЕК щось контролює і на щось впливає, безглуздо. Імовірно, Абу-Дабі вирішило, що самотужки йому буде легше компенсувати доходи, які не вдалося отримати через війну", – каже експерт.
Загалом аналітики сходяться на тому, що вихід ОАЕ з ОПЕК означає меншу стабільність ринку. Крок Абу-Дабі може додати невизначеності щодо майбутньої політики пропозиції, але його вплив на волатильність залежатиме від того, як змінюватимуться рішення щодо видобутку з боку ОАЕ та ОПЕК+ загалом. При цьому ціни в довгостроковій перспективі, швидше за все, знизяться.
Як це вплине на нафтові доходи РФ
"Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК означатиме, що нафтовидобувні країни збільшать видобуток. Це призведе до зниження світових цін у майбутньому", – заявив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов.
Це, за словами опитаних The Insider експертів, скоріше тривожний сигнал для РФ: не тому, що вона негайно втратить доходи, а тому, що механізм колективного управління ринком, через який ОПЕК+ впливала на ціни, стає менш стійким.
За словами Бланта, для російського бюджету та компаній-експортерів вихід ОАЕ з ОПЕК є "поганою новиною", оскільки собівартість видобутку в Росії зростає на тлі вичерпання старих родовищ.
Ситуація несприятлива і з точки зору бюджетної політики. За високих цін на нафту надприбутки раніше спрямовувалися до валютних резервів, а під час зниження цін ці резерви використовувалися. Цей механізм перестав працювати і може вважатися втраченим. При цьому альтернативного інструменту для стабілізації бюджетних доходів і становища нафтових компаній у Росії немає, констатує Блант.