Домівка китайського капіталу в ЄС: чому Пекін інвестує в Угорщину і для чого це Орбану
Пекін підсаджує Будапешт на кредитну голку. Які плани у Сі Цзіньпіна на Віктора Орбана?
Китай заполонив європейські країни дешевими споживчими товарами і поставив перед собою нову амбітну ціль – підкорити ринок електромобілів ЄС.
Проте на тлі економічних загроз та геополітичних розбіжностей через підтримку Пекіном Москви у Брюсселі починають поступово дистанціюватись від Піднебесної. Першими кроками у відповідь на зростаючі апетити останньої стало підвищення мит на електрокари та розслідування проти Temu.
У цьому протистоянні Китай робить ставку на Угорщину. Режим Сі Цзіньпіна використовує у своїх інтересах чвари Віктора Орбана з Брюсселем та блокування Єврокомісією траншів для кризової угорської економіки, видаючи Будапешту мільярдні кредити та фінансуючи важливі інфраструктурні проєкти.
За останні 10 років обсяг двосторонньої торгівлі між країнами зріс на 73% – до 14,5 млрд дол. З одного боку, Угорщина стала ідеальною стартовою платформою для китайських заводів із виробництва електромобілів та їхнього подальшого проникнення в ЄС. З іншого, – Пекін дублює свою стратегію із кредитуванням країн Африки, багатих на критично важливі ресурси.
Для уряду Орбана китайські інвестиції напередодні парламентських виборів 2026 року є "рятівним колом", адже угорська економіка перебуває в рецесії, а інфляція зростає.
Чи врятують китайські заводи в Угорщині місцеву економіку? І чому Орбану буде складніше маневрувати між ЄС, США і Китаєм після перемоги Трампа?
Маневри між Заходом, Китаєм та Росією
У 1989 році угорці масово виходили на вулиці Будапешта, аби позбутись радянського впливу. Тоді вважалось, що саме тиск Москви позбавив Угорщину її законного місця в центрі європейського життя і політики.
Серед тих, хто тоді святкував падіння комуністичного режиму, був і молодий політик Віктор Орбан. 35 років потому він, уже на посаді прем’єр-міністра, приймає в Будапешті лідера китайських комуністів Сі Цзіньпіна.
На думку Вашингтона і Брюсселя, Угорщина стала чи не найбільшим порушником спокою всередині НАТО, виступаючи проти санкцій проти РФ за її війну в Україні і затримуючи вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу.
"Такий поворот для країни було б важко передбачити в 1989 році. Але підстави для такої поведінки Угорщини завжди були – і Орбан їх використав", – пояснює агентство Bloomberg.
Багатьох угорців змалку вчать, що вони є унікальною етнічною групою, яка прибула з Центральної Азії понад 1000 років тому і оселилася в Європі серед германських і слов'янських народів.
Орбан спирався саме на цей наратив у розробці націоналістичної економічної та соціальної політики. Велике геополітичне змагання Заходу з китайсько-російським партнерством дає йому більшу сцену, на якій він може демонструвати ідею про угорську окремішність.
"Багато в чому наратив про унікальність є міфом. Проте мовна ізоляція Угорщини цілком реальна, так само як і скорочення її населення. Додайте до цього історію іноземного панування, і це підживлює національну ідентичність, яка полягає в необхідності захищати себе і чинити опір будь-якій зовнішній силі, що становить найбільшу загрозу", – пише агентство.
Раніше такою загрозою була Москва. Угорщина вступила до НАТО і ЄС, прийнявши демократію, нову парасольку безпеки і болючі економічні реформи, необхідні для отримання фінансування від Євросоюзу.
Нині ж Орбан успішно позиціонує себе для багатьох угорців захисником нації: лідером, який протистоїть нав'язливій європейській бюрократії та чинить опір мігрантам. Це, як зазначає Bloomberg, не унікальна політична формула, але вона поки добре працює в країні, де, з огляду на історію, багато хто відчуває себе вразливим перед зовнішніми силами.
В ЄС же вважають, що своїм "захистом" Орбан підриває незалежність державних інституцій, зокрема судів, а також розширює свій вплив на медіа й освітній сектор.
Напруженості у відносинах Будапешта й Брюсселя додають і кроки угорського прем’єра із витіснення європейських компаній з країни та передачі їхніх місцевих часток пов’язаним із політиком структурам. Зокрема, нідерландська мережа продуктових магазинів Spar Holding на початку 2024 року звернулася до ЄС з проханням вжити юридичних заходів проти Будапешта.
Заступник голови Німецької східної бізнес-асоціації Філіп Хаусманн підкреслює: непомірно високі податки, мінливе правове середовище і регуляторний тиск – це способи витіснити інвесторів з ЄС. Натомість Угорщина вітає інвесторів з КНР. Орбан також заручився підтримкою правителя РФ Путіна, заохочуючи держінвестиції з Москви.
"Хоча в деяких колах популярно вважати Орбана політиком "правого" спрямування, проте це, мабуть, неправильно. Почавши як ліберал, він ніколи не демонстрував справжнього ідеологічного підґрунтя, а радше поводився як опортуніст.
Сьогодні політичний опортунізм Орбана пристосовується для отримання вигоди від глобального суперництва між Росією і Китаєм з одного боку та Заходом – з іншого", – резюмує Bloomberg.
Китайські гроші та конфлікти всередині ЄС
Орбан за кілька років перетворив Угорщину на головну домівку китайського капіталу в Європі. Його країна отримала понад чверть усіх інвестицій Пекіна в європейський континент. Якщо у 2018 році прямі вкладення КНР ледве перевищували 400 млн дол., то у 2022 році сягнули 7,6 млрд дол. У 2023-2024 роках Угорщина отримала ще 5 млрд дол.
Значні кошти стали додатковим стимулом для угорської економіки, яка потерпає від зупинки Євросоюзом фінансування на понад 20 млрд євро через проблеми із верховенством права. У вересні 2022 року Європарламент визнав, що Угорщина перетворилася на "гібридний режим виборчої автократії".
У відповідь Орбан неодноразово гальмував затвердження програм ЄС щодо фінансової та військової підтримки України. Також угорський прем’єр намагався заблокувати рішення про початок переговорів з Україною щодо її вступу до блоку, яке потребувало згоди всіх лідерів.
Зрештою, аби обійти вето Орбана в історичному для України голосуванні, канцлер Німеччини Олаф Шольц при всіх запропонував йому "випити кави" за межами зали – той під тиском погодився.
Такий крок для Орбана був принизливим. Він, звісно, вигадав свою версію подій для угорської аудиторії: мовляв, рішення ЄС було настільки поганим, що Угорщина "не хотіла брати в цьому участі" й тому утрималась від голосування.
Після цього йому довелось терпіти відверто глузливу заяву прем’єра Бельгії Александра Де Кроо: "Якщо вже відмовився від вето, то мовчи".
Ставка на китайський автопром
Міністр економіки Угорщини Марто Надь визнає: китайські гроші допомогли зберегти автомобільну промисловість країни "як дуже сильне ядро". Він сподівається, що з часом на автопром припадатиме майже третина ВВП.
Китайські гіганти-виробники електромобілів та батарей – BYD і CATL – шукали варіанти для виробничих майданчиків в ЄС ще до того, як Брюссель запровадив нові мита на імпорт. Торік вибір першої припав на угорське місто Сегед, де компанія відкриє свій перший європейський завод з виробництва електрокарів. BYD уже має завод з виробництва електробусів в угорському Комаромі.
CATL будує в Дебрецені завод з виробництва акумуляторів за 7,3 млрд євро – це найбільша в історії Угорщини пряма іноземна інвестиція, яка створить близько 9 тисяч робочих місць. Це буде другий завод CATL в ЄС після виробничого майданчика в німецькому Ерфурті.
Дебрецен розташований в самому центрі Європи: у CATL розраховують, що безпосередня близькість міста до заводів її головних клієнтів – Mercedes-Benz, BMW, Stellantis і Volkswagen – дозволить швидше наростити вплив на європейському ринку.
Угорщина стала ідеальним місцем для розширення китайських амбіцій завдяки нижчим, ніж в інших частинах Європи, витратам на робітників та земельні ділянки, і, що головне, – теплим політичним зв’язкам з Пекіном.
У травні Китай підвищив статус партнерства з Угорщиною до "всеосяжного", а Сі під час свого візиту до Будапешта пообіцяв розширити інвестиції в енергетичні та залізничні проєкти, підписавши загалом 18 двосторонніх угод.
Рятівне коло від рецесії
В уряді Орбана сподіваються, що китайські інвестиції стануть рятівним колом для місцевої економіки, яка вдруге за два роки увійшла в рецесію на тлі слабких показників у промисловості та сільському господарстві: ВВП Угорщини у третьому кварталі 2024 року впав на 0,7%.
"Ніхто не очікував, що економіка буде працювати так погано. Схоже, щоб досягти своєї мети щодо зростання наступного року, уряду доведеться впровадити новий пакет стимулів, але це поставить під загрозу цільовий показник бюджетного дефіциту", – зазначив економіст ING Bank Hungary Пітер Віровач.
Форинт впав до найнижчого рівня щодо євро з грудня 2022 року. Слабкість валюти вже завадила планам місцевого центробанку продовжувати знижувати процентні ставки, які на рівні 6,5% все ще залишаються найвищими в ЄС.
У Будапешті очікують, що цьогоріч дефіцит бюджету сягне близько 4,5% ВВП, що значно перевищує встановлений ЄС ліміт у 3%. Мінекономіки звинувачує в негараздах стагнацію в Німеччині, найбільшому експортному ринку країни. "Великий стрибок в економічних показниках можна очікувати лише в третьому кварталі 2025 року", – визнав Надь.
Аналітики вважають, що показник у 4,5% може виявитися оптимістичним. Вони занепокоєні тим, що Орбан напередодні виборів у 2026 році збільшить видатки до рівня, які країна наразі не може собі дозволити.
Перед травневим візитом Сі до Будапешта Китай надав Угорщині 3-річний кредит на 1 млрд євро. Позика допоможе профінансувати інфраструктурні, транспортні та енергетичні проєкти.
Окрім кредитів від Пекіна, Угорщина у фінансуванні свого зростаючого бюджетного дефіциту продовжує покладатися на продаж міжнародних і внутрішніх облігацій.
Нові дипломатичні виклики
Після укладання нових угод із Китаєм та перемоги Трампа на виборах у США перед Орбаном стоїть нове дипломатичне завдання, пише FT. Угорщині доведеться одночасно залишитися союзником і Сі, і нового Білого дому, до якого увійдуть "антикитайські яструби", і водночас протистояти загрозі хронічного скорочення фінансування від ЄС.
Євросоюз стає більш жорстким у торговельних відносинах з Китаєм, поділяючи стурбованість США щодо надлишкових потужностей Пекіна у "зеленій" енергетиці. Орбан же у відносинах із китайцями пішов ва-банк: Угорщина стане місцем розташування першого європейського автозаводу BYD, випередивши Німеччину і Францію, які також претендували на ці інвестиції.
Зближення Орбана й Сі збігається в часі зі зростанням торговельної напруженості між Пекіном й Брюсселем, а підтримка Піднебесною Росії у її війні в Україні ще більше вивела їх відносини з рівноваги.
Орбан часто конфліктував зі США та ЄС щодо верховенства права, а також тісних зв'язків з Росією та Китаєм, і відкидав тиск Заходу щодо зменшення зв'язків з КНР.
Він і зараз переконаний, що тісні зв'язки Будапешта з Пекіном можна зберегти, одночасно підтримуючи теплі контакти з Трампом, попри його погрози накласти 60% мито на весь імпорт з Китаю.
Збереження балансу між Сходом і Заходом угорський прем’єр називає "стратегічною основою" економічної політики. "Китай сильний, розвивається, наше завдання – укладати з ним хороші угоди", – каже Орбан.
Проте експерти визнають: Китай навряд чи зможе заповнити всі прогалини, залишені Брюсселем. "Самі лише китайські інвестиції не компенсують Угорщині нинішню нестачу коштів від ЄС", – підкреслив старший аналітик Rhodium Group Грегор Себастьян.
Ще одна проблема уряду, яка зробила його вразливим до критики опонентів, – зношеність залізничної мережі. За словами залізничного експерта та опозиційного політика Давида Вітезі, через чвари Орбана з Єврокомісією були скасовані інвестиції на 10 млрд євро, що фінансувалися переважно з боку ЄС. А внутрішній бюджет надто обмежений, щоб компенсувати їхню втрату.
"Ми могли б мати "золоту еру" у залізничному секторі вже в цьому десятилітті. Ті кошти, що залишилися, – це майже нічого", – каже Вітезі.
Єдиним великим проєктом залишається високошвидкісне залізничне сполучення між Будапештом і Белградом. На це будівництво, яке стартувало у 2020 році, Китай виділив 2,1 млрд дол. кредиту. Ба більше, проєкт є частиною глобального плану Сі "Один пояс, один шлях". Очікується, що залізницю добудують у 2025 році.
До слова, Сербія є ще одним важливим хабом для розширення європейських амбіцій Пекіна. Сі підписав угоду про вільну торгівлю із президентом Сербії Вучичем, який розраховує на 27 млрд дол. китайських інвестицій в інфраструктуру.