Домівка китайського капіталу в ЄС: чому Пекін інвестує в Угорщину і для чого це Орбану
Пекін підсаджує Будапешт на кредитну голку. Які плани в Сі Цзіньпіна на Віктора Орбана?
Китай заполонив європейські країни дешевими споживчими товарами і поставив перед собою нову амбітну ціль: підкорити ринок електромобілів ЄС.
Проте на тлі економічних загроз та геополітичних розбіжностей через підтримку Пекіном Москви у Брюсселі починають поступово дистанціюватися від Піднебесної. Першими кроками у відповідь на апетити останньої стало підвищення мит на електрокари та розслідування проти Temu.
У цьому протистоянні Китай робить ставку на Угорщину. Режим Сі Цзіньпіна використовує у своїх інтересах чвари Віктора Орбана з Брюсселем та блокування Єврокомісією траншів для кризової угорської економіки, видаючи Будапешту мільярдні кредити та фінансуючи важливі інфраструктурні проєкти.
За останні десять років обсяг двосторонньої торгівлі між країнами зріс на 73% до 14,5 млрд дол. З одного боку, Угорщина стала ідеальною стартовою платформою для китайських заводів з виробництва електромобілів та їх подальшого проникнення в ЄС. З іншого – Пекін дублює свою стратегію з кредитуванням країн Африки, багатих на критично важливі ресурси.
Для уряду Орбана китайські інвестиції напередодні парламентських виборів 2026 року є рятівним колом, адже угорська економіка перебуває в рецесії, а інфляція зростає.
Чи врятують китайські заводи в Угорщині місцеву економіку і чому Орбану буде складніше маневрувати між ЄС, США і Китаєм після перемоги Трампа?
Маневри між Заходом, Китаєм та Росією
У 1989 році угорці масово виходили на вулиці Будапешта, аби позбутися радянського впливу. Тоді вважалося, що саме тиск Москви позбавив Угорщину її законного місця в центрі європейського життя і політики.
Серед тих, хто тоді святкував падіння комуністичного режиму, був і молодий політик Віктор Орбан. 35 років потому він, уже на посаді прем’єр-міністра, приймає в Будапешті лідера китайських комуністів Сі Цзіньпіна.
На думку Вашингтона і Брюсселя, Угорщина стала чи не найбільшим порушником спокою всередині НАТО, виступаючи проти санкцій щодо РФ за її війну в Україні і затримуючи вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу.
"Такий поворот для країни було б важко передбачити в 1989 році. Проте підстави для такої поведінки Угорщини завжди були і Орбан їх використав", – пояснює агентство Bloomberg.
Багатьох угорців змалку вчать, що вони є унікальною етнічною групою, яка прибула з Центральної Азії понад тисячу років тому і оселилася в Європі серед германських і слов'янських народів.
Орбан спирався саме на цей наратив у розробці націоналістичної економічної та соціальної політики. Велике геополітичне змагання Заходу з китайсько-російським партнерством дає йому більшу сцену, на якій він може демонструвати ідею про угорську окремішність.
"Багато в чому наратив про унікальність є міфом. Проте мовна ізоляція Угорщини цілком реальна, як і скорочення її населення. Додайте до цього історію іноземного панування і це підживлює національну ідентичність, яка полягає в необхідності захищати себе і чинити опір будь-якій зовнішній силі, що становить найбільшу загрозу", – пише агентство.
Раніше такою загрозою була Москва. Угорщина вступила до НАТО і ЄС, прийнявши демократію, нову парасольку безпеки і болючі економічні реформи, необхідні для отримання фінансування від Євросоюзу.
Нині ж Орбан успішно позиціонує себе для багатьох угорців захисником нації: лідером, який протистоїть нав'язливій європейській бюрократії та чинить опір мігрантам. Це, як зазначає Bloomberg, не унікальна політична формула, але вона поки що добре працює в країні, де, з огляду на історію, багато хто відчуває себе вразливим перед зовнішніми силами.
У ЄС же вважають, що своїм "захистом" Орбан підриває незалежність державних інституцій, зокрема судів, а також розширює свій вплив на медіа й освітній сектор.
Напруженості у відносинах Будапешта й Брюсселя додають і кроки угорського прем’єра з витіснення євросоюзівських компаній з країни та передавання їх місцевих часток пов’язаним з політиком структурам. Зокрема, нідерландська мережа продуктових магазинів Spar Holding на початку 2024 року звернулася до ЄС з проханням вжити юридичних заходів проти Будапешта.
Заступник голови Німецької східної бізнес-асоціації Філіп Хаусманн підкреслює: непомірно високі податки, мінливе правове середовище і регуляторний тиск – це способи витіснити інвесторів з ЄС. Натомість Угорщина вітає інвесторів з КНР. Орбан також заручився підтримкою правителя РФ Путіна, заохочуючи державні інвестиції з Москви.
"Хоча в деяких колах популярно вважати Орбана політиком правого спрямування, проте це, мабуть, не так. Почавши як ліберал, він ніколи не демонстрував справжнього ідеологічного підґрунтя, а радше поводився як опортуніст.
Політичний опортунізм Орбана пристосовується для отримання вигоди від глобального суперництва між Росією та Китаєм з одного боку і Заходом – з іншого", – резюмує Bloomberg.
Китайські гроші та конфлікти всередині ЄС
Орбан за кілька років перетворив Угорщину на головну домівку китайського капіталу в Європі. Його країна отримала понад чверть усіх інвестицій Пекіна в європейський континент. Якщо у 2018 році прямі вкладення КНР ледве перевищували 400 млн дол., то у 2022 році сягнули 7,6 млрд дол. У 2023-2024 роках Угорщина отримала ще 5 млрд дол.
Значні кошти стали додатковим стимулом для угорської економіки, яка потерпає від зупинки Євросоюзом фінансування на понад 20 млрд євро через проблеми з верховенством права. У вересні 2022 року Європарламент визнав, що Угорщина перетворилася на "гібридний режим виборчої автократії".
У відповідь Орбан не раз гальмував затвердження програм ЄС щодо фінансової та військової підтримки України. Також угорський прем’єр намагався заблокувати рішення про початок переговорів з Україною щодо її вступу до блоку, яке потребувало згоди всіх лідерів.
Зрештою, аби обійти вето Орбана в історичному для України голосуванні, канцлер Німеччини Олаф Шольц при всіх запропонував йому "випити кави" за межами зали – той під тиском погодився.
Такий крок для Орбана був принизливим. Він, звісно, вигадав свою версію подій для угорської аудиторії: мовляв, рішення ЄС було настільки поганим, що Угорщина "не хотіла брати в цьому участь" і тому утрималася від голосування.
Після цього йому довелося терпіти відверто глузливу заяву прем’єра Бельгії Александра Де Кроо: "Якщо вже відмовився від вето, то мовчи".
Ставка на китайський автопром
Міністр економіки Угорщини Марто Надь визнає: китайські гроші допомогли зберегти автомобільну промисловість країни "як дуже сильне ядро". Він сподівається, що з часом на автопром припадатиме майже третина ВВП.
Китайські гіганти-виробники електромобілів та батарей – BYD і CATL – шукали варіанти для виробничих майданчиків у ЄС ще до того, як Брюссель запровадив нові мита на імпорт. Торік вибір першої припав на угорське місто Сегед, де компанія відкриє свій перший європейський завод з виробництва електрокарів. BYD уже має завод з виробництва електробусів в угорському Комаромі.
CATL будує в Дебрецені завод з виробництва акумуляторів за 7,3 млрд євро – це найбільша в історії Угорщини пряма іноземна інвестиція, яка створить близько 9 тис. робочих місць. Це буде другий завод CATL у ЄС після виробничого майданчика в німецькому Ерфурті.
Дебрецен розташований в самому центрі Європи. У CATL розраховують, що безпосередня близькість міста до заводів її головних клієнтів – Mercedes-Benz, BMW, Stellantis і Volkswagen – дозволить швидше наростити вплив на європейському ринку.
Угорщина стала ідеальним місцем для розширення китайських амбіцій завдяки нижчим, ніж в інших частинах Європи, витратам на робітників та земельні ділянки і, що головне, – теплим політичним зв’язкам з Пекіном.
У травні Китай підвищив статус партнерства з Угорщиною до "всеосяжного", а Сі під час свого візиту до Будапешта пообіцяв розширити інвестиції в енергетичні та залізничні проєкти, підписавши загалом 18 двосторонніх угод.
Рятівне коло від рецесії
В уряді Орбана сподіваються, що китайські інвестиції стануть рятівним колом для місцевої економіки, яка вдруге за два роки увійшла в рецесію на тлі слабких показників у промисловості та сільському господарстві: ВВП Угорщини у третьому кварталі 2024 року впав на 0,7%.
"Ніхто не очікував, що економіка буде працювати так погано. Схоже, щоб досягти своєї мети щодо зростання у 2025 році, уряду доведеться впровадити новий пакет стимулів, але це поставить під загрозу цільовий показник бюджетного дефіциту", – зазначив економіст ING Bank Hungary Пітер Віровач.
Форинт упав до найнижчого рівня щодо євро з грудня 2022 року. Слабкість валюти вже завадила планам місцевого центробанку продовжувати знижувати процентну ставку, яка становить 6,5% і залишається найвищою в ЄС.
У Будапешті очікують, що у 2024 році дефіцит бюджету сягне 4,5% ВВП, що значно перевищує встановлений ЄС ліміт 3%. Мінекономіки звинувачує в негараздах стагнацію в Німеччині, найбільшому експортному ринку країни. "Великий стрибок в економічних показниках можна очікувати лише в третьому кварталі 2025 року", – визнав Надь.
Аналітики вважають, що показник 4,5% може виявитися оптимістичним. Вони занепокоєні тим, що Орбан напередодні виборів у 2026 році збільшить видатки до рівня, які країна не може собі дозволити.
Перед травневим візитом Сі до Будапешта Китай надав Угорщині трирічний кредит на 1 млрд євро. Позика допоможе профінансувати інфраструктурні, транспортні та енергетичні проєкти.
Окрім кредитів від Пекіна, Угорщина у фінансуванні свого зростаючого бюджетного дефіциту продовжує покладатися на продаж міжнародних і внутрішніх облігацій.
Нові дипломатичні виклики
Після укладання угод з Китаєм та перемоги Трампа на виборах у США перед Орбаном стоїть нове дипломатичне завдання, пише FT. Угорщині доведеться одночасно залишитися союзником і Сі, і нового Білого дому, до якого увійдуть "антикитайські яструби", і водночас протистояти загрозі хронічного скорочення фінансування від ЄС.
Євросоюз стає більш жорстким у торговельних відносинах з Китаєм, поділяючи стурбованість США щодо надлишкових потужностей Пекіна в "зеленій" енергетиці. Орбан же у відносинах з китайцями пішов ва-банк: Угорщина стане місцем розташування першого європейського автозаводу BYD, випередивши Німеччину і Францію, які також претендували на ці інвестиції.
Зближення Орбана й Сі збігається в часі із зростанням торговельної напруженості між Пекіном та Брюсселем, а підтримка Піднебесною Росії у її війні в Україні ще більше вивела їх відносини з рівноваги.
Орбан часто конфліктував із США та ЄС щодо верховенства права, тісних зв'язків з Росією та Китаєм і відкидав тиск Заходу щодо зменшення зв'язків з КНР.
Він і зараз переконаний, що тісні зв'язки Будапешта з Пекіном можна зберегти, одночасно підтримуючи теплі контакти з Трампом, попри його погрози накласти 60-відсоткове мито на імпорт з Китаю.
Збереження балансу між Сходом і Заходом угорський прем’єр називає "стратегічною основою" економічної політики. "Китай сильний, розвивається, наше завдання – укладати з ним хороші угоди", – каже Орбан.
Проте експерти визнають: Китай навряд чи зможе заповнити всі прогалини, залишені Брюсселем. "Самі лише китайські інвестиції не компенсують Угорщині нинішню нестачу коштів від ЄС", – підкреслив старший аналітик Rhodium Group Грегор Себастьян.
Ще одна проблема уряду, яка зробила його вразливим до критики опонентів, – зношеність залізничної мережі. За словами залізничного експерта та опозиційного політика Давида Вітезі, через чвари Орбана з Єврокомісією були скасовані інвестиції на 10 млрд євро, що фінансувалися переважно Євросоюзом. А внутрішній бюджет надто обмежений, щоб компенсувати їх втрату.
"Ми могли б мати "золоту еру" в залізничному секторі вже в цьому десятилітті. Ті кошти, що залишилися, – це майже нічого", – каже Вітезі.
Єдиним великим проєктом залишається високошвидкісне залізничне сполучення між Будапештом і Белградом. На це будівництво, яке стартувало у 2020 році, Китай виділив 2,1 млрд дол. кредиту. Ба більше, проєкт є частиною глобального плану Сі "Один пояс, один шлях". Очікується, що залізницю добудують у 2025 році.
До слова, Сербія є ще одним важливим хабом для розширення європейських амбіцій Пекіна. Сі підписав угоду про вільну торгівлю з президентом Сербії Вучичем, який розраховує на 27 млрд дол. китайських інвестицій в інфраструктуру.