Генератор цін: як вимкнення світла впливає на виробництво їжі та її вартість

Росіяни продовжують обстрілювати українську енергосистему: за даними "Укренерго", лише від початку 2026 року агресор застосував для ударів по об'єктах вітчизняної енергетики понад 300 ракет і сім тисяч дронів.

Ці атаки несуть загрозу не лише для життя й комфорту людей, але й для продовольчої безпеки країни. Адже виробники продуктів харчування також опиняються в умовах нестачі електроенергії. І їм доводиться шукати альтернативи, а це несе додаткові витрати.

Чи кожен виробник має на це ресурси? Звісно ні. Тому деяким доводиться працювати на межі своїх можливостей.

Альтернативи електриці з мережі

Перші труднощі з електрикою через атаки росіян українські виробники відчули ще восени 2022 року. Проте восени-взимку 2025-го енергетичну кризу вони відчули найгостріше.

"З осені 2025 року ми працюємо в умовах системної та глибокої кризи електропостачання. Це не точкові перебої, а постійна нестабільність, з якою підприємство змушене працювати й сьогодні", – розповідає керівниця Хмельницької макаронної фабрики (бренд "Тая") Вікторія Грек.

За її словами, у січні компанія власними силами виробила 130 тис. кВт⋅год із загальної місячної потреби в 300-350 тис. кВт⋅год. Ще восени 2022 року підприємство інвестувало у власну генерацію – придбали генератори (сумарною потужністю понад 1 МВт, щоб забезпечити безперервність виробництва), твердопаливні котли та сонячні панелі.

Підприємство "Терра" з Харківщини, що виробляє крупи, працює на дизельному генераторі, який придбали у 2022-му. "Він нас часто виручав протягом війни. Але з грудня 2025-го він працює кожен день майже цілодобово. Ми зараз і так не працюємо на повну потужність, бо не вистачає кадрів та фінансів, тому цього генератора вистачає", – каже директор компанії Олександр Ясинський.

На хлібозаводі та млині комерційно-виробничої фірми "Рома", яка теж знаходиться на Харківщині, для безперебійної роботи також встановлено генератори. "До масштабних відключень електрики ми працювали десь на 70%. А коли вони почались, то нам довелось купити два потужні генератори на 3 МВт", – розповідає керівник Сергій Цимбалов.

Наслідки електроперебоїв

Підключення генераторів – не панацея від нестачі електроенергії з мережі. "Електроенергія з генератора дорожча на 50%, ніж з мережі. Це частково відобразиться на виробництві продукції та на виробниках, які за рахунок своїх витрат будуть це компенсувати. До того ж генератори не витримують роботи по 23 години на добу", – попереджає співзасновник виробництва м'ясних продуктів "М'ясторія" Андрій Усенко.

"Наш генератор споживає півтори тонни пального на добу. Тобто щоденно ми витрачаємо на його заправку до 100 тисяч гривень. Кожні 200 годин треба проводити техобслуговування, яке також затратне. Крім того, бувають затримки з поставками палива", – ділиться проблемою Ясинський з "Терри".

Лінії виробництва макаронів "Тая" працюють у режимі 24/7, і технологічний процес виготовлення не передбачає раптових зупинок, зазначає директорка. "Коли відбувається відключення та перехід із мережевої електроенергії на генерацію, ми вимушені зупиняти обладнання. Це означає втрати сировини, технологічні відхилення та збільшення рівня невідповідної продукції", – каже Грек.

За її словами, лише у січні 2025 року на підприємстві зафіксували 122 випадки відключення або обмеження електропостачання. Фактично це кілька критичних збоїв щодня.

Нестабільне електрозабезпечення – нищівна проблема для галузі птахівництва. "Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшують собівартість виробництва продукції, а й збільшують ризики втрати поголів'я птиці внаслідок можливих збоїв у їх роботі", – наголошує директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

Він зазначає, що інкубація, а потім і вирощування молодняку курей-несучок, потребує чіткого дотримання технологічних показників утримання птиці впродовж чотирьох місяців, чого неможливо досягти без забезпечення стабільного та безперебійного постачання електроенергії.

Вплив на вартість їжі

Виробники продовольства зараз опинились між молотом та ковадлом: собівартість продукції зростає, але ритейл не допускає різкого підняття цін на полицях магазинів.

"За таких відключень собівартість продукції зростає приблизно на 20%. На це впливають не тільки перебої з електроенергією. Маркети встановлюють свої правила щодо цін, за місяць ми можемо зробити підвищення ціни не більше, ніж двічі на 5%", – пояснює Цимбалов.

Карпенко з "Союзу птахівників" розповідає, що в структурі собівартості продукції птахівництва електроенергія займає від 7% до 12%, а деяких видів продукції – до 30%.

"Виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, а тому на кожному з них ми матимемо збільшення вартості складових і відповідно собівартість кінцевої продукції галузі буде зростати в геометричній прогресії", – зазначає він.

За його підрахунками, використання альтернативних джерел електроенергії може призвести до здорожчання товарів птахівництва на 15-20%.

На такий же відсоток може подорожчати макаронна продукція, враховуючи інфляцію та здорожчання собівартості за останні 4 роки, зазначає Грек із Хмельницької макаронної фабрики. "Думаю, що на відсотків 25-30 буде загальний підйом ціни, враховуючи вартість упаковки, ціни на електроенергію, націнку торговельних мереж тощо", – підтверджує Ясинський.

Натомість співзасновник "М'ясторії" розповідає, що робота на генераторах не спонукає до стрімкого підняття цін на їхні товари.

Світло в кінці тунелю

"В першу чергу питання має нести стратегічне вирішення. Якщо не підтримувати українських виробників, то вони почнуть зупинятись, і наш ринок заполонить імпорт. Потім боротися з експатами буде складно. Українським компаніям доведеться шукати варіанти, як повернути споживачів і починати майже все спочатку – від маркетингу до розробки та виготовлення продукту. А на це потрібно чимало витратитись", – зазначає засновник Agro Marketing Agency Святослав Ткаченко.

Директорка виробництва макаронів "Тая" переконана, що необхідні більш прогнозовані правила щодо обмежень потужності, а також інструменти підтримки для підприємств критичної інфраструктури та харчової переробки.

Ясинський із "Терри" каже, що їм допомогла б компенсація вартості пального або отримання гуманітарного. "Адже генераторами виробники запаслись, а от чим їх заправляти – це проблема. Ми й так працюємо на грані зупинки, тому якщо не буде допомоги, то наше підприємство може стати, 200 людей залишиться без роботи, а держава без податків", – наголошує він.

Він підкреслив, що це впливатиме і на імідж країни, адже компанія постачає продукцію в понад 70 країн світу.

Цимбалов з фірми "Рома" розповідає, що в їхніх планах встановити когенераційну установку, але з цим є труднощі. "Щоб встановити когенераційну установку, нам потрібно, щоб облгаз дозволяв спрощену процедуру підключення газу. Зараз тільки узгодження проєктів займає приблизно три місяці. Хоча, якщо спростити цей процес, то це реально зробити за місяць", – каже він.