Маневри влади: скільки обіцяли і скільки реалізували нових проєктів в енергетиці
Скільки Україна завезла енергообладнання за останні чотири роки і який вклад зробили бізнес, місцева та центральна влади в побудову нової маневреної генерації?
У липні 2024 року, після чергової хвилі масованих ударів по енергоінфраструктурі, президент Володимир Зеленський заявив про наміри до кінця того ж року побудувати та ввести в експлуатацію тисячу мегават нової маневреної генерації. Ідею одразу ж охрестили "гігаватом Зеленського".
Велика централізована енергетика – теплові електростанції, теплоелектроцентралі, підстанції – уже тоді зазнала критичних руйнувань. У 2026 році її фактично не існує. Чи вдалося владі виконати обіцянку президента і хто насправді будує нову енергетику країни?
Детальний аналіз митної статистики показує вибухове зростання імпорту енергообладнання з початку великої війни. Україна імпортувала його на мільярди доларів.
Трансформатори, щоб проводити ремонти та заміни. Малі генератори (до 75 кВт), які стоять біля кожної кав'ярні чи магазину, великі (до 375 кВт), які живлять торгові центри чи промислові об'єкти, та, звісно, нові маневрені газові мініелектростанції (розподілена генерація), на які робить ставку вся країна.
Якщо у 2021 році когенераційних установок імпортували на 22 млн дол., то у 2025-му ця цифра, за попередніми даними, сягнула 940 млн дол. Усього за чотири роки великої війни в Україну завезено станцій на 1,7 млрд дол. За умови середньої вартості мегавата близько 1,1 млн дол. або 45 млн грн вийде близько 1,6 ГВт нових потужностей.
Утім, від імпорту до встановлення іноді проходить не один рік. Обладнання може лежати на складах, чекати монтажу і проходити сертифікацію.
За словами колишнього голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, до січня 2026 року побудовано та запущено в роботу 500-600 МВт децентралізованої генерації.
Чиновники рапортують про схожі показники. За оцінками Держенергоефективності, за останній рік додалося близько 0,5 ГВт нових когенераційних потужностей. Віцепрем'єр Олексій Кулеба говорить про 570 МВт. У Міненерго, яке недавно опинилося в центрі корупційного скандалу, цифри найвищі. За даними відомства, у 2025 році в Україні введено в експлуатацію 762 МВт нової газової генерації, до якої входять і газові когенераційні установки.
Окреме питання – розподіл вкладів бізнесу і держави. За даними порталу DREAM, який агрегує всі інвестпроєкти від імені держави, на початку 2025 року в базі було 115 проєктів загальною потужністю 2,6 ГВт і бюджетом 93,1 млрд грн.
Зараз, у лютому 2026-го, портал виріс до 144 проєктів загальною потужністю 3,68 ГВт та бюджетом 143 млрд грн. Більшість – загальною потужністю 2 390 МВт – під егідою Міненерго і державних компаній "Укрнафта" й "Укрзалізниця". За місцевою владою закріплено проєктів на 1 298 МВт.
Утім, майже жоден з них не закінчений, а абсолютна більшість – лише на папері. До того ж досі немає фінансів для їх реалізації. Кудрицький оцінює, що лише 10-15% з введених у 2025 році потужностей забезпечені зусиллями влади та державних компаній.
Рік тому влада визнала, що самостійно не зможе виконати план Зеленського з побудови "чотирьох нових гігаватів" маневреної генерації "протягом найближчих років", і запустила конкурс на їх будівництво бізнесом.
Механізм простий: приватна компанія будує газопоршневу електростанцію потужністю 5-80 МВт, а "Укренерго" протягом десяти років компенсує капітальні витрати до 855 тис. євро за кожен мегават.
Першим стартував конкурс на 700 МВт. У квітні 2025 року визнали переможців на понад 300 МВт, проте більшість пропозицій чиновники відхилили. Комісія перестала збиратися, а в грудні її голову Юрія Шейка затримали за корупцію в "Енергоатомі" на 20 млн грн.
Конкурс був заблокований вісім місяців і лише наприкінці 2025 року уряд дозволив його завершити. Довіра бізнесу до державних конкурсів була підірвана.
У 2026 рік Україна входить з черговими обіцянками влади. Міністр Кулеба каже, що у 2026 році введуть 500 МВт децентралізованих потужностей у комунальному секторі. Держенергоефективності анонсує 250 когенераційних установок на 1,1 ГВт за два роки з потребою 1,9 млрд євро інвестицій.
Це менше, ніж чотири нові гігавати, потрібні для стабільності системи, але принаймні ці цифри реалістичніші за раніше анонсовані Зеленським.