Дизель-харчування. Як кафе і ресторани виживають на генераторах

З 9 січня Київ живе в найсуворіших за всю війну графіках вимкнень електроенергії. Точніше – після двох російських атак графіки скасували і столиця перебуває в перманентних аварійних відключеннях.

Підприємства давно адаптувалися до живлення від альтернативних джерел, зокрема від дизельних генераторів. Однак працювати в режимі, коли двигун експлуатується весь день за морозної погоди, стає складно.

Кав'ярням, кафе та ресторанам ще складніше: на енергетичну кризу припало сезонне падіння відвідуваності. Профільні блоги фіксують регулярні закриття закладів. Крім того, через поломки генераторів та інші форс-мажори ресторани часто закриваються на кілька годин або днів. Наприклад, 16 і 17 січня не працював оновлений Kyiv Food Market, а 20 січня закривалися ресторани McDonald's.

ЕП поговорила з представниками мережі піцерій, ресторану в спальному районі та кав'ярні в центрі Києва і дізналася, чи зможуть вони працювати і заробляти в таких умовах принаймні до кінця зими.

"Працюємо від генератора 80-100% часу"

Купувати генератори заклади почали в жовтні 2022 року після перших обстрілів енергетики, кажуть опитані ЕП власники і керівники. Мережа Domino's Pizza реагувала на ситуацію залежно від регіону: Одесу підготували раніше, у Львові була краща ситуація, а Київ забезпечували альтернативними джерелами живлення поступово.

"Domino's не тільки купує, а й орендує генератори. У піцеріях потрібно заживлювати швидкі печі великої потужності, "дирчиком" на два кіловати тут не обійтися", – каже директор з маркетингу Domino's Ukraine Андрій Бондарєв.

Власнику кав'ярні "Хорив" на Подолі Євгену Примачку довелося купувати не тільки генератор, а й автономний газовий котел – у приміщенні не було централізованого опалення. Також провели оптоволоконний інтернет.

Працювати на генераторі дорожче на 50%, ніж від мережі, каже керівниця ресторану Henri на Оболоні Ольга Клімович. Зимовий дизель коштує 55 грн за літр.

"У грудні ми витратили на пальне близько 70 тисяч гривень, відключення тривали два тижні по шість-сім годин на день. У січні ця сума вже більша і місяць ще не завершився. Витрачаємо 80-85 літрів пального на день", – каже Клімович.

Після комбінованого обстрілу 9 січня світла від мережі на Оболоні не було взагалі, Henri працював два дні тільки на генераторі. "Вмикали генератор о 9:00, вимикали близько 22:00. Були дні, коли електроенергію давали лише на кілька годин, їх теж рахуємо як повноцінний день роботи на генераторі. Машина з пальним приїжджала майже кожен день", – розповідає керівниця закладу.

В останні два тижні "Хорив" працює від генератора 80-100% часу, підтверджує власник кав'ярні. Альтернативна електроенергія обходиться у 15-20 тис. грн на місяць, додає Примачок. Ще 5-7 тис. грн ідуть на газ для котла.

Закриті заклади як наслідок січневих обстрілів

Domino's не змогла забезпечити всі свої піцерії генераторами, для компанії це стало фінансовим викликом. У Києві із 43 закладів забезпечили генераторами 30-35 точок. Коли вимикають світло, замовлення та персонал перенаправляють у сусідні піцерії.

"Постійне переміщення персоналу між піцеріями – це складні операційні процеси. Кур'єрам доводиться їздити далі і виконувати більший кілометраж, ніж якби вони працювали зі своєї точки", – перелічує негативні наслідки Бондарєв.

Українській франшизі американської компанії довелося законсервувати три піцерії на невизначений час. Доставку виконують із сусідніх закладів, але 40% продажів із залу втратили.

"Минулого тижня ми вирішили законсервувати три точки до стабілізації ситуації з енергетикою. Запускати велику піцерію, щоб попрацювати дві-три години, економічно недоцільно. Сподіваємося, що це триватиме близько трьох тижнів", – каже топменеджер.

Генератори потребують регулярного технічного обслуговування (ТО), інакше виходитимуть з ладу, написав у своєму telegram-каналі ресторатор Станіслав Завертайло. За його словами, чим дорожчий генератор, тим вища вартість обслуговування.

"ТО генератора має бути проведене після 150 годин роботи. Раніше можна було проводити раз на кілька місяців. Зараз, коли заклад працює 15 годин на генераторі на добу, – раз на десять днів", – пише Завертайло.

Примачок провів капітальний ремонт свого генератора у 2025 році: замінив двигун, ротори, статори, підсилив потужність. У дворі закладу є автомобільна СТО, яка має власний генератор з 10 кВт надлишкової потужності. Кав'ярня інколи підключається до них, ділить витрати на пальне і економить ресурс свого обладнання.

Черги в офіційних сервісах на обслуговування генераторів сягають півтора місяця, каже співвласник ресторану Henri Євгеній Щербак. "Я намагаюся домовитися, щоб спеціаліст прийшов у неробочий час, поки що безуспішно. Шукаю альтернативні рішення – людину, яка може замінити фільтри і проконтролювати стан. За таких навантажень фільтри швидко забиваються", – каже Щербак.

Примачок розповідає про інший аспект з фахівцями з ремонту обладнання. "У мене є чудовий спеціаліст, золоті руки, живе за Києвом. Недавно зламався генератор, а він не зміг приїхати. Каже: "Женя, я в розшуку ТЦК". У мене немає автомобіля, довелося відправляти генератор "Новою поштою". Викликали вантажну доставку, відвезли, майстер відремонтував і надіслав назад", – розповідає власник кав'ярні.

За словами Щербака, у разі поломки генератора простій закладу навіть на один-два дні призведе до мінусів у балансі. Наразі заклад прибутковий. Цьому сприяє розташування в спальному районі, переконана Клімович.

"Зима і без генератора складна, а з генератором – це режим виживання. Утім, потік гостей узимку навіть зростає: люди приходять нагріти воду для дітей, погрітися, зарядити телефони. До нас заходять сусіди, мешканці району", – ділиться вона.

Henri використовує генератор на 40% потужності, тому в команді вирішили давати надлишок потужності сусідам з будинку. "Заживимо їм ліфти і насоси для води", – каже Клімович. Завертайло попереджає, що генератор має працювати на 60-70% навантаження, а не на максимумі. Тоді двигун не перегріватиметься і зможе працювати багато годин поспіль.

Ресторани як пункти незламності

Henri та "Хорив" зареєструвалися як пункти незламності. Це допомогло їм залучити лояльних відвідувачів раніше і забезпечує беззбиткову діяльність навіть за вищих витрат на електроенергію зараз.

"У спальних районах заклади фактично стають місцем підтримки. Коли цілий день немає світла, людям хочеться гарячого чаю, гарячої їжі, тепла. Це наша постійна аудиторія, люди, які тут живуть і ходять до нас регулярно", – каже Клімович.

"У 2022 році ми позиціонували себе як кав'ярню з генератором, світлом і теплом. Я розклеїв банери по району з меседжем: приходьте, працюйте, сидіть безкоштовно. У нас маленький простір – 40 квадратних метрів, але в пікові моменти тут сиділи 30 людей з ноутбуками, подовжувачами, робочими дзвінками. Так сформувалися спільнота, довіра, лояльність. Ми стали добросусідською кав'ярнею з якісним продуктом і невеликою кількістю конкурентів у районі", – ділиться Примачок.

Він принципово не піднімав ціни на каву, але задумується над запровадженням символічної оплати за формат коворкінгу. "Треба мати змогу підтримувати всю цю інфраструктуру, бо ремонт генератора може коштувати 20-40 тисяч гривень, це боляче для малого бізнесу", – каже Примачок.

Через закриття трьох закладів та постійну релокацію персоналу з піцерій без генераторів швидкість доставки Domino's знизилася. Додатковий фактор – ожеледиця на дорогах. "Кур'єри змушені їхати обережніше і часто – з віддалених точок. Це створює напруження з боку гостей, хоча більшість ставиться з розумінням", – каже Бондарєв.

За його словами, говорити про прибуткову роботу Domino's наразі не доводиться. "Нам капець як складно. Балансуємо на межі нуля", – ділиться топменеджер. Компанія йде на суттєві обмеження, зокрема скоротила видатки на акційні пропозиції для споживачів, рекламу та маркетинг.

Мережа моделює дії на випадок розширення відключень у певних регіонах. Якщо ситуація буде стабільно складною, Domino's Pizza все одно не допустить втрати повного покриття Києва. "Для нас принципово залишатися присутніми по всьому Києву. Domino's ми бачимо як певний оплот стабільності, навіть у таких умовах", – каже Бондарєв.

Співвласник Henri навіть не думає про обмеження або призупинку роботи, навпаки – збирається працювати допізна. "Заклади зараз виконують важливу соціальну функцію. Для людей це ритуал: випити улюблену каву, з'їсти булочку. Якщо заклад закривається навіть на місяць, люди знаходять альтернативу і можуть не повернутися", – додає Клімович.

Власник "Хорива" готовий забезпечити цілодобову роботу кав'ярні в разі погіршення наслідків обстрілів та відсутності тепла – нове рішення уряду це дозволяє. "Катастрофа настане, тільки якщо на заправках закінчиться пальне, а так працюватимемо до останнього", – додає він.