"Дайте роботу, а не гроші": ветеран про свій бізнес риштувань та економіку майбутньої відбудови
Після служби в Збройних Силах України Антон Пухніченко створив бізнес з оренди та монтажу риштувань. У планах – участь у повоєнній відбудові країни.
Ветеран з Мукачева Антон Пухніченко заснував бізнес з оренди та монтажу німецьких інвентарних риштувань. Його підприємство, на якому працюють ще чотири ветерани, пропонує будівельникам, які займаються фасадним оздобленням, якісну альтернативу зношеним радянським конструкціям.
Інвестувавши рік тому у власну справу 20 тис. дол., підприємець працює із замовленнями, пов'язаними з відновленням пошкоджених війною культурних та релігійних споруд.
Найбільший його розрахунок – на участь у відбудові країни після завершення війни. Судячи з усього – не стільки заради себе, скільки задля підтвердження поки не очевидного факту, що економіку України в мирний час будуватимуть саме ветерани.
Від редакції. Ветеранський бізнес – це важлива частина нової української економіки. Його представники не мають доступу до великих фінансових ресурсів, як відомі компанії, але вони прагнуть реалізуватися попри всі труднощі. ЕП поділяє цінності, якими керуються ветерани-підприємці: відповідальність, стійкість, бажання творити зміни. Тому редакція розповідатиме історії про них – не про гучні стартапи та мільйонні обороти, а про людей, які перетворили свій бойовий досвід на справу, що допомагає іншим і зміцнює країну. Це історії про тих, хто продовжує служити Україні, тільки вже у бізнесі.
Семирічний шлях від ветерана до підприємця
Шлях Антона від військової служби до повноцінного цивільного бізнесу зайняв майже сім років і мав кілька етапів.
У вересні 2017 року, під час служби в зоні АТО, він отримав важке поранення, яке потребувало дворічної реабілітації. Після лікування Антон намагався реалізувати себе в цивільному житті. Через бізнес.
Однією з перших його бізнес-ідей був експорт закарпатської мінеральної води в країни Балтії. Однак усі плани щодо цього змінили одна поїздка та одна зустріч.
У 2020 році Антон поїхав до Литви, де, зокрема, проходив курси вивчення литовської мови у Вільнюському університеті. Там же він познайомився з представником німецького виробника риштувань Layher – директором литовської компанії Layher Baltica Віктором Воронцовим.
Воронцов запропонував Пухніченку співпрацю: придбати риштування Layher і працювати в Україні.
Ухвалити остаточне рішення щодо співпраці йому допоміг випадок. Допомагаючи товаришу на будівництві, він упав із застарілих радянських "лісів" (розмовна назва риштування). "Я зрозумів, що українське будівництво досі працює на небезпечному обладнанні. У Євросоюзі я бачив, як можна будувати швидко, якісно та безпечно", – пояснює Антон.
Однак реалізації бізнесу з риштувань завадила велика війна – після 24 лютого 2022 року Антон повернувся на військову службу. У вересні 2024 року через ускладнення після поранення він демобілізувався і після реабілітації зміг зосередитися на створенні власної справи.
Компанія Layher
Німецький виробник риштувань Layher має багато дилерських центрів. Пухніченко працює з тим із них, який направлений на країни Балтії: Литву, Латвію, Естонію та Ісландію. Тобто з Layher Baltica Воронцова.
"Це не класична франшиза, де ти платиш роялті. Ми працюємо за моделлю суборенди: 50% від орендної плати клієнта йдуть виробнику, а решта залишається мені. Я не купую обладнання, а орендую його у виробника", – каже український підприємець.
Перевагою такої співпраці є й те, що робота під брендом Layher відкриває доступ до ресурсів німецької компанії, зокрема використання технологій 3D-моделювання.
Особливість цього проєкту в тому, що при зведенні риштувань не можна анкеруватися (кріпитися) до стін – автентика будинку має бути максимально збережена. Для створення конструкції риштувань дрон виконує повне 3D-знімання споруди, фіксує всі деталі. Інженерний відділ Layher у Вільнюсі створює точну цифрову копію об'єкта, а конструктори накладають на неї модель необхідного риштування.
За словами Пухніченка, використання 3D-моделювання скорочує витрати замовників, тому що немає непередбачених витрат на матеріали. До того ж, монтаж такого риштування відбувається у два-три рази швидше, а точність розрахунків усуває можливість виникнення помилок.
"Ми знаємо, скільки лісів нам потрібно. Вони комплектуються на нашому складі, привозяться і ми починаємо процес монтування", – розповідає Антон.
Економіка: як працює бізнес на риштуваннях
Стартові інвестиції Пухніченка в розмірі 20 тис. дол. дозволили створити бізнес з мінімальними ризиками. Чому? Річ у тім, що обладнання в німецького виробника можна і купити, і орендувати. Це дозволяє уникнути значних капітальних витрат, які часто є головною перешкодою для ветеранів і тих, хто починає бізнес у будівельній галузі.
Економіка бізнесу Антона будується на двох основних потоках доходу.
Перший – орендна плата в розмірі 3-7 грн за кв. м риштувань. Половину цієї суми Антон віддає виробнику – німецькій компанії Layher. Друге джерело – послуги монтажу та демонтажу (80 грн за кв. м), які надає команда підприємця з чотирьох побратимів – також ветеранів.
Якщо підсумувати, то чистий прибуток з двох цих напрямків від одного об'єкта становить 1 тис. дол. Для прикладу: оренда риштувань для п'ятиповерхового будинку щодня приносить 1 тис. грн без урахування доходів від монтажних робіт.
Головним викликом для його бізнесу є брак робочих рук. "На який об'єкт не прийду – питають: а хто на них буде працювати? У нас немає фасадників", – розповідає Антон. Це обмежує масштабування бізнесу, оскільки навіть за наявності риштувань знайти виконавців для фасадних робіт виявляється надзвичайно складно.
Перспективи розвитку бізнесу Антон пов'язує з майбутньою відбудовою країни. Потреба в якісних будівельних рішеннях для мостів, ТЕС та промислових об'єктів створює потенціал для масштабування. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від влади, зокрема від того, чи будуть створені рівні умови для ветеранського бізнесу в держзакупівлях.
Серед найближчих планів Антона – отримання міжнародного сертифіката для всієї команди та закупівля електричної лебідки для підвищення продуктивності робіт. Він також розглядає можливість участі у відбудові промислових об'єктів, де є потреба в якісних надійних риштуваннях.
Підготовка до відбудови
Для Пухніченка його бізнес – це значно більше, ніж джерело доходу. Це продовження служіння країні, тепер уже на цивільному фронті. Головна мотивація підприємця – бути потрібним у звичайному житті, так само, як у воєнному.
"Моя планка – бути долученим до великих інфраструктурних проєктів. Теплоелектростанції, металургійні заводи, хімічна промисловість, мости – усе, на чому тримається економічна потужність держави" – перелічує Антон.
Антон вірить у потенціал ветеранського бізнесу як двигуна вітчизняної економіки: "Хотілося б, щоб наші ветерани думали масштабніше. Щоб вони лізли в такий бізнес і ставили перед собою такі амбіції, щоб були двигуном економіки".
Соціальна роль бізнесу проявляється в створенні стабільних робочих місць для тих, хто найбільше потребує реінтеграції: ветеранів та осіб з інвалідністю. На відміну від багатьох соціальних програм, ця модель пропонує не фінансову допомогу, а можливість повноцінної участі в економічному житті.
"Від держави гроші мені не потрібні. Просто дайте мені роботу і решту ми з хлопцями зробимо", – підкреслює підприємець.
"Українська правда" в рамках проєкту "Достойне життя ветеранам" забезпечує ветеранів інклюзивними автомобілями, що дозволяє їм уникнути ізоляції та знайти своє місце в суспільстві. Дізнатися більше та підтримати проєкт можна за посиланням.