Безглуздий проїзний за 3,6 тисячі. Як нові тарифи на громадський транспорт вдарять по киянах

З 15 липня поїздка в столичному метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 грн, а при купівлі абонемента на 10-50 поїздок – 25-28,9 грн. Місячні квитки обійдуться у 1 088 грн за 46 поїздок або у 3 656 грн за безліміт.

Щоправда, до кінця дня 14 липня ще можна придбати квитки оптом по 6,5 грн – вони будуть дійсні до 14 вересня включно. Закуплені, але не використані до цієї дати поїздки, столична влада обіцяє 15 вересня конвертувати в кошти на транспортні картки за ціною купівлі.

Кияни скептично поставилися до нових розцінок. Під час публічного обговорення проєкту змін 96% учасників проголосували проти підвищення цін, а петиція з вимогою не підвищувати тарифи до завершення воєнного стану набрала понад 10,6 тис. підписів. Проте міська влада її відхилила.

Громадська організація "Пасажири Києва" запропонувала підвищити вартість проїзду лише до 20 грн, звинувативши міського голову Віталія Кличка в "подальшому знищенні системи комунального транспорту" на користь приватних перевізників.

Кличко пояснив зростання тарифів тим, що вони не змінювалися з 2018 року, хоча витрати транспортних підприємств постійно зростали. Ба більше, громадський транспорт залишиться збитковим навіть з новими цінами, адже собівартість поїздки в метро становить 64,6 грн, а в наземному транспорті – 44,1 грн.

Очільниця Держаудитслужби Алла Басалаєва припустила, що нові тарифи можуть бути завищені через збільшення амортизації в понад десять разів, тому анонсувала їх перевірку, але лише восени.

Обурила киян і вартість місячного безлімітного проїзного, яку пропонували підвищити з 1 300 грн до 4 875 грн. Цифра виглядала великою навіть порівняно з проїзними в Лондоні, Парижі та інших столицях ЄС. Зрештою, влада зменшила нову ціну безліміту на 25% до 3 656 грн, залишивши інші тарифи незмінними.

ЕП вирішила з'ясувати, наскільки нові тарифи доступні для киян, порівняти розцінки з вартістю проїзду в інших європейських країнах і визначити, чи врятують мешканців проїзні квитки від суттєвого зростання транспортних витрат.

Що кажуть цифри

ЕП зіставила тариф за разову поїздку, місячний проїзний і середню зарплату після вирахування податків у 27 столицях країн ЄС за даними Numbeo від 13 липня. Повні дані про разову поїздку є для 26 міст, про місячний проїзний – для 25.

За чинного тарифу одна поїздка в Києві коштує 0,024% середньої чистої місячної зарплати. Після підвищення це значення зросте до 0,088% – до рівня медіанного (середнього) показника столиць ЄС.

Пунктир на графіку – це медіанне співвідношення ціни поїздки до зарплати в ЄС. Отже, у ціновому вимірі Київ із 30 грн опиняється в центрі євросоюзівського розподілу. Однак графік оцінює лише доступність однієї поїздки для мешканців, а не якість громадського транспорту.

Доступність разової поїздки відносно зарплати

Порівняння нової тарифної сітки проїзних викликає в багатьох киян гнітючі відчуття.

Безлімітний проїзний має заохочувати регулярні поїздки: пасажир платить наперед, а що більше їздить, то меншою стає середня вартість кожної поїздки. Найпростіша оцінка ефективності такого стимулу – поріг окупності: ціна проїзного, поділена на ціну разової поїздки.

За чинними тарифами (1 300 грн/8 грн) безлімітний квиток на місяць окупається після 162,5 поїздки. Аналогічний поріг містила перша пропозиція (4 875 грн/30 грн). Тому зменшення вартості безліміту на 25% робить проїзний цікавішим для пасажирів – поріг окупності знижується до 121,9 поїздки (3 656 грн/30 грн).

Однак у столицях ЄС медіанний безліміт окупається після 23,3 поїздки. Навіть новий київський поріг – 121,9 поїздки – у 5,2 разу вищий за медіану ЄС і на 30% – за найбільше значення у вибірці (93,6 поїздки в Загребі).

Безліміт стає вигіднішим, але Київ усе ще далеко від ЄС

Огляд практики тарифів у Transit Cooperative Research Program показує: люди свідомо рахують, за скільки поїздок окупиться проїзний, а економія – одна з головних причин його купівлі. Після запровадження безлімітного проїзного в Атланті (США) користувачі здійснювали в середньому на 1,6 поїздки на тиждень більше, а дві третини приросту припали на неробочі поїздки.

Це важливо не лише для гаманця пасажира. Дослідження в American Economic Review враховує затори, забруднення, аварійність, економію масштабу і доходить висновку, що майже в усіх змодельованих містах додаткове зниження тарифів на громадський транспорт підвищувало суспільний добробут.

Утім, лише дешевий проїзний не пересаджує містян з автомобілів на метро, трамваї чи автобуси. У Відні після здешевлення річного квитка до 365 євро кількість його власників зросла на 140 тис. за рік і до 2019-го більш ніж подвоїлася. Проте частка поїздок громадським транспортом змінилася мало. Влада зрозуміла, що потрібне поєднання тарифної політики, якісної мережі, вело- і пішохідної інфраструктури, обмеження автомобільного руху.

Київ же намагається знайти свій унікальний шлях. Пільговий місячний абонемент на паркування коштує 1 499 грн – у 2,4 разу менше за новий безлімітний проїзний.

Це добре ілюструє пріоритети влади міста. Новий безліміт не лише далекий від євросоюзівського діапазону, а й навряд чи стимулюватиме киян відмовлятися від автомобілів.

Непотрібний проїзний

Уже зараз чітко видно, що проїзні киянам не потрібні. ЕП проаналізувала дані комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" – розробника застосунку "Київ цифровий", через який продаються QR-квитки та проїзні.

У 2025 році користувачі застосунку придбали 468 210 місячних проїзних – у середньому 39 018 на місяць. Студенти забезпечили 75,9% придбань, адже вони платять лише половину вартості. Вирахувати кількість користувачів проїзних складно: одна людина може купувати проїзний щомісяця, а інша – лише кілька разів на рік.

Кияни обирають проїзні з найменшим лімітом

Пасажири обирають передусім мінімальні пакети. На абонементи по 46 поїздок припало 318 105 придбань або 67,9%, на 62 – 113 555 або 24,3%. Проїзні на 92 і 124 поїздки та безліміт разом дали 36 550 придбань або 7,8%.

Безлімітний квиток у 2025 році купили лише 2 864 рази – майже 239 на місяць. Це 0,6% всіх продажів. Тому єдина поступка влади – зниження ціни на безліміт з 4 875 до 3 656 грн – стосується послуги, попит на яку був низьким навіть до подорожчання.

Натомість у 2025 році пасажири придбали 33,2 млн разових QR-квитків, оплатили 50,2 млн поїздок банківськими картками і купили 119,2 млн QR-поїздок оптовими пакетами із знижкою. З них 99 млн або 83,1% припали на пакети по 50 поїздок.

Хоча навіть у найменшому проїзному на 46 поїздок середня ціна одного квитка вигідніша за ціну в пакеті на 50 поїздок (6,3 грн проти 6,5 грн або 23,6 грн проти 25 грн за новими тарифами), кияни майже не користувалися ним через згорання поїздок після завершення календарного місяця та низьку окупність. Найдешевший проїзний стає вигіднішим за оптові квитки, тільки якщо використати принаймні 45 із 46 поїздок.

Для безліміту бар'єр вигоди ще вищий: 3 656 грн окупаються після 122-ї поїздки порівняно з разовим тарифом 30 грн і після 147-ї поїздки порівняно з оптовою купівлею по 25 грн. Це шість-сім поїздок у кожен з 22 робочих днів місяця.

В інших столицях країн Європи, попри високі ціни разових поїздок, проїзні надзвичайно вигідні та привабливі завдяки швидкій окупності. Мешканець Праги, Варшави чи Бухареста залюбки придбає місячний проїзний, який стане вигідним уже після 15-25 поїздок.

Натомість київський проїзний продає не простоту й передбачуваність, а необхідність точно вгадати власну мобільність на місяць: чи використаю я достатньо поїздок, щоб проїзний був вигіднішим за оптові квитки, чи вистачить мені 46 поїздок на місяць. Тим часом у ЄС типовий безліміт починає економити гроші вже після 23 поїздок – близько однієї поїздки на робочий день.

Однак політика київської влади, що не стимулює використання громадського транспорту, накладається на його низьку якість та автомобілецентричну містобудівну політику. Разом з невигідними проїзними це створює систему, де важко створити якісний громадський транспорт, навіть якщо дати комунальним підприємствам додаткові доходи внаслідок подорожчання проїзду.