Всупереч усьому. Як Україна вибухово наростила виробництво дронів у 2026 році

З літа росіяни балістикою та реактивними дронами б'ють по складах, торгових центрах і заводах, проте до української оборонки ці удари повноцінно не дотягнулися. Кілька тижнів тому ЕП писала, що за січень-серпень продажі "військових" галузей зросли на 35% до відповідного періоду 2025 року.

Логічно припустити, що цей ріст багато в чому тягнуть на собі дрони. Прямо це не перевірити: з 2025 року Держстат ці дані закрив.

Але двигуни, камери й акумулятори, які перетинають кордон, лишаються відкритими даними у митних таблицях. ЕП відібрала 11 груп товарів, з яких складається дрон, і порівняла їхній імпорт за однакові періоди.

За дев'ять місяців 2026 року ввезення з-за кордону цих груп сягнув 12,9 млрд дол. проти 4,5 млрд дол. торік. Це у 2,9 раза більше. Порівняно з 2021 роком імпорт зріс у 16 разів (без частин літальних апаратів, бо тоді такого митного коду ще не було). Акумулятори, навігація й оптоволокно зросли в десятки разів. Оптоволокно й оптика лише за рік зросли зі 108 млн дол. до 1,5 млрд дол., у 14 разів.

Найбільша стаття – акумулятори, 3,2 млрд дол. Але цю групу "роздули" й накопичувачі енергії, які бізнес та громадяни купують через удари по енергетиці. Без неї імпорт виріс би у 2,7 раза.

Імпорт основних компонентів для виробництва дронів

Ці цифри можна перевести в дрони. Орієнтиром служать двигуни й камери – обов'язкові деталі, які, найімовірніше, в Україні майже не виробляють, або цей показник мінімальний. Наприклад, типовий FPV-дрон має чотири двигуни й одну камеру.

За січень-вересень 2025 року Україна завезла 14,7 млн двигунів і 5,3 млн камер. Цього вистачало б приблизно на 3,6 млн дронів, або на 4,8 млн у річному вимірі. Це збігається із заявами Міноборони, яке торік планувало закупити 4,5 млн FPV-дронів, а у квітні 2026-го повідомило про виготовлення понад 4 млн дронів.

Цьогоріч за двигуни Україна заплатила у 2,3 раза більше, за камери – у 2,4 раза. За незмінних цін це 8-9 млн умовних дронів за дев'ять місяців, або 11-12 млн на рік. Це також збігається із заявами влади: на 2026 рік Міноборони спершу планувало понад 7 млн дронів, але вже в липні президент Володимир Зеленський заявив про наміри виготовити 10 млн БПЛА.

Причина "вибухового" зростання досить проста: частину виробництва оплачують європейські партнери. Першою прямо платити вітчизняним виробникам почала Данія. За даними українського Міноборони, через "данську модель" торік пройшло близько 1,8 млрд дол. із 6,1 млрд дол. іноземних грошей на виробництво зброї.

У червні 2026 року Данія додала ще близько 200 млн дол. За січень-квітень ЄС виділив на дрони 1,6 млрд євро проти 1,2 млрд євро за весь 2025 рік. А 30 червня Єврокомісія почала виплачувати перший оборонний транш кредиту на 90 млрд євро. Майже 6 млрд євро з нього призначені лише на дрони.

Китай нікуди не подівся

Якщо раніше Україна цілком залежала від готових дронів з Китаю, то тепер залежність змінила свою форму – це деталі для дронів.

Ще у 2024 році на КНР припадало 94,5% імпорту готових дронів за вагою. За дев'ять місяців 2025-го – 89%, а цього року – лише 50% (за грошима – 55%).

Натомість імпорт деталей із Китаю зріс із 3,1 млрд дол. до 9,7 млрд дол. У двигунах КНР займає 94% імпорту, в оптоволокні й оптиці – 93%, в акумуляторах – 91%, у камерах і передавачах – 88%. Попри те, що обмеження Пекіна на експорт таких деталей діють із вересня 2024 року, фактично їх не помітно.

Заяви вітчизняних виробників більш оптимістичні, ніж це показує імпортна статистика. За оцінкою Української ради оборонної промисловості та Snake Island Institute, частка китайських компонентів у дронах торік упала приблизно до 38%, а окремі виробники мають локалізацію до 90%. Офіційні дані свідчать, що за останній рік-два відчутно менша частка Китаю лише в окремих групах: у навігації й пультах вона впала з 42% до 20%, де на перше місце вийшла Туреччина з 64%.

Агентство AP у жовтні, посилаючись на українську митницю, писало про падіння частки Китаю в деталях до 28%. Близьке число, 27%, митниця дійсно показує для частин літальних апаратів (елементів корпусу), але це лише 7% цих 11 груп. Тут на Польщу й Чехію припадає 64%, але багато таких деталей, дуже ймовірно, також китайського походження.

В будь-якому разі, за останні роки Україна суттєво локалізувала виробництво: тепер вона збирає дрони з деталей, хоча вони здебільшого досі китайські.

Заміна їх на європейські поки на низькому старті. Спільне підприємство Frontline і Quantum Systems у Німеччині планує зробити 10 тис. дронів, близько 0,1% від наших 8-9 млн. General Cherry і хорватська Orqa мають меморандум про перехоплювачі "без китайських компонентів". У Данії TAF Industries і Upteko обіцяють випускати тисячі FPV на місяць, але з 2027 року.

Правила кредиту ЄС вимагають купувати зброю переважно в Євросоюзі, Україні чи в схвалених партнерів. Для першого траншу, 5,9 млрд євро на дрони, за даними Financial Times, Київ отримав виняток: частину цих грошей продовжили витрачати на китайські деталі, яких у Євросоюзі не вистачає. Андрій Таганський із виробника камер Odd Systems оцінює, що ЄС робить близько 600 тис. тепловізійних сенсорів на рік, а Україні потрібно 4 млн.