16+: як світ захищає дітей від соцмереж і чи підтримає тренд Україна
У листопаді 2024 року Австралія першою у світі заборонила дітям до 16 років користуватися соцмережами, посилаючись на дослідження про їх небезпеку для незрілої психіки підлітків. Відповідний закон набув чинності у грудні 2025 року.
Після цього на тлі боротьби з митами Трампа та американськими платформами австралійський тренд почали підхоплювати країни Євросоюзу.
Питання небезпеки соцмереж, зважаючи на п'ятий рік великої війни, актуальне і для України. Особливо – з урахуванням використання спецслужбами РФ TikTok і Telegram для фейків, ІПСО, вербування українців (зокрема підлітків) для терактів, диверсій, підпалів автівок військових та коригування ракетних ударів.
Дискусії щодо доцільності блокування чи обмеження Telegram тривають не перший рік. З одного боку, про його небезпеку не раз заявляли СБУ, ГУР, МВС та Головне управління РЕБ, з іншого – для операцій проти ворога месенджер використовують ЗСУ.
Крім того, Telegram популярний в Україні: у 2025 році нарахували понад 120 тис. активних каналів, а кількість підписників за чотири роки зросла майже всемеро до 433 млн.
На зустрічі із студентами після спроби ліквідації незалежності НАБУ і САП влітку 2025 року тепер уже ексголова Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак стверджував, що 80% українських військових "категорично проти заборони Telegram", але ніяких доказів не надав.
Небажання "вирішувати питання Telegram" може мати прозаїчне пояснення: від афілійованих з владою анонімних каналів, які або замовчують чутливі для ОП питання, або медійно атакують опонентів, до інформаційних кампаній з дискредитації бізнесу. Telegram в Україні – не просто месенджер, а поле битви за думки людей, особливо в контексті ймовірних виборів.
Чому світ почав "банити" соцмережі для дітей і чому це може не спрацювати? Чи буде Україна обмежувати Telegram після терактів у Львові та Миколаєві? Як цьому може завадити потенційна передвиборча гонка?
Австралійський прецедент
Австралія перша у світі узаконила вікове обмеження на соцмережі через занепокоєння їхнім впливом на психічне здоров'я молоді. Великі платформи зобов'язані запобігати створенню акаунтів користувачами віком до 16 років та деактивувати такі профілі. За недотримання вимог компаніям загрожують штрафи до 50 млн австралійських доларів (33 млн дол.). Урядову ініціативу підтримали 77% австралійців.
До переліку платформ, які підпадають під дію закону, входять Facebook, Instagram, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube, Reddit і стримінгові платформи Kick та Twitch. Тестування методів впровадження "бану" стартувало на початку 2025-го, а повноцінно заборона запрацювала з 10 грудня.
Одним з аргументів на користь таких заходів став звіт головного хірурга США у 2023 році Вівека Мерті. Він повідомив, що соцмережі погіршують кризу психічного здоров'я молоді, особливо – дівчат-підлітків.
З такими висновками згодні не всі вчені. Вони наводять контраргумент: зростання рівня тривожності та психологічних проблем у дітей почалося задовго до масового поширення інтернету, а використання соцмереж може призводити до різних наслідків. У когось – підвищувати нездорову заздрість, у когось – розширювати світогляд і знижувати депресію.
Безпеці неповнолітніх у соцмережах присвячено чимало наукових праць. Одне з наймасштабніших досліджень провели британці. Учені з Кембриджа та Оксфорда намагалися зрозуміти, чи впливає активність у мережі на майбутнє щастя людини, і навпаки: чи впливає рівень щастя на те, скільки часу людина проводить на платформах.
Аналіз даних десятків тисяч учасників показав, що загалом зв'язок слабкий, але в певні періоди життя соцмережі та "задоволеність життям" справді пов'язані. Найсильніше захоплення соцмережами впливає на юнаків у 14-15 і 19 років, а на дівчат – в 11-13 і 19 років.
Австралійський уряд використав результати цього дослідження як аргумент на підтримку заборони, але його автори звинуватили посадовців у неправильній інтерпретації висновків. Вони наголошують: різні люди по-різному реагують на соцмережі, тому замість заборони потрібно застосовувати таргетовані заходи.
З іншого боку, є дослідження про те, що публікація селфі в Instagram сприяє розвитку в молоді почуття сорому за свою зовнішність, а перегляд відео блогерів посилює страх пропустити щось важливе (FOMO) і знижує соціальне благополуччя дітей.
Водночас є дані, що обмеження використання соцмереж до однієї години на день допомагає знизити тривожність, депресію і FOMO в людей 17-25 років, а також покращує їхній сон.
Незалежні організації Австралійська комісія з прав людини та благодійний фонд Save the Children висловили побоювання, що закон може порушити права підлітків. Вони пропонували замість "бану" посилити відповідальність соцмереж за безпеку та ввести в шкільну програму предмет "Цифрова грамотність".
Водночас, як з'ясували вчені з Гарвардської школи громадського здоров'я, соцмережі заробляють близько 11 млрд дол. на рік на рекламі, спрямованій на користувачів віком до 18 років. Тому технологічні компанії цілком очікувано розкритикували такі кроки австралійського уряду.
У Meta, яка володіє Facebook та Instagram, ухвалення закону назвали поспішним та застерегли: реалізація вимог вимагатиме збору особистих даних всіх користувачів, що стане складним і витратним процесом. Одіозний Ілон Маск, який володіє Х, заявив, що новий закон може стати способом контролю доступу до всього інтернету для австралійців. У Google визнали, що вимоги буде "надзвичайно складно" виконувати.
Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе відкинув критику. Він заявив, що закон передбачає винятки для низки платформ, зокрема YouTube Kids, Google Classroom та WhatsApp. Чиновник також запевнив, що буде забезпечений суворий захист конфіденційності даних.
Reddit перша оскаржила закон. У позові компанія стверджує: навіть якщо суд визнає заборону законною, вона повинна бути звільнена від неї, бо не відповідає визначенню соцмережі. "Ми є форумом, призначеним передусім для дорослих, і в нас немає традиційних функцій соцмереж, які викликають нарікання уряду", – ідеться в позові.
Австралійські підлітки теж подали скаргу до Верховного суду країни з метою блокування закону.
ЄС підхоплює ідею
Ініціативу введення вікових обмежень на користування соціальними платформами в ЄС у 2025 році схвалила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а Європарламент запропонував заборонити самостійне користування соцмережами та ШІ-асистентами особам до 16-річного віку. На цьому тлі країни ЄС почали наслідувати приклад Австралії.
У січні законопроєкт про заборону соцмереж для дітей до 15 років схвалила нижня палата парламенту Франції. Тепер за документ, що обмежує час перебування підлітків у соцмережах та захищає їх психічне здоров'я, має голосувати Сенат.
Президент Емманюель Макрон закликав парламентарів прискорити процедуру, аби закон почав діяти з наступного навчального року. "Мізки наших дітей не продаються. Ні американським платформам, ні китайським мережам", – написав Макрон.
Законопроєкт передбачає, що з 1 вересня 2026 року нові акаунти на платформах TikTok, Instagram та Snapchat не зможуть реєструвати користувачі, молодші 15 років. До кінця року сервіси зобов'язані деактивувати наявні акаунти, які не відповідають віковим вимогам. Онлайн-енциклопедії та освітні ресурси не підпадають під заборону. Інший виняток – мережі для приватного обміну повідомленнями на зразок WhatsApp.
Документ розширює чинну заборону на використання смартфонів у школах на уроках, тепер вона охопить і старші навчальні заклади. Уперше Франція ввела такі обмеження у 2018 році.
Парламент Португалії в лютому схвалив у першому читанні законопроєкт, який вимагає згоди батьків для доступу дітей віком 13-16 років до соцмереж. Передбачається, що батьки будуть використовувати публічну систему Digital Mobile Key (DMK) для надання згоди. Технологічні провайдери будуть зобов'язані впровадити систему перевірки віку, сумісну з DMK.
Про намір заборонити доступ до соцмереж неповнолітнім віком до 16 років оголосив прем'єр Іспанії Педро Санчес. Ба більше, Мадрид ініціює розслідування проти X, Meta і TikTok через сексуалізовані зображення дітей, створені за допомогою ШІ.
"Ці платформи підривають психічне здоров'я, гідність і права наших дітей. Держава не може цього допустити. Безкарність цих гігантів має закінчитися", – заявив Санчес.
Суворі обмеження стосовно доступу до соцмереж для дітей до 15 років збирається запровадити Данія. У Копенгагені визнають: хоча багато платформ забороняють реєструватися користувачам, молодшим за 13 років, а закон ЄС вимагає від техногігантів захищати від онлайн-ризиків і небажаного контенту, 98% дітей до 13 років мають профілі принаймні в одній соцмережі.
До аналогічних рішень наблизилися Греція та Словенія.
У січні про заборону за австралійським зразком задумався прем'єр Великої Британії Кір Стармер. Згодом він пообіцяв ухвалити закон, який би регулював доступ до соцмереж та використання чат-ботів з ШІ, протягом кількох місяців.
Вікові обмеження розглядає Ірландія. Там розслідують діяльність ШІ-чатбота Grok через сексуалізовані зображення.
Заборону соцмереж для дітей, молодших за 15 років, підтримують у Фінляндії. "Я дуже серйозно ставлюся до цього. Екранний час безпосередньо пов'язаний з тим, наскільки молодь активно рухається і займається спортом", – заявив прем'єр Петтері Орпо.
Відкритий до обмеження соцмереж і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Його партія підтримала заборону платформ для користувачів до 14 років. Опитування свідчать: 60% німців – за заборону соцмереж для дітей.
Ідею підтримав і чеський прем'єр Андрей Бабіш: "Я підтримую це, бо експерти, яких я знаю і яким довіряю, кажуть, що ці платформи дуже шкідливі для дітей". Згодом перший віцепрем'єр-міністр уряду Карел Гавлічек уточнив, що відповідний законопроєкт можуть розглянути цьогоріч.
Чи буде "бан" ефективним
"Питання не в тому, чи можуть соцмережі зашкодити дітям, а в тому, чи є заборони ефективним способом підготувати їх до світу, який вони успадковують", – розмірковує епідеміолог і президент некомерційної організації охорони здоров'я Beaumont Foundation Браян Каструччі.
За його словами, австралійський "бан" розглядає соцмережі як шкідливі за своєю суттю замість того, щоб з'ясувати, які функції та алгоритми створюють ризики і для кого. "Це все одно, що звинувачувати фрукти у зростанні рівня діабету. Проблеми не у фруктах. Вони виникають як від того, що ми їмо, так і від того, як ця їжа обробляється, продається та споживається", – порівнює Каструччі.
"Сама лише заборона соцмереж не врятує наших дітей. Вони все одно залишаться маленькими "кіборгами", які виросли в давно гіперцифровому світі. Назад дороги немає", – погоджується Ніколас Кара з Університету Квінсленда.
Скептично ставиться до ефективності заборон і The Economist. "Заборона може не спрацювати: підлітки в Австралії вже знаходять способи обійти "бан", зокрема, морщачи обличчя, щоб виглядати старшими при ідентифікації. Та й однозначно визначити, що таке соцмережа, складно, адже Австралія не заборонила підліткам користуватися месенджерами на зразок WhatsApp або багатокористувацькими онлайн-іграми", – констатує видання.
Крім того, заборони навряд чи зупинять кібербулінг, від якого страждає частина молоді. Діти, які обходять блокування, можуть бути менш схильні повідомляти дорослим, що вони знайшли щось жахливе, боячись, що їх покарають.
"Замість підвищення вікових обмежень регулятори мають подвоїти зусилля, щоб зробити соцмережі більш придатними для неповнолітніх. В ідеалі вони повинні змусити техногігантів надавати більше даних про те, як підлітки використовують їхні продукти, щоб повноцінно оцінити шкоду та знайти способи для її запобігання. Вони мають змусити платформи переглянути функції нескінченного скролінгу та автоплею відео, які утримують дітей в мережі надто довго", – резюмує The Economist.
Що з обмеженням соцмереж для дітей в Україні
Серед ідей – віковий ценз 15+ з жорсткою верифікацією соцмережами віку через "Дію" або BankID, а також можливість накладати штрафи на платформи, якщо ті дозволяють рекламу наркотиків чи вербування дітей (за прикладом Австралії).
Крім того, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонує запровадити "цифрову гігієну" як окремий предмет у школах.
Тим не менш, готового законопроєкту поки що нема, визнав у розмові з ЕП Юрчишин. "Уже йдуть напрацювання, ми спілкуємося про це з колегами та депутатами з інших країн. Ведемо комунікацію з батьками, громадським сектором, СБУ, ГУР та урядом", – каже депутат.
Водночас міністр освіти Оксен Лісовий на питання про можливість заборони дітям реєструватися в соцмережах до 15-16 років відповів так: "Думаю, треба ранжувати соцмережі і їх зміст. Батьки, безумовно, можуть і мусять дивитися за тим, куди ходять їхні діти".
Чи з'явилася політична воля для обмеження Telegram
Дискусії про необхідність заборони чи обмеження роботи Telegram точаться в Україні не один рік. У вересні 2024-го ці розмови трансформувалися в рішення Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК), яке обмежило використання платформи в держорганах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури. Виняток – якщо використання месенджера є частиною службових обов'язків.
Доцільність такого кроку представники СБУ, Генштабу та ГУР тоді пояснили тим, що РФ активно використовує месенджер для кібератак, поширення фішингу та шкідливого ПЗ, встановлення геолокації користувачів і коригування ракетних ударів.
Чи спрацювало це рішення? "Так, воно досить ефективне. Наприклад, неможливо зайти в Telegram з держпристроїв (комп'ютерів, планшетів), перевірив особисто. Завдяки Telegram росіяни могли мати доступ до документообігу, але після блокування потрапити до нашої системи стало значно важче. Таким чином ми відрізаємо їх від ключового інструменту комунікації", – каже Юрчишин.
За його словами, низка держустанов, університетів, бізнесів та громадських організацій почали відмовлятися від комунікації через Telegram.
Тоді ж, у 2024-му, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який стосується не лише створення представництва Telegram в Україні, а й регуляції месенджера. Утім, це питання "повністю заглохло". Причина, за словами Юрчишина, незмінна: відсутність політичної волі для ухвалення непопулярних рішень.
"У профільному комітеті є доопрацьована версія цього законопроєкту. Суть у тому, щоби він відповідав стандартам ЄС, перш за все Digital Services Act", – каже депутат. Ця покращена версія теж "заглохла" через брак політичної волі, визнає він.
"Це дивує. Скільки було диверсій, скількох коригувальників затримала СБУ, скільки дітей загинули через бажання легкого заробітку і виготовлення саморобних вибухових пристроїв. Незрозуміло, скільки ще смертей потрібно, аби з'явилася політична воля для обмеження соцмереж", – каже голова комітету.
Водночас у разі ухвалення законопроєкту важко прогнозувати адекватну комунікацію з боку Telegram, визнає депутат.
"Ми як комітет з питань свободи слова, ЦПД РНБО, Мінкультури та інші відомства не раз пробували вийти на якийсь діалог з представниками засновника Telegram Дурова. Результат – нульовий. Ми як держава не раз виходили на зв'язок з різними платформами: Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube) і навіть ByteDance (Tiktok). Усі бачать загрози російської дезінформації, а от Telegram чомусь не бачить", – резюмує Юрчишин.
Після терактів у Львові та Миколаєві 22-23 лютого 2026 року дискусії щодо обмеження роботи Telegram відновилися. Президент Володимир Зеленський заявив, що РФ завербувала виконавців нападу у Львові саме через Telegram.
Заступниця голови ОП Ірина Верещук запропонувала обмежити використання цієї соцмережі та інших анонімних каналів. "Якщо для захисту життів наших людей та національної безпеки ми маємо обмежити можливості цих платформ, значить, ми маємо це зробити", – написала Верещук, продублювавши свій пост і в Telegram.
Вкотре про необхідність врегулювання роботи Telegram заявили МВС та СБУ. За словами голови МВС Ігоря Клименка, у відсотковому значенні випадків вербування людей для диверсій і терактів через цю платформу "десь половина".
"Закриття Telegram – це питання не тільки до МВС чи СБУ. На нього має дати відповідь і суспільство. Заборонити повністю заборонене неможливо. Обмежити його і забезпечити роботу правоохоронних органів, за якою ми можемо зменшити кількість терористичних злочинів, – про це треба говорити", – наголосив міністр.
Чи свідчать ці заяви, що політична воля для ухвалення рішень щодо Telegram з'явилася? "Поки не чули позиції президента, тому зарано говорити про те, що політична воля з'явилася. Якщо від нього буде доручення вирішити це питання – такі зміни відбудуться швидко", – вважає Юрчишин.
Фактор виборів
Telegram перетворився в Україні і на майданчик політичних баталій. За даними руху "Чесно", лише у 2023 році Telegram-канали вели 106 народних депутатів.
Окремий сегмент – анонімні канали-мільйонники (часто – афілійовані з владою). За гроші там лобіюються "потрібні" законопроєкти, нарощується впізнаваність політиків, запускаються кампанії "чорнухи" проти опонентів. Такі канали – прибутковий бізнес: видалення одного політичного посту може коштувати 5-20 тис. дол.
"Останнім часом активізувалися розмови про ймовірні вибори. Я не надто вірю в реальні обмеження Telegram, якщо справжній виборчий процес стартує в осяжній перспективі. Скоріше навпаки: канали ще більше ряснітимуть "заказухою" та "чорнухою" з різних сторін, а "прайси", безумовно, зростатимуть", – каже один з учасників ринку Telegram-каналів.
"Анонімні політичні Telegram-канали, так чи інакше пов'язані з владою, – ні для кого не секрет. Якщо ми зайдемо у вибори, то сумніваюся, що влада рубатиме гілку, на якій сидить", – визнає інший учасник ринку.
Таким чином, підготовка до потенційних виборів може стати на заваді ефективним рішенням щодо обмежень Telegram.
"Цього я найбільше боюся, бо анонімні Telegram-канали стали найбільш доступним і зручним рупором влади. Коли треба відбілити чиюсь репутацію – будуть це робити через анонімні помийки. Коли потрібно щось замовчати або подати викривлену позицію (як під час спроб знищити незалежність НАБУ та САП), теж будуть робити це через анонімні Telegram-канали", – визнає Юрчишин.
Обмеження Telegram на фоні чуток про вибори – "справжній іспит влади на дорослість", резюмує він.