Що шукав і що знайшов в Україні засновник найбільшої ПВК у світі? Історія Еріка Прінса та Blackwater
На тлі ідеї президента США Дональда Трампа залучити в рамках гарантій безпеки для України американські ПВК українськими дронами зацікавився засновник найвідомішої з них – Blackwater. Хто він і що шукає в Україні?
Приватні військові компанії (ПВК) – невід'ємний інструмент сучасних війн. Для багатьох українців ця абревіатура асоціюється насамперед з російською ПВК "Вагнер", яка підпорядковувалася наближеному до Путіна Євгенію Пригожину.
У світі є чимало інших ПВК, але найбільшою вважається Blackwater. Заснував її Ерік Прінс – колишній офіцер ВМС США, а зараз – учасник MAGA-спільноти, спонсор президентських кампаній Трампа та один з його ключових неофіційних радників, який, за даними ЗМІ, має вплив на голову розвідки США Тулсі Габбард.
Починаючи з двох адміністрацій Буша-молодшого, Blackwater була основним отримувачем грошей Пентагону, які спрямовувалися на війни в Іраку та Афганістані. Однак масове вбивство найманцями цивільних у Багдаді призвело до тюремних термінів, розслідувань Конгресу та внесення компанії до чорного списку. Через роки Трамп помилував усіх найманців, причетних до стрілянини.
Прінс намагається використовувати близькість до Трампа у своїх цілях. Під час першої його каденції він вів переговори з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком про купівлю "Мотор Січі" та створення в Україні консорціуму на 10 млрд дол. Ці плани не реалізувалися через поразку республіканця на виборах 2020 року.
Після повернення Трампа до Білого дому Прінс активізувався. Він хоче отримати підряд на масову депортацію із США мігрантів і роздмухує тему ймовірної війни США з багатою на нафту Венесуелою. Він знову зацікавився Україною: вивчає можливість придбання виробників дронів, імовірно, за згоди Білого дому.
"Лиходій з фільмів про Джеймса Бонда", "опортуніст", "найвідоміший найманець сучасності" – найяскравіші епітети, якими описують засновника Blackwater. Як Прінс побудував одну з найвідоміших ПВК світу і чому її продав? Що об’єднує Україну з Гаїті як об’єкт інтересу Прінса і чому він не зміг купити "Мотор Січ"?
Як з’явилася Blackwater
Ерік Прінс народився в 1969 році в заможній родині засновника виробника автозапчастин Prince Machine Corporation Едгара Прінса. Компанія стала ключовим постачальником для американського автопрому: батько майбутнього лідера ринку ПВК інвестував частину прибутку в інші типи автозапчастин і торгові центри, поступово створивши мережу фірм та нерухомості на понад 1 млрд дол.
Прінс часто подорожував з батьками. Велике враження на нього справив візит до Європи, коли батько показав йому концтабір Дахау, Берлінську стіну та місце висадки союзних військ у Нормандії. Ерік прагнув стати військовим. Він вступив до Військово-морської академії США, але провчився там лише три семестри. Згодом він пояснював, що любив ВМС, але не полюбив академію.
Прінс продовжив навчання в коледжі. Під час вивчення економіки працював парамедиком і рятувальником, а після коледжу та школи офіцерів-кандидатів у 23 роки став "морським котиком" ВМС США. Під час служби разом з командою SEAL 8 він побував на Гаїті, Близькому Сході та Балканах. Пізніше Ерік писав, що в Югославії побачив потребу в приватних навчальних закладах для спецоперацій.
Коли в 1995 році помер його батько, Ерік успадкував значні статки, достроково завершив військову службу і з інструктором Алом Кларком створив приватний тренувальний центр. Прінс став головним інвестором проєкту, придбавши за 6 млн дол. 24 кв. км землі біля Великого Похмурого болота (Great Dismal Swamp) у Північній Кароліні. Це дало назву компанії – Blackwater (чорна вода).
Невдовзі там з’явився перший великий полігон із стрілецькими комплексами, спортивними тренажерами і кількома десятками тактичних майданчиків, які імітували різні умови бою: від села до міської площі із спаленими автівками. База спочатку була збитковою, але з часом її почали відвідувати до 30 тис. людей на рік.
Ще через два роки Blackwater вийшла з локального на національний рівень. У 2000 році біля берегів Ємену підірвали американський корабель USS Cole. На той час компанія мала постійний контингент, який згодом став кістяком ПВК. Більшість її членів були колишніми "морськими котиками", піхотинцями чи "зеленими беретами". Blackwater почала вчити моряків, отримавши контракт на 35 млн дол.
Іншим знаковим моментом стали теракти 11 вересня 2001 року. Американський уряд почав різко збільшувати інвестиції в охоронні та військово-тренувальні заходи, тож компанія Прінса отримувала дедалі більше державних контрактів.
Спочатку співпраця передбачала підготовку персоналу та патрулювання вулиць, а потім – супровід важливих вантажів та делегацій і охоронні функції для ЦРУ.
Пік епохи ПВК
Складність завдань зростала, а з нею – і гонорари. За короткий час Blackwater перетворилася на одного з головних підрядників Держдепу США. Компанія охороняла дипломатів в Іраку та Афганістані, доставляла на фронт вантажі, готувала найманців та кадрових військових, виконувала таємні завдання ЦРУ.
Якщо у 2000 році в компанії Прінса було урядових замовлень на 200 тис. дол., то через кілька років – на 1 млрд дол. Понад 800 млн дол. припали на два великі контракти Держдепу США з охорони дипломатів в Іраку у 2004-2006 роках.
Саме тоді Blackwater перетворилася на приватну армію. До її завдань входили не лише охорона й логістика, а й участь у бойових операціях, зокрема в Афганістані та Іраку. У її розпорядженні та під її відповідальністю були десятки тисяч співробітників, сотні одиниць техніки, власний авіапарк і добре озброєні загони.
Ця трансформація вважається піком розвитку Blackwater та символом епохи ПВК. Компанія Прінса вважалася тоді майже незамінною для Пентагону та Держдепу. Фірма відкрила підрозділ науковців та інженерів, які почали розробляти різні види зброї і власний транспорт, зокрема 14-тонний броньований автомобіль Grizzly.
Підтвердженням тодішньої незамінності Blackwater стала її участь у ліквідації наслідків смертоносного урагану "Катріна" у 2005 році. Найманці доставляли постраждалим провізію та воду, рятували поранених. Водночас Blackwater ставала предметом журналістських розслідувань та звинувачень у контрабанді зброї та перевищенні повноважень. З’явилися факти страти цивільного населення в Іраку.
Репутаційний скандал і зміна власника
Справжнім викликом для Blackwater став 2007 рік. 16 вересня колона броньованих авто найманців, супроводжуючи машини посадовців Держдепу США в Багдаді, розстріляла цивільних – 17 людей загинули, а 20 отримали поранення.
Були версії, що стрілянина почалася як реакція на рух, імовірно, замінованої автівки, але згодом з’явилися підтвердження, що один з бійців продовжував стріляти навіть попри заклики колег припинити вогонь. Найманець зупинився лише тоді, коли його колега навів на нього приціл своєї зброї. Троє інших, які спостерігали за інцидентом, повідомили, що не бачили причин для стрілянини.
Спалахнув міжнародний скандал, почалися розслідування і суди. ПВК призупинили ліцензію на роботу в Іраку, через що вона втратила десятки мільйонів доларів, а чотирьох найманців засудили до тривалих термінів за ґратами (у 2020 році Трамп їх помилував). Масове вбивство стало символом проблеми неконтрольованості та поставило питання про доцільність існування приватних армій.
Критика тривала і після обрання президентом США Барака Обами. Захищаючись, Прінс заявляв, що значна частина цієї критики випливає з політики: Ерік з дитинства дотримувався правих поглядів, називає себе консервативним християнином і є соратником Трампа. Він лобіює участь приватних підрядників у масових депортаціях мігрантів, прагнучи отримати угоду на 25 млрд дол.
До критики тоді додалися позови цивільних іракців, які звинувачували Blackwater у вбивствах та пораненнях їхніх рідних. Аби врятувати імідж, Прінс у 2009 році покинув посаду CEO, а ще через 1,5 року продав компанію групі інвесторів. У 2009 році її перейменували на Xe Services LLC, а ще через два роки – на Academi з новим менеджментом та обіцянками почати все з "чистого аркуша".
У 2014-му Academi об’єдналася з великою охоронною компанією Triple Canopy, утворивши холдинг Constellis Group. Blackwater як окрема структура зникла.
Співпраця з китайцями
Після скандалів в Іраку Прінс дистанціювався від Blackwater. Продавши ПВК, він інвестував у технологічні стартапи і заснував компанію Frontier Services Group (FSG) у Гонконгу. Фірма зайнялася охороною та логістикою в ризикованих регіонах, переважно в Африці, часто в співпраці з китайськими урядовими структурами.
У 2019 році FSG анонсувала створення "тренувального табору" (де-факто – компанії найманців з колишніми військовими армії Китаю) в Сіньцзяні, де мусульмани-уйгури зазнають жорстких репресій з боку місцевих сил безпеки.
Це негативно вплинуло на репутацію Прінса на ринку ПВК в США. Він був змушений виправдовуватися, що в FSG є лише міноритарним акціонером (мажоритарний – китайський державний інвестфонд CITIC Group) і нібито нічого не знав про діяльність компанії в Сіньцзяні. У 2021 році Прінс покинув компанію.
Радник Трампа і спроба зайти в Україну
Після початку війни на сході України у 2014 році в іноземних ЗМІ почала з’являтися інформація про нібито участь бійців Academi в АТО. Компанія це спростовувала.
Прінс став одним із спонсорів та MAGA-соратників Трампа під час його першої каденції. Тоді його сестра Бетсі Девос очолювала Міносвіти США. Маючи досвід у сфері безпеки, Ерік став неофіційним радником Трампа. Він зокрема вів перемовини про купівлю "Мотор Січі". Тоді тривала епопея з потенційним продажем акцій компанії китайцям і Білий дім прагнув заблокувати угоду.
Прінс тоді відвідував Україну та спілкувався щодо "Мотор Січі" з місцевими посадовцями. Зрештою, на тлі тиску США Україна заблокувала продаж акцій компанії китайцям, а після початку великої війни завод націоналізували.
Чому Прінсу не вдалося купити "Мотор Січ"? У 2021 році The Economist писав, що амбіції американця не обмежувалися заводом у Запоріжжі. Він хотів узяти під контроль завод "Антонов", створити вертикально-інтегрований холдинг, залучити інвестицій та контрактів на 10 млрд дол. і стати конкурентом для Boeing та Airbus.
Також Прінс планував збудувати завод з виробництва боєприпасів та створити приватну армію з ексучасників АТО за зразком Blackwater. Для цього він у 2020 році зустрічався з українськими посадовцями, зокрема з тодішнім радником президента Володимира Зеленського Ігорем Новіковим та керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. ЕП надіслала запити Прінсу та ОП щодо деталей цих зустрічей, але на момент виходу публікації відповідей не отримала.
"Якби Трампа переобрали ще на чотири роки, Прінс, мабуть, закрив би цю угоду", – говорив тоді Новіков. Сталося інакше: вибори-2020 у США виграв Джо Байден.
У Києві тоді побоювалися, що з Прінсом контактували ексдепутати Андрій Артеменко та Андрій Деркач. Останнього Вашингтон вніс до списку російських агентів. Обоє – фігуранти розслідування щодо втручання РФ у вибори в США. Деркач утік з України та увійшов до комітету безпеки і оборони Ради Федерацій РФ.
Як Прінс зацікавився дронами
На тлі новин про те, що Трамп розглядає можливість використання американських ПВК як елемента гарантій безпеки України після війни, Прінс прагне придбати українські компанії-виробники дронів через свою нову фірму Vectus Global. Він шукає зустрічей з провідними гравцями галузі, агресивно рекламуючи свої послуги.
Як зазначають джерела, спроби Прінса придбати українських виробників БПЛА поки що безуспішні, адже такі компанії – стратегічний актив України, а Прінс має сумнівну репутацію після роботи з Китаєм. Це зробило його "неприйнятним" з точки зору розвідки. "Прінс має погану репутацію в галузі. Жодна чесна людина не найме його", – визнав керівник міжнародної компанії, яка виробляє дрони.
За словами експертів, своєю цікавістю до українських БПЛА Прінс хоче повторити свою бізнес-модель "опортуністичного підрядника Пентагону з тісними стосунками з Трампом та історією отримання великих прибутків від закордонних воєн".
"Я не здивований. Безпілотники – невід'ємна частина світу приватних військових підрядників. Якщо ви ПВК і не маєте дронів або засобів РЕБ, ви відстали", – визнав один з колишніх американських спецпризначенців, який працював в Україні.
Пікові часи роботи бізнес-моделі Blackwater під час воєн в Іраку та Афганістані давно минули, тож не дивно, що Прінс активно шукає нові можливості. Зокрема, у травні 2025 року уряд Еквадору залучив його як стратегічного радника у "війні" із злочинністю. Компанія Еріка отримала повноваження боротися з наркотероризмом, піратством і незаконним рибальством у Тихому океані.
Інтерес до дронів в Україні в нього виник на тлі десятирічної угоди Vectus Global з Гаїті. Фірма буде боротися з озброєними бандами, які контролюють значну частину столиці. Компанія залучає найманців, дрони, гелікоптери й катери, навчає місцеві сили безпеки, а після стабілізації ситуації допоможе відновити податкову систему.
Програма використання дронів проти банд, ключовим радником якої є Прінс, викликала чимало дискусій після того, як під час однієї з таких операцій загинули поліцейські. Найманців критикують за відсутність координації з поліцією Гаїті.
Засновник Blackwater зайшов з Vectus Global на Гаїті не просто так. Там зосереджені інтереси західних гірничодобувних компаній. Таку ж схему він хотів реалізувати і в Афганістані у 2018 році, пропонуючи фінансувати найманих солдатів за гроші місцевих гірничодобувних проєктів.
"Прінс іде туди, де є корисні копалини і де США хочуть створити спільні суверенні фонди. Україна підходить під цю концепцію", – вважає експідрядник Blackwater в Іраку Морган Леретт, маючи на увазі угоду про надра між Україною і США.
ЕП звернулася до Прінса із запитом щодо деталей його зацікавленості дронами в Україні, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.
Прінс може діяти за сприяння уряду США. Пентагон зацікавлений у партнерстві з американськими виробниками дронів, які присутні в Україні, щоб розуміти, як буде вестися наступний великий конфлікт і що буде потрібно солдатам.
У липні міністр оборони Піт Хегсет оголосив, що "розпочинає домінування американських дронів", а за словами Зеленського, Україна готує із США угоду щодо купівлі американської зброї в обмін на продаж українських дронів.
"Безпечні" смартфони, до яких купа питань
Ще одним проєктом Прінса є компанія Unplugged, яка розробляє "найкращий конфіденційний" смартфон UP Phone. Компанія оголосила про нього у 2022 році, але він з’явився в продажу лише у 2024-му. Unplugged не повідомляє, скільки смартфонів було продано, стверджуючи, що вони "розлетілися за кілька годин".
У серпні 2025 року компанія оголосила про перезапуск UP Phone. За оцінками The Verge, технічна "начинка" лишилася майже ідентичною: процесор MediaTek Dimensity 1200, 6,67-дюймовий OLED-дисплей, 8 ГБ оперативної пам’яті та потрійна задня камера з основним об'єктивом на 108 мегапікселів.
Ціна теж не змінилася: 989 дол. У цю суму входить перший рік передплати на сервіс конфіденційності Unplugged, який потім коштує 12,99 дол. на місяць і включає VPN, антивірус, шифровані повідомлення та хмарне сховище фотографій.
Компанія заявляє, що смартфон працює на операційній системі Unplugged OS, спеціально розробленій для конфіденційності, яка функціонує незалежно від екосистем великих технологічних компаній, щоб унеможливити стеження та збір даних. За даними Unplugged, новий UP Phone використовує відкритий код Android без Google Mobile Services (GMS), що "запобігає збору даних".
Смартфон оснащений набором функцій, орієнтованих на конфіденційність: вбудований брандмауер, VPN, який не записує та не зберігає активність в інтернеті, та спеціальний додаток Privacy Center для управління даними.
Ще одна особливість – вимикач (kill switch) живлення смартфона, що, як заявляє компанія, блокує відстеження та збір даних. Ці функції були і в першому UP Phone, але Unplugged заявляє, що операційну систему суттєво оновили та покращили.
Смартфони збираються в Індонезії. Компанія обіцяє робити це в США, але деталі буде купувати за кордоном. UP Phone можна придбати лише в США та Канаді.
Презентуючи перший UP Phone, Unplugged обіцяла непроникність та захищеність повідомлень, співставну з урядовим захистом. Однак учасники ринку оцінили ці маркетингові заяви як "перебільшені" і компанія відмовилася від гучних епітетів.
Американські соцмережі переповнені критикою UP Phone та сумнівами щодо заявленої безпечності, а розробники операційної системи Graphene OS назвали першу версію смартфона "очевидним шахрайством".
За словами критиків, Unplugged робить ставку на просування свого продукту серед консервативних американців на основі політичних зв'язків і партнерств з подкастами, а не на його суті. "Це афера, вони обманюють людей, піддаючи їх ризику. Їх пристрої не мають базових засобів захисту від вилучення і використання даних. Вони набагато гірші, ніж iPhone", – наполягають розробники Graphene OS.
Прінс справді рекламує UP Phone у кожному епізоді свого подкасту Off Leash. Він заявив, що цей смартфон запобіг би масовим убивствам під час нападу ХАМАС на Ізраїль у 2023 році, стверджуючи, що саме дані телефонів були джерелом розвідданих для ХАМАС. "Наш смартфон запобіг би цьому", – запевняв Прінс.
Експерти з конфіденційності даних скептично ставляться до таких заяв. За їхніми словами, функції, які рекламує Прінс, можна увімкнути на більшості смартфонів, а деактивувати рекламні ідентифікатори можна і на Android, і на iPhone.