Повний на третину: боротися з економічними злочинами нікому і ні на що

Відносини між державою та бізнесом в Україні ніколи не були простими. Особливе джерело дискомфорту – правоохоронні органи, які робили "нальоти" на підприємства, блокуючи їхню роботу, задля отримання корупційної вигоди.

Протягом років влада намагалася побороти це ганебне явище, яке стало настільки поширеним, що навіть отримало свою власну назву – "маски-шоу". Однак спроби уряду та парламенту виправити ситуацію так і не змогли усунути причин корупції.

У 2021 році проблему вирішили радикально: Рада ухвалила закон, який мав забрати функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців та створював принципово новий орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Воно мало замінити стару податкову міліцію, на яку бізнесмени мали чи не найбільше нарікань.

Однак за п'ять років після свого створення БЕБ так і не виправдав надії, які на бюро покладали у владі, бізнесі та громадянському суспільстві. Новий правоохоронний орган, який спочатку очолив керівник старої податкової міліції, зрештою перетворився на її ослаблену реінкарнацію.

Ба більше, за цей час уряд так і не зумів остаточно завершити створення БЕБ, залишивши безліч колізій у законодавстві, а також хронічно недофінансовуючи його діяльність.

У 2024 році влада вирішила почати все "з нуля". Тоді Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав обрання нового керівника установи на прозорому та відкритому конкурсі. Переможцем останнього став колишній детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Цивінський, якого уряд погодився призначити лише під тиском "картонкового майдану" у серпні 2025-го.

Проте новому керівнику у спадок дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутні територіальні управління та персонал, який масово судиться проти БЕБ. Як наслідок, вже у вересні передбачене бюджетом фінансування Бюро може закінчитися.

Як уряд "забивав" на БЕБ і чому там вже невдовзі закінчаться гроші на роботу?

Неулюблений орган

Ліквідація податкової міліції та створення замість неї принципово нового правоохоронного органу було найочікуванішою реформою для бізнесу. Починаючи з 1990-х стара податкова міліція закріпила за собою репутацію "репресивного" органу та стабільно критикувалась.

Спроби реформувати податкові органи, які влада робила після Революції Гідності, не увінчалися реальними наслідками для бізнесу та закінчувалися на зміні вивісок. Міністерство доходів і зборів спочатку перейменували у Державну фіскальну службу (ДФС), а потім її роз'єднали на податкову та митну служби, залишивши податкову міліцію у підпорядкуванні ДФС.

Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ писали за активної участі бізнесу. Тож не дивно, що у фінальному варіанті реформи знайшли своє відображення відповіді на найбільші занепокоєння підприємців. Наприклад, обмеження чисельності працівників БЕБ до 4 тисяч осіб (в податковій міліції, в окремі періоди працювало до 15 тисяч) або ж акцент на аналітичних функціях нового органу.

Фінальний варіант закону про БЕБ задовольнив підприємців, а також отримав підтримку від міжнародних партнерів. Останні зробили ухвалення закону умовою для отримання Україною зовнішнього фінансування.

Однак, як це часто буває в Україні, навіть найкращий закон може зіпсуватися на етапі свого (не)виконання. Проблеми з реалізацією почалися з перших днів створення БЕБ.

По-перше, директором бюро, яке мало замінити податкову міліцію, призначили її керівника – Вадима Мельника. Останній не лише приніс у БЕБ старі підходи податкових міліціонерів, але й багатьох представників розформованого органу, які просто перевелися на роботу в бюро.

По-друге, уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалював необхідних рішень для того, аби цей правоохоронний орган розпочав ефективну роботу.

Як приклад – закупівля спеціальних технічних засобів (прослушки): постанову, яка дозволила БЕБ закуповувати ці пристрої для проведення оперативної діяльності, уряд ухвалив лише у березні 2026 року. Весь цей час дозвіл купувати прослушку мала Державна податкова адміністрація, попри те, що органу з такою назвою в Україні немає з 2012 року.

Про те, що уряд систематично саботував роботу БЕБ, затягуючи або не ухвалюючи необхідних рішень, говорить і Рахункова палата, яка у 2025 році провела аудит роботи бюро. "Проблеми поглибились нестворенням Кабінетом міністрів цілісної та врегульованої системи у сфері протидії правопорушенням у сфері економіки та неприділенням урядом належної уваги питанням спрямування та координації діяльності цього надважливого органу", – зазначили аудитори.

За 5 років існування БЕБ так і не зумів сформуватися як орган: із 24 теруправлінь, передбачених законом, наразі сформовано та функціонує лише 9. Іншими словами, у 15 областях представники БЕБ відсутні, тож не можуть здійснювати оперативне реагування на економічні злочини.

Після звільнення Мельника у 2023 році, уряд протягом більш ніж двох років не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління бюро на виконувачів обов'язків. Фактично, це здійснювалося з порушенням закону, адже, відповідно до нього, виконувач обов'язків може керувати бюро щонайбільше 1 рік, поки уряд не проведе новий конкурс.

Зрештою, у Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася та не принесла очікуваних результатів. "Ми ухвалили закон про БЕБ два роки тому. Він якісний за оцінками міжнародних експертів. Водночас на рівні виконання це все перетворилося на зміну вивіски. Із податкової міліції 80% працівників було переведено в новий орган. Тож зараз ми говоримо про антиреформу, а не про реформу", – говорив у 2023 році голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

У 2024 році Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, який передбачав проведення нового відкритого конкурсу на голову бюро за участі міжнародних спостерігачів у конкурсній комісії. Його переможцем став Цивінський. Однак із його призначенням уряд також не поспішав.

Посилаючись на таємний лист СБУ, у якому нібито йшлося про зв'язок Цивінського з Росією, Кабмін відмовлявся призначати його головою БЕБ. Це збіглося у часі зі спробою влади знищити незалежність антикорупційних органів. Тож, коли під тиском вулиці та міжнародних партнерів, уряд та парламент повертали незалежність НАБУ і САП, їм довелося погодитися і на призначення Цивінського головою БЕБ.

Однак новому директору бюро у спадок дісталися старі проблеми: несформовані більшість територіальних управлінь, численні законодавчі колізії, які не вирішував уряд, та персонал, який масово звільняється.

За даними БЕБ, на початок березня 2026 року у ньому працювало 1182 особи – 29% від штатної чисельності. І хоча там вже оголосили конкурси на вакантні посади, проте залучати нових працівників заважає неконкурентна зарплата.

"Низький рівень оплати праці працівників БЕБ порівняно з іншими органами правопорядку фактично обмежує можливість БЕБ здійснювати якісний кадровий добір кваліфікованих і вмотивованих працівників, здатних забезпечити виконання міжнародних зобов'язань держави у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки. Зокрема, обмежує набір кваліфікованих кадрів з приватного сектору економіки для кардинальної зміни філософії органу", – йдеться у відповіді БЕБ на запит ЕП.

Неповернені податки

Один з елементів, який робить зарплати працівників БЕБ менш конкурентними, ніж в інших правоохоронних органах, є те, що їм не компенсовують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має їм відшкодовуватися. І це відбувається.

За даними Міністерства фінансів, у 2025 році держава повернула військовослужбовцям та правоохоронцям майже 182 млрд грн сплаченого податку – вдесятеро більше, ніж до початку великої війни.

Проблема у тому, що в переліку правоохоронних органів, яким держава має повертати податок немає бюро. Немає БЕБ і в постанові уряду про порядок компенсації ПДФО, натомість там є неіснуюча нині податкова міліція.

За 5 років від моменту створення БЕБ уряд так і не вніс відповідних змін до своєї постанови та не ініціював змін у Податковий кодекс. Відтак, і без того невисока зарплата працівників бюро зменшується ще на додаткові 18%.

"Це формує нерівні фінансові умови проходження служби. Як наслідок – знижується здатність БЕБ конкурувати за кваліфіковані кадри та забезпечувати стабільність персоналу", – нарікають у бюро.

В уряді з цією проблемою ознайомлені, але кажуть, що вдіяти нічого не можуть. "Статтею 168 Податкового кодексу не передбачено виплату компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами, які мають спеціальні звання БЕБ. Тому питання може бути вирішено лише після змін до Кодексу", – відповіли ЕП у Мінфіні.

Там зазначили, що з відповідними пропозиціями до них зверталися представники БЕБ ще у вересні 2025 року.

Суди і гроші

Невідшкодовані податки – лише частина проблеми в оплаті праці працівників БЕБ. Ключова причина менших зарплат у бюро полягає у тому, що уряд систематично занижує розмір прожиткового мінімуму, який лежить в основі розрахунку окладів.

У законі про БЕБ йдеться, що оклад працівників, які мають спеціальні звання, не може бути нижчим за 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році його розмір становить 3328 грн, відповідно мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн.

Натомість починаючи з 2021 року уряд прописує у бюджеті спеціальний прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівникам низки органів – 2102 грн. Крім БЕБ, такий знижений показник застосовують для розрахунку зарплат суддів, прокурорів, податкових, митних та деяких інших органів.

Так, за даними БЕБ, розрахована за допомогою заниженого прожиткового мінімуму зарплата детектива бюро становить 46 244 грн. "З урахуванням всіх можливих доплат (40% надбавки за вислугу років, доплати за спеціальне звання, за доступ до державної таємниці, науковий ступінь) фактичний розмір оплати праці становитиме 59 985 грн після оподаткування. Це майже вдвічі менше ніж, наприклад, у Державному бюро розслідувань", – скаржаться там.

Застосування окремого прожиткового мінімуму для визначення окладів у БЕБ фактично порушує закон. Цим користуються деякі співробітники бюро: після звільнення вони подають до суду на БЕБ з вимогою компенсувати їм недоотримані зарплати.

У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили у бюро 3,26 млн грн. Загалом подали 77 позовів щодо перерахунку грошового забезпечення, у 10 з яких суди вже винесли рішення на користь експрацівників БЕБ.

"Кількість судових позовів колишніх працівників БЕБ щодо перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із жовтня 2025 року зросла на 18 справ, що становить понад 50% їх попередньої кількості. Така динаміка свідчить про підвищені фінансові ризики нестачі фінансування БЕБ протягом 2026 року", – зазначають у бюро.

Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, який у 2026 році становить 2,19 млрд грн. Однак у бюро побоюються, що ці судові витрати лише зростатимуть з урахуванням потенційних позовів від тих працівників, які ще можуть подати до суду на БЕБ.

"Динаміка свідчить про підвищені фінансові ризики нестачі фінансування БЕБ протягом 2026 року. Це може призвести до повного колапсу у функціонуванні БЕБ вже у вересні-жовтні цього року", – зазначають там.

Про цю проблему керівництво БЕБ написало до Мінфіну. Проте там не поспішають пропонувати перегляд прожиткового мінімуму, який використовується для розрахунку окладів у бюро, адже це автоматично потягне за собою зростання видатків на зарплати й в інших органах. А на це коштів у бюджеті немає.

***

Після призначення Цивінського головою БЕБ на цей орган знову поклали великі сподівання. Однак через 8 місяців бюро майже не запам'яталося гучними операціями чи вражаючими результатами у детінізації економіки.

Під час зустрічей із журналістами керівництво БЕБ звітує про зростання легальних продажів пального у жовтні-грудні 2025 року (збіглося з початком блекаутів) або легальних продажів побутової техніки (збіглося з "чорною п'ятницею" та різдвяно-новорічними святами).

При цьому на БЕБ тиснуть не лише високі очікування від "білого" бізнесу чи міжнародних партнерів, а й ситуація у державних фінансах. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив спеціальний "резерв для сектору безпеки та оборони" обсягом 199 млрд грн, кошти у якому мають з'явитися внаслідок детінізації економіки.

Та чи може забезпечити такий результат боротьби з тіньовою економікою орган, укомплектований менше ніж на третину? Орган, який вимушений розв'язувати проблему закладених урядом колізій у законодавстві замість того, аби виконувати свої прямі функції.