В Україні знову легалізують криптовалюту. Як держава регулюватиме цей ринок та якими будуть податки?

Якби намагання влади легалізувати криптовалюту захотіли екранізувати, то вийшов би не фільм, а серіал, розбитий на кілька сезонів. Від перших спроб на законодавчому рівні визначити, що таке віртуальні активи і як з ними поводитися, минули вже чотири роки, проте цей багатомільярдний ринок досі працює в тіні.

Уже невдовзі Верховна Рада може зробити ще один крок у напрямку легалізації: важливий, але не остаточний. На перше читання винесуть законопроєкт, який має визначити правила оподаткування операцій з криптоактивами. Цей документ – ключова умова легалізації всього ринку, навколо якої точилися найбільші дебати.

Проте до остаточної легалізації ще дуже далеко. Представники профільного комітету визнають: до другого читання законопроєкт проходитиме не одне коло додаткових дебатів та консультацій, за підсумками яких остаточний текст закону може змінитися. Хоча, імовірно, основна думка законодавців залишиться без змін.

Як депутати пропонують оподатковувати криптоактиви і хто регулюватиме ринок?

Ринок без регулятора

Основний закон, який регулюватиме криптовалюти – "Про віртуальні активи", ухвалювали двічі. У вересні 2021 року за нього проголосували, але президент Володимир Зеленський наклав вето і направив на доопрацювання депутатам зі своїми пропозиціями. Удруге парламент підтримав уже допрацьований законопроєкт у лютому 2022 року, незадовго до початку великої війни.

Аби цей закон запрацював, депутатам необхідно було ухвалити ще один, який визначатиме порядок оподаткування операцій з віртуальними активами. Саме цей законопроєкт Верховна Рада повинна ухвалити в першому читанні.

Документ заплановано розглянути до кінця серпня. Проєкт встановлює правила оподаткування криптоактивів та вносить зміни в низку інших законів. Зокрема – уточнює правила емісії віртуальних активів та умови їх допуску на ринок.

Законопроєкт поділяє криптоактиви на три категорії: ті, вартість яких прив'язана до певних активів (наприклад, акцій); ті, вартість яких прив'язана до певних валют (наприклад, USDT); усі інші криптоактиви.

До перших двох категорій встановлять вимоги до резервування активів чи валют, до яких прив'язується вартість відповідних токенів. Для випуску віртуальних активів останньої категорії необхідно буде зареєструвати спеціальну "білу книгу", у якій міститиметься детальна інформація про актив та його емітента.

Стежити за достатністю резервів, які забезпечують сталу вартість токенів, або допускати до торгів інші віртуальні активи повинен буде регулятор крипторинку. Парадокс у тому, що ні закон "Про віртуальні активи", ні запропонована редакція законопроєкту не дають відповіді на питання, хто ним буде.

Дебати навколо цього точаться кілька років. У листопаді 2023 року презентували два законопроєкти, які відображали різні погляди на це питання.

Перший пропонував зробити регулятором Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Він наслідував євросоюзівські практики регулювання ринків віртуальних активів і був жорстким у питаннях оподаткування операцій з ними.

Другий пропонував зробити регулятором ринку Міністерство цифрової трансформації, яке його розробляло. Цей документ вважався ліберальним, зокрема пропонував провести податкову амністію для власників криптоактивів, проти чого категорично виступали в Міжнародному валютному фонді.

Зрештою, відмовилися від обидвох проєктів. Натомість депутати розробили компромісний документ, але питання про регулювання ринку залишили без чіткої відповіді. Наразі пропонується покласти ці обов'язки на Національний банк або на інший регулятор (імовірно, НКЦПФР), який визначить Кабінет міністрів.

Остаточне ухвалення законопроєкту має вивести з тіні криптогалузь. Документ зобов'язує реєструвати в Україні всі компанії – біржі чи інші посередники, які надають послуги, пов'язані з віртуальними активами. Такі компанії повинні будуть стати на облік у податковій і подавати до неї звітність про операції своїх клієнтів.

"Власники таких компаній повинні проходити процедуру авторизації перед тим як надавати послуги, подавати щорічну звітність, підтверджувати прозорість діяльності та дотримуватись чітких вимог щодо корпоративного управління", – зазначає партнер практики технологій та інвестицій "Юскутум" Петро Білик.

За порушення цих норм держава каратиме штрафами. За відсутність реєстрації – 20 мінімальних зарплат (наразі 160 тис. грн), за неподання відомостей про операції клієнтів – 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн), за несвоєчасне подання – пів мінімальної зарплати (4 тис. грн) за кожен день прострочення, але не більше 100 мінімальних зарплат. У перехідний період штрафи будуть менші: у перший рік дії закону (2026-й) – 10% від встановлених сум, у 2027-2029 роках – 25%.

Законопроєкт визначає, що криптоактиви і після їх легалізації не стануть платіжним засобом в Україні. Цю роль виконуватиме гривня. Таке застереження не раз висував Нацбанк. Загалом же операції з віртуальними активами пропонується регулювати та оподатковувати майже так само, як операції з цінними паперами.

Податки з "крипти"

Депутатський законопроєкт не встановлює жодних преференцій для операцій з віртуальними активами: з них необхідно буде сплатити такі ж податки, як і з будь-яких інших доходів. Як це працюватиме?

Для юридичних осіб доходи від операцій з криптоактивами будуть частиною загальних доходів компанії, які включатимуться до розрахунку прибутку. З прибутку підприємства сплачують 18% податку. При цьому запроваджуються нові податкові різниці для коригування фінансового результату (за аналогією з оподаткуванням прибутку від операцій з цінними паперами).

Операції з віртуальними активами звільняються від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Виняток – продаж та обмін NFT, а також операції з віртуальними активами, які посвідчують право вимагати передавання майна чи надання послуги.

Законопроєкт забороняє займатися операціями з віртуальними активами суб'єктам, які використовують спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб операції з віртуальними активами будуть оподатковуватися податком на доходи фізосіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором (5%). Оподаткуванню підлягатимуть лише операції з продажу криптоактивів за фіатні (традиційні) гроші. Тобто обмін одних токенів на інші оподатковуватися не буде.

Ще один важливий момент: оподатковуватися буде лише позитивний результат операцій з віртуальними активами. Тобто якщо особа купила токен за одну ціну, а потім продала за вищу та отримала прибуток, то податки потрібно платити лише з суми такого прибутку, а не із суми доходів. Якщо ж особа зазнає збитків, то податки сплачувати не потрібно. Ба більше, суму таких збитків можна переносити на наступний рік, зменшуючи на їхню суму отриманий прибуток до оподаткування.

"При розрахунку фінансового результату від продажу віртуальних активів, як і у випадку з іншими інвестиційними активами, необхідно враховувати курсові різниці (за їх наявності). Зважаючи на коливання курсу гривні, на практиці це може призводити до ситуацій, коли платники податку отримують інвестиційний прибуток у гривні навіть за збитковими (у валюті) операціями купівлі-продажу віртуальних активів", – наголошують в аудиторській компанії Ernst&Young.

Також законодавці вирішили звільнити від необхідності платити податки з прибутку від торгівлі криптоактивами, розмір якого не перевищує мінімальну зарплату.

Усі операції з віртуальними активами необхідно буде обліковувати самостійно та окремо від інших доходів, маючи підтвердження купівлі та продажу активів.

За підсумками кожного року потрібно буде подавати податкову декларацію про доходи (до 1 травня року, наступного за звітним). У цій декларації необхідно буде вказати суму зароблених коштів і самостійно вирахувати з неї ПДФО та військовий збір. Заплатити ці податки необхідно до 1 серпня.

У разі остаточного ухвалення закон набере чинності з 1 січня 2026 року, тож першу декларацію про доходи від торгівлі криптовалютою необхідно подавати у 2027-му. У перший рік легалізації криптоактивів депутати пропонують встановити пільгову ставку ПДФО 5% для оподаткування операцій з активами, придбаними до набуття чинності закону. Обов'язок сплатити 5% військового збору залишиться.

Скільки бюджет може отримати від оподаткування операцій з віртуальними активами? У 2023 році сервіс Chainalisys називав Україну одним з найбільших ринків криптоактивів Східної Європи з щорічними багатомільярдними оборотами. Якби ринок легалізували у 2021 році, то потенційні податкові надходження від оподаткування криптокомпаній та громадян могли б перевищити 14 млрд грн до 2024 року, вважає голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Що ще є в законопроєкті

Крім правок до Податкового кодексу, законопроєкт вносить зміни до низки інших законів, регулюючи правовідносини навколо операцій з віртуальними активами.

Зокрема, пропонується унормувати рекламу віртуальних активів та встановити вимоги до неї. Документ забороняє рекламувати токени як засіб платежу або віртуальні активи, які не мають відповідної авторизації в Україні. Також у рекламі заборонять робити прогнози щодо зміни вартості токенів, закликати розраховуватися ними або озвучувати інформацію про отриманий у минулому дохід без згадки того, що його отримання в майбутньому не гарантоване.

Законопроєкт урегульовує й права власності на віртуальні активи, гарантуючи презумпцію правомірності володіння. Тобто володіння активом вважається законним, якщо тільки суд не встановить протилежне. Заволодіти токеном можна, придбавши його, отримавши внаслідок іншого правочину або під час емісії, а також за рішенням суду. Підтвердити право власності мають криптографічні ключі.

Проєкт запроваджує низку запобіжників від інсайдерської торгівлі і маніпулювання ринком, а також урегульовує фінансовий моніторинг операцій з криптоактивами.

"Всі транзакції на суму понад 45 тисяч гривень підлягатимуть обов’язковій ідентифікації відправника й отримувача, а також перевірці гаманця. Це створює додатковий захист від відмивання коштів і фінансування тероризму, що відповідає міжнародним стандартам, але водночас може викликати занепокоєння щодо приватності та витоку персональних даних", – додає Білик.

Що далі

Верховна Рада мала ухвалити законопроєкт у першому читанні 19 серпня, проте голосування відклали. Депутати повинні підтримати його у двох читаннях, а потім свій підпис має поставити президент. Однак цьому передуватиме тривала робота.

"Законопроєкт перебуває на майже початковому етапі ухвалення, а отже, він з великою ймовірністю буде доопрацьовуватися з урахуванням позицій усіх зацікавлених сторін: гравців ринку, приватних інвесторів, податкової, Мінфіну. У поточній редакції багато важливих аспектів буде уточнено на рівні підзаконних актів, які мають ухвалити після голосування", – зазначає керівний юрист практики міжнародного та транзакційного оподаткування Arzinger Денис Ерсой.

Між першим та другим читаннями депутати ще мають визначити майбутнього регулятора ринку віртуальних активів. Наразі в Національному банку не горять бажанням брати на себе цю ношу, а НКЦПФР, якій було б найбільш логічно передати регулювання цього ринку (через його подібність з ринком цінних паперів), поки що не має достатньої інституційної спроможності для цього.

Попри це представники індустрії позитивно оцінюють крок у напрямку легалізації, хоча й визнають, що до остаточного голосування слід зробити чимало справ.

"Цей законопроєкт може стати основою для побудови цивілізованого крипторинку в Україні, але водночас він потребує вдосконалення, аби забезпечити win-win результат для держави, бізнесу та власників. Ухвалення закону в нинішній редакції можна вважати доцільним і необхідним кроком на шляху серйозної роботи з пошуку консенсусу щодо врегулювання ринків віртуальних активів в Україні", – вважає засновник та президент WhiteBIT Group Володимир Носов.

Серед іншого представники криптоіндустрії вважають, що до другого читання в законопроєкті має з'явитися заборона на роботу в Україні криптокомпаній, які працюють у Росії. Також вони вважають неправильним категоричний підхід держави щодо заборони розраховуватися віртуальними активами.

Ще один недолік – наразі законопроєкт обмежує доступ на український ринок деяких популярних криптоактивів. "Заборона на обіг токенів, емітент яких зареєстрований в офшорних юрисдикціях, зокрема таких популярних як USDT та Tether, може суттєво зменшити асортимент доступних активів для українських інвесторів", – зазначає Білик.

Чи врахують ці побажання у фінальній версії законопроєкту – поки невідомо. Як показує досвід, законодавці не схильні ухвалювати поспішні рішення з питань, які стосуються легалізації криптовалют. Тому цілком можливо, що дату набуття чинності законом – 1 січня 2026 року – зрештою також доведеться перенести.