Весняний розпродаж: в Україні продаються чотири банки. Хто може стати новими власниками?
Найближчим часом в Україні може відбутися одразу чотири угоди про купівлю банків. Які установи виставили на продаж та хто невдовзі може стати їхніми власниками?
Весна 2026 року може стати гарячою порою на банківському ринку. У черзі на продаж одразу декілька банків з "нижньої" половини переліку. Серед них два націоналізовані державою та виведені з ринку, один регіональний та один, з власниками якого "побив горщики" Національний банк.
Попри високі воєнні ризики, заборону на виведення дивідендів з банків, а також найвищу в країні ставку податку на прибуток, за фінансові установи точиться активна конкуренція. Не в останню чергу тому, що наразі придбати установу можна відносно дешево. Крім цього, за допомогою поглинання менших конкурентів розширюються більші українські банки.
З чим пов'язаний інвестиційний "бум" на банківському ринку та хто вже невдовзі може стати його новими учасниками?
Банки на продаж
На початку 2026 року на український банківський ринок вперше за тривалий час вийшов новий гравець: естонська компанія Iute Group придбала у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) збанкрутілий "РВС Банк" (нині "Юте банк") за 120 тис. євро.
На середину березня нові акціонери докапіталізували його на 300 млн грн, повідомили ЕП проінформовані співрозмовники у фінансових регуляторах. Тож вже найближчим часом "Юте банк" перетвориться з перехідного на звичайну фінансову установу.
Вже в березні на українському ринку може відбутися продаж ще щонайменше чотирьох фінансових установ, дві з яких знову ж таки продаватиме ФГВФО. Мова йде про PINbank та "Мотор-банк", які НБУ вивів з ринку 19 лютого.
Крім цього очікується продаж банку "Авангард". Це пряма вимога Нацбанку, оскільки власників установи – Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка – НБУ визнав такими, які мають небездоганну ділову репутацію.
Про купівлю банку "Львів" напередодні оголосила українська "дочка" французького "Креді Агріколь". Відповідну угоду ще не завершено, оскільки її мають погодити регулятори.
Такого ажіотажу на українському банківському ринку не було давно. Інвесторів відлякує не лише велика війна та ризики, які вона несе, але й регуляторні та фіскальні рішення держави. Зокрема, з перших днів повномасштабного вторгнення росіян Нацбанк запровадив жорсткі обмеження на виведення капіталу з країни, а також заборонив недержавним банкам виплачувати своїм власникам дивіденди.
Крім цього, Верховна Рада запровадила для банків найвищу ставку податку на прибуток – 25%, в той час, як решта компаній сплачують 18%. У 2023-2024 роках з банків стягували взагалі по 50% від прибутку. Обидва рази – "заднім числом". Підвищену ставку у розмірі 50% держава запровадила і на 2026 рік, що не додає привабливості вітчизняному банківському бізнесу.
Попри це, за даними співрозмовників ЕП серед регуляторів, охочі придбати банк буквально вишуковуються у чергу. Зокрема, збанкрутілими банками, які виставив на продаж ФГВФО, зацікавилися одразу 11 потенційних інвесторів. Якщо хоч комусь із них вдасться здійснити купівлю, то на українському ринку може з'явитися один чи навіть два нових гравці.
Націоналізовані та збанкрутілі
PINbank та "Мотор-банк" держава націоналізувала у підсанкційних власників. Перший на 88,89% належав російському олігарху Євгену Гінеру, а другий – на 100% українському бізнесмену та колишньому керівнику "Мотор-Січі" В'ячеславу Богуслаєву.
Формальна причина виведення обох банків – порушення вимог до капіталу. У PINbank він становив лише 73 млн грн, а у "Мотор-банку" – 173 млн грн. Мінімально необхідний рівень капіталу становить 200 млн грн.
Свого часу PINbank намагалася придбати "Укрпошта", розглядаючи його ліцензію як основу для створення "Поштового банку". Після націоналізації установу навіть передали до Міністерства розвитку громад та територій, якому і підпорядковується поштовий оператор. Проте НБУ навідріз відмовлявся погоджувати угоду через незадовільний фінансовий стан "Укрпошти" та відсутність ресурсів на розвиток банківського бізнесу.
На момент виведення PINbank з ринку його загальні активи становили 163 млн грн, з яких 54 млн грн – "живі гроші", 81 млн грн – основні засоби (зокрема, приміщення на Галицькій площі у Києві, 16 банкоматів та 290 терміналів самообслуговування), 20 млн грн – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). У 2025 році банк зазнав збитків на 63,2 млн грн.
"Мотор-банк" свою основну діяльність зосереджував у Запоріжжі, оскільки саме там знаходиться й "Мотор-січ". Тривалий час вирішальний вплив на роботу цього держпідприємства мав Богуслаєв.
На момент виведення з ринку, банк мав майже 300 млн грн активів, з яких 248 млн грн – готівка та залишки на кореспондентських рахунках, 27 млн грн – основні засоби (зокрема, як власні, так і орендовані відділення, 10 банкоматів та 11 POS-терміналів). У держоблігації не вкладався.
У 2025 році "Мотор-банк" отримав 14,7 млн грн збитків. Одне з власних приміщень банку знаходиться у Запоріжжі та пережило вже декілька російських ударів, тож потребує ремонту, повідомили ЕП співрозмовники, ознайомлені з фінансовим станом установи.
Станом на 13 березня зацікавленість у купівлі одного або одразу двох збанкрутілих банків у ФГВФО висловили аж 11 потенційних інвесторів. Фонд може продати як банк в цілому (тобто, пакет акцій), так і по частинах (певні активи та зобов'язання). Перший варіант є найменш обтяжливим для ФГВФО, тож саме його там і мають намір реалізувати.
Кінцевий строк подачі заявок для участі у конкурсі – 17 березня, однак, ймовірно, Фонд продовжить цей термін ще на тиждень, аби залучити якомога більше потенційних інвесторів. Річ у тім, що взяти участь у конкурсі можуть лише ті особи, які пройшли попередню кваліфікацію в НБУ. Зокрема, регулятор перевіряє їхню ділову репутацію та походження коштів. Банкам проходити цю процедуру не потрібно.
За даними співрозмовників ЕП, серед фінансових регуляторів, купівлею PINbank та "Мотор-банку" зацікавилося п'ять банківських установ:
- "Асвіо Банк" Вячеслава та Олександра Супруненків. Для банку це вже не перший досвід змагання за виставлені на продаж збанкрутілі фінансові установи: на початку 2025 року він придбав у ФГВФО активи та зобов'язання "Комінвестбанку".
- "Агропросперіс банк" американців Джорджа Рора та Моріса Табасініка, які володіють установою через американську інвестиційну групу NCH Capital Inc. У 2015 році американці викупили цей банк у ФГВФО: тоді він продавав збанкрутілий "Астра банк" Миколи Лагуна, який НБУ вивів з ринку.
- "Індустріалбанк" Ігоря Дворецького (колишній співвласник "Запоріжсталі").
- "Таскомбанк" та "Універсал банк" Сергія Тігіпка. Перший у 2024 році вже розширювався на українському ринку, придбавши "Ідея банк".
Співрозмовники ЕП у Нацбанку зазначають, що регулятор наразі не схильний погоджувати жодному з банків, які зацікавилися PINbank чи "Мотор-банком" їхню купівлю: "Жоден з цих банків не має нормальної бізнес-моделі для цих банків, а деякі з них і самі мають проблеми. Нехай спершу вирішать їх".
Купівлею збанкрутілих банків у ФГВФО зацікавилися і шість компаній та фізичних осіб. Раніше видання Forbes писало, що серед потенційних інвесторів були платіжна система EasyPay та лізингова компанія "Еска капітал".
Цю інформацію ЕП підтверджують і співрозмовники серед фінансових регуляторів, зазначаючи, що EasyPay, ймовірніше за все, таку угоду не погодить НБУ. Щодо "Еска капітал", то, за даними джерел ЕП, документи на попередню кваліфікацію подавала не сама компанія, а її власник Олександр Гончарук.
"Еска капітал" спеціалізується на лізингу автомобілів та техніки для фізичних осіб, малого та середнього бізнесу. За даними YouControl, у 2025 році активи компанії становили 805 млн грн, а чистий прибуток скоротився до 7,77 млн грн з 10,33 млн грн за підсумками 2024-го.
Крім цього, PINbank та "Мотор-банком" цікавився європейський фінтех-стартап Zen.com. Компанія зареєстрована у Лондоні та працює у 28 країнах Європи, а також у деяких країнах Азії. Її заснував поляк Давід Рожек у 2018 році, а у 2025 році до наглядової ради увійшов колишній президент Польщі Анджей Дуда. Через це питання погодження купівлі будь-якого українського банку цим стартапом може мати певний політичний вимір.
Серед інших потенційних інвесторів – засновник групи MS Capital та компанії "Автострада" Максим Шкіль. У коментарі ЕП він підтвердив своє бажання придбати PINbank та участь у конкурсі.
"В нас є дуже сильна команда, яка має глибоку експертизу в цій сфері, план розвитку і розуміння, що з цим робити. Тому, якщо буде помірна ціна, я готовий інвестувати в цей напрямок", – повідомив Шкіль.
Він зазначив, що, у разі погодження купівлі регуляторами, планує розвивати роздрібний банк, орієнтований на обслуговування малого та середнього бізнесу, а також фізичних осіб. У наступні два роки власник "Автостради" планує інвестувати у банківський напрямок 30 млн дол.
Єдина перешкода – НБУ. Для того, аби придбати Pinbank, Шкіль має пройти попередню кваліфікацію у регулятора. Він вже подав відповідні документи як фізична особа.
Зважаючи на участь "Автостради" у так званому "дорожньому картелі", який реалізовував програму "Велике будівництво", Нацбанку буде що аналізувати. Водночас сам Шкіль впевнений, що проблем з його кваліфікацією бути не повинно. "У нас абсолютно прозорі доходи – з першої до останньої гривні", – зазначив він.
Скільки можуть коштувати збанкрутілі банки? Оскільки ФГВФО планує продати пакети акцій, а не створювати перехідний банк (як було у випадку з "Юте"), то вартість транзакції може бути значно вищою. Співрозмовники ЕП, ознайомлені з фінансовим станом цих установ, зазначають, що стартова оцінка PINbank може становити 100-150 млн грн, зокрема через наявність у банку потенційно ліквідного кредитного портфеля. Вартість "Мотор-банку" оцінили приблизно в 1 капітал установи (близько 170 млн грн).
Конфлікт з НБУ
17 березня закінчується не лише строк подання заявок на банки, які продає ФГВФО, але й дедлайн, до якого власники групи ICU Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко мають продати банк "Авангард". Відповідний припис їм виніс НБУ через небездоганну ділову репутацію бенефіціарів.
Ця історія почалася у перші дні великої війни. Тоді НБУ відкликав ліцензії двох "дочок" російських держбанків – "МР Банку" (раніше "Сбєрбанк") та "Промінвестбанку". Серед активів першого були ОВДП, які той тримав на рахунках ICU та банку "Авангард".
За законом, ці активи мали перейти у дохід держави, але цей процес був не до кінця врегульованим. Як наслідок, близько року "Авангард" міг заробляти на додатковій ліквідності, інвестуючи її у депозитні сертифікати під більш ніж 20% річних.
За підсумками 2022 року банк виплатив своїй наглядовій раді чималу винагороду – 580 млн грн. Однак більшість коштів отримали лише двоє з шести членів – Стеценко та Пасенюк, які і є співвласниками банку.
В НБУ такі дії розцінили не інакше як виведення дивідендів з банку в обхід заборони регулятора. Ба більше, виведення прибутків, які банк заробив, "прокручуючи" російські гроші, замість того, аби переказати їх у держбюджет. Згодом Нацбанк визнав репутацію Стеценка та Пасенюка небездоганною та дав банку час на "розв'язання проблеми" – пошук нового власника.
За даними співрозмовників ЕП, ознайомлених з ходом переговорів, банк вже знайшов такого потенційного покупця та вже готується до укладання угоди. Проте там не встигають завершити всі процедури до 17 березня, через що направили в НБУ листа з проханням продовжити цей термін ще на пів року.
Співрозмовник ЕП у Нацбанку підтверджує, що там отримали листа, але не схильні переносити дедлайн. "Ми дали їм стільки ж часу, як і всім (аналогічний припис свого часу НБУ давав "Ідея банку" через небездоганну репутацію його польського акціонера, – ЕП). Вони мають розкрити деталі потенційної угоди – тоді й ухвалимо остаточне рішення", – зазначив він.
Хто може купити "Авангард"? Декілька співрозмовників ЕП на інвестиційному ринку зазначили, що в активному пошуку банку наразі перебуває група Nova ("Нова пошта"). Зокрема, компанія хотіла придбати "Ідея банк", а також висловлювала зацікавленість банком "Львів". Проте останній придбали французи.
"Для них "Авангард" був на другому місці, проте дуже далеко позаду "Львова". Все ж таки, це досить специфічний банк, який спеціалізується на торгівлі цінними паперами, а не на традиційному банківському бізнесу", – переказує співрозмовник ЕП, ознайомлений з переговорами.
Також "Авангардом" цікавились ті банки та компанії, які висловили інтерес у придбанні збанкрутілих банків у ФГВФО. Крім цього, співрозмовники ЕП на інвестиційному ринку стверджують, що наразі у пошуках банку для купівлі перебувають "Розетка", Dragon Capital та "Епіцентр". ЕП не вдалося підтвердити наміри цих компаній, зокрема їхню зацікавленість саме "Авангардом".
За даними НБУ, чисті активи банку "Авангард" на початок лютого 2026 року становили 2,26 млрд грн, а капітал установи – 361,4 млн грн. За попередній рік банк отримав чистий прибуток у розмірі 4,16 млн грн.
ЕП звернулася із запитом до банку, аби дізнатися, хто може стати його новим покупцем та на якому етапі наразі перебуває продаж установи. У пресслужбі зазначили, що наразі там "утримаються від коментарів з огляду на конфіденційність процесу та його комунікації з потенційними покупцями".
Французький "Львів"
11 березня французький "Креді Агріколь" оголосив про те, що купує банк "Львів" у групи західних інвесторів. Відповідну угоду тепер мають погодити регуляторні органи.
"Це придбання дозволяє "Креді Агріколь" зміцнити свої позиції на заході Україні, одночасно посилюючи позиції банку у сегменті малого та середнього бізнесу та в сільськогосподарському секторі", – йдеться у пресрелізі установи.
"Креді Агріколь" – системно важливий банк. За даними НБУ, обсяг його чистих активів станом на початок лютого становив 128,25 млрд грн (11-ий в Україні). У банку свої рахунки відкрили 404 тисячі українців, а належить установа французькій групі Crédit Agricole S.A.
Банк "Львів" – 25-ий за обсягом активів (18,29 млрд грн), у 2025 році згенерував 325 млн грн чистого прибутку. Він належить ісландському інвестору Петурсону Маргеіру, швейцарській інвесткомпанії ResponsAbility Participations AG, NEFCO (Nordic Environment Finance Corporation) та нідерландському урядовому фонду DGGF (Dutch Good Growth Fund). Через ці фонди банком непрямо володіють уряди Німеччини, Швеції, Данії, Фінляндії, Норвегії та Фінляндії.
Рішення розширитися в Україні банк з французьким капіталом ухвалив задля збільшення своєї присутності у сільськогосподарському кредитуванні, пояснив ЕП фінансовий директор та член правління "Креді Агріколь Україна" Віталій Кучер.
"Якщо подивитися, з ким ми працюємо в агросекторі сьогодні, то це в основному великі корпоративні клієнти та середні компанії. Ми прагнемо збільшити свою присутність в сегменті малих агровиробників та фермерів. Банк "Львів" фокусується саме на обслуговуванні малого та середнього бізнесу, зокрема агро, тож це ідеально лягає в наше бачення розвитку бізнесу", – пояснює він.
За його словами, "Креді Агріколь" шукав можливості розширитися вже протягом тривалого часу. Зокрема, розглядав купівлю "Ідея банку". Однак від угоди відмовилися на ранніх етапах переговорів через невідповідність бізнес-моделі цього банку очікуванням французів.
Натомість "Львів" привабив банк вибудованою співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема у сфері кредитування малого та середнього бізнесу. "Це гарний "метч" для обох сторін, адже від угоди виграють усі: ми отримуємо додаткову експертизу в сегменті МСБ, динаміку, розширюємо клієнтську базу, посилюємо свої позиції на заході країни. Банк "Львів" отримує інвестора, з яким можна масштабувати бізнес-процеси та зростати швидше", – додає Кучер.
Ще одна потенційна причина розширення французького банку – неможливість виведення дивідендів з України. У 2023-2025 роках "Креді Агріколь" заробив близько 12 млрд грн чистого прибутку, проте через обмеження НБУ не може виплатити їх акціонеру.
Водночас Кучер зазначає, що наявність вільного ресурсу – не причина купівлі, а забезпечення можливості проведення цієї операції. "Якби у нас не було цього фінансового ресурсу в Україні, то материнська група могла б підтримати угоду своїми інвестиціями", – зазначає він.
Наразі купівлю банку ще має погодити Антимонопольний комітет та НБУ. За очікуваннями "Креді Агріколь", на це та остаточне закриття угоди піде щонайменше шість місяців.
Скільки можуть коштувати "Львів" та "Авангард"? Інвестиційні банкіри, з якими спілкувалась ЕП, радили орієнтуватися на ціну купівлі "Ідея банку" Тігіпком – 0,8 капіталу (1,3 млрд грн та 290 млн грн відповідно).
Водночас, ознайомлений з переговорами про продаж однієї з цих установ, зазначив, що останнім часом оцінки українських банків виросли: "Ми отримували пропозиції, які значно перевищують 0,8 капіталу".