Весняний розпродаж: в Україні продаються чотири банки. Хто може стати новими власниками?
Найближчим часом в Україні можуть відбутися чотири угоди про купівлю банків. Які установи виставили на продаж і хто невдовзі може стати їхніми власниками?
Весна 2026 року може стати гарячою порою на банківському ринку. У черзі на продаж – кілька банків з нижньої половини переліку. Серед них – два націоналізовані державою та виведені з ринку, один регіональний та один, з власниками якого побив горщики Національний банк.
Попри високі воєнні ризики, заборону на виведення дивідендів з банків та найвищу в країні ставку податку на прибуток, за фінансові установи точиться активна конкуренція. Не в останню чергу – через відносно невисокі ціни. Крім того, за допомогою поглинання менших конкурентів розширюються більші українські банки.
З чим пов'язаний інвестиційний бум на банківському ринку і хто вже невдовзі може стати його новими учасниками?
Банки на продаж
На початку 2026 року на український банківський ринок уперше за тривалий час вийшов новий гравець: естонська компанія Iute Group придбала у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) збанкрутілий "РВС банк" (нині "Юте банк") за 120 тис. євро.
До середини березня нові акціонери докапіталізували його на 300 млн грн, повідомили ЕП поінформовані співрозмовники у фінансових регуляторах. Тож невдовзі "Юте банк" перетвориться з перехідного на звичайний.
У березні на українському ринку може відбутися продаж ще щонайменше чотирьох фінансових установ, дві з яких продаватиме ФГВФО. Мова йде про PINbank та "Мотор-банк", які НБУ вивів з ринку 19 лютого.
Крім того, очікується продаж банку "Авангард". Це пряма вимога Нацбанку, оскільки власників установи Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка НБУ визнав такими, які мають небездоганну ділову репутацію.
Про купівлю банку "Львів" оголосила українська "дочка" французького "Креді агріколь". Угода ще не завершена, бо її мають погодити регулятори.
Такого ажіотажу на українському банківському ринку не було давно. Інвесторів відлякують не лише велика війна та ризики, які вона несе, а й регуляторні та фіскальні рішення держави. Зокрема, з перших днів повномасштабного вторгнення росіян Нацбанк запровадив жорсткі обмеження на виведення капіталу з країни, а також заборонив недержавним банкам виплачувати своїм власникам дивіденди.
Крім того, Верховна Рада запровадила для банків найвищу ставку податку на прибуток – 25%, тоді як решта компаній сплачують 18%. У 2023-2024 роках з банків стягували аж по 50% від прибутку. Обидва рази – "заднім числом". Підвищену ставку в розмірі 50% держава запровадила і на 2026 рік, що не додає привабливості вітчизняному банківському бізнесу.
Попри це, за даними співрозмовників ЕП серед регуляторів, охочі придбати банк шикуються в чергу. Зокрема, збанкрутілими установами, які виставив на продаж ФГВФО, зацікавилися 11 потенційних інвесторів. Якщо хоч комусь з них вдасться укласти угоду, то на ринку можуть з'явитися один чи навіть два нові гравці.
Націоналізовані та збанкрутілі
PINbank та Мотор-банк держава націоналізувала в підсанкційних власників. Перший на 88,89% належав російському олігарху Євгену Гінеру, другий – на 100% українському бізнесмену та екскерівнику "Мотор-Січі" В'ячеславу Богуслаєву.
Формальна причина виведення обох банків – порушення вимог до капіталу. У PINbank він становив лише 73 млн грн, у Мотор-банку – 173 млн грн. Мінімально необхідний рівень капіталу становить 200 млн грн.
Свого часу PINbank намагалася придбати "Укрпошта", розглядаючи його ліцензію як основу для створення "Поштового банку". Після націоналізації установу навіть передали до Міністерства розвитку громад та територій, якому підпорядковується поштовий оператор. Проте НБУ відмовлявся погоджувати угоду через незадовільний фінансовий стан "Укрпошти" та відсутність ресурсів на розвиток банківського бізнесу.
На момент виведення PINbank з ринку його загальні активи становили 163 млн грн, з яких 54 млн грн – "живі гроші", 81 млн грн – основні засоби (зокрема, приміщення на Галицькій площі в Києві, 16 банкоматів та 290 терміналів самообслуговування), 20 млн грн – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). У 2025 році банк зазнав збитків на 63,2 млн грн.
Мотор-банк основну діяльність зосереджував у Запоріжжі, оскільки саме там розташована "Мотор-січ". Тривалий час вирішальний вплив на роботу цього держпідприємства мав Богуслаєв.
На момент виведення з ринку банк мав майже 300 млн грн активів, з яких 248 млн грн – готівка та залишки на кореспондентських рахунках, 27 млн грн – основні засоби (зокрема, власні та орендовані відділення, 10 банкоматів, 11 POS-терміналів). У держоблігації кошти не вкладав.
У 2025 році Мотор-банк отримав 14,7 млн грн збитків. Одне з власних приміщень, розташоване в Запоріжжі, пережило кілька російських ударів, тож потребує ремонту, повідомили ЕП співрозмовники, знайомі з фінансовим станом установи.
До 13 березня зацікавленість у купівлі одного або двох збанкрутілих банків у ФГВФО висловили 11 потенційних інвесторів. Фонд може продати банк загалом (тобто пакет акцій) або частинами (певні активи та зобов'язання). Перший варіант найменш обтяжливий для ФГВФО, тож його там і мають намір реалізувати.
Кінцевий строк подання заявок для участі в конкурсі – 17 березня. Імовірно, фонд продовжить цей термін ще на тиждень, аби залучити якомога більше потенційних інвесторів. Річ у тім, що взяти участь у конкурсі можуть лише ті особи, які пройшли попередню кваліфікацію в НБУ. Зокрема, регулятор перевіряє їх ділову репутацію та походження коштів. Банкам проходити цю процедуру не потрібно.
За даними співрозмовників ЕП серед фінансових регуляторів, купівлею PINbank та Мотор-банку зацікавилися п'ять банківських установ:
- "Асвіо банк" Вʼячеслава та Олександра Супруненків. Для банку це не перший досвід змагання за виставлені на продаж збанкрутілі фінансові установи. На початку 2025 року він придбав у ФГВФО активи та зобов'язання Комінвестбанку.
- "Агропросперіс банк" американців Джорджа Рора та Моріса Табасініка, які володіють установою через американську інвестиційну групу NCH Capital Inc. У 2015 році американці викупили цей банк у ФГВФО. Тоді він продавав збанкрутілий "Астра банк" Миколи Лагуна, який НБУ вивів з ринку.
- Індустріалбанк Ігоря Дворецького (колишній співвласник "Запоріжсталі").
- Таскомбанк та "Універсал банк" Сергія Тігіпка. Перший у 2024 році вже розширювався, придбавши "Ідея банк".
Співрозмовники ЕП в Нацбанку зазначають, що регулятор наразі не схильний погоджувати жодному з банків, які зацікавилися PINbank чи Мотор-банком, їхню купівлю: "Жоден з цих банків не має нормальної бізнес-моделі для цих банків, а деякі з них і самі мають проблеми. Нехай спершу вирішать їх".
Купівлею збанкрутілих установ у ФГВФО зацікавилися і шість компаній та фізосіб. Видання Forbes писало, що серед потенційних інвесторів були платіжна система EasyPay та лізингова компанія "Еска капітал".
Цю інформацію ЕП підтверджують і співрозмовники серед фінансових регуляторів. Вони зазначають, що EasyPay, імовірно, таку угоду не погодить НБУ. За даними джерел ЕП, "Еска капітал" документи на попередню кваліфікацію подавала не сама, а її власник Олександр Гончарук.
"Еска капітал" спеціалізується на лізингу автомобілів і техніки для фізосіб, малого та середнього бізнесу. За даними YouControl, у 2025 році активи компанії становили 805 млн грн, а чистий прибуток скоротився до 7,77 млн грн з 10,33 млн грн у 2024-му.
Крім того, PINbank та Мотор-банком цікавився фінтех-стартап Zen.com. Компанія зареєстрована в Лондоні і працює у 28 країнах Європи та в деяких країнах Азії. Її заснував поляк Давід Рожек у 2018 році, а у 2025 році до наглядової ради увійшов колишній президент Польщі Анджей Дуда. Через це питання погодження купівлі будь-якого українського банку цим стартапом може мати певний політичний вимір.
Серед інших потенційних інвесторів – засновник групи MS Capital та компанії "Автострада" Максим Шкіль. У коментарі ЕП він підтвердив своє бажання придбати PINbank та участь у конкурсі.
"У нас є дуже сильна команда, яка має глибоку експертизу в цій сфері, план розвитку і розуміння, що з цим робити. Тому, якщо буде помірна ціна, я готовий інвестувати в цей напрямок", – повідомив Шкіль.
Він зазначив, що в разі погодження купівлі регуляторами планує розвивати роздрібний банк, орієнтований на обслуговування малого та середнього бізнесу, а також фізичних осіб. У наступні два роки власник "Автостради" планує інвестувати в банківський напрямок 30 млн дол.
Єдина перешкода – НБУ. Аби придбати Pinbank, Шкіль має пройти попередню кваліфікацію в регулятора. Він уже подав відповідні документи як фізична особа.
Зважаючи на участь "Автостради" в так званому дорожньому картелі, який реалізовував програму "Велике будівництво", Нацбанку буде що аналізувати. Водночас сам Шкіль упевнений, що проблем з його кваліфікацією бути не повинно. "У нас абсолютно прозорі доходи – з першої до останньої гривні", – зазначив він.
Скільки можуть коштувати збанкрутілі банки? Оскільки ФГВФО планує продати пакети акцій, а не створювати перехідний банк (як було у випадку з "Юте банком"), то вартість транзакції може бути значно вищою. Співрозмовники ЕП, ознайомлені з фінансовим станом цих установ, зазначають, що стартова оцінка PINbank може становити 100-150 млн грн, зокрема через наявність у банку потенційно ліквідного кредитного портфеля. Вартість Мотор-банку оцінили приблизно одним капіталом установи (близько 170 млн грн).
Конфлікт з НБУ
17 березня закінчується не лише строк подання заявок, а й дедлайн, до якого власники групи ICU Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко мають продати банк "Авангард". Такий припис їм виніс НБУ через небездоганну ділову репутацію бенефіціарів.
Ця історія почалася в перші дні великої війни. Тоді НБУ відкликав ліцензії двох "дочок" російських держбанків: "МР банку" (раніше Сбєрбанк) та Промінвестбанку. Серед активів першого були ОВДП, які той тримав на рахунках ICU та банку "Авангард".
За законом, ці активи мали перейти в дохід держави, але цей процес був не до кінця врегульований. Як наслідок, близько року "Авангард" міг заробляти на додатковій ліквідності, інвестуючи її в депозитні сертифікати під більш ніж 20% річних.
За 2022 рік банк виплатив своїй наглядовій раді чималу винагороду – 580 млн грн. Однак більшість коштів отримали лише двоє з шести членів – Стеценко та Пасенюк, які є співвласниками банку.
В НБУ такі дії розцінили як виведення дивідендів з банку в обхід заборони регулятора. Ба більше – як виведення прибутків, які банк заробив, "прокручуючи" російські гроші, замість того, аби переказати їх у держбюджет. Згодом Нацбанк визнав репутацію Стеценка та Пасенюка небездоганною і дав банку час на "розв'язання проблеми": пошук нового власника.
За даними співрозмовників ЕП, ознайомлених з ходом переговорів, банк уже знайшов потенційного покупця і готується до укладання угоди. Проте там не встигають завершити всі процедури до 17 березня, через що направили в НБУ листа з проханням продовжити цей термін на пів року.
Співрозмовник ЕП в Нацбанку підтверджує, що там отримали листа, але не схильні переносити дедлайн. "Ми дали їм стільки ж часу, як і всім (аналогічний припис НБУ давав "Ідея банку" через небездоганну репутацію його польського акціонера, проте тоді дедлайн щодо продажу продовжували – ЕП). Вони мають розкрити деталі потенційної угоди – тоді й ухвалимо остаточне рішення", – зазначив він.
Хто може купити "Авангард"? Кілька співрозмовників ЕП на інвестиційному ринку зазначили, що в активному пошуку банку наразі перебуває група Nova ("Нова пошта"). Зокрема, компанія хотіла придбати "Ідея банк", а також висловлювала зацікавленість банком "Львів". Проте останній придбали французи.
"Для них "Авангард" був на другому місці, проте дуже далеко позаду "Львова". Це доволі специфічний банк, який спеціалізується на торгівлі цінними паперами, а не на традиційному банківському бізнесі", – переказує співрозмовник ЕП, ознайомлений з переговорами.
Також "Авангардом" цікавилися ті банки та компанії, які висловили інтерес у придбанні збанкрутілих установ у ФГВФО. Крім того, співрозмовники ЕП на інвестиційному ринку стверджують, що наразі шукають банк для купівлі "Розетка", Dragon Capital та "Епіцентр". ЕП не вдалося підтвердити наміри цих компаній, зокрема їхню зацікавленість "Авангардом".
За даними НБУ, чисті активи "Авангарду" на початку лютого 2026 року становили 2,26 млрд грн, капітал установи – 361,4 млн грн. За попередній рік банк отримав 4,16 млн грн чистого прибутку.
ЕП звернулася із запитом до банку, аби дізнатися, хто може стати його новим покупцем і на якому етапі перебуває продаж установи. У пресслужбі зазначили, що там "утримуються від коментарів з огляду на конфіденційність процесу та комунікації з потенційними покупцями".
Французький "Львів"
11 березня французький "Креді агріколь" оголосив, що купує банк "Львів" у групи західних інвесторів. Відповідну угоду тепер мають погодити регуляторні органи.
"Це придбання дозволяє "Креді агріколю" зміцнити свої позиції на заході України, одночасно посилюючи позиції банку в сегменті малого та середнього бізнесу і в сільськогосподарському секторі", – ідеться в пресрелізі установи.
"Креді агріколь" – системно важливий банк. За даними НБУ, обсяг його чистих активів на початку лютого становив 128,25 млрд грн (11-й в Україні). У банку рахунки відкрили 404 тис. українців, а належить установа французькій групі Crédit Agricole S.A.
Банк "Львів" – 25-й за обсягом активів (18,29 млрд грн). У 2025 році він згенерував 325 млн грн чистого прибутку. Установа належить ісландському інвестору Петурсону Маргеіру, швейцарській інвесткомпанії ResponsAbility Participations AG, NEFCO (Nordic Environment Finance Corporation) та нідерландському урядовому фонду DGGF (Dutch Good Growth Fund). Через ці фонди банком непрямо володіють уряди Німеччини, Швеції, Данії, Фінляндії, Норвегії та Фінляндії.
Рішення розширитися в Україні банк з французьким капіталом ухвалив задля збільшення присутності в сільськогосподарському кредитуванні, пояснив ЕП фінансовий директор та член правління "Креді агріколь Україна" Віталій Кучер.
"Якщо подивитися, з ким ми працюємо в агросекторі, то це в основному великі корпоративні клієнти та середні компанії. Ми прагнемо збільшити свою присутність в сегменті малих агровиробників та фермерів. Банк "Львів" фокусується на обслуговуванні малого та середнього бізнесу, зокрема аграрного, тож це ідеально лягає в наше бачення розвитку бізнесу", – пояснює він.
За його словами, "Креді агріколь" давно шукав можливості для розширення, зокрема, розглядав купівлю "Ідея банку". Однак від угоди відмовилися на ранніх етапах переговорів через невідповідність бізнес-моделі установи очікуванням французів.
Натомість "Львів" привабив банк вибудованою співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема у сфері кредитування малого та середнього бізнесу. "Це гарний "метч" для обох сторін, адже від угоди виграють усі: ми отримуємо додаткову експертизу в сегменті МСБ, динаміку, розширюємо клієнтську базу, посилюємо свої позиції на заході країни. Банк "Львів" отримує інвестора, з яким можна масштабувати бізнес-процеси та зростати швидше", – додає Кучер.
Ще одна потенційна причина розширення французького банку – неможливість виведення дивідендів з України. У 2023-2025 роках "Креді агріколь" заробив близько 12 млрд грн чистого прибутку, проте через обмеження НБУ не може виплатити їх акціонеру.
Водночас Кучер зазначає, що наявність вільного ресурсу – не причина купівлі, а забезпечення можливості проведення цієї операції. "Якби в нас не було цього фінансового ресурсу в Україні, то материнська група могла б підтримати угоду своїми інвестиціями", – зазначає він.
Купівлю банку ще мають погодити Антимонопольний комітет та НБУ. За очікуваннями банку "Креді агріколь", на це та остаточне закриття угоди підуть щонайменше шість місяців.
Скільки можуть коштувати "Львів" та "Авангард"? Інвестиційні банкіри, з якими спілкувалася ЕП, радили орієнтуватися на ціну купівлі "Ідея банку" Тігіпком – 0,8 капіталу (1,3 млрд грн та 290 млн грн відповідно).
Водночас експерт, ознайомлений з переговорами про продаж однієї з цих установ, зазначив, що останнім часом оцінки українських банків виросли: "Ми отримували пропозиції, які значно перевищують 0,8 капіталу".