Паралельна банківська система? Чому правоохоронці взялися за нелегальні обмінні пункти
Після початку великої війни на готівковому валютному ринку України виникла проблема: банкноти доларів старого та нового зразка почали продавати за різними курсами. Значення цих курсів суттєво відрізнялося від офіційного, який Національний банк "заморозив" 24 лютого 2022 року.
Найбільше таких перекосів на ринку створювали небанківські валютні обмінні пункти. Зрештою, регулятор заборонив їм показувати курси валют на табло, "щоб не підживлювати спекулятивний попит на готівкові долари та євро".
Найбільш неслухняні компанії Нацбанк карав штрафами, а деяких позбавляв ліцензій. Хоча в підсумку після переходу офіційного курсу до "керованого плавання" різниця між ним та готівковим зменшилася, парадокс різної вартості "синіх" та "білих" доларів можна зустріти в деяких обмінних пунктах і зараз.
Можливо, безстрашність деяких пунктів перед потенційними санкціями пов'язана з тим, що вони працюють нелегально. Отже, Нацбанк не може налякати їх найбільш жорстким покаранням – позбавленням ліцензії, адже її просто немає.
На початку жовтня Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно з Офісом генпрокурора (ОГП) обшукали одну з мереж незаконних обмінних пунктів і вилучили рекордний обсяг готівки – 630 млн грн. За даними співрозмовників ЕП в правоохоронних органах, слідчі дії стосувалися компанії "КИТ Group".
Правоохоронці поки що не висунули офіційних звинувачень, тому не коментують діяльність мережі незаконних пунктів. Однак не під запис вони називають обороти таких структур "паралельною банківською системою". Що відомо про обшуки в "КИТ Group" та чим тіньова фінансова система загрожує економіці?
Полювання на "китів"
"Понад 630 мільйонів гривень – рекордна сума вилученої готівки. Це результат обшуків у справі про масштабну мережу нелегальних обмінників. БЕБ спільно з ОГП викрило мережу, яка роками працювала в тіні. Щороку через неї "прокручували" десятки мільярдів", – повідомив голова БЕБ Олександр Цивінський.
Правоохоронці провели близько 30 обшуків, вилучили комп'ютери, мобільні телефони, документацію та готівку. Серед вилучених коштів були навіть російські рублі, обіг яких в Україні заборонений з перших днів великої війни.
За даними слідства, мережа обмінних пунктів, яка працювала під вивіскою "КИТ Group", нібито надавала послуги з відмивання коштів і допомагала ухилятися від сплати податків. Не сплачували податки і самі пункти – кошти клієнтів не обліковувалися у фінансовій та податковій звітності, кажуть правоохоронці.
Ба більше, ці обмінні пункти працювали без дозволів та ліцензій Нацбанку. Власне, за кілька місяців до спецоперації НБУ відкликав ліцензію в компанії "ФК ліберті фінанс", власнику якої раніше належала торговельна марка "КИТ Group".
Цьому рішенню передувала перевірка Нацбанку у 2025 році. Увагу регулятора привернули рекламні матеріали "КИТ Group". У них йшлося про надання послуг, на які фірма не мала ліцензій, зокрема, на переказ коштів без відкриття рахунку.
Під час перевірки працівники НБУ переказали гроші з одного міста в інше, скориставшись допомогою бота в телеграмі та обмінних пунктів у двох містах. Як зауважують працівники НБУ, адреси відділень "КИТ Group", через які потрібно було вносити та отримувати гроші, збігалися з адресами "Ліберті фінансу".
"Супровід клієнтів, залучених через інтернет-сервіси "КИТ Group", під час отримання фінансової платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку в касах зареєстрованих пунктів обмінів валют ТОВ "ФК "Ліберті фінанс" свідчить про спільне або сумісне здійснення платіжних операцій особами, які надають послуги через інтернет-сервіси "КИТ Group" і ТОВ "ФК "Ліберті фінанс". Зокрема в частині виконання операцій між користувачами", – йдеться в рішенні НБУ.
Таке уточнення важливе, оскільки власник "Ліберті фінансу" Антон Ткаченко в поясненнях Нацбанку фактично відхрестився від "КИТ Group". За його словами, працівники регулятора не довели, що анонімні телеграм-канали та інтернет-ресурси "КИТ Group", які використовувалися під час безліцензійного переказу коштів, якимось чином пов'язані з "Ліберті фінансом".
Ткаченко продав право на торговельну марку "КИТ Group" невдовзі після перевірки Нацбанку, а право на ТМ "КИТ" – кількома місяцями раніше. У поясненнях регулятору він зазначав, що, мовляв, сторонні особи почали незаконно використовувати ці торговельні марки, через що він навіть звертався до поліції.
Проте такі пояснення не задовольнили регулятора, який визнав репутацію Ткаченка небездоганною, а потім відкликав ліцензію в "Ліберті фінансу". Утім, це рішення не зупинило роботу обмінних пунктів, які працювали під вивіскою "КИТ Group", аж до проведення спецоперації та обшуків правоохоронців.
Ба більше, журналіст ЕП став свідком того, як принаймні одне з відділень "китів" працювало після слідчих дій. Активними залишаються і соцмережі компанії.
"КИТ Group" в останні роки вів медійну діяльність та рекламував свої послуги, що доволі незвично на ринку небанківського обміну валют. Компанія створила розсилку аналітичних матеріалів для редакцій економічних ЗМІ. Деякі з цих розсилок публікували навіть після того, як у "Ліберті фінансу" відкликали ліцензію.
На своїх сайтах, у телеграм-каналах і ботах "КИТ" пропонує послуги з обміну валют та грошових переказів. Ці фінансові послуги нібито надають партнери "КИТ Group", але інформація про ці компанії та наявність у них ліцензій ніде не вказана, а адреси їх відділень збігаються з адресами відділень "Ліберті фінансу".
ЕП звернулася до "КИТ Group" по коментар. Передусім редакція намагалася з'ясувати, чи пов'язана компанія з "Ліберті фінансом", дізнатися назву юрособи, за якою стоїть "КИТ Group", та імʼя її кінцевого бенефіціарного власника.
Більшість питань там проігнорували, однак уточнили, що вони не є фінансовою установою, не мають ліцензії на обмін валют, а лише "допомагають користувачам порівнювати ринкові пропозиції та знаходити надавачів відповідних послуг".
Там також зазначили, що в повідомленнях правоохоронців про операцію в обмінних пунктах і вилучення 630 млн грн немає згадок "КИТ Group", хоча і не стали заперечувати, що відповідні обшуки були в їхніх приміщеннях.
"Вилучені кошти належать партнерам компанії, а не самій "КИТ Group". У компанії заявляють про законне походження цих коштів та повідомляють, що юридична команда готує документи, які підтверджують їх належність і джерела походження, для подання в установленому законом порядку", – йдеться у відповіді пресслужби.
Паралельна банківська система
"КИТ Group" – одна з багатьох мереж незаконних обмінних пунктів, які продовжують активно працювати на вулицях міст. Деякі з них маскуються під ліцензовані установи і навіть демонструють у своїх приміщеннях "витяги з реєстру ліцензіатів". Проте часто такі витяги або недійсні, або повністю сфальшовані.
Перевірити легальність пункту обміну валют можна на сайті Національного банку, проте при виборі закладу клієнти цим не переймаються. Зазвичай їх цікавить зручність розташування обмінного пункту та курс, який він пропонує.
У Нацбанку не під запис пояснюють, що обмін валют без ліцензії – це лише вершина айсберга. Часто незаконні обмінні пункти підміняють собою традиційну фінансову інфраструктуру, обслуговуючи роботу тіньової економіки.
Схожу думку висловлюють у розмові з ЕП правоохоронці. За їхніми словами, обороти незаконних обмінних пунктів настільки значні, що вони перетворилися на паралельну банківську систему. Вони не лише забезпечують операції з переказу коштів, а й допомагають їх легалізовувати та виводити за кордон.
Тіньові пункти опинилися на перетині двох стовпів тіньової економіки: готівки та криптовалюти, передусім стейблкоїнів (криптовалюта, вартість якої прив'язана до фіатної валюти, зазвичай доларів, наприклад, USDT). Це робить їх незамінним елементом численних схем з ухилення від оподаткування та відмивання грошей.
Як це працює? Бізнес, що є платником ПДВ, продає товари за готівку. Документи на ці товари, які дають право на податковий кредит, він може продати іншим платникам ПДВ, які таким чином зменшують свої податкові зобов'язання. Однак отриману готівку незручно та небезпечно відправляти на великі відстані.
Тіньові обмінні пункти допомагають переказувати готівку в обхід банківської системи. Вони не запитують у власника коштів про джерела їх походження, навіть якщо йдеться про мільйони гривень. За допомогою таких пунктів тіньовий бізнес може конвертувати незаконну готівку в стейблкоїни, щоб вивести їх за кордон ("КИТ Group" теж пропонує такі послуги, як і послуги з легалізації коштів у ЄС).
Наскільки великим може бути обсяг тіньових операцій через незаконні обмінні пункти – невідомо. Напередодні МВФ опублікував дослідження, яке містить частину відповіді на це запитання. Фонд намагався оцінити обсяги стейблкоїнів, якими володіють мешканці різних країн. Це приблизні оцінки, адже блокчейн не дозволяє точно встановити, резиденту якої країни належить криптовалюта.
За оцінкою МВФ, у 2025 році українці мали 8,6 млрд дол. накопичень у стейблкоїнах. Це один з найвищих показників у світі, якщо порівнювати з ВВП: 4,1%. Більше (5,6%) мають лише мешканці Венесуели, де панує гіперінфляція.
Обсяг операцій із стейблкоїнами в Україні у 2025 році сягав 58% від ВВП, тобто понад 100 млрд дол., вважають у фонді. Це непідконтрольні державі операції, тож за ними може ховатися не лише втрата податкових надходжень, а й фінансування незаконної діяльності в обхід процедур фінансового моніторингу.
Попри такі ризики, криптообмінні пункти відкрито працюють навіть у центрі Києва, не привертаючи уваги правоохоронців. Розмір комісії за їхні послуги – 15 дол., іноді – понад 50 дол. Отже, через такі криптообмінні пункти доцільно конвертувати значні обсяги готівки. Чи запитують там про її походження – питання риторичне.
Як закрити діри
БЕБ запевняє, що операція в "КИТ Group" – лише початок, і допускає, що незаконні заклади працюють завдяки "кришуванню" іншими правоохоронцями.
Як держава дозволила з'явитися "паралельному фінансовому ринку" без податків та фінмоніторингу просто в себе під носом? У БЕБ вважають, що це стало можливим завдяки непродуманим діям з дерегуляції, які фактично скасували відповідальність за фіктивну підприємницьку та безліцензійну діяльність.
"Колись була стаття, яка за це карала. У 2009-му в неї вписали відповідальність за фінансові послуги без ліцензії, а у 2011-му – прибрали. Пояснили так: кримінал заважає бізнесу. Частину цієї логіки я розумію. Садити за роботу без реєстрації – це справді зручний спосіб тиснути на підприємців. Повертати таке не треба.
Однак ми втратили інструмент там, де він потрібен: у фінансах. Коли хтось нелегально працює з грошима, це майже завжди чужі гроші і відмивання. Тепер, щоб відкрити справу, мусимо доводити інші злочини", – пояснює Цивінський.
Він наводить приклади країн, де за безліцензійну фінансову діяльність передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, у Німеччині за надання банківських або платіжних послуг без ліцензії позбавляють волі терміном до пʼяти років, у Польщі – до року, у Франції – до трьох років. "За нелегальні фінансові послуги там передбачена реальна кримінальна відповідальність, подекуди навіть за звичайний обмін валют без реєстрації", – додає Цивінський.
Нелегальні обмінні пункти процвітають і завдяки неврегульованості криптовалютного ринку. Законопроєкт, який має визначити порядок оподаткування таких операцій та забезпечити державний нагляд за цим сектором, уже кілька років "активно опрацьовується" у фінансовому комітеті Верховної Ради.
Його ухвалення стало одним з маяків програми співпраці України і Євросоюзу та умовою вступу в цей блок. Чи мотивуватиме це народних обранців ухвалити закон? Чи, можливо, деяким з них набагато вигідніше існування тіньової фінансової системи, у якій не запитають про походження великих обсягів готівки?