Відмивання 11 мільярдів. За що НБУ пішов проти Смілянського та чи загрожує йому відставка

Наприкінці червня Національний банк зобов'язав державну Укрпошту звільнити з посади багаторічного керівника Ігоря Смілянського. Останній, на думку регулятора, "не відповідає вимогам до професійної придатності". На виконання свого рішення НБУ дав пʼять робочих днів, проте Смілянський досі на своїй посаді.

Рішення НБУ стало кульмінацією тривалого публічного конфлікту з керівником Укрпошти. Центральним елементом цього протистояння, принаймні публічно, було бажання Смілянського створити "поштовий банк" і протидія НБУ цьому плану.

Ба більше, перед поглибленням конфлікту регулятор дозволив створити банк приватному конкуренту Укрпошти – "Новій пошті". Це стало можливим завдяки закону про спрощену банківську ліцензію, який писали спеціально для державного оператора, а саме рішення викликало нову хвилю звинувачень з боку його керівника.

Проте за публічним протистоянням Укрпошти і фінансового регулятора стоїть не лише суперечка навколо ідеї поштового банку. Редакція ЕП ознайомилася з результатами перевірки державної компанії за перший рік великої війни.

Згідно з висновками Нацбанку, поштовий оператор міг стати одним із ключових елементів схеми з відмивання понад 11 млрд грн готівки невідомого походження. Саме цю перевірку в НБУ називають першопричиною своєї підвищеної уваги.

Що виявили працівники Нацбанку в Укрпошті? Що про це думає Смілянський і чому в рішенні про його відсторонення ще зарано ставити крапку?

"Брудні" гроші

У 2023 році НБУ провів першу повноцінну перевірку Укрпошти як своєї піднаглядної у сфері дотримання правил фінмоніторингу. До цього виїзні перевірки компанії не здійснювалися, бо раніше Укрпошта не була підзвітна НБУ, а також через мораторій на перевірки під час карантину та перших місяців великої війни. У полі зору представників НБУ був період з 1 січня 2022 року по 31 липня 2023-го.

Від джерел на фінансовому ринку ЕП вдалося ознайомитися із висновками цієї перевірки. Їх справжність підтвердили співрозмовники в наглядових органах та Укрпошті. За підсумками перевірки в лютому 2024 року НБУ оштрафував оператора на 17,39 млн грн. Держкомпанія не оскаржувала це рішення і сплатила штраф.

Що виявила перевірка? За даними НБУ, Укрпошта здійснювала нетипові для себе операції: приймала готівкову виручку в компаній. Її загальна сума – 11,9 млрд грн, з яких 11,4 млрд грн (95,8%) надійшли від шести ТОВ: "Мєтапей", "Пейбокс", "Електрум пеймент сістем", "Глобалмані", "ФК "Контрактовий дім" та "Свіфт гарант".

Деякі з них пов'язані з мережами платіжних терміналів (програмно-технічні комплекси самообслуговування або ПТКС). Так, "Мєтапей" і "Пейбокс" – юрособи, яким формально належали ПТКС виведеного з ринку "Айбокс банку", а "ФК "Контрактовий дім" та "Свіфт гарант" – юрособи, які стоять за мережами терміналів EasyPay і City24 відповідно. Останнім Нацбанк нещодавно виписав рекордні штрафи, 135 млн грн кожній, запідозривши їх у відмиванні мільярдів гривень готівки.

Щодо компаній "Електрум пеймент сістем" і "Глобалмані" в мережі поширювалася інформація про їхню ймовірну діяльність на тимчасово окупованих територіях часів АТО. Проте наразі деякі з цих публікацій видалені. "Глобалмані" заявляла, що таким чином на неї тиснув народний депутат минулого скликання Максим Поляков – фігурант антикорупційних розслідувань та "бурштинової" справи.

Ключова претензія НБУ полягає в тому, що Укрпошта, отримуючи готівку від компаній, не вживала заходів фінансового моніторингу. Тобто представники пошти не перевіряли джерела походження готівки і не виявляли факторів ризику, які могли свідчити, що принаймні частина цієї готівки могла бути краденою.

У наданих регулятору поясненнях Укрпошта казала, що залучала готівку в компаній, бо мала потребу в ній для виплати пенсій та соціальних платежів на територіях, наближених до зони боїв. Проте в НБУ виявили, що значну частину цієї готівки Укрпошта отримала в західних регіонах країни і замість виплати пенсій інкасувала ці кошти на свій банківський рахунок у відділеннях Ощадбанку.

Іншими словами, йдеться про те, що Укрпошта виступила посередником, який отримував мільярди готівкових гривень невідомого походження від низки компаній, вносив цю готівку на свій рахунок в Ощадбанку, а потім переказував ці гроші названим компаніям, фактично легалізовуючи їх.

Детальніша перевірка виявила низку підозрілих моментів: частину готівки Укрпошта отримувала від компаній вночі та вранці, коли її відділення не працювали; готівку до різних відділень Укрпошти в різних областях завозила одна особа протягом одного дня, що було складно реалізувати фізично; з деяких ПТКС протягом одного дня кілька разів забирали значні обсяги готівки.

На деякі ризикові моменти звернули увагу працівники Ощадбанку, які приймали підозрілу готівку від Укрпошти. Однак повідомити про них банк вирішив майже через рік після того, як виявив таку підозрілу діяльність. 24 лютого 2023 року Ощадбанк написав регулятору листа, у якому вказав на різке збільшення обсягу готівки, яку Укрпошта здає до відділень банку на заході України.

"Починаючи з липня 2022 року, зокрема за операціями Закарпатської та Львівської дирекцій, обсяги готівки, яку банк прийняв для внесення на рахунки цих дирекцій АТ "Укрпошта", зросли в 64,5 та 15 разів відповідно, а суми такої готівки сягають від сотень мільйонів до понад мільярда гривень на місяць", – ідеться в листі Ощадбанку, який цитується у висновках перевірки НБУ.

В Ощадбанку відмовилися підтверджувати чи спростовувати факт надсилання цього листа регулятору, оскільки викладена в ньому інформація є банківською таємницею. 

Банк також вказав на те, що всю цю готівку перевозили неспеціалізованим транспортом без належної охорони. Як підтвердження походження готівки працівники Укрпошти надавали Ощадбанку чеки ПТКС, однак частина з них містила плутанину з датами інкасації, а також всі вони підписувалися однією особою. Ще один підозрілий момент – операції на сотні тисяч гривень вносилися до терміналів винятково купюрами по 500 грн з послідовними номерами. Це свідчило про те, що ці кошти могли бути краденими.

Насамкінець в НБУ вказують на занижену комісію, яку Укрпошта брала із згаданих вище шістьох компаній. Стандартна ставка комісії Укрпошти за приймання готівкової виручки в той період становила 0,2%, проте для ТОВ, які викликали занепокоєння Нацбанку, застосували ставки комісії від 0,001% до 0,1%.

Загалом на операціях з тими товариствами Укрпошта заробила 8,7 млн грн. За підрахунками Нацбанку, якби до цих компаній застосовували стандартну ставку комісії, то поштовий оператор міг би отримати 22,8 млн грн.

Співрозмовники ЕП в наглядових органах зазначають, що за фактом завдання держкомпанії збитків від застосування знижених ставок комісії Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження і в межах розслідування проводила виїмку документів у Нацбанку. Редакція надіслала запит до СБУ, аби підтвердити чи спростувати це, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.

Що кажуть в Укрпошті

ЕП звернулася за коментарем до директора Укрпошти Смілянського. Він відмовився коментувати перевірку НБУ, оскільки вона захищена банківською таємницею, однак погодився відповісти на запитання журналіста.

Смілянський відкинув звинувачення у відмиванні готівки, вказавши, що держкомпанія отримувала кошти від піднаглядних Нацбанку суб'єктів. Зокрема – з терміналів самообслуговування "Айбокс банку", який тоді мав ліцензію НБУ.

"Питання просте: якщо ми маємо справу з "Айбокс банком", який має ліцензію від НБУ, чи маю я ставити додаткові питання? Наприклад, якби ви були аптекою і продавали ліки, атестовані Держлікслужбою, то чи мали б ви перевіряти ці ліки – нормальні вони чи ні? Так само і з банком", – пояснює Смілянський.

"У той самий період Укрпошта працювала з Укргазбанком, який покарали за міскодинг (операції з маскування платежів онлайн-казино; ці операції стали формальною причиною виведення "Айбокс банку" з ринку – ЕП). Чи означає це, що нас треба оштрафувати за співпрацю з цим банком?" – риторично запитує він.

При цьому його твердження дещо розходяться з поясненнями, які Укрпошта надавала НБУ під час перевірки. Так, у 2023 році держкомпанія казала, що залучала готівку в приватних підприємств, оскільки мала в ній потребу для виплати пенсій та соціальних допомог у зоні боїв. Водночас у коментарі ЕП Смілянський визнав, що Укрпошта залучала в компаній готівку в межах операцій з її інкасації (попри те, що ліцензії на відповідну діяльність держкомпанія не має).

"Ми працювали як інкасатори: узяли готівку і поклали в банк. Нам можна висувати претензії, якби ми були банком і самі ганяли кошти, але ми взяли кошти і поклали в банк. Якщо банк мав питання, то мав би нас запитати, бо якщо ми мали перевіряти цих підприємців, то Ощадбанк мав би перевірити нас", – зазначив Смілянський.

Співрозмовник ЕП в системі банківського нагляду зазначив, що НБУ не карав Ощадбанк за приймання "брудної" готівки. Він пояснив це тим, що за перевірку коштів відповідала Укрпошта як суб'єкт первинного фінмоніторингу.

Ігор Смілянський

Фото ЕП

ЕП запитала в Смілянського, чому більшість готівки держкомпанія отримувала на заході країни і там же здавала її в банківські установи, хоча офіційно пояснювала потребу в залученні коштів виплатою пенсій у прифронтових районах. Він відповів, що банківські відділення присутні не у всіх населених пунктах країни.

"У нас відділень більше, ніж у всіх банків разом узятих, а підприємцям зручно здавати готівку там, де вони працюють, а не їхати в райцентр. Нагадую, що банки присутні лише в 4% населених пунктів країни", – сказав він.

За словами Смілянського, після перевірки НБУ Укрпошта перестала надавати послугу з приймання готівкової виручки в підприємств, "щоб нас знову ні в чому не звинуватили", хоча ця послуга "була дуже вигідною для бізнесу і самої компанії".

Встановлення зниженої ставки комісії для згаданих шести компаній Смілянський пояснив умовами співпраці з великими контрагентами. "Коли ми даємо знижку "Розетці" від стандартних тарифів за мільйон посилок – це теж збиток державі? Чи це дохід, бо без знижки не було б мільйона посилок?" – риторично запитує він.

На зауваження Ощадбанку, що частина готівки могла бути краденою, Смілянський відповів так: "Ані з боку правоохоронних органів, ані з боку Нацбанку протягом усіх цих років не надходила інформація, що ця або будь-яка інша готівка була крадена або здобута нелегальним шляхом. Якщо це раптом стало відомо, то це, мабуть, питання не до Укрпошти, а до тих, хто мав стежити, щоб цього не сталося".

Хто кого пересидить

Співрозмовники ЕП в Нацбанку зазначають, що були шоковані, коли побачили масштаб проблем з фінмоніторингом усередині Укрпошти. Мовляв, саме після тієї перевірки регулятор почав набагато прискіпливіше ставитися до Смілянського, який за законом відповідає за фінансовий моніторинг як керівник компанії.

Зрештою, результати тієї перевірки, їдкі та часом нецензурні висловлювання Смілянського в бік регулятора, які залишалися без належної реакції з боку наглядової ради та акціонера Укрпошти, стали підставою для проведення персональної оцінки топменеджера на предмет відповідності зайнятій ним посаді.

"За результатами співбесіди та аналізу наявних матеріалів кваліфікаційна комісія НБУ дійшла висновку про наявність підстав для визнання Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам щодо професійної придатності, встановленим до керівника надавача фінансових платіжних послуг", – сухо повідомили в НБУ.

Регулятор ухвалив рішення про відсторонення Смілянського, на виконання якого дав пʼять робочих днів. Голова Укрпошти сказав ЕП, що готує документи для судового оскарження цієї санкції НБУ. За статутом Укрпошти, її директора призначає та звільняє наглядова рада, однак вона наразі не сформована.

Нацбанк очікував, що замість наглядової ради його вимогу виконає акціонер – Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту. Однак там брати політичну відповідальність за це рішення побоялися, переказують джерела ЕП.

За словами співрозмовників ЕП в уряді і наглядових органах, Мінвідновлення схильне звільнити Смілянського. Там навіть знайшли кандидата на заміну, якого погодили з НБУ. Ним став Євген Дубогриз – заступник міністра відновлення, а до того – заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ. Однак відставку Смілянського нібито не підтримав президент Володимир Зеленський.

Невдовзі ідея зміни керівника Укрпошти може отримати друге дихання. За словами співрозмовників ЕП в уряді та Нацбанку, Кабмін найближчим часом може призначити склад наглядової ради державного поштового оператора. Саме їй доведеться розглядати вимогу НБУ про звільнення Смілянського. Хоча на входження в курс справ та ухвалення остаточного рішення можуть піти місяці.

Тим часом загроза відставки нависла вже над головою НБУ Андрієм Пишним. Співрозмовники у владі розповіли ЕП, що це питання обговорювалося на рівні президента. Верховна Рада може розглянути його після канікул – 18-19 серпня. Згодом співрозмовники ЕП повідомили, що на початку серпня Пишний відвідував Офіс президента, після чого від ідеї його відставки нібито відмовилися.

Хай там як, проте навіть у разі звільнення Пишного посилена увага НБУ до Укрпошти нікуди не зникне. "У Нацбанку всі налаштовані серйозно: за будь-якого розкладу чи кандидатури голови фахівці і надалі будуть вимагати зміни керівника Укрпошти", – сказав ЕП поінформований співрозмовник в уряді.

* * *

Перевірка НБУ, яка виявила кричущі порушення правил фінансового моніторингу Укрпошти, пролила світло на ще одну деталь. Навіть після виявлення фактів, які свідчили про відмивання понад 11 млрд грн готівки, в НБУ не знайшли підстав для перевірки Ощадбанку, який цю готівку прийняв. Рекордні штрафи мережам ПТКС, які нібито здавали чорну готівку Укрпошті, регулятор виписав лише у 2026 році – через три роки після того, як сталося відповідне порушення.

НБУ повільно реагує навіть на кричущі порушення чи суворість його реакції залежить від моменту, коли вона найбільш політично зручна? Якою б не була відповідь на ці питання, вона навряд чи сподобається банківському регулятору.