Ягідна економіка: як фінансист диверсифікував бізнес полуницею
Компанія "Фінпром агро" облаштувала перші полуничні теплиці у 2023 році, коли Україна втратила солодку херсонську ягоду. Яку нішу та завдяки чому вдалося зайняти її власнику?
Для ягідного бізнесу цьогорічний сезон виявився екстремальним. Пізня затяжна весна, нічні весняні морози до мінус восьми градусів, а потім – дощі. Усе це грає проти врожаю полуниці, каже очільник небанківської фінансової групи "ВСК груп" Сергій Велікданов.
Засноване ним у 2023 році ТОВ "Фінпром агро" вирощує полуницю на 6 га теплиць. Компанія за кількістю активів займає десяту частину групи. Решта бізнесу зосереджена у фінансовому секторі. Попри це, Велікданов дедалі більше занурюється в аграрні тонкощі та вільно оперує цифрами свого агробізнесу.
"Полуничний бізнес – це про гарну емоцію, він мені подобається, а у фінансах емоцій немає", – каже підприємець. Скільки він інвестував та що отримав на ягідному бізнесі?
Захотілося солодкого
У 2023 році "Фінпром агро" змонтувала перші два гектари теплиць на земельній ділянці, яка належала власнику цієї ж компанії – Велікданову. Ідея зайнятися ягідним бізнесом у фінансиста зʼявилася через війну. Точніше кажучи – через дефіцит полуниці, який виник внаслідок окупації частини територій південних областей України. Насамперед мова про втрату продукції з Херсонщини.
Замістити смачну херсонську чи одеську ягоду відносно швидко змогли фермери із Закарпаття, але логістика з найвіддаленішої від столиці західної області досить складна. Зібрані зранку полуниці доїдуть до гуртового ринку Києва на наступний день, а до кінцевого споживача – ще через день. Довгу дорогу без втрати привабливого вигляду витримують лише менш соковиті та водночас кислуваті сорти ягід.
"Ми зробили акцент на солодких ягодах завдяки короткому плечу логістики. Дві години – і наша полуниця вже в маркетах або гуртових точках", – каже Велікданов.
Теплиці підприємства розташовані в Макарівському районі Київщини. У перший рік роботи вживані теплиці привезли з Італії, там же замовили посадковий матеріал сорту "Джолі". Він середньої стиглості і дає солодку ягоду, тоді як більш ранні сорти – кислуваті.
"Ідея була така: посадити в теплиці сорт, який у відкритому ґрунті є сортом середньої пори року і достигає в червні. У закритому ж ґрунті ми створили йому тепло і сонце, тож мали врожай на місяць раніше", – пояснює фінансист.
У 2025 році кущі полуниці в теплицях зацвіли в березні. Якби не морози, то в квітні вже збирали б урожай. "Через морози ми втратили багато квітів полуниці. Оцінюємо втрати врожаю 15-20%. Це мінус тепличного бізнесу. Рослина квітне рано, але від морозів теплиця не захищає. Ті, хто вирощують у відкритому ґрунті і посадили пізніше, виграли, але їх наздогнала історія з дощами", – каже власник бізнесу.
Через низьку пропозицію гуртові ціни наразі тримаються на високому рівні. "Почали сезон у травні з 280-300 гривень за кілограм, а зараз на Столичному ринку полуницю різного розміру продаємо по 150 гривень за кілограм. Торік гуртом продавали по 100 гривень", – каже Велікданов.
Зараз, у пік сезону, компанія збирає 2,2 тонни ягід на день. У 2025 році "Фінпром агро" вперше зайшла зі своєю продукцією в преміальні супермаркети: продає відбірну полуницю за 220-250 грн за кг.
"Торік ми просто збирали і все продавали. Цьогоріч маємо більші обʼєми, можемо вибирати крупнішу і продавати її окремо", – зазначає фінансист.
Прорахунок першого року
На установку перших 2 га італійських уживаних теплиць підприємець витратив 10 млн грн, а наступного року 4 га теплиць коштували 8 млн грн. Така різниця обумовлена різними моделями конструкцій.
Виявилося, що оцинковані італійські теплиці розраховані на вирощування огірків або інших культур, які вʼються. Ягоді не потрібні такі високі конструкції. Тож у 2024-му підприємець встановлював дешевші й оптимальні за розміром теплиці, зроблені власними руками.
"Придбали в "Метінвесті" шестиметрову трубу, купили за 30 тисяч гривень станок, який згинає труби, і самостійно гнули дуги для тунельних теплиць. Самі закладали ширину грядки під теплиці, та й конструкції ці мобільні, їх можна зняти і переставити. А італійські теплиці не зсунеш з місця, що незручно для сівозміни", – розповідає підприємець.
Перший рік був сумбурний. Посадковий матеріал прийшов раніше, ніж фури з теплицями, і його треба було одразу садити. Тому самі конструкції зводили над засадженими грядками. Через це частина рослин почала плодоносити у відкритому ґрунті.
"Завдяки цьому в нас зʼявилася можливість зробити зріз на першому врожаї. Математично ми обрахували, що з гектара у відкритому ґрунті можна зібрати 3-4 тонни полуниці, а з гектара того самого сорту в теплиці – 14 тонн", – говорить Велікданов.
Уникнути інших помилок у вирощуванні ягід допоміг професійний супровід 75-річного агронома із села Гореничі Миколи Винника, який має понад пів сотні років досвіду в сільському господарстві.
"Він приїздить, дивиться, консультує: терміново дайте воду, бо ягода перестигає, людей більше візьміть на збір. Саме з ним я радився на початках. Він рекомендував ставити теплиці і навіть не розглядати відкритий ґрунт", – пригадує власник підприємства.
Чотири дні на захід у супермаркети
Шукати канали збуту для полуниці просто, але тільки за умови достатнього обʼєму та якісного товару. Перші два роки компанія продавала ягоди на ринку "Столичний". На третій рік бізнесу почали виходити в супермаркети преміум-класу.
Від ідеї продавати полуницю в супермаркеті до виходу на полицю минули чотири дні, каже Велікданов. Саме стільки часу знадобилося, щоб купити упаковку, надрукувати етикетку і зробити тестування на вміст нітратів. Сезон полуниці короткий, тож його не можна проґавити.
Супермаркети і ринок багато чого навчили, каже власник "Фінпром агро". У першу чергу – швидкості вирішення проблем. Він показує пластикове пакування для полуниці. Якщо повну коробку перевернути, ягоди випадуть – застібка не витримує.
"Інших боксів уже не купити – у сезон вони всім потрібні. Придумали замовити брендований скотч. Звісно, треба було ще продумати, хто ці бокси буде перебирати, клеїти і сортувати. Про це треба було думати взимку", – знизує плечима Велікданов.
Привезти полуницю для супермаркетів та ринку потрібно до конкретної години, інакше її вже не здати. "Однак там розуміють, що це за ягода, як важко її виростити та доставити в гарному вигляді. Тому ціна висока", – пояснює власник "Фінпром агро".
Робочі руки
Компанія простежує шлях ягоди до конкретного збирача завдяки штрих-кодам на коробках. Це дозволяє контролювати якість збирання. Наразі там працюють переважно місцеві мешканці. У сезон – до 50 людей, у несезонні місяці поле обслуговують сім-десять постійних робітників.
Проблему персоналу вирішують гривнею: за збір дрібної ягоди платять 20 грн/кг, за різну – 15 грн/кг, за відбірну – 30-35 грн/кг. У вихідні діє надбавка 5 грн/кг. Проте найдорожче компанія платить за збір гнилої ягоди, яка може заразити сусідні: 70 грн/кг.
Щоб отримувати урожай довше, підприємство планує додати ще один сорт полуниці. У такий спосіб можна поступово збільшити сезон з квітня-травня по вересень, а можливо, й по жовтень. Зараз тестують варіанти, але розуміють, що доведеться більш системно підходити до питання набору персоналу.
"Набрати сезонних працівників складно, на вирішення цього питання треба не один рік. Зараз уже телефонують люди, питають, чи потрібні руки, бо приїздили сюди в попередні роки. Скажімо, вчора 15-20 людей приїхали на збір у Макарів з Білої Церкви за умови оплати проїзду", – розповідає фінансист.
Для комплектації базової команди збирачів компанія придбала контейнери, облаштувала їх під житло з кондиціонуванням, душовими, кухнею. Там проживають 20-25 осіб. "На ту платню, яку ми пропонуємо, готові їхати працівники з Волині, Рівненщини та інших регіонів заходу України, бо такі ж гроші пропонує Польща", – каже Велікданов.
У 2025 році "Фінпром агро" планує встановити ще 4-5 га теплиць для вирощування полуниці й оцінює потенційні інвестиції 10 млн грн. Попит на якісну солодку ягоду великий, ніша і досі вільна.