Українська правда
Підтримайте нас, аби і ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайтеся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів

Втратити все в окупації і почати з нуля. Історія відродження найбільшого переробника кизилу

Втратити все в окупації і почати з нуля. Історія відродження найбільшого переробника кизилу
Колаж: Андрій Калістратенко

Підприємці з-під Токмака втратили кизиловий бізнес і відродили його в Запоріжжі. Що заважає їм вийти на міжнародні ринки?

Через три дні після початку війни найбільший в Україні кизиловий сад площею 14 га в Запорізькій області опинився в окупації. Завод з виробництва продукції, техніку та величезне господарство компанії Famberry знищили окупанти. Через пів року на війні загинув син засновників господарства Наталії та Сергія Ольшанських Данило.

Зібравшись із силами, родина почала відновлювати сімейний бізнес у Запоріжжі як памʼять про сина. Компанія переробляє десятки тонн кизилу на рік. Виготовляє компоти, соуси, джеми, пастилу, сублімовані продукти, пюре, заморожені ягоди.

Нішева ягода

Кизил – це невелика кісточкова ягода довгастої форми, яка росте на кущах або невеликих деревах (залежно від сорту і технології вирощування). Це нішева культура, яку в промислових масштабах раніше в Україні ніхто не вирощував.

Перший великий сад площею 14 га на Запоріжжі поблизу села Нове заклала родина Ольшанських у 2013 році. Сад визнали найбільшим в Україні.

Плодоносити дерева починають з пʼятого-шостого років і далі обсяги врожаю збільшуються. Масові врожаї кизилу починаються орієнтовно на дев'ятий рік після посадки. Середня врожайність дорослого дерева – 20 кг.

"Існує легенда, що там, де росте кизил, лікар не потрібен. Кизил є чемпіоном серед ягід за вмістом вітаміну С, який зміцнює імунітет", – каже директорка та співзасновниця Famberry Наталія Ольшанська.

Тож тільки-но сад дав перші ягоди – почали експериментувати з рецептами та налагоджувати виробництво.

"До війни ми об'їздили багато світових виставок зі своєю продукцією, але з малим об'ємом неможливо вийти на світовий ринок. Як тільки ми зросли до об'ємів, з якими могли почати експорт, спалахнула війна", – пояснює Ольшанська.

Втрати на 300 мільйонів

Село Нове неподалік Токмака, де був весь аграрний бізнес родини Ольшанських, російські окупанти захопили через три дні після початку великої війни.

"Ми втратили на окупованих територіях близько 300 мільйонів гривень: техніку, сад, готель для працівників, виробничі потужності. Вивезти не встигли нічого. За час війни втратили близько 500 тонн врожаю кизилу: він обсипався, бо його ніхто не збирав. Село майже все зруйноване, люди виїхали", – розповідає Ольшанська.

Кизиловий сад частково знищений, але більша частина насаджень ще жива, тож підприємиця не втрачає надію на повернення після деокупації цих територій.

У підприємців залишилося лише 40 тонн замороженого кизилу врожаю 2021 року, який зберігався на складах у Запоріжжі. Аби не зривати постачання продукції до торгових мереж, з якими налагодили співпрацю, підприємці уклали угоду про переробку кизилу за своїми рецептами на потужностях одного із заводів у Дніпрі.

У серпні 2022 року родину спіткала найбільша втрата: у танковому бою загинув син Данило. Він пішов на війну добровольцем у складі тактичної групи "Степові вовки", яка воювала на запорізькому напрямку і підпорядковувалася "Азову".

"Після цього нам було важко оговтатися, але я вірю, що ми маємо місію бути щасливими і жити в пам'ять про тих, хто платить високу ціну – своїм життям. Тому ми не склали руки, згуртувалися і вирішили, що збудуємо в Запоріжжі нове сучасне переробне підприємство", – розповідає Ольшанська.

Виробництво в Запоріжжі

У грудні 2022 року родина почала будувати переробне підприємство площею 1 400 кв. м у Запоріжжі. Будівництво завершили за пів року. Виробничі потужності складаються з камери низькотемпературного зберігання площею 150 кв. м, камери середньотемпературного охолодження площею 100 кв. м, переробного цеху для виготовлення продукції площею 250 кв. м та сухих складів.

"У нас є обладнання, яке робить стерилізовану продукцію; обладнання для відділення кісточок та виготовлення пюре; обладнання, яке розливає продукцію в "дой-пак" (вакуумна упаковка, що нагадує пластиковий пакет з дном – ЕП), дозатори, вакуумні котли, пакувальне обладнання", – перелічує співзасновниця.

На виробництві працюють вісім осіб. У сезон збору врожаю їх удвічі більше.

Після переїзду до Запоріжжя родина інвестувала в бізнес близько 2 млн дол.: 90% – власні кошти, 10% – грантові. У 2024 році вони подалися на грант від програми USAID "Конкурентоспроможна економіка" з проєктом на обладнання для збільшення обсягів переробки продукції з кизилу до 300 тонн на рік.

"Ми пройшли. Залишилося фінальне затвердження, чекаємо остаточного рішення, але з приходом Трампа всі програми зупинені. Якщо все складеться добре, то це дозволить нам масштабуватися і виходити на експорт", – каже Ольшанська.

У межах гранту Famberry сподівається отримати морозильні камери, обладнання для шокової заморозки, стерилізатор.

У грудні 2024 року компанія виграла грант на 1 млн грн. Вона стала одним з десяти переможців конкурсу від видання Forbes та мережі мультимаркетів "Аврора". Компанія також зможе продавати свою продукцію в магазинах мережі. На грантові кошти придбають обладнання для фасування джемів у стіки. Брати участь у пільгових кредитних програмах компанія не може через специфічні умови.

"Держава обмежує нас у доступі до пільгового кредитування (програма "Доступні кредити 5-7-9%" – ЕП), тому що кінцевому бенефіціару, моєму чоловіку, понад 65 років. Тобто сплачувати податки ми можемо, працевлаштовувати людей можемо, а отримати кредит для розвитку не можемо", – бідкається Ольшанська.

Вона додає, що попри складність роботи на прифронтових територіях допомоги від держави немає.

"Бізнес на прифронтових територіях – у високій зоні ризику, але тут народжуються діти, тут триває життя. Якщо бізнес звідси поїде, якщо тут не буде робочих місць, усе це стане мертвою зоною. Тому треба бути тут. Треба привертати увагу, допомагати, щоб розвивалися сільське господарство і переробка.

У нас порушені логістичні шляхи, ми розташовані далеко до центрів реалізації та продажу. Це впливає на собівартість. Місцями ми працюємо "в нуль", але не зупиняємося. Ми платимо такі ж податки, як і бізнес в Ужгороді. Хіба це рівні умови? Ні", – резюмує співзасновниця виробництва.

Співпраця з мережами

Продукція Famberry представлена в "Ашані", "Варусі", "Новусі", "Сільпо". Компанія перша в Україні отримала почесний знак "Створено захисниками" на всю лінійку продукції від Міністерства у справах ветеранів. Ольшанська каже, що окремі ритейл-мережі дуже добре ставляться до ветеранського бізнесу. Наприклад, в "Ашані" представлена окрема локація із знаком "Створено захисниками".

"Це перша ритейл-мережа в Україні, яка так масштабно підійшла до цього питання. Я дуже їм вдячна, що нема таких відносин, коли виробник навколішках повинен благати поставити свою продукцію на полицю. "Сільпо" також пускає в мережу невеликих виробників. Тільки АТБ "викручує руки" виробникам, які не мають великих обсягів продукції", – розповідає співзасновниця виробництва.

На її думку, важливо, аби українці підтримували ветеранський бізнес. "Воїн не тільки виборює свободу на лінії фронту. Повертаючись, він потребує уваги суспільства. Якщо в людини буде вибір – купити звичайну продукцію і продукт, створений захисниками, то треба робити вибір на користь останнього. Це реінтеграція ветерана в суспільство", – переконує Ольшанська.

Попит на продукцію з кизилу протягом останніх пʼяти років суттєво зріс. "Зараз начебто платоспроможність людей невисока, але ми маємо набагато вищі обсяги продажів, ніж у попередні роки. Це такий парадокс на тлі виїзду великої кількості людей – поціновувачів здорового способу життя", – каже директорка Famberry.

Водночас ця продукція досі нова для ринку. "Нам і важко, і легко. Важко, бо ми першопрохідці. Через продукт ми доносимо людям інформацію про користь і смак цієї ягоди. А легко, бо конкурентів, які виготовляють щось з кизилу в промислових масштабах, в Україні майже нема", – підкреслює Ольшанська.

Собівартість продукції за останні кілька років суттєво зросла. Наприклад, скляна тара подорожчала вдвічі. Суттєво на собівартість продукції впливають і ціни на електроенергію та потреба в генераторах.

Далі – більше

Продукція Famberry зацікавила представників української експортної платформи для бізнесу у Варшаві. Вони захотіли завести кизилові вироби в німецьку міжнародну мережу супермаркетів Lidl, яка також працює в Польщі. "Lidl "з'їсть" нас за день. У нас залишилося 40 тонн кизилу, з якого можна виготовити 100-110 тонн продукції. Для експорту це вкрай мало", – пояснює Ольшанська.

На відміну від інших ягід чи фруктів, придбати заморожений кизил після завершення сезону збору врожаю неможливо: ринку такої продукції немає ні в Україні, ні за кордоном. Ба більше, Famberry формує ринок кизилової сировини в Україні, купуючи врожай у дрібних фермерів чи приватних господарств. У цьому сезоні заморозили 70 тонн кизилу. Їх перероблятимуть до нового врожаю.

"Багато українських виробників продукції, яка має кизиловий компонент (чаї, крафтова продукція), звертаються до нас і співпрацюють у B2B-секторі, купуючи пюре. Це наше основне джерело прибутку", – каже співзасновниця підприємства.

Останнім часом на виробництві розширюють асортимент. Якщо раніше там переробляли лише кизил, то зараз переробляють овочі та ягоди на заморожену продукцію, наприклад, гарбуз кубиками. У 2025 році також вирішили сіяти на фермерських землях гарбуз заради більшої доданої вартості.

У 2023 році неподалік Дніпра на фермерських землях Famberry допомогла закласти сад сортового кизилу площею 7 га, безкоштовно надавши саджанці фермерам. Компанія уклала угоди про викуп майбутнього врожаю.

Плани на майбутнє в засновників Famberry амбітні. Насамперед – збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту та вихід на міжнародний ринок.

"Нас цікавить не тільки український ринок. Ми з родиною свого часу обʼїздили багато країн, займалися активним туризмом. Мені цікаві скандинавські країни, у них є культура споживання джемів та іншої ягідної продукції. Світ шукає нові продукти, тож хочеться наростити об'єми, щоб показати світу нашу українську диво-ягоду. Але ми залежні від стабільного і справедливого миру. Якщо він настане, то з'являться і додаткові можливості", – підсумовує Ольшанська.

бізнес АПК продовольство підприємці війна