Таксист в екрані: Uklon тестує технологію дистанційного керування авто
Uklon запустив тестування технології Remote Drive – дистанційного керування автомобілем. Завдяки цій технології авто може рухатися без водія в салоні, тоді як людина, яка ним керує, перебуває за кілька кілометрів у спеціальному модулі управління.
У компанії називають цей проєкт першим кроком до розвитку автономного транспорту в Україні. Тобто того майбутнього, яке більшість поки бачить лише в новинах про роботаксі в США чи Китаї.
Утім, запуск тестування ще не означає, що найближчим часом такі автомобілі з'являться на українських дорогах. Головна перешкода – законодавство. В Uklon пояснюють, що саме тому й починають із руху лише полігоном, збору даних та публічної дискусії про те, як такі технології можуть працювати в Україні.
ЕП побувала на презентації технології, побачила, як перші дистанційно керовані авто рухаються маршрутами аеропорту "Бориспіль", який п'ять років тому наповнювали пасажири, і спробувала з'ясувати, як працює ця система, що в неї всередині і чому Uklon вирішив просувати цю тему саме зараз.
Полігон у "Борисполі"
Для реалізації проєкту представники Uklon створили на території аеропорту "Бориспіль" спеціальний тренувальний полігон. Фактично це кілька маршрутів з різними типами складності та умовами руху, на яких водії можуть відпрацьовувати навички керування авто на відстані.
Аеропорт став зручним майданчиком для таких тестів з кількох причин. Через закрите авіасполучення він тимчасово не виконує свою основну функцію, тому там майже немає людей і стороннього транспорту. Це дозволяє перевірити роботу автомобілів без safety driver – водія, який сидить за кермом, але не втручається в керування і бере контроль лише у випадку екстреної ситуації. Його присутність обов'язкова, якщо в автомобілі перебувають інші люди.
Крім того, інфраструктура аеропорту дозволяє тестувати технологію за різних сценаріїв: автомобілі можуть заїжджати на багаторівневі паркінги, проїжджати під переходами, рухатися вузькими ділянками. Також можна перевіряти роботу камер та систем сприйняття в складних умовах.
Компанія тестуватиме роботу технології в різний час доби та в різних погодних умовах. Усі ці випробування триватимуть кілька місяців. Ще до офіційного старту проєкту частина водіїв навчалася дистанційно керувати автомобілем. Кожен з них проїхав понад 500 км по аеропорту.
У компанії пояснюють, що випробування мають допомогти водіям швидше зрозуміти сильні та слабкі сторони технології, а також визначити, як її можна масштабувати.
За словами CEO Uklon Сергія Гришкова, ці дані можуть знадобитися для двох напрямів. Перший – оцінка бізнес-моделі та потенційного масштабування сервісу в Україні. Другий – підготовка аргументів для держави та регуляторів, щоб у майбутньому змінювати законодавство і створювати умови для появи таких авто на дорогах.
Софт, камери та Starlink: з чого складається система дистанційного керування Uklon
Для реалізації проєкту в Uklon вирішили працювати із заснованою у 2013 році естонською компанією Elmo. Спочатку вона розвивала каршеринг електромобілів і паралельно створювала технології для керування автопарком.
Згодом одним з головних її напрямів став teledriving – дистанційне керування автомобілем через камери, сенсори, мобільний зв'язок і спеціальну "водійську станцію". Тобто це не повністю безпілотний автомобіль, а машина, якою людина керує віддалено. Нинішній рекорд Elmo за відстанню між водієм та автомобілем під час керування становить 4 300 км.
Elmo позиціонує себе як розробника однієї з перших у Європі технологій дистанційного керування автомобілем, дозволених для використання на дорогах загального користування. Ще з 2022 року такі авто дистанційно доставляли клієнтам у межах сервісу каршерингу. Один оператор міг за чергою доставляти кілька автомобілів різним користувачам.
Утім, напрям оренди авто виявився для компанії проблемним. У 2023 році Elmo почала розділяти каршеринговий бізнес і сегмент дистанційного керування. Того ж року в Elmo Rent почалися фінансові та звітні проблеми. Через це Nasdaq Tallinn поставила акції компанії під нагляд, оскільки вона вчасно не подала піврічний фінансовий звіт. У лютому 2026 року естонське видання Delovye Vedomosti написало, що після провалу санації Elmo Rent рухається до банкрутства.
Зараз головним активом компанії є не каршеринг, а технологічний напрям Elmo Remote, який розробляє та ліцензує технології дистанційного керування авто.
Як пояснює технічний директор Uklon Олександр Чумак, естонська компанія надає українському партнеру програмне забезпечення та систему дистанційного керування автомобілем.
Технологія передбачає встановлення в авто шістьох камер, спрямованих назовні та всередину салону. Також у машині є комп'ютер, лідар (лазерний сканер) та антена, які з'єднуються із спеціальною станцією дистанційного керування. Вона складається з кількох екранів, керма та педалей. На екрани передається відео з камер автомобіля, зокрема майже 180-градусний огляд дороги, зображення з бокових камер і камери заднього ходу.
На основі цього відео водій ухвалює рішення так само, як у звичайному авто: повертає кермо, тисне на гальмо або газ, вмикає двірники чи сигнали повороту. Через мобільний інтернет ці команди передаються до автомобіля і відтворюються фізично.
"Швидкість передавання сигналу становить від 30 до 200 мілісекунд. Для порівняння: звичайній людині за кермом потрібно 400-600 мілісекунд, щоб зреагувати на небезпеку, а в екстремальних умовах цей час може зростати до секунди", – зазначає Чумак.
Критично важливим елементом технології є стабільний зв'язок між автомобілем та оператором. Для цього використовують кілька каналів: мобільний зв'язок від "Київстару", Starlink і резервні мережі різних операторів. У компанії пояснюють, що безперервний зв'язок є одним із ключових факторів безпеки, тому система має кілька резервних сценаріїв роботи. Якщо сигнал зникає, авто самостійно оцінює ситуацію на дорозі та ухвалює рішення, наскільки швидко потрібно зупинитися.
Суму угоди з Elmo в Uklon не розголошують. У компанії зазначають, що фінальна вартість залежить від кількості автомобілів, підключених до системи дистанційного керування. Наразі Uklon тестує дві такі машини.
Окремо в компанії виділяють станцію дистанційного керування, тобто місце, де працює оператор. Вона є одним з найдорожчих елементів системи. Її вартість теж не називають, однак ідеться про кілька тисяч доларів.
В Uklon визнають, що наразі цей проєкт є радше інвестицією в майбутнє та способом зрозуміти потенціал технології, ніж готовою бізнес-моделлю для масштабування.
Чому Uklon інвестує в роботаксі
На презентації старту дослідження від ключових людей у компанії кілька разів звучала теза, що Uklon хоче рухати вперед нову технологію і допомогти змінити законодавство. Частково це справді так, але якщо подивитися ширше, то ця історія має інші бізнесові причини.
Після купівлі Uklon компанією "Київстар" сервіс став одним із ключових цифрових активів телеком-оператора. У першому кварталі 2026 року сервіс отримав понад 1,4 млрд грн виторгу – це майже половина всього digital-виторгу "Київстару". В Україні Uklon має сильні позиції на ринку, але подальше зростання всередині країни обмежене. Щоб масштабуватися, компанії потрібно або виходити на нові ринки, або шукати нові технологічні напрями.
З міжнародною експансією все складніше. Uklon намагався виходити на ринки Молдови, Грузії, Азербайджану та Узбекистану. Найуспішнішим кейсом став Ташкент, де компанія має помітні позиції.
Після угоди з "Київстаром" одним з аргументів на користь розвитку Uklon була можливість експансії через групу Veon. Крім "Київстару", вона має мобільних операторів у різних країнах, зокрема в Пакистані. В інтерв'ю ЕП Гришков розповідав, що компанія вивчала пакистанський ринок і навіть створювала робочу групу з Jazz, локальним оператором, який також належить Veon. Тобто міжнародне розширення виглядало як логічна частина стратегії.
Однак зараз заяви про завоювання нових ринків майже не звучать. Як пояснюють кілька співрозмовників ЕП, знайомих із ситуацією, навіть за наявності партнера у вигляді місцевого телеком-оператора це потребує великих інвестицій, які не гарантують прийнятної частки ринку. Іншими словами, можна витратити багато грошей на запуск у новій країні, але не отримати очікуваного зростання. Тому стратегія міжнародної експансії може бути переглянута або відкладена.
На цьому тлі компанія дивиться на інший глобальний тренд: автономний транспорт і роботаксі. У світі цей ринок швидко зростає, а для Uklon, який має чи не більшість ринку в Україні, це може бути шансом не просто розширити бізнес, а сформувати нову нішу на домашньому ринку.
Проблема в тому, що в Україні такі технології впираються в законодавство. За словами в. о. міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, для запуску таких технологій потрібно залучити багато регуляторів, змінити правила дорожнього руху, дозвільні процедури і відповісти на багато питань, зокрема щодо відповідальності в разі аварій з такими авто. Поки що ці питання не зрушили з місця.
Борняков додає, що наразі розглядається можливість ухвалення урядової постанови, яка б дозволила проводити випробування і за межами "Борисполя". Однією з таких локацій може стати територія центрального залізничного вокзалу в Києві.
Саме тому запуск полігону в Борисполі можна сприймати не лише як технологічний експеримент, а і як спосіб підштовхнути державу до змін. Uklon збирає дані, тестує різні сценарії, показує, як технологія може працювати в українських умовах, і створює основу для майбутньої дискусії з регуляторами.
Поки що на рівні держави такі зміни радше задекларовані, ніж реалізовані. У стратегії WINWIN, яку презентувало Мінцифри, розвиток автономного транспорту згадувався як один з перспективних напрямів до 2030 року. Однак для появи таких авто на дорогах потрібні не лише стратегічні документи, а й конкретні нормативні зміни.
Представники влади та Uklon обережно говорять, що перші зміни можуть відбутися у 2026 році. Запуск дистанційно керованих авто по всьому Києву малоймовірний. Швидше йтиметься про окремі дозволені маршрути або тестові зони. Якщо вони покажуть безпечний результат, географію поступово розширюватимуть.
Водночас remote driving для Uklon не є кінцевою метою. Як пояснює Чумак, стратегічно Uklon дивиться в бік повної автономності, коли автомобілем керує не людина з віддаленого центру, а алгоритм. Тобто дистанційне керування може бути проміжним етапом на шляху до роботаксі.
За словами Борнякова, через кілька років українське законодавство може допустити на дороги навіть авто з високим рівнем автономності, але для цього потрібне політичне рішення.
Шлях до повноцінного запуску таких технологій в Україні буде довгим. Це навряд чи історія про швидку окупність або бізнес, який можна масштабувати за один-два роки. Передусім це інвестиція в майбутній ринок, технологічну експертизу і спробу підготувати країну до появи автономного транспорту.