"Економічна" та "Європейська правда" провели третій експортний форум: про що поговорили
Український експорт став основною темою спільного форуму "Економічної правди" та "Європейської правди". Захід відвідали вітчизняні експортери з різних секторів, дипломати та представники міжнародних організацій.
Видання "Економічна правда" та "Європейська правда" провели третій щорічний експортний форум "Крізь терни до ЄС". Темою розмови стали торговельні відносини з Європейським Союзом, а також виклики та можливості для українських експортерів.
Подія традиційно зібрала представників влади, бізнесу та міжнародних інституцій. Зокрема, були присутні заступник голови представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас, голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, голова Української інвестиційної команди у Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) Матео Рівелінні, депутатка Європейського парламенту Карін Карслбро, президент Торгово-промислової палати (ТПП) Геннадій Чижиков, представники компаній "АрселорМіттал", "Інтерпайп", Biosphere, аграрного та фінансового секторів.
На тлі анонсу відкриття експорту зброї у заході взяли участь представники оборонної галузі.
Форум відкрили головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, редактори "Економічної правди" Микола Максимчук та "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
Редактор ЄП Сергій Сидоренко, Роксолана Підласа, Гедимінас Навіцкас та Матео Рівелінні у вступній частині обговорювали майбутнє українсько-євросоюзівської торгівлі.
Відповідаючи на питання Сергія Сидоренка щодо ролі України в євросоюзівській торгівлі, Гедимінас Навіцкас зазначив, що Україна є перевагою, а не проблемою для економіки ЄС.
"Наразі ми фіналізуємо ще одну угоду з Україною, яка відкриє додаткові тарифні квоти, включаючи сільськогосподарську продукцію. Угода має базуватися на рівних умовах. Це подобається не всім європейським фермерам, що очевидно", – зазначив він.
Продовжила діалог про торгівлю з ЄС Роксолана Підласа, зазначивши, що небажання набувати нового конкурента в особі українських компаній – природна реакція європейців, однак далеко не весь бізнес у ЄС виступає проти інтеграції України. Вона додала, що ЄС має поступово відкривати ринок для України, аби це не стало шоком для європейського бізнесу.
За її словами, Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропродуктів з України. "Для 21 з 34 товарних позицій, які наразі підпадають під квотування, межі будуть підвищені. Як очікується, це рішення набуде чинності через 15 днів після ухвалення", – сказала Підласа.
Відповідаючи на запитання про пріоритетні сектори для інвестицій Європейського інвестиційного банку в Україну, Матео Рівелінні назвав три: інфраструктура (ЄС має амбіції остаточно зʼєднатися з Україною); розвиток приватного сектору (ЄІБ підтримуватиме ланцюги доданої вартості для експорту у всі країни світу) та швидкий рух до інтеграції з європейським законодавством та вільним ринком.
"Підприємці приїжджатимуть з Італії, з Франції, Німеччини. Ми хочемо, щоб в Україні у них була така ж передбачуваність, ті самі правила, які вони бачать у власних країнах", – додав він.
Перша панель форуму "Український експорт, що особливо лякає ЄС. Як агросектору подолати упередженість?", яку модерував редактор "Європейської правди" Юрій Панченко, порушувала тему аграрного експорту України до ЄС. Участь у ній взяли провідні гравці сектору.
Заступник голови "Всеукраїнської аграрної ради" Денис Марчук зазначив, що українські аграрії звикли до ринку ЄС і можуть конкурувати на рівних з європейськими компаніями. Водночас він додав, що для українських фермерів викликом на шляху інтеграції є високі стандарти продукції ЄС, тому агросектору потрібен перехідний етап перед інтеграцією.
У дискусії стосовно підтримки агросектору зі сторони ЄС, директор з маркетингу та інновацій Kormotech Ігор Блистів висловив думку, що українські аграрії мають готуватись до відсутності поблажливого ставлення зі сторони європейців, водночас бути готовими до вищих стандартів якості та жорсткішої конкуренції.
Геннадій Чижиков з ТПП коментував недопрацювання держави щодо агросектору та експорту. Він зазначив, що в умовах домінування агропродукції в експорті в українських посольствах не вистачає відповідних професіоналів, які могли б допомогти бізнесменам виходити на нові ринки.
Головна перемовниця Європарламенту щодо торгівлі з Україною Карін Карслбро заявила, що торгівля є одним з інструментів підтримки України. Водночас вона заявила, що в ЄС є агресивне аграрне лобі, яке використовує міфи щодо українського агросектору для обмеження вільної торгівлі з Україною.
"Ми розібрались зі сталлю, але моя амбіція була вищою, досягти більшої лібералізації з Україною, але фермерське лобі у Брюсселі диктують торгові умови. Важливо повертатися до того, як поширювати інформацію про торгівлю України і ЄС, дивитись що правда, що ні, дивитись статистику", – зазначила Карлсбро.
Відповідаючи на питання про стан молочного сектору після скасування торгових преференцій ЄС, виконавчий директор "Спілки молочних підприємств України" Арсен Дідур повідомив, що представники уряду і перемовники від України готували галузь до продовження вільної торгівлі, таким чином, коли вона була припинена, молочники не були підготовленими.
Дідур додав, що на тлі квотування імпорту набілу до ЄС галузь збільшує постачання продуктів, які не підпадають під квоти. За його словами, за 8 місяців цього року частка ЄС в експорті молокопродуктів становила 47%.
"Якщо в нас буде зона вільної торгівлі з ЄС, суттєва частка українського експорту, 50% і більше, йтимуть до ЄС. Але якщо квоти залишаться, частка Євросоюзу в експорті України становитиме 30-35%", – підсумував Дідур.
Палка дискусія лунала на панелі "Чи готова Україна стати експортером озброєнь", присвяченій перспективам українського оборонного сектору на міжнародних ринках. Усі спікери погодились, що відкриття експорту зброї є необхідним рішенням, однак полемізували навколо його форми.
Відповідаючи на запитання головної редакторки УП Севгіль Мусаєвої стосовно готовності України до експорту зброї, директор з продажів "Української бронетехніки" Максим Поливʼяний зазначив, що Україна є одним із найдосвідченіших експортерів в оборонному секторі і для його перезапуску було потрібно лише політичне рішення.
"Це дуже добре, що воно є (політичне рішення, – ЕП), бо питання експорту назріло дуже давно", – сказав Поливʼяний.
Виконавча директорка обʼєднання приватних виробників озброєння "Технологічні Cили України" Катерина Михалко додала, що європейські партнери мають великий попит на українські оборонні технології, при цьому, експансія на ринки ЄС має відбуватись швидко. "Французи навчаться робити технології, в тому числі дрони-перехоплювачі, почнуть експортувати в Україну і тестувати. Тому якщо ми хочемо вагомих надходжень до бюджету – експорт зброї має бути терміновим", – зазначила Михалко.
Вона також звернула увагу на потенціал України "перехопити" у Росії ініціативу експорту зброї на альтернативні західному ринки, зокрема Близький Схід.
Керівник GR одного з найбільших виробників дронів Мустафа Найєм висловив думку, що основною перевагою української оборонки на міжнародних ринках є навіть не самі технології, а досвід їх використання.
"Ми як країна можемо продавати лише досвід, тому що в частині техніки, у частині штучного інтелекту, програмування, виробництва, повірте мені, там теж не дурні люди. І коли ми хочемо щось експортувати, там це має бути необхідно. Нам треба експортувати не продукти, а екосистему і рішення", – сказав Найєм.
Він додав, що Україна у перспективі зможе на 80% локалізувати виробництво озброєння та навіть конкурувати із Китаєм за обсягами виробництва окремих продуктів.
Засновник компанії "Українські Авіаційно-Космічні Технології" Владлен Нікітін, своєю чергою, сказав, що експорт тільки технології може призвести до того, що партнери самостійно збиратимуть необхідний досвід, але зазначив, що експортувати виріб без інфраструктури неможливо. Він додав, що у контексті експорту зброї потрібно знайти середину між торгівлею технологіями та досвідом.
Остання панель зібрала бізнес у секторі промисловості та представників фінсектору: GR-директорку компанії "Інтерпайп" Наталію Сидорук, директора зі звʼязків з держорганами "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олега Крикавського, віцепрезидентку з операційної діяльності Biosphere Ірину Нестеренко, заступника голови правління банку "Південний" Андрія Букіна, голову правління експортно-кредитного агентства Руслана Гашева.
Дискусію почала модераторка Ольга Бєлькова, яка займається адвокацією комерційних установ у Брюсселі. Вона згадала, що політика ЄС схиляється до протекціонізму на тлі економічної політики США за керівництва Дональда Трампа. Особливо це стосується агросектору та сталі.
Наталія Сидорук згадала досвід "Інтерпайпу", зазначивши, що компанії вдалось зайняти свою нішу преміальної продукції зі сталі, що дозволило зберегти попит зі сторони європейців.
"Наша продукція зараз присутня у повітрі, у воді, під землею. Ми маємо досвід поставок у Швейцарські Альпи, наша продукція використовується при будівництві платформ для вітряків на Ла-Манші, труби зараз доставляють у соляні шахти Європи", – зазначила Сидорук.
Представник "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олег Крикавський додав, що європейський ринок став ледь не порятунком для компанії під час повномасштабного вторгнення, тому експорт частково переорієнтувався на ЄС. Компанія почала закладати певні стандарти для продукції під час виробництва, аби вписатись у стандарти.
Думку про те, що ринок ЄС став територією розвитку, підтримала Ірина Нестеренко з "Біосфери", зазначивши що компанія змушена шукати підхід до європейського споживача, аби не програти конкуренцію.
"Нам пощастило, наш сектор не підпадає під квоти, тому конкуренція відбувається не на рівні законодавчих ініціатив, а на полицях супермаркетів із європейським бізнесом", – зазначила вона.
Окремо Ірина звернула увагу на досвід відкриття заводу в Румунії. За її словами, бізнес чітко відчуває спрощення регуляторних обмежень і податкових перевірок у ЄС, порівняно з Україною.
Закривали панель представники фінансового сектору Руслан Гашев та Андрій Букін.
Голова правління Експортно-кредитного агентства наголосив, що в умовах втрат під час війни будь-яка компанія рано чи пізно замислиться про можливість виходу на закордонні ринки. За словами Руслана Гашева, Експортно-кредитне агентство готове допомагати тому бізнесу, який має стратегію виходу за кордон і може витримати конкуренцію.
Він зазначив, що лише за 8 місяців 2025 року агентство надало послуг бізнесу на 9 мільярдів гривень загальної вартості експортних контрактів.
Заступник голови правління банку "Південний" Андрій Букін підтримав думку та зазначив, що банки можуть допомогти компаніям як вийти на зовнішні ринки, так і розширитись за кордоном. Основною проблемою для кредитування розширення він назвав брак ліквідних застав та прозорості.
"Багато бізнесу ведуть торгівлю через нерезидентські компанії і це означає, що український кредитор не бачить кінцевого покупця і не бачить рух коштів. Моя порада: робіть прямий контракт для банку", – сказав він.
Водночас кредитування виходу бізнесу за кордон є значно складнішим процесом і банки будуть готові підтримати такі проєкти тільки за умови достатніх гарантій його успішності.
Генеральними партнерами форуму стали "Інтерпайп" та "Банк Південний", преміальним партнером – Kormotech. Захід також підтримали: "Банк Кредит Дніпро", Biosphere, "УкрАвіаКосТех" та Aznauri.