Державні компанії втрачають персонал, програючи боротьбу приватному сектору. У лідерах з найму – оборонна галузь, ІТ та будівництво.
З 2021 року роль держави в економіці суттєво посилилася. За цей час були націоналізовані "Укрнафта", "Мотор Січ", "Запоріжтрансформатор", "Укртатнафта".
Створені "Газорозподільні мережі України" (група "Нафтогаз" інтегрувала 27 конфіскованих у групи Дмитра Фірташа облгазів, які обслуговують 94% споживачів). Реорганізоване ДП "Ліси України", яке працевлаштувало майже 23 тис. лісників з різних лісгоспів.
Проте, якщо не враховувати ці надбання разом з їх персоналом, то порівняно з 2021 роком держпідприємства зменшили кількість персоналу на чверть. У приватному секторі зараз на 13% менше людей, ніж до початку великої війни.
Про це свідчить аналіз даних фінансових звітів тисячі найбільших українських компаній за 2024 рік, у яких працевлаштовано близько 1,35 млн осіб.
Найбільших втрат держсектору принесла "Укрзалізниця". У 2021 році там працювали 237 тис. осіб, а у 2024-му – лише 178 тис. Штат "Укрпошти" за цей період скоротився з 60 тис. до 32 тис.
Крім міграції та часткової окупації активів, штат зменшує мобілізація. У кінці 2024 року 10,5 тис. працівників "Укрзалізниці" перебували в ЗСУ, це близько 5% персоналу. На початку 2024 року гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський повідомляв про мобілізацію 768 робітників – близько 2% персоналу (у компанії традиційно більше жінок, ніж на залізниці).
Якщо ці причини притаманні і приватному сектору, то з другою проблемою боротися складніше: державним компаніям важче конкурувати за кадри на ринку праці, на якому дедалі сильніше відчувається дефіцит, особливо у виробничій сфері.
Зарплати в "Укрзалізниці" нижчі за ринкові, пояснював колишній голова правління компанії Євген Лященко. Через це дефіцит кадрів за деякими професіями сягає 20-30%. "У нас 2 тисячі (понад 5%) незаповнених вакансій в Україні", – зазначав керівник "Укрпошти".
Як результат медіанний показник скорочення персоналу в державних компаніях за три роки становить мінус 11%, тоді як у приватному секторі втрати становлять лише 4%.
Приватний сектор швидше адаптується до нових можливостей, які з’явилися під час війни.
Наприклад, один з лідерів за найманням – компанія "Українська бронетехніка". Її штат виріс із 62 до 320 співробітників. Вона ж – у лідерах зростання за виторгом, як і весь сектор, пов’язаний з обороною: 100 млн грн у 2021 році та 58 млрд грн у 2024 році.
"Таланлегпром" (головний виробник взуття для ЗСУ) з цієї ж причини збільшив штат із 152 до 2 137 осіб. "Темп-3000" (бронежилети) – із 72 до 781 особи.
На зростання зайнятості в приватному секторі також впливає формалізація трудових відносин, особливо після того, як у 2024 році повноцінно запрацював механізм бронювання. Одна з ключових вимог для цього – працівник має бути офіційно працевлаштований. Важко сказати, де зростання штату пов’язане з цим фактором, а де – з реальним розвитком бізнесу.
Проте деякі приклади не залишають сумнівів. IT-гігант GlobalLogic у 2021 році мав у штаті 216 осіб, а зараз – 2 тис. Це сталося переважно в другій половині 2024 року, коли ввели бронювання через "Дію" (компанія є резидентом "Дія Сіті"). Їхні колеги з EPAM Systems також суттєво наростили штат: з 600 до 3,6 тис. айтівців.
Мова не тільки про ІТ. Одні з найбільших будівельних підрядників країни – ГК "Автострада" та "Ростдорстрой" – попри закінчення багатомільярдної програми "Велике будівництво" після перших російських ракетних обстрілів у 2022 році збільшили штат у півтора-два рази до 3,2 тис. та 1,9 тис. відповідно.
Методологія. З аналізу виключили юридичні особи, створені після 2021 року, або бізнес яких за цей час був реорганізований чи реструктуризований (переведення працівників з штату в штат у рамках однієї бізнес-групи).
Інформація щодо власності (поділ на компанії з державною участю і приватні) – з проєкту top-1000.com.ua. Дані щодо персоналу – з офіційної звітності українських компаній, які оприлюднює у формі відкритих даних Держстат на порталі data.gov.ua.