Пішли по головах: як і чим miltech переманює топів українського IT
Ще донедавна головним кадровим викликом для українського miltech був пошук інженерів: фахівців, які могли закривати технічну частину оборонних розробок. У 2026 році фокус ринку зміщується, оскільки компаніям потрібні не лише ті, хто створює технології, а й ті, хто здатен перетворити їх на масштабований бізнес.
За кілька років miltech виріс з волонтерських команд і стартапів у повноцінний бізнес, якому потрібні не лише інженери. Коли компанія масштабує виробництво, працює з державними контрактами і будує лінійку складних технологічних продуктів, їй потрібні люди, здатні вибудувати процеси, організувати команди й налаштувати управління. Тобто ті, чиї посади часто починаються зі слова Chief.
Саме тому досвід топменеджерів з IT став таким привабливим для оборонної сфери. Вони вміють будувати команди, запускати продукти, керувати розробкою, масштабувати процеси й працювати з інвесторами. З початку 2026 року ця тенденція стала особливо помітною: досвідчені управлінці з IT-компаній один за одним переходять у miltech.
Крім того, тепер оборонна сфера вже може конкурувати за таких людей не лише місією чи відчуттям патріотизму, а й зарплатами, бонусами, рівнем впливу та можливістю зайти в індустрію на етапі її формування.
Найгучніші переходи
На початку 2026 року одразу кілька переходів топменеджерів з українських ІТ-компаній в оборонну сферу стали публічними. Наприкінці лютого до deftech-стартапу The Fourth Law Ярослава Ажнюка приєднався Володимир Кубицький.
Особливість цього переходу в тому, що Кубицький є одним із перших директорів із штучного інтелекту (ШІ) в Україні. До цього він півтора року очолював напрям розвитку ШІ в MacPaw. Його завданням було перетворити продуктову компанію на AI-first-компанію, тобто бізнес, де ШІ стає основою нових продуктів та функцій. Також він керував командами машинного навчання і визначав, які ШІ-рішення вбудовувати в сервіси компанії. До MacPaw Кубицький працював у ЛУН на посадах Head of AI та CIO.
У The Fourth Law він відповідатиме за розробку технологічних рішень для посилення обороноздатності країни. Зокрема – за застосування високих технологій для вирішення критичних безпекових завдань. Стартап спеціалізується на бортовому ШІ для автономної роботи дронів в умовах радіоелектронної боротьби. Серед ключових продуктів компанії – модуль TFL-1 для автоматичного донаведення на ціль та система "TFL-антишахед" для виявлення ворожих безпілотників.
Кадрові зміни відбулися і в іншій організації Ажнюка – Odd Systems. Новим CEO став Роман Медведєв, який раніше працював у структурах групи SCM та компанії Creatio. Хоча зміна керівника відбулася ще восени 2025 року, публічно про неї стало відомо недавно. На цій посаді Медведєв відповідатиме за операційне управління компанією, підготовку до масштабування виробництва та вихід на міжнародні ринки.
За словами Ажнюка, до призначення Медведєва він сам тимчасово виконував обов'язки CEO, суміщаючи це зі своїми обов'язками в ролі СЕО The Fourth Law. Тепер підприємець відійшов від операційного управління, але залишається залученим до стратегічних рішень. Odd Systems – українська defence-tech компанія, заснована у 2023 році. Вона розробляє тепловізійні камери, сенсори та безпілотні платформи для військових систем.
На початку березня кадрові зміни відбулися і в Kyivstar.Tech. Директор з розробки диджитал-продуктів у "Київстарі" та Chief Product Officer у Kyivstar.Tech Михайло Нестор залишив компанію після семи років роботи.
Згодом стало відомо, що він перейшов у deftech-компанію Swarmer на посаду CPO. Swarmer створює програмне забезпечення з ШІ для керування роєм дронів. Того ж місяця компанія вийшла на біржу NASDAQ і залучила 15 млн дол. через продаж акцій. У квітні 2026 року в ній працювали понад 80 ІТ-фахівців.
Кадрові зміни відбулися і в одній з найбільших українських аутсорсингових ІТ-компаній Intellias. Віцепрезидент з управління талантами Роман Гапачило залишив компанію, щоб очолити оборонний стартап DoD Solution. З 16 березня він обіймає там посаду CEO.
Гапачило працював в Intellias з 2019 року. DoD Solution, раніше відома як "Бандеродрон", розробляє модулі автономії для дронів: навігацію, розпізнавання об'єктів і донаведення. Їх використовують для FPV-дронів, БпЛА типу "крило" та дронів-перехоплювачів, розповідав Гапачило Forbes Ukraine.
У квітні DoD Solution також найняла Ігоря Євчинця на посаду CTO. У компанії він відповідатиме за розробку програмної та обчислювальної частини платформи AURA. Євчинець має понад 15 років відповідного досвіду. Майже 12 років він працював в InterLogic, де пройшов шлях від розробника до технічного директора.
Ще одним знаковим переходом для індустрії, хоча і в дещо іншому контексті, стало залишення посади CEO Олегом Рогинським, засновником українського "єдинорога" People.ai. Після майже десяти років розвитку компанії він вирішив зосередитися на оборонній сфері.
Рогинський також є співзасновником UFORCE, яка позиціонує себе як оборонний інтегратор та інвестує в українські miltech-компанії. У березні UFORCE залучила 50 млн дол. у seed-раунді від Shield Capital, Lakestar та Ballistic Ventures. За даними компанії, її оцінка перевищує 1 млрд дол.
Попит на керівників постійно зростає
Однією з ключових причин переходу топменеджерів в оборонну сферу є стрімкий розвиток ринку. За роки великої війни український miltech виріс із невеликих команд і стартапів до компаній, які за масштабом нагадують середній ІТ-бізнес. За даними KSE Institute, Brave1 та Defence Builder, у 2025 році вітчизняний ринок оборонних технологій сягнув 6,8 млрд дол., а обсяг інвестицій і грантів у defence-компанії становив 129 млн дол.
Частина проєктів, які у 2022-2023 роках лише запускалися, тепер масштабують виробництво, відкривають R&D-напрями та розширюють продуктові лінійки. Коли компанія за два-три роки робить такий стрибок, їй потрібні не лише інженери. Виникає попит на людей, які вміють будувати процеси, управляти командами, масштабувати виробництво, працювати з фінансами та операційною ефективністю. Тому в miltech-компаніях зростає потреба в операційних, фінансових і виконавчих директорах, керівниках продукту, HR-напрямів та інших управлінцях.
"Дедалі частіше чуємо не лише "знайдіть нам інженера", а й "знайдіть менеджера, який покриє весь напрям". Miltech активно шукає керівників, які зможуть відповідати за департамент або групу команд", – розповідає CEO IT-рекрутингової агенції ITExpert Стас Шихов.
За його словами, такий запит не завжди стосується саме CEO чи COO. Іноді в назві посади немає слова Chief, але за змістом це роль топменеджерського рівня. Наприклад, людина може відповідати за весь напрям БПЛА або окремий стратегічний продукт.
Багато таких людей приходять з ІТ, бо сучасний оборонний бізнес доволі технологічний. Якщо компанія розробляє автономні системи, програмне забезпечення для дронів, сенсори чи платформи керування, то вона значною мірою працює як ІТ. Тому досвід ІТ-менеджерів, продуктових керівників та інженерних лідерів стає для неї релевантним.
Це не означає, що всі керівники в miltech мають приходити з ІТ. Однак там, де є складний технологічний продукт, швидке масштабування і потреба в інженерних командах, досвід технологічного бізнесу стає природною перевагою.
Попит видно і на ринку праці. За даними DOU, кількість вакансій у deftech зростає. Лише в першому кварталі 2026 року на платформі з'явилося 3 005 таких вакансій. Це більше, ніж за 2024 рік і перше півріччя 2025 року. Порівняно з останнім кварталом 2025 року приріст становив 35,4%.
За масштабом це як окремі ІТ-напрями. Наприклад, за 2025 рік у категорії Project Manager на DOU було 3 140 вакансій, у Front-end – 3 448. За 2025 рік кількість deftech-вакансій на платформі зросла проти 2024 року у 2,5 разу – майже до 6 тис.
Вакансій для C-level і топменеджерів у defence-секторі значно менше, ніж інженерних, але їх кількість теж зростає. У першому кварталі 2026 року лише на jobs.dou.ua розмістили рекордні 49 вакансій у цій категорії. Ще 25 аналогічних позицій з'явилися в квітні-травні.
Разом з кількістю вакансій зростає і кількість охочих їх зайняти. "На окремі управлінські вакансії в defence отримуємо до ста відгуків. Однак велика кількість відгуків не означає велику кількість релевантних кандидатів і це важливий нюанс", – каже засновниця та CEO рекрутингових агенцій Indigo Tech Recruiters та .GIDNI Executive Search Анна Стеценко.
Наскільки важко знайти топменеджера
Пошук топменеджера для оборонної компанії зазвичай складніший, ніж наймання інженера. Хоча технічні позиції теж непрості. За оцінками рекрутингової агенції ITExpert, закриття складних інженерних вакансій триває 1,5-2 місяці.
"З топменеджментом ситуація ще складніша. Тут мало мати досвід управління командою. Людина має розуміти контекст: hardware, виробництво, R&D, обмеження оборонної сфери, темп змін, NDA, залежність від державних чи міжнародних процесів. Досвід у суміжних технологічних продуктах допомагає, але навіть він не завжди дає ідеальний збіг", – каже Шихов.
Про складність такого пошуку говорить і Ажнюк. За його словами, компанія рік шукала керівника власними силами, а потім звернулася до рекрутингової агенції. "Один з їхніх відомих проєктів – пошук CEO для Приватбанку. Тоді ми вирішили: якщо навіть ці люди нікого не знайдуть, значить, ситуація справді дуже складна. Але вони впоралися добре", – згадує підприємець.
Опитані ЕП представники технологічних оборонних компаній сходяться на тому, що знайти таких фахівців можливо, але людей з релевантним досвідом небагато. Війна створила новий ринок та нові вимоги, і ті, хто мають потрібну експертизу, здебільшого вже десь працюють.
Водночас на ринку виникла парадоксальна ситуація, коли досвід IT-управлінців може бути цінним, але не завжди достатнім для оборонної сфери.
За словами Стеценко, ринок живе у двох паралельних логіках. Частина defence-компаній хоче топменеджерів з IT через продуктове мислення, досвід масштабування, побудови процесів і роботи з міжнародними клієнтами.
Інша частина категорично не розглядає класичних IT-топів. Причина в тому, що defence tech – це не лише технологічний продукт, а й закупівлі, виробництво, логістика, hardware, взаємодія з державою та польові тести. Такого досвіду в більшості IT-управлінців немає, а частина компаній хоче отримати цю компетенцію одразу.
До 2025 року в оборонній сфері діяло негласне правило: не переманювати всередині ринку, а шукати людей ззовні. У 2026-му це правило зникло. Компанії просять кандидатів з досвідом у defence tech, бо темп зростання не залишає часу на довгу адаптацію.
Мотивація та зарплата в miltech
Мотивацій для переходу топменеджерів з IT в оборонну сферу кілька. Раніше одним з важливих аргументів було бронювання, адже багато оборонних компаній можуть бронювати до 100% працівників. З часом ситуація з бронюванням в IT стала зрозумілішою, тому цей фактор уже не визначальний.
Другий важливий мотив – перспектива зростання. Miltech – відносно нова ніша, яка швидко розвивається. На тлі тривалої війни оборонна сфера виглядає одним з небагатьох ринків, де попит, інвестиції та масштабування можуть зберігатися довго.
"Частина класичного IT стала обережнішою в найманні та розвитку нових напрямів, тоді як оборонні технології рухаються швидко і залучають інвестиції. Україна формує репутацію miltech-хабу і цей досвід ще довго матиме міжнародну вагу з огляду на глобальний попит на сучасні оборонні рішення", – каже Шихов.
Для частини топменеджерів це також можливість зайти в індустрію на етапі її формування. Колись нинішні керівники IT-компаній будували українську галузь майже з нуля. У miltech вони можуть повторити схожий шлях, але вже не з рядових позицій, а як люди, які визначають правила гри.
Окреме питання – зарплата. За словами Стеценко, медіанна компенсація C-level в українському IT становить 7,4 тис. дол. на місяць, а середня – 8,5 тис. дол. з урахуванням зарплати і бонусів. Найвищі доходи мають CTO (11 тис. дол.) і CPO (10 тис. дол.). Зростає роль продуктових керівників. Верхня межа компенсацій CPO майже зрівнялася із CEO: 19,4 тис. дол.
На думку CEO ITExpert, miltech уже не стоїть осторонь IT-ринку за рівнем зарплат і бенефітів. Великі інвестиції в оборонні технології дають компаніям змогу конкурувати за сильних людей не лише через соціальну місію, як це було у 2022 році, а й через компенсацію, соцпакет, комфорт офісу та додаткові переваги.
"У деяких компаніях з'являються спортзали чи масажі – усе, що допомагає зробити офісний формат менш болючим для людей, які звикли до гнучкості IT", – каже Шихов.
Утім, за словами Стеценко, для більшості топменеджерів "ринкової зарплати" вже недостатньо, якщо вони не перебувають в активному пошуку роботи. "Опитування 190 топів показало, що лише 11% готові розглядати нову вакансію при прирості доходу до 20%. 73% звертають увагу на пропозицію лише тоді, коли вона дає щонайменше 20% до поточного річного доходу. Ще 16% кажуть, що гроші для них не головний фактор: важливішими є виклик, продукт, частка в бізнесі або масштаб впливу", – пояснює вона.
У defence tech ця логіка також змінилася. Якщо до 2024 року топменеджери часто були готові переходити в оборонну сферу на нижчу компенсацію через місію, то у 2025-2026 роках одного лише "сенсу" недостатньо. Місія залишається важливим аргументом, але сильні кандидати одночасно оцінюють масштаб впливу, рівень компенсації та реальні повноваження.
За даними рекрутингової агенції Indigo Tech Recruiters, в оборонній сфері до класичних IT-позицій у топменеджменті додаються ролі, які в цивільному IT менш поширені або зазвичай коштують дешевше.
Ідеться, зокрема, про керівників Head of Hardware та Production Director, які відповідають за фізичний продукт, серійне виробництво та контроль якості. Окремо зростає попит на Head of Supply Chain. "Це дефіцитна роль, адже вміння побудувати стабільний ланцюг постачання у воєнний час коштує дорого", – зазначає Стеценко.
Інші важливі категорії – Head of Government Relations та International Business Development. Компанії виходять на зовнішні ринки, тому люди, які вміють працювати з державними контрактами і міжнародними партнерами, стають дефіцитною групою.
Також серед затребуваних – Head of AI/Computer Vision. Такі фахівці потрібні для розробки дронів, систем радіоелектронної боротьби та автономних рішень.