Щось пішло не так. Перше у світі регулювання штучного інтелекту відтерміновують

У 2024 році в Європейському Союзі ухвалили Artificial Intelligence Act (AI Act) – перший у світі закон з регулювання штучного інтелекту (ШІ). Передбачені в ньому обмеження, які стосувалися майже всіх ШІ-систем, сервісів і технологій, запроваджувалися хвилями: у лютому та серпні 2025 року, а наступна хвиля мала пройти в серпні 2026 року.

Проте, імовірно, цього не станеться щонайменше до кінця 2027 року. Ще в листопаді 2025 року Європейська комісія запропонувала проєкт Digital Omnibus, який, окрім того, що спростить цифрові регуляції в Євросоюзі, ще й відтермінує до грудня наступного року дедлайн для дотримання вимог ШІ-системами з високим ризиком, як їх називає AI Act.

Які це системи, як врегулювання ШІ впливає на ринок технологій у ЄС та які причини відтермінування дії закону?

Піраміда ризиків

Мета AI Act – захистити права та дані споживачів, а також мінімізувати ризик того, що помилка в ШІ-системі принесе значну шкоду людям. Для цього регуляції закону мають пірамідоподібну структуру і діляться на чотири категорії.

Системи з мінімальним ризиком (спам-фільтри, ШІ у відеоіграх) не мають додаткових зобов'язань, крім підтримки базових прав споживачів відповідно до інших законів ЄС. Навіть якщо вони "зламаються", це не принесе значної шкоди суспільству.

Системи з обмеженим ризиком містять прості чат-боти (боти технічної підтримки, генерування зображень та відео, зокрема дипфейків). Основна вимога – у їх матеріалах повинно бути чітко зазначено, що контент створений ШІ.

Далі йдуть системи з високим ризиком. Це ШІ, який використовується у критичній інфраструктурі, освіті, сфері зайнятості, охороні здоров'я, правоохоронній діяльності та інших галузях, де потенційний збій може зашкодити людям.

Ці продукти повинні проходити найширший спектр регуляцій: обов'язкові системи управління ризиками, кропітке управління даними задля мінімізації похибок, детальна технічна документація, автоматичне ведення журналу дій, контроль з боку персоналу.

Дедлайн для приведення систем з високим та обмеженим ризиком у відповідність до стандартів AI Act встановили на 2 серпня 2026 року, проте AI Omnibus перенесе його на 16 місяців до 2 грудня 2027 року.

На вершині піраміди ризиків перебувають системи з неприйнятним ризиком. До них ЄС відносить системи, спрямовані на маніпулювання думкою та поведінкою людей, експлуатацію їхніх вразливостей (вік, інвалідність, соціальне чи економічне становище), формування соціального рейтингу, стеження чи ідентифікацію людей у громадських місцях у реальному часі.

Їх виведення на ринок ЄС заборонене. Виняток лише один: державні органи можуть використовувати ШІ-ідентифікацію в публічних місцях для пошуку викрадених громадян, запобігання терактам або розшуку тих, хто вчинив тяжкі злочини.

Заборона на використання цих систем набула чинності 2 лютого 2025 року.

Великі та відомі мовні моделі (LLM) на зразок ChatGPT, Gemini або DeepSeek потрапляють в окрему категорію: ШІ загального призначення (GPAI). Вони також мають позначати свій контент як згенерований ШІ, вести розлогу технічну документацію, публікувати перелік ресурсів, використаних для навчання моделі, стежити, щоб при навчанні не порушувалися авторські права. Ці обмеження діють з 2 серпня 2025 року.

Як ці обмеження та зобов'язання впливають на ринок ШІ в ЄС?

Регуляції проти інновацій

Зарегульованість ринку гальмує інновації. У більш ліберальних середовищах розробнику легше створювати продукт, а інвестору – вкладати кошти в проєкти без додаткових витрат на їх узгодження із законодавством.

Більша проблема полягає в інвесторах та браку капіталу в Євросоюзі. Кількість нових ШІ-стартапів у ЄС та США на початкових етапах розвитку не сильно відрізняється, проте інвестори в ЄС вкладають у ШІ-проєкти лише 12% свого венчурного капіталу, а в США цей показник сягає 76%.

Через це євросоюзівські проєкти рідко доходять до пізніх раундів фінансування, а коли доходять – там на них у 73% випадків чекають американські гроші.

Унаслідок цього більшість популярних ШІ-систем, які використовуються в повсякденному житті європейців, походять із США та Китаю. Найвідоміша євросоюзівська LLM Mistral налічує 65 млн користувачів, більшість з яких походить з ЄС. Тим часом ChatGPT має в Європі 120 млн користувачів.

Крім обмежень AI Act, інвесторів також зупиняють євросоюзівська бюрократія, високі податки та менша, ніж у США, розвиненість ринків капіталу й інвестиційної інфраструктури. Разом із зарегульованістю ці чинники спонукають інвесторів орієнтуватися на вільніший американський ринок – Кремнієву долину.

Також через регуляції частина відомих систем штучного інтелекту або їх окремі функції недоступні в ЄС. Наприклад, Apple AI був недоступний у ЄС упродовж майже року після його виходу на американські ринки, а більшість функцій Meta AI досі недоступні на континенті.

Цифровий (не)суверенітет

Ще одна причина малої кількості ШІ-інновацій у ЄС – політика цифрового суверенітету, спрямована на зменшення залежності від зовнішніх технологій, даних та цифрової інфраструктури.

Усупереч цій політиці частина країн ЄС розробляє національні мовні моделі на базі американських open-weight ШІ, зокрема моделей Llama від Meta.

Open-weight модель – це ШІ-система, розробник якої викладає у відкритий доступ результати навчання моделі, зазвичай приховуючи шляхи її створення, такі як повний набір даних та програмний код. Це дозволяє будь-кому запустити модель на власних серверах та налаштувати її, але залишає її в архітектурній залежності від оригінальних творців.

Розробка на базі open-weight не потребує такого обсягу фінансування та спеціалістів, як створення та навчання моделі з нуля. Євросоюзівці часто надають перевагу саме американським open-weight, а не вітчизняним (на базі згаданих моделей Mistral), через вищу обчислювальну потужність. Зокрема це Болгарія (BgGPT), Угорщина (Puli), Литва (LLM-LIT), Словенія (Naše LLM) та Португалія (Glória).

Водночас країни ЄС розуміють загрозу структурної залежності і створюють національні моделі з нуля. Серед них – іспанська ALIA, італійська Minerva, німецькі Teuken та Open GPT-X.

Крім того, якщо євросоюзівські уряди намагаються уникати відкритих моделей з Китаю з безпекових міркувань, то приватні компанії часто базують свої продукти саме на них, зокрема на DeepSeek та Qwen. "Відкриті ваги" з Піднебесної зазвичай краще справляються із складними математичними задачами, потребуючи менше ресурсів, ніж американські.

ЄС частково розуміє ці проблеми. AI Act містить положення, спрямовані на підтримку розробок інноваційних ШІ-стартапів всередині Євросоюзу. Наприклад, документ передбачає створення "регуляторних пісочниць" – середовищ, де розробники матимуть можливість тестувати та адаптувати до законодавства свої проєкти в умовах, максимально наближених до реальних.

Також Єврокомісія проводила конкурси на фінансування стартапів та доступ до активних суперкомп'ютерів. Крім цього, у Євросоюзі діє низка "ШІ-фабрик" – суперкомп'ютерних центрів, які допомагають підприємцям розробляти і навчати ШІ-моделі.

Мапа ШІ-фабрик

digital-strategy.ec.europa.eu

На початку червня Єврокомісія представила пакет цифрового суверенітету, де приділила увагу проєктам з відкритим кодом, зокрема у сфері ШІ. ЄС обіцяє підтримувати відповідні стартапи та інвестувати в їх розвиток.

До пакета увійшов закон про розвиток хмарних технологій і штучного інтелекту (Cloud and AI Development Act), який має мету потроїти потужності датацентрів упродовж наступних пʼяти-семи років, а також "Стратегічна дорожня карта цифровізації та ШІ в енергетиці".

Водночас ці зусилля поки недостатні для вирішення головних проблем: нестачі капіталу та небажання інвесторів вкладати кошти в євросоюзівський штучний інтелект.

ЄС задкує?

Зрештою євросоюзівці вирішили спростити свої цифрові регуляції. Єврокомісія пропонує ухвалити пакет ініціатив Digital Omnibus, що впливатиме не тільки на ШІ, а й на інші цифрові сфери, наприклад, на законодавство щодо захисту даних.

Частину пропозицій, які спрощують правила AI Act, назвали Digital Omnibus on AI. Ідеться про спрощення процедури реєстрації для розробників high-risk-систем, продовження тимчасових спрощень для малих та середніх ШІ-бізнесів, розширення концепції "регуляторних пісочниць", а також відтермінування дедлайну для приведення у відповідність high-risk-систем.

Omnibus не стільки пом'якшує регуляції, скільки робить їх простішими та зрозумілішими для громадян та бізнесу. Деякі регуляції стали жорсткішими. Наприклад, до заборонених ШІ-систем також належатимуть інструменти, які можуть оголяти людей на фотографіях.

Ключова причина оновлення – Єврокомісія не змогла вчасно розробити відповідні рамки та створити чіткіші пояснення, які ШІ-системи мають високий ризик та що розробникам потрібно робити замість самостійного тлумачення розмитих формулювань закону.

Євросоюзівці не захотіли створювати ситуацію, коли розробникам доведеться приводити свої проєкти у відповідність до правил, які ще не існують у чіткій формі.

Дедлайн держав ЄС теж "горить". Вони мали створити національні наглядові та контрольні органи, що відстежували б виконання регуляцій AI Act, але прогрес у цьому напрямку демонструють далеко не всі країни-члени блоку.

Коли ЄС остаточно ухвалить пакет – невідомо. Водночас у травні Європарламент та Рада ЄС ухвалили попередню угоду щодо Omnibus. Законодавці переважно дійшли згоди, а подальші правки будуть незначними. Зокрема, серед органів ЄС є консенсус щодо відтермінування дедлайну для ШІ з високим ризиком.

Ці додаткові 16 місяців дадуть можливість розвинути євросоюзівський ринок ШІ, вважає засновник та CEO польської IT-компанії Rocksoft Пйотр Чиж. "Відкладення регуляцій для ШІ з високим ризиком – розумний крок, який підтримає інновації у сфері штучного інтелекту в Європі. Хоча ми відстаємо від США чи Китаю, це не означає, що ми не такі розумні, як вони, але політика та законодавчі обмеження знищують євросоюзівські стартапи", – каже бізнесмен.

Водночас євросоюзівські стартапи постають перед дилемою: витратити додатковий час на розвиток проєктів, не звертаючи уваги на регуляторні труднощі, чи заздалегідь почати готувати свої продукти до майбутніх перевірок.

Поки ЄС дає галузі відтермінування, американці, які вважають себе лідером у сфері ШІ, замислилися над можливим впровадженням регулювання. Поштовхом для цього стала поява моделі Mythos від компанії Anthropic – розробників Claude.

Цей ШІ спричинив хаос у стратегії Білого дому завдяки вмінню легко знаходити вразливості в програмному забезпеченні і перетворив інструмент на справжню кіберзброю. Вона б не з'явилася, якби в США існувало законодавство, подібне до євросоюзівського AI Act.