Не лише ПДВ для ФОПів. Мінфін пропонує оподатковувати українців як у ЄС
Уряд планує імплементувати правила ЄС щодо протидії податковим зловживанням. Як вони вплинуть на громадян, ФОПів та іноземний бізнес і кому доведеться заплатити податки двічі?
Закріпивши курс на інтеграцію до Євросоюзу у Конституції, Україна погодилася не лише на "пряник" у формі вільного ринку, а й на "батіг". Йдеться про імплементацію податкових правил та обмежень, що діють у ЄС.
Від початку 2026 року у публічному просторі точаться активні дебати щодо деяких із цих євроінтеграційних новацій. Найбільше чути про запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) на спрощеній системі. Або ж про скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних комерційних посилок вартістю до 150 євро.
Проте набагато менш помітною є вимога щодо імплементації Євродирективи про протидію практикам ухилення від сплати податків (Anti-Tax Avoidance Directive або ATAD). Відповідний законопроєкт вже опублікувало Міністерство фінансів, а внести його до парламенту мають до кінця серпня.
Деякі його норми набагато жорсткіші, аніж славнозвісне запровадження ПДВ для ФОПів. Наприклад, документ може дозволити фіскалам на власний розсуд визначати податкові зловживання та автоматично стягувати із таких операцій підвищений податок.
Крім цього, наслідки ухвалення законопроєкту можуть відчути на собі як іноземні компанії, що працюють в Україні, так і мільйони українців, які перебувають за кордоном, яким доведеться заплатити податки двічі.
Що пропонується
Законопроєкт про імплементацію окремих норм ATAD з'явився на сайті Мінфіну ще 24 лютого. З того часу відомство збирає відгуки бізнесу та експертів, перед тим, як виносити доопрацьований документ на розгляд парламенту.
На тлі обговорення інших податкових вимог ЄС та Міжнародного валютного фонду (МВФ), зокрема щодо запровадження ПДВ для ФОПів та скасування пільги на міжнародні посилки, законопроєкт про ATAD незаслужено залишився без уваги. Попри це, закладені в ньому норми можуть суттєво змінити життя бізнесу та громадян.
Загалом у ЄС ухвалили дві директиви ATAD – у липні 2016 року (ATAD 1) і травні 2017 року (ATAD 2). Їхня мета – унормувати систему оподаткування прибутків підприємств та зробити так, аби податок сплачувався за місцем отримання прибутку.
Хоча схоже, що український законопроєкт виходить за ці межі, вносячи зміни до системи оподаткування не лише компаній, а й ФОПів та громадян.
В оприлюдненому законопроєкті пропонується імплементувати чотири статті євродиректив: під номерами 4, 5, 6 та 9. Необхідність впровадження лише їх у Мінфіні пояснюють тим, що решта вимог вже так чи інакше присутня в українському законодавстві, що засвідчив процес його скринінгу на відповідність євросоюзівському. Про що ці статті?
Стаття 4 передбачає обмеження суми виплат за кредитами, які підприємство може віднести до своїх витрат під час розрахунку оподаткованого прибутку: чим більшими є витрати підприємства, тим меншим є його прибуток, а відтак і сума податку, сплаченого за ставкою 18%.
Розмір такого обмеження пропонують встановити на рівні 30% від EBITDA (прибутку до вирахування процентів за кредитами, податків та амортизації). Витрати на погашення та обслуговування боргу, які перевищують цей показник, не зменшуватимуть прибуток до оподаткування. Відповідно, компанія сплатить більше податків, ніж раніше, коли враховувала у витратах всі свої боргові виплати. Водночас така компанія зможе перенести суму "надлишкових" боргових виплат на наступний рік, зменшивши її на 5%.
Мета запровадження цієї норми – побороти схеми з виведення коштів та заниження податкових відрахувань. Як правило, такі схеми функціонують в межах великих корпорацій, які реєструють свої материнські компанії за кордоном. Останні нібито кредитують українську "дочку", а та щороку "повертає борг". Суми боргових виплат зменшують її прибуток до оподаткування в Україні. Насправді ж під цими платежами, як правило, маскується виведення дивідендів з української компанії.
Стаття 5 запроваджує так званий "exit tax" – податок на вивезення активів та основних засобів з України. Наприклад, якщо компанія вирішить перемістити виробничу лінію за кордон, то держава фактично трактуватиме такі дії як продаж майна. Це стосується не лише реального продажу, а й випадків, коли компанія вирішить перемістити його в межах однієї групи – до свого представництва або "дочки" в іншій країні.
Держава обґрунтовує запровадження цього правила тим, що у разі зміни податкової "прив'язки" активів вона втрачає право на їхнє оподаткування у майбутньому. Тому стягнення податку пропонується на етапі переміщення через кордон.
Так, у разі такого переміщення активів у компанії збільшиться сума прибутку до оподаткування (на позитивну різницю між ринковою та залишковою або первісною вартістю активів). "Правила не застосовуються до фізичних осіб, в тому числі приватних підприємців", – уточнюють у Мінфіні.
Податкове зобов'язання за цим правилом буде виникати не лише у разі фізичного переміщення активів, а й у разі зміни прописки самої компанії, передачі частини бізнесу або навіть змін у структурі власності, йдеться у пояснювальній записці Мінфіну до законопроєкту.
Стаття 6 пропонує внести до Податкового кодексу поняття "податкове зловживання", а також надати податковій повноваження самостійно його виявляти.
"Правило застосовується до операцій і схем, які, хоча й формально відповідають положенням закону, проте мають основну мету – отримати податкову вигоду всупереч закону. У випадку виявлення зловживань правило дозволяє компетентним податковим органам ігнорувати такі схеми і провести оподаткування на основі економічної суті, а не правової форми", – пояснюють автори законопроєкту.
Яскравим прикладом таких зловживань є так звані "зарплатні ФОПи". У разі ухвалення запропонованих змін податківцям не лише "розв'яжуть руки" самостійно визначати, які операції з ФОПами мають "розумну економічну причину", а які є зловживаннями. Вони дозволять податковій ігнорувати формальні взаємовідносини між компанією та ФОПом, а трактувати їх за економічною логікою (вважати такого ФОПа найманим працівником).
Ба більше, у разі виявлення "податкових зловживань" відповідні операції будуть оподатковуватися за підвищеною ставкою. Якщо податківці виявлять, що компанія використовує "зарплатного ФОПа", то платіж йому оподаткують не за ставкою 6% (сумарна для ФОПів третьої групи) і не 23% (сумарне оподаткування зарплати фізособи), а за "штрафною" – 30%.
Стаття 9 регулює "гібридні розбіжності". Йдеться про операції між компаніями у різних країнах, які, через відмінності законодавства, дозволяють їм зменшувати податкові зобов'язання.
"Директивою встановлено правила для нейтралізації таких невідповідностей, включаючи коригування податкових зобов'язань у відповідних юрисдикціях, щоб гарантувати, що доходи або відрахування виникають в економічно обґрунтованому порядку", – пояснюють автори законопроєкту.
Ще одна частина статті стосується правил визначення податкового резидентства громадян. Вона прямо стосуватиметься мільйонів українців, які виїхали за кордон після початку великої війни, адже змінить правила, які визначають, де таким громадянам потрібно сплачувати податки – в Україні чи в країні перебування.
Крім фізичних осіб, законопроєкт пропонує переглянути критерії визначення статусу резидентності юридичних осіб. Деякі із запропонованих нових критеріїв потенційно можуть призвести до того, що міжнародним корпораціям доведеться ставати податковими резидентами України, вважають опитані ЕП податкові експерти.
Якщо ж іноземна компанія, яка підпаде під нове визначення податкового резидента, не стане на облік у Державній податковій службі (ДПС), то законопроєкт пропонує її штрафувати на 600 тис. грн.
ATAD по-українськи
Бізнес та податкові експерти, з якими спілкувалася ЕП, зазначають, що законопроєкт Мінфіну має цілу низку проблемних моментів. Ба більше, у деяких із них склалося враження, що уряд під вивіскою адаптації законодавства до норм ЄС намагається "протягнути" не пов'язані із євроінтеграцією норми. Наприклад, щодо обмеження використання спрощеної системи.
"У запропонованій редакції є низка положень, які насторожують бізнес і можуть створити надмірні ризики для добросовісних підприємців. Зокрема, це ускладнення правил трансфертного ціноутворення, розширення кола контрольованих операцій, зростання вимог до документації та підвищення окремих штрафних санкцій. Ці питання потребують додаткового обговорення, оцінки впливу на бізнес і доопрацювання", – зазначили у Спілці українських підприємців (СУП).
Представники бізнесу та експертних організацій висловлюють зауваження ледь не до кожної статті мінфінівського законопроєкту, підкреслюючи, що оприлюднений документ містить норми, які взагалі відсутні у Євродирективі ATAD.
"Асоціація виступає за максимально наближену до європейських підходів імплементацію Директиви із чіткими та юридично визначеними критеріями застосування нових норм. Такий підхід дозволить одночасно досягти цілей реформи, виконати євроінтеграційні зобов'язання України та мінімізувати ризики правової невизначеності й надмірного адміністративного навантаження для бізнесу", – зазначили у Європейській бізнес асоціації (ЄБА).
Чи не найбільше зауважень викликають норми, які пропонують податківцям самостійно виявляти зловживання та карати за підвищеною ставкою.
"Поки що наша податкова не переймається під час застосування концепції ділової мети. Наочно це демонструє застосування підвищених штрафів щодо умислу (тобто, дій з метою несплати податків). Податкові органи навіть не намагаються якось розрізняти навмисні і ненавмисні порушення, а просто виписують платникам податків найбільші штрафи, як за навмисні. Можете уявити, які велетенські можливості їм відкривають запропоновані зміни", – вважає керуючий партнер Crowe Mikhailenkо Дмитро Михайленко.
Представники бізнесу, які оцінювали законопроєкт Мінфіну, також вважають, що запропоноване у ньому визначення "податкових зловживань" – занадто широке.
"Запропоновані формулювання можуть поширюватися на широкий спектр звичайних господарських операцій, що створює правову невизначеність та ризики зловживань з боку контролюючих органів. Окреме занепокоєння викликають податкові наслідки для фізичних осіб і платників єдиного податку, зокрема, застосування підвищених ставок оподаткування та ризик примусового переходу на загальну систему оподаткування", – вважають у ЄБА.
Критику бізнесу та податкових консультантів викликає зміна підходу до визначення резидентного статусу компаній та фізосіб. За словами Михайленка, відповідно до законопроєкту податковими резидентами України зможуть стати навіть іноземні компанії, які мають в Україні свої представництва.
"Так ми дійдемо до абсурдної ситуації, коли справжні іноземці, які в Україні взагалі не бувають, але вибрали її як виробничий майданчик і створили там "доньку" під своїм холдингом – вже "попали": Україна просто через факт переважних закупівель притягла їхній холдинг аж до визнання його платником українського податку на прибуток ", – зазначає експерт.
Він додає, що у цьому контексті нового значення набуває ініціатива запровадження "податку на вихід": якщо іноземні компанії, яких ДПС визнає резидентами України, захочуть перенести діяльність за кордон (аби не підпадати під цей статус надалі), то їм доведеться сплатити з такої операції додатковий податок.
Потенційно небезпечними є зміни до визначення податкового резидентства громадян (тобто, зобов'язання сплачувати всі податки в Україні). За чинними правилами застосовується чотириступеневий підхід до встановлення резидентства, який складається з таких ознак:
- наявність житла та місця проживання в Україні;
- якщо людина проживає ще й за кордоном, то вона стає податковим резидентом України, якщо має тут центр економічних (життєвих) інтересів (в Україні проживає її родина, вона має зареєстрований в Україні ФОП тощо);
- якщо центр життєвих інтересів визначити неможливо, то особа вважається резидентом України, якщо проживає тут не менше 183 днів на рік;
- якщо жоден із пунктів не дозволяє визначити статус податкового резидентства, то особа має платити податки у тій країні, громадянином якої вона є.
Запропонований у законопроєкті підхід передбачає, що людина стає податковим резидентом України у випадку, якщо наявна "хоча б одна із цих ознак". У разі, якщо ці зміни набудуть чинності, то зобов'язання сплачувати податки в Україні буде навіть у тих біженців, які вже давно виїхали за кордон та працевлаштувалися там, але, наприклад, чоловік або дружина яких залишилися в Україні.
"Запропоновані законопроєктом зміни надто широкі та можуть призвести до випадків подвійного податкового резидентства, що негативно впливатиме на правову визначеність та інвестиційну привабливість України", – додають у ЄБА.
Там також скаржаться на те, як Мінфін пропонує перенести в українське законодавство норму про обмеження частки прибутку, яку компанії дозволено витрачати на боргові платежі. Зокрема, у самій Євродирективі містяться винятки щодо такого обмеження: якщо такі платежі не перевищують 3 млн євро або ж якщо борг було взято на реалізацію суспільно значущого проєкту.
"У нинішній редакції законопроєкт може мати суттєві негативні наслідки для бізнесу та інвестиційного клімату. Для компаній основний ризик полягає не лише у можливому збільшенні сум сплачених податків, а й у різкому зростанні адміністративного та фінансового навантаження на бізнес", – підсумовують у СУП.
Що буде із законопроєктом
Остання редакція меморандуму між Україною та МВФ передбачає зобов'язання уряду внести законопроєкт про імплементацію ATAD кінця серпня 2026 року. Згідно з текстом оприлюдненого Мінфіном законопроєкту, він має набрати чинності з 1 січня 2028 року.
Водночас у Мінфіні зрозуміли, що ухвалити настільки громіздкий та складний законопроєкт, який вплине на життя великого, малого бізнесу та громадян – майже неможливо. Тому там вирішили піти вже перевіреним шляхом.
"За структурою це єдиний документ, але найближчим часом ми його розіб'ємо на частини. Будемо вносити їх у Раду окремо, постатейно. Чому? Тому що ці документи достатньо важкі. Можливо окремо їх буде простіше зрозуміти. А вже в комітеті будемо радитись. Може він буде знову об'єднаний в один, коли ми знайдемо повний консенсус", – заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що парламент очікує перший законопроєкт і імплементацією якоїсь із статей ATAD у вересні. Він додав, що знайти 226 голосів за його ухвалення у Раді буде складно.