Від схем у найбільш ризикових галузях держбюджет втрачає 100 млрд грн
Рівень "податкової мінімізації" суттєво відрізняється залежно від галузі економіки. За останніми оцінками аналітичних центрів CASE-Україна та ІСЕТ – найбільших втрат держбюджету завдають "тіньові схеми" у сферах підакцизної продукції, будівництва, електроніки та продовольчого і непродовольчого ритейлу.
Найпоширенішими практиками залишаються виплата заробітної плати "в конвертах", мінімізація сплати ПДВ, ухилення від акцизного оподаткування, а також використання схем із масовим оформленням діяльності через ФОП.
Лише в цих чотирьох секторах економіки бюджет щороку недоотримує близько 80-100 млрд грн. Якщо ж оцінювати втрати від основних тіньових схем у масштабах усієї економіки, то через виплату зарплат "у конвертах" держава щорічно втрачає 200-265 млрд грн, а ще 105-120 млрд грн – через контрабанду та "сірий" імпорт.
Результати досліджень, проведених аналітичними центрами, свідчать, що у 2026 році ситуація є неоднорідною. На окремих ринках підакцизної продукції рівень тінізації скоротився, тоді як в інших товарних категоріях, навпаки, спостерігалося зростання частки нелегального сегмента.
Ринок пального
Після різкого зростання тіньового сегмента до 34% у 2022 році ситуацію на цей час вдалося суттєво покращити: у 2024 році його частка скоротилася до 14%, а на початку 2026 року рівень знизився до 9%.
Аналіз все ще демонструє певну нерівномірність податкової дисципліни серед операторів ринку, але відмінності від ситуації два роки тому – суттєві. Якщо у 2022 році третина мереж галузі платили співробітникам МЗП – то на даний час таких не залишились, або якщо третина мереж мала податкове навантаження на 1 літр пального менше 1 грн (всі податки до обороту) – зараз таких мереж вже не має.
На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів із "схемами" з мінімізації податків, і у 2026 році можна побачити позитивні результати.
Галузь пального стала першим значним успіхом спільної роботи БЕБ, ДПС та податкового комітету Верховної Ради, які зробили значний внесок у зменшення тіні на ринку пального.
Продуктовий та непродуктовий рітейл
У рітейлі вцілому ситуація значно гірша, ніж у галузі пального. Серед топ-50 найбільших мереж рітейлу спостерігаються значні аномалії по податковому навантаженню, середніх заробітних платах та кількості найманих працівників.
У той час як законодавчо визначена заробітна плата тих хто реалізує підакцизні товари – 16/12 тис. грн на місяць – третина мереж галузі мають середні зарплати на рівні 8-10 тис. грн на місяць. Кількість офіційно оформлених працівників у магазинах співставного розміру коливається від 0,1 до 5 працівників
Втрати бюджету за рік від схеми "дроблення" у цій галузі складають 2,5-4 млрд грн (ПДВ та ПнП) від схем "Мінімалка+конверт" та неоформлені працівники – близько 30 млрд грн на рік.
Побутова техніка та електроніка
Аналіз ринку побутової техніки та електроніки свідчить про те, що у 2025 році сектор продемонстрував відчутне зростання як обсягів продажу, так і надходжень податків до бюджету. Це вказує на загальне покращення ситуації із фіскальною дисципліною.
Водночас на ринку й досі працює низка торговельних мереж з аномально низьким рівнем податкового навантаження. Вони також декларують майже однакові, близькі до мінімальної, заробітні плати для практично всіх працівників.
Такі показники можуть свідчити про використання схем мінімізації податків і мають стати предметом детальної перевірки з боку Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. За оцінками експертів, щорічні втрати бюджету від тіньових схем у цій галузі становлять 12-15 млрд грн.
Будівельна галузь
У галузі серед топ-50 найбільших за виторгом компаній (більше 0,5 млрд грн на рік) – у низки учасників ринку спостерігаються значні аномалії по податковому навантаженню, середніх заробітних платах та кількості найманих працівників.
Частина мереж будівельної галузі мають аномально низькі середні зарплати – 7-11 тис. грн на місяць. З високою ймовірністю ці аномальні компанії використовують доплату "у конвертах", а також застосовують інші "сірі схеми" з метою отримати готівку для виплат "конвертів" та попутно ухилитись від ПнП, ПДВ тощо.
Що робити
Різні ідеї, що містяться у Нацстратегії доходів 2030, зокрема щодо ПДВ для ФОПів, різних ставок для ФОП, арештів рахунків підприємців без рішення суду тощо – ніяк не сприятимуть подоланню схем, а навпаки – збільшить обсяги приховування оборотів та стимулюватиме дроблення.
Щодо перегляду Нацстратегії доходів було створено петицію, яка набрала 25 тисяч голосів, проте нажаль вона була проігнорована Кабміном. Для мінімізації "сірих схем" необхідно реалізувати оптимальний комплекс заходів:
- Поновити щорічний розрахунок тіні з урахуванням нових факторів (методологія Мінекономіки), запровадити щорічний розрахунок (Мінфін, ДПС) tax compliance gap по всіх основних податках.
- Передбачити на 2027 рік все необхідне фінансування для БЕБ, забезпечити зарплати працівників бюро на рівні працівників НАБУ, ДБР.
- Визначити чіткі показники ефективності роботи (КРІ/OKR) для ДПС, ДМС та БЕБ. Ключовий показник – зменшення податкових розривів за методикою tax gap.
- На законодавчому рівні запровадити чіткі критерії трудових відносин та набір критеріїв ризику для виявлення схем мінімізації "ФОП замість найму" та схем "дроблення" бізнесу.
- Забезпечити публічність даних про обсяги продаж найбільш вразливих груп товарів та послуг, деталізацію груп підакцизної продукції (з урахуванням даних аналітичної системи СОД РРО).
- Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків).
- Збільшити розмір штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами (КУПАП) (ПЗУ №9364, посилення тиску на "чорних" торговців).
- Активізувати роботу Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки (утворено постановою уряду №733 від 3 червня 2026 року).
Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для реальної боротьби із "сірими схемами", а шкідливі ініціативи на кшталт "ПДВ для ФОП" та інші негативні ідеї щодо спрощеної системи з Нацстратегії доходів 2030 – залишаться лише на папері.