"Харків комуністичний". Як Терехов будує політику на боргах за електрику та газ

Безкоштовних рішень в енергетиці не існує. Якщо сьогодні хтось не платить – завтра рахунок приходить усій системі", – описує ситуацію з боргами в Харкові співрозмовник ЕП в парламенті, дотичний до ухвалення рішень в енергетичній сфері.

Історія цього прифронтового міста – показовий приклад того, як соціальна політика, побудована на боргах, поступово перетворюється на фінансову піраміду національного масштабу.

Місто роками демонструє унікальну для України модель "комунального соціалізму" з безкоштовним громадським транспортом та м'яким ставленням до неплатежів населення. Однак де-факто ці рішення фінансуються не з міського бюджету, а коштом боргів за електроенергію, газ і тепло, які накопичуються в енергосистемі держави.

За час каденції міського голови Ігоря Терехова ця модель лише зміцнилася, хоча її фундамент заклав його попередник Геннадій Кернес.

Як результат – Харків сформував найбільшу системну заборгованість в енергетиці серед українських міст. Поки його мешканці отримують "безкоштовні" послуги, ланцюг боргів лише зростає, створюючи ризики для стабільності всієї енергосистеми.

Структура боргів

Питання боргів на енергетичному ринку – це системна проблема національного масштабу, якій ЕП присвятила не одну публікацію. Редакція окремо описувала катастрофічну ситуацію на ринках електроенергії та газу. Детально про причини, наслідки та шляхи вирішення можна прочитати за посиланнями тут і тут. Щоправда, з того часу рівень розрахунків лише погіршився.У цьому тексті ЕП вирішила приділити окрему увагу Харкову, оскільки саме в цьому місті, як стверджують співрозмовники ЕП на енергоринку, проблема найбільш комплексна та хронічна і з кожним роком лише поглиблюється.

Формування ланцюга боргів на десятки мільярдів гривень – не ноу-хау міського голови Терехова. Основу такої тенденції до великої війни заклав покійний Геннадій Кернес. Однак новий очільник міста продовжує справу свого попередника.

Структуру заборгованості Харкова можна умовно поділити на чотири великі блоки, де найбільша частка припадає на газ для виробництва тепла.

За даними уряду, до кінця березня 2026 року підприємства теплокомуненерго області заборгували за блакитне паливо рекордні 27,3 млрд грн. Це близько чверті газового боргу країни, який становить 113,7 млрд грн.

Основна частина боргу – 16,83 млрд грн – сформована перед "Нафтогаз трейдингом", ще 9,38 млрд грн – перед постачальником "останньої надії" – "Нафтогазом," ще 1,11 млрд грн – історична заборгованість перед "Нафтогазом", утворена до 2021 року.

Другий великий блок – борги населення.

До 1 лютого 2026 року заборгованість населення Харківської області за комунальні послуги залишається однією з найбільших в Україні. За теплопостачання та гарячу воду жителі області не сплатили 9,44 млрд грн, тоді як загальний борг у країні – 36,7 млрд грн.

За централізоване водопостачання та водовідведення борг Харківщини становить 1,9 млрд грн, тоді як загальний у країні – 9,4 млрд грн.

Третій напрямок – борги комунальних підприємств за електроенергію. Підприємства з водопостачання та водовідведення області накопичили 4,55 млрд грн (4,5 млрд грн з яких сформував "Харківводоканал") з 12,16 млрд грн у країні.

Четвертий блок – борги за розподіл електроенергії. Вони становлять 1,1 млрд грн і майже повністю сформовані "Харківводоканалом". Загальний борг за цією послугою в країні – 1,32 млрд грн.

Разом – понад 44 млрд грн. Це сформована роками системна модель, де кожна ланка не платить іншій, формуючи ланцюг взаємної заборгованості. З кожним роком ситуація з боргами лише погіршується.

За 2025 рік два представники Харкова увійшли до пʼятірки підприємств з найбільшим приростом боргу за газ. Перше місце посіли "Харківські теплові мережі", третє – Харківська ТЕЦ-5, що перебуває в приватній власності. На ці два підприємства припадає найбільший приріст боргів серед усіх учасників списку.

Що не дозволено Юпітеру, дозволено бику

Чому накопичення таких боргів стало можливим в окремому місті? Опитані ЕП експерти та учасники ринку сходяться на тому, що відповідь на це питання варто шукати в політичній площині.

"Те, що відбувається з розрахунками в Харкові, – це чиста політика. До енергетики чи економіки це не має жодного стосунку", – наголошує ЕП один з народних депутатів.

За словами співрозмовника ЕП в одній з державних енергетичних компаній, практика формування боргів у Харкові існує роками: "Їм чомусь дозволяли не платити за цими боргами. Вони завжди грали в так званий харківський соціалізм".

"Терехов міг подзвонити Галущенку (Герман Галущенко, ексміністр енергетики – ЕП) і в емоційній формі вимагати, щоб не відключали якесь комунальне підприємство. Набирав о сьомій ранку і кричав: "Якого х*ра відключають міський електротранспорт?" – розповідає джерело ЕП в парламенті.

Це відбувається на тлі того, що Харків – єдине українське місто з безкоштовним проїздом у громадському транспорті.

"У Сумах, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні та Чернігові немає безкоштовного транспорту. Навіть у містах Донеччини його нема, хоча ви знаєте, яка там ситуація. Випадок з Харковом – це винятковий популізм", – каже один з представників уряду.

На нерівність умов для різних міст в інтерв'ю УП скаржився колега Терехова, міський голова Дніпра Борис Філатов.

"Якщо мені, як і Харкову, держава дозволить не платити за боргами і таким чином фактично продотує громаду на десятки мільярдів гривень, ми будемо допомагати армії набагато більше. І безкоштовний зоопарк зробили б чи ковзанку…

Транспорт не може бути безкоштовним, це ілюзія. Будь-яка безкоштовна річ фінансується за кошт платників податків. Це перекладання грошей з однієї кишені до іншої", – наголошував Філатов.

З міським головою Дніпра погоджується ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький. Він називає безкоштовні поїздки електротранспортом комунізмом.

"Це комунізм, уперше у світі побудований в рамках окремого міста. Це успіх, але проблема в тому, що місто просто тупо не платить за електрику, яку цей електротранспорт споживає.

Тобто місто перекладає свій комунізм на енергосистему. Уявіть, що якась електростанція виробляє електроенергію, якийсь споживач – тролейбус чи метро – використовує її і не платить. Цей споживач винен "Укренерго", "Укренерго" винне електростанції", – наголошує Кудрицький. До чого це призведе в майбутньому?

Колапс – питання часу

Накопичення боргів відбувається на тлі постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Це означає, що галузі потрібні ресурси не лише для поточної роботи, а й для відновлення та захисту. Проте коштів у системі стає дедалі менше.

"Грошей нема ні на що. Україна дожилася до того, що без донорської допомоги ми не здатні ані відновлюватися, ані захищати об'єкти, ані щось будувати.

При цьому міжнародні партнери дедалі частіше запитують, чому їхні платники податків мають компенсувати низькі тарифи або неплатежі українських міст", – наголошує співрозмовник ЕП в Кабміні.

"Формується взаємний ланцюг боргів. Це гра в соціалізм, яка нічим хорошим не закінчиться. Це призведе до глибокої кризи і колапсу системи", – вважає співрозмовник ЕП в одній з енергокомпаній.

З ним погоджується представник іншого державного енергетичного підприємства. "Якщо буде жорсткий санатор, то в один момент він зупинить цю історію: заарештує всі рахунки Харківського обленерго, водоканалу чи тепловиків.

Усі гроші цих підприємств будуть забиратися на погашення боргів. Не будуть платити зарплати працівникам водоканалу, не буде виплат комунальникам, не буде жодних ремонтів, інвестиційних програм, що швидко призведе до колапсу постачання послуг у Харкові", – каже він.

"За цю безгосподарність заплатить споживач: або якістю послуг, або додатковими грошима. Місто ж оперує не своїми грошима, а грошима платників місцевих податків. Це все питання часу", – підсумував співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.

Хто повинен навести лад з розрахунками? Формально контролювати ситуацію мають профільні державні інституції: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міненерго, Міністерство розвитку громад та територій.

Однак, за словами співрозмовників ЕП, усі рішення в Україні ухвалюють в Офісі президента. Поки не буде прямої команди з Банкової, ніхто нічого робити не стане.

"Це системна проблема. Її дуже важко розвʼязати", – каже один з депутатів.

За його словами, попри значні борги, енергетичний регулятор не перевіряє Харків. "Представники НКРЕКП в Миколаїв та Запоріжжя їздять, а в Харків – ні, тому що бояться", – каже він.

Причина – ніхто не хоче ворушити проблему, яка може зачепити кілька центрів впливу. "Якщо "розкласти" цю історію, то "полетить каміння" в мера (міського голову – ЕП), керівників обленерго, Міненерго, регулятора. Усі вони міркують: навіщо туди лізти? Так формується замкнене коло бездіяльності. Рука руку миє", – вважає представник державної енергокомпанії.

Редакція намагалася зв'язатися з людьми, які комунікують від імені Терехова, аби отримати позицію щодо накопичених боргів, однак зробити цього не вдалося.

Після виходу матеріалу редакції ЕП прислали колонку Терехова, в якій міський голова Харкова відреагував на публікацію та пояснив свою позицію стосовно описаних вище боргів.

* * *

Харківська модель соціальної підтримки багато в чому побудована на накопиченні боргів. Вона може виглядати привабливою для частини мешканців у короткій перспективі. У довгостроковій – така політика підриває фінансову стійкість міської інфраструктури.

Комунальна економіка не здатна довго працювати в кредит. Десятки мільярдів боргів перетворюються на системний ризик для енергетичної безпеки міста.

Без структурних та швидких змін "комунальний соціалізм" трансформується в масштабну кризу і тоді питання буде не в тарифах та розрахунках, а в тому, чи будуть у місті тепло та світло.

Публікацію доповнено 9 квітня о 12:10 позицією Терехова, яку він виклав у колонці для ЕП.