На що витратять 7,2 трильйона: інфографіка видатків державного бюджету 2027 року
15 вересня уряд вніс до Ради проєкт бюджету на 2027 рік. Головні цифри – доходи, видатки, дефіцит, курс – ЕП уже розібрала. Нижче – традиційний гід по видатках: куди власне підуть гроші.
Торік головний висновок полягав у тому, що оборонний бюджет "вперся в стелю": він досяг 2,8 трлн грн у проєкті кошторису, додавши лише 0,6% відносно 2025 року. Але "стелю" швидко посунули: до поточного вересня видатки сектору безпеки вже збільшили до 4,34 трлн грн, а на 2027 рік закладають 4,86 трлн грн.
Оборону подвоїли чи майже не наростили
Видатки Міноборони у проєкті бюджету на 2027 рік становлять 3 762,7 млрд грн (+9,2% до чинного кошторису 2026 року). Але два роки поспіль обсяг цих видатків у початковому законопроєкті був вдвічі меншим, ніж фактичні витрати у відповідному році.
Так, у бюджет 2025 року закладали 1 568,8 млрд грн, а фактичні видатки становили 3 001,9 млрд грн. Закон на 2026-й рік початково передбачав 1 923,6 млрд грн, але станом на середину вересня в документі зафіксована значно більша цифра – 3 444,3 млрд грн.
Бюджет-2026 з початку року виріс майже на 1,64 трлн грн, здебільшого одним червневим законом, з яких 1,5 трлн грн додаткових видатків пішло на потреби Міноборони. Де планували взяти ці кошти? В законі з'явилася нова програма "Підвищення обороноздатності" (передбачає надходження від кредиту ЄС на 90 млрд дол.) на 1,4 трлн грн, якої у першій редакції не було взагалі.
В урядовому проєкті на 2027 рік ця програма становить вже 1,73 трлн грн. В сумі з європозикою видатки на закупівлю зброї зростають на 1,5%.
Формально видатки Міноборони у проєкті бюджету на 2027 рік близькі до фактичних видатків цьогорічного кошторису, зафіксованих у законі станом на середину вересня. Однак така ж ситуація була і торік. Тоді, після отримання урядового законопроєкту про держбюджет-2026, Рада внесла зміни до бюджету-2025, через які кошторис оборони 2026 року навіть зменшився у порівнянні з 2025 роком.
Наслідком цього є те, що вже невдовзі уряду доведеться вносити зміни до бюджету 2026 року, адже видатки на деякі оборонні відомства наразі навіть менші, ніж фактичні у 2025-му.
Ба більше, закладені видатки на ГУР, СБУ та Держприкордонслужбу у проєкті бюджету на 2027 рік є меншими, ніж фактичні видатки 2-річної давнини. Для того, аби зберігати реальне фінансування на одному рівні, його потрібно збільшувати принаймні на рівень інфляції. Про підвищення виплат військовослужбовців за такого обсягу видатків взагалі не йдеться.
Суддів вивели із заморозки
Фінансування десяти найбільших силових напрямків у порівнянні з 2026 роком зростуть: поліції – на 30%, ДСНС – на 34%, СБУ – на 26%, Нацгвардії – на 21%. Найбільше – судів: з 22,7 млрд грн до 32,6 млрд або на 44%.
Причина не в кількості справ. Оклади прокурорів, податківців та митників держава рахує від "замороженого" прожиткового мінімуму 2 331 грн. Суддів у червні Рада вивела з цієї "заморозки": їхній оклад тепер рахують від повного мінімуму для працездатних – у 2027 році це 3 691 грн. Як наслідок, видатки на Державну судову адміністрацію зростуть на 8,5 млрд грн або на 35%. Для решти відомств зі спецзаконами "заморозка" лишається.
Фонд оплати праці держбюджету загалом зростає на 18,2% при збільшенні мінімальної зарплати на 10,4%: ДБР – на 19,9%, прокурори – на 12,2%.
Та сама допомога, нові назви
Соціальний блок у проєкті бюджету уряд переписав. Два старі "рядки" на загальну суму 155 млрд грн ("складні життєві обставини" і "соцзахист дітей та сім'ї") зникли. Замість них з'явилися чотири нові: "Підтримка сімей з дітьми" – 38,1 млрд грн, "Підтримка осіб та сімей з низькими доходами" – 31,9 млрд грн, "Підтримка та заходи із соціальної інтеграції дітей з інвалідністю" – 23,3 млрд грн та "Підтримка сімейних форм виховання" – на 7,8 млрд грн.
Ще дві програми змінили склад: видатки на підтримку постраждалих від війни зросли з 2,1 млрд грн до 53,3 млрд грн, людей з інвалідністю – з 8,8 млрд грн до 41,6 млрд грн.
Усі ці програми допомог разом коштували 130 млрд грн у 2025-му, 167 млрд грн у 2026-му та коштуватимуть 196 млрд грн у 2027-му, тобто видатки зростуть на 18%. Дотація Пенсійному фонду – 293 млрд грн (+17%).
Субсидії на комуналку – 42,3 млрд грн, без змін відносно 2026-го.
Освіта: +87%, з яких 72 пункти – переїзд
Освітня субвенція на графіку зростає на 87%: зі 103 млрд грн до 193 млрд грн. Але торік уряд обіцяв учителям зростання зарплат на 50% і зафіксував ці гроші окремим рядком "Підвищення престижності праці у сфері освіти" – 64,6 млрд грн. У проєкті-2027 цей рядок зник – гроші "влили" в субвенцію. Тобто фактичне збільшення видатків на освітян наступного року становитиме 15%.
Харчування учнів – 19,4 млрд грн: у 2025-му програма, якою особисто опікується дружина президента Олена Зеленська, коштувала 1,7 млрд грн, у 2026-му – 14,4 млрд грн. Таке підвищення пов'язане з поширенням програми безкоштовного харчування на всіх школярів 1-11 класів від початку поточного навчального року.
Видатки на вищу освіту планують підвищити на 30%, а фахову передвищу – на 51%.
Медицина: чекапи заморозили на 10 мільярдах
На програму медичних гарантій у 2027 році планують виділити 225 млрд грн – на 17% більше, ніж у цьогоріч. Ліки та державні програми лікування – 20,8 млрд грн (+37%).
Скринінг здоров'я, цьогорічна новинка, у проєкті бюджету-2027 лишається на рівні 10 млрд грн, тобто видатки навіть не скоригували на рівень інфляції.
Громади: більше ручного керування з центру
Два види дотацій майже не рухаються: базова – 32,1 млрд грн (+4%), прифронтовим громадам – 30,4 млрд грн, на рівні попереднього бюджету. Зате видатки на "Комплексні плани стійкості регіонів" зросли від 40 млрд грн до 60 млрд грн (+50%). У початковому бюджеті-2026 цієї програми не було, 40 млрд грн додали посеред року, і розподіляє їх Кабмін.
У 2025-2026 роках громади отримували 64% ПДФО замість базових 60%, у проєкті-бюджету 2027 цієї норми немає – місцеві бюджети втратять 27 млрд грн. "У громад забирають автоматичні гроші, а повертають – рішенням уряду", – каже нардеп Ярослав Железняк.
Нова субвенція на компенсацію різниці в тарифах (тим же громадам) – 18,2 млрд грн. Програми для громад веде нове Міністерство у справах громад, територій та ВПО – 45,8 млрд грн, відібрані з Мінвідновлення.
Різниця в тарифах: субвенцію вносили в проєкти бюджетів 2025 і 2026 років (сірі кола) і обидва рази Рада її скасовувала.
58,7 мільярда під податок, якого ще немає
Більше ручної роздачі грошей – або резервний фонд Кабміну – 91,6 млрд грн (+6%). Торік у законі на нього заклали 54,5 млрд грн, а посеред року збільшили до 86,6 млрд грн.
Найбільша нова програма бюджету – "Підтримка суб'єктів господарювання" на суму 58,7 млрд грн у спецфонді Мінекономіки. Під ці видатки передбачене джерело доходів – підвищення ставки податку на додану вартість на 1 відсотковий пункт, за яке Рада ще не голосувала (відповідний законопроєкт уряд навіть не зареєстрував).
Разом із підвищеною до 50% ставкою податку на прибуток банків, ПДВ на посилки й акцизом на пальне таких умовних доходів (законних джерел яких ще немає) у бюджеті передбачено сумарно на 117,3 млрд грн, підрахував Железняк.
Видатки на дороги у наступному році мають становити 34,9 млрд грн проти 12,9 млрд грн цьогоріч. Зростання у 2,7 раза. Уряд частково повертає дорожній фонд: 25% паливних акцизів і мита, які з 2022 року йшли на оборону, знову матимуть цільове призначення. Загальна сума цих цільових зборів 52,8 млрд грн. Фінансування пасажирських перевезень виділять в окрему програму – знову на 16 млрд грн.
Мінагрополітики, виділене з Мінекономіки, отримає 13,6 млрд грн – на 21% менше, ніж передані йому програми мали у 2026 році. Фінансова підтримка сільгоспвиробників впаде з 9,5 млрд грн до 2,2 млрд грн.
Резерви уряду — резервний фонд і резерв коштів для сектору безпеки й оборони. У звіті рядок резервного фонду завжди нульовий: Кабмін роздає ці гроші міністерствам, тому за 2025 рік показано, скільки роздали (без фіндопомоги "Укрзалізниці"). З плану 2026-го віднято 16 млрд грн, які уряд 3 березня 2026 виділив з резервного фонду на пасажирські поїзди.
Решта цікавого: тест на марафон
Ситуація з фінансами в країні критична, каже прем'єр-міністр Сергій Корецький. Але "телемарафон" різати не стали: 1,62 млрд грн (+4%), він лише "переїхав" з Мінкультури під Кабмін. Через це Мінкультури втрачає 7%, а зіставно отримав би +26%.
"Тисячовесна" (записана як програма інформаційної безпеки, заходів національної ідентичності та героїзму) – 5,4 млрд грн: 0,3 млрд грн у 2025-му, 4 млрд грн – у 2026-му. Витрати на ветеранів подвоюються до 7,5 млрд грн, на книговидання – у 2,3 раза, до 0,67 млрд грн. Розмінування – 1,7 млрд грн (+68%): торік ЕП називала 1 млрд на цей напрям "краплею в морі". Офіс президента отримає 1,07 млрд грн (+22%) при зростанні мінімальної зарплати на 10,4%.
Національного кешбеку в проєкті немає. Цей економічний експеримент із сумнівними результатами, закінчився.