У бюджеті знову не вистачає грошей на війну: під загрозою зарплати військових наприкінці року

З початку 2025 року Міністерство оборони перевиконує свій план з видатків. Головна причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати фінансування, передбачене для виплат грошового забезпечення військовим.

Уже невдовзі уряду та парламенту потрібно буде змінювати закон "Про державний бюджет на 2025 рік". Обсяг змін вимірюється сотнями мільярдів гривень, на які доведеться збільшити видаткову частину бюджету. Інакше наприкінці року військовослужбовці ризикують залишитися без виплат.

У 2024 році Україна вже була в такій ситуації. Тоді дефіцит коштів на оборону сягнув пів трильйона гривень, а для його покриття парламенту довелося ухвалити рішення про підвищення податків усім українцям.

Чому військові видатки знову вийшли за межі ухваленого бюджету та чи підвищуватимуть українцям податки знову, аби профінансувати війну?

Видатки наближаються

Закладені в бюджеті на 2025 рік видатки Міноборони становлять 1,568 трлн грн, що лише на 31 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Такий обсяг – приблизна межа можливостей економіки щодо фінансування головного відомства під час війни. Аби наблизитися до неї, торік Верховній Раді довелося підвищити податки для всіх українців.

Проте цьогорічного бюджету оборони все ще буде замало. Про це свідчить статистика перших трьох місяців року. Співрозмовники ЕП в уряді й парламенті зазначають, що держава наближає видатки Міноборони, через що наприкінці року їх може не вистачити на виплату грошового забезпечення військовим.

Наближення видатків – це спосіб фінансування перевиконання витрат Міноборони коштами, передбаченими для майбутніх періодів. Такі дії не потребують змін до закону про держбюджет, адже річний план видатків відомства залишається незмінним. Принаймні поки що.

Якщо говорити предметніше, то в січні-березні 2025 року Міноборони почало використовувати кошти, які заплановано використати в останні місяці року. Тобто за гроші, які мають піти на виплату грошового забезпечення військовим у жовтні-грудні, наразі закуповуються боєприпаси та інше озброєння.

За даними співрозмовника ЕП в уряді, держава вже використала видатки на виплати військовим за останній квартал року. Інший співрозмовник, знайомий із станом фінансового забезпечення Міноборони, зазначив, що держава вже почала використовувати гроші на виплати військовим за вересень.

Загальний обсяг видатків, які таким чином наблизили, перевищив 200 млрд грн. За даними співрозмовників ЕП, переважна більшість цих коштів пішла на контрактування снарядів. Ще частина – на закупівлю дронів та іншого озброєння.

ЕП звернулася до Міноборони з проханням надати інформацію про обсяг видатків, які відомство наблизило з кінця року, а також про причини такого наближення. Однак на момент виходу матеріалу відповідь не надійшла.

Ситуація з наближенням видатків у Міноборони створює ризик, що в останні три-чотири місяці року держава не зможе виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, адже відповідний ліміт цих видатків на той момент уже буде вичерпаний.

Аби цей сценарій не реалізувався, уряду та парламенту потрібно ухвалити зміни до державного бюджету. Вони мають набути чинності принаймні в серпні, аби у вересні держава мала достатньо коштів на виплати військовим.

Чому не вистачає грошей на снаряди

2025 рік – не перший, коли в Україні збільшуватимуть видатки оборони на сотні мільярдів гривень посеред року. Влада переглядає оборонний бюджет щороку після початку великої війни. Наприклад, у бюджеті на 2023 рік уряд та парламент закладали видатки з урахуванням того, що активна фаза війни триватиме до середини року.

У 2024-му також виникла необхідність значно збільшувати видатки оборони. Вона була пов'язана з відсутністю американської військової допомоги з жовтня 2023 року по квітень 2024-го. Тоді американські конгресмени протягом понад шість місяців не могли домовитися про ухвалення закону, який передбачав надання для потреб України близько 61 млрд дол. передусім у формі військової допомоги.

Як наслідок на початку 2024 року Україні доводилося витрачати бюджетні ресурси на придбання військової техніки та снарядів, які вона очікувала отримати від США безкоштовно. Для цього на початку року також відбувалося наближення видатків і також з грошового забезпечення військовослужбовців з кінця року.

У підсумку, аби задовольнити потреби військових у фінансуванні, уряд та парламент ухвалили зміни до держбюджету на пів трильйона гривень. Додаткові видатки покривали передусім завдяки внутрішнім запозиченням, перевиконанню дохідної частини бюджету, а також підвищенню податків.

У 2025 році на наближення видатків оборони також впливає фактор США. "У грудні 2024 року Зеленський дав вказівку на Ставці (Верховного головнокомандувача) готуватися до того, що США перестануть надавати військову допомогу. Одним із сценаріїв, який пропрацьовувався, була максимальна закупівля того ресурсу, яким ми самі володіємо.

Крім розмов про те, що США можуть припинити постачати зброю, говорили, що Америка може нас змусити сісти за стіл переговорів. Розглядалися сценарії, що в першому півріччі можуть відбутися якісь перемовини і замороження конфлікту, а це означає інтенсифікацію військових дій до того моменту", – ділиться з ЕП співрозмовник, ознайомлений з рішенням Ставки.

Для підготовки до описаних вище сценаріїв військове командування вирішило наростити обсяги контрактування боєприпасів за бюджетні кошти в перші місяці 2025 року. Це дозволило Україні бути менш залежною від рішень адміністрації Білого дому.

Наразі виглядає так, що обговорені на Ставці сценарії почали реалізовуватися. Сполучені Штати дійсно тиснуть на Україну в питанні завершення війни.

Після суперечки між Трампом та Зеленським у Білому домі 28 лютого США навіть ненадовго перекрили постачання Україні військового обладнання та снарядів з пакетів допомоги, погоджених адміністрацією Байдена. Тому рішення розширювати джерела постачань та нарощувати обсяги замовлень були виправданими.

Проте до ефективності цих видатків є низка запитань. Зокрема – і серед військовослужбовців.

Проблемні закупівлі

На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики, які можуть призвести до втрат не лише мільярдів бюджетних гривень, а й життів військових.

В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році вона заплатила одній компанії півтора мільярда гривень за снаряди, які не отримала.

Співрозмовники ЕП в уряді зазначають, що обсяг безнадійної дебіторської заборгованості Міноборони перевищує 50 млрд грн. Це прострочені контракти на закупівлю зброї та боєприпасів, виконання яких навіть у самому військовому відомстві вважають малоймовірним.

Для мінімізації корупційних ризиків під час купівлі зброї в Україні створили Агенцію оборонних закупівель (АОЗ). Її операції мали б відбуватися під наглядом незалежних експертів та наглядової ради.

Проте і вона з цим завданням справляється не надто успішно. У 2024 році АОЗ уклала скандальні контракти на постання 120-міліметрових мін з одним держпідприємством. Контракт виявився проблемним, а частина снарядів – бракованою.

Співрозмовники ЕП в Міноборони зазначають, що команда АОЗ у 2024 році неефективно використовувала бюджетні кошти, тому зростали обсяги прострочених контрактів. Частину коштів агенція не встигала використати, через що близько 20 млрд грн на закупівлю снарядів "перекинули" на Держприкордонслужбу. Остання хоч і перебуває у вертикалі МВС, має право здійснювати закупівлі за кошти та для потреб Міноборони.

Зрештою, на початку 2025 року керівництво АОЗ вирішили перезавантажити, частину членів наглядової ради – звільнити. Замість голови фонду "Повернись живим" Тараса Чмута та колишнього заступника міністра оборони Юрія Джигиря представниками держави в наглядовій раді АОЗ стали ексзаступник міністра оборони Станіслав Гайдер та перший заступник міністра Іван Гаврилюк. Як переказують ЕП співрозмовники в оборонному відомстві, останній відповідає за закупівлі та розподіл фінансового ресурсу в Міноборони.

Схоже, що попри перезавантаження АОЗ довіра до ефективності роботи агенції не відновилася, адже частину видатків, які відомство наблизило з виплати грошового забезпечення наприкінці року (близько 78 млрд грн) Міноборони на початку року вирішило знову спрямувати на закупівлю снарядів не через АОЗ, а через Державну прикордонну службу.

"У міністерстві ніхто не розуміє, чому (директору АОЗ Арсену) Жумаділову не можна було напряму поїхати в ті країни, де снаряди купують прикордонники, і не попрацювати самостійно", – ділиться з ЕП співрозмовник в оборонному відомстві.

"АОЗ з кожного контракту отримує 0,4% (але не більше 450 млн грн на рік). За ці кошти вона має крутий офіс, команду юристів, фінансистів та закупівельників. Тобто вони вмотивовані цим займатися. Прикордонники ж нічого не отримують. Це військовослужбовці, які в кращому разі отримають трохи більшу премію за укладений контракт", – додає він.

Як повідомили ЕП в АОЗ, у 2025 році там фінансують 17 контрактів на закупівлю снарядів на 131 млрд грн. Мова йде про контракти, укладені у 2025 році, та угоди за попередні періоди.

Де шукати гроші

У 2024 році для фінансування додаткової потреби оборони на пів трильйона гривень урядовці вдалися до підвищення військового збору для фізосіб, запровадили військовий збір для ФОПів та вдруге підвищили ставку податку на прибуток для банків до 50%.

Це рішення урядовці обговорювали з експертами МВФ. Вони сказали, що в разі подальшої нестачі коштів на оборону владі доведеться підвищувати ставку податку на додану вартість.

Раніше в коментарі ЕП голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомляв, що підвищення ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт може призвести до збільшення доходів бюджету на 30-40 млрд грн на рік. Отже, профінансувати додаткові 200 млрд грн для потреб оборони можна було б шляхом підвищення ставки ПДВ до 25% (якби таке рішення набуло чинності з початку року). Проте робити це ніхто не планує.

Співрозмовники ЕП в економічному блоці уряду та парламенті впевнені, що профінансувати збільшення видатків оборони на 200 млрд грн можна без підвищення податків. За їхніми словами, є кілька джерел покриття цих видатків.

По-перше – перевиконання плану доходів бюджету. За перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн: у січні план перевиконали на 9,8 млрд грн (14,8%), у лютому – на 12,1 млрд грн (18,2%), у березні – на 14,1 млрд грн (9,6%).

"Тут немає заслуги нового керівництва Державної податкової служби (31 грудня 2024 року уряд призначив головою ДПС Руслана Кравченка). Просто під час планування бюджету ми закладали набагато гірші умови, наприклад, що взимку світла не буде по 12 годин на добу. Як бачимо, цей сценарій не справдився", – каже ЕП співрозмовник в економічному блоці уряду.

Він додав, що уряд також очікує більші відрахування прибутку від Національного банку, проте не уточнив, на скільки. Наразі в бюджеті закладені доходи від НБУ в розмірі 63,9 млрд грн.

По-друге, частину оборонних закупівель профінансують коштами партнерів. Зокрема, Велика Британія направить свою частку кредиту, забезпеченого замороженими російськими активами (близько 90 млрд грн), на закупівлю зброї. Наразі ці кошти в бюджеті виглядають як перевиконання доходів, пояснив ЕП співрозмовник в одному з економічних комітетів Верховної Ради.

По-третє, уряд готовий наростити обсяги внутрішніх запозичень через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Імовірно, для цього необхідно буде вдаватися до адміністративних заходів, аби Нацбанк стимулював банки нарощувати вкладення в державний борг.

Проте урядовці в розмові з ЕП припускають, що обсяг необхідних змін до бюджету може виявитися набагато більшим. Саме тому Міністерство фінансів ще не починало працювати над проєктом цих змін попри реальні ризики для виплати грошового забезпечення військовим восени 2025 року.

"Усе залежить від того, що відбуватиметься на полі бою та на переговорах. Багато в чому це визначатиме стратегію, тактику та необхідність у фінансуванні до кінця року", – додав співрозмовник ЕП в уряді.