5% від вимог МВФ. Що Рада ухвалила за перший тиждень сесії

Осіння сесія Верховної Ради розпочалася одночасно з роботою місії МВФ у Києві, і ці дві події пов'язані напряму. Місія оцінює виконання зобов'язань України за програмою, а частина цих зобов'язань — закони, які має ухвалити парламент.

На моїй зустрічі з МВФ основною темою обговорення було те, що наступний транш під ризиком, зокрема через недостатній прогрес в ухваленні законопроєктів. Ті самі застереження 2 вересня озвучила Єврокомісія, яка чекає на голосування Ради за закони — умови свого наступного траншу.

Тому підсумки першого пленарного тижня XVI сесії парламенту варто оцінювати саме через призму фінансової стабільності держави.

Розрив між власним ресурсом і видатками

Розрив між власними ресурсами держави і видатками на 2026 рік — 50,4 млрд доларів за розрахунковим курсом бюджету.

Крім цього, Сили оборони заявляють про додаткову потребу у фінансуванні на 27 млрд доларів.

Війна постійно дорожчає. Оперативна інформація показує, що фінансування національної безпеки та оборони за вісім місяців 2026 року збільшилося на 17,2% проти аналогічного періоду минулого року.

Росія запускає більше дронів і ракет, а Силам оборони потрібно більше зброї, наземних роботизованих комплексів і далекобійної артилерії, щоб їй протистояти. Додаються інфляція, більша чисельність війська, виплати родинам військових.

Це нова потреба. У бюджет вона не закладена, а джерел для її покриття наразі немає. Видатки на оборону зростатимуть і далі, поки триває активна фаза війни, — а отже, зростатиме і цей розрив.

Власні доходи за вісім місяців

Динаміка надходжень до бюджету цю картину не покращує. За вісім місяців бюджет недоотримав до плану 33,1 млрд грн, і майже половина цієї суми припадає на серпень. Найбільший недобір дає ПДВ: з вироблених в Україні товарів його надійшло на 35,6 млрд грн менше плану, з імпорту — на 23,8 млрд грн менше.

Підстав очікувати, що до кінця року ситуація покращиться, на жаль, небагато. Росія системно б'є по всьому, що тримає економіку. З липня під постійними ударами порти Великої Одеси і судна в морському коридорі. У серпні після атак зупинилася "Запоріжсталь" і скоротив виробництво "АрселорМіттал Кривий Ріг". Знищено склади й сортувальні центри найбільших торговельних і логістичних компаній. Тому недовиконання плану доходів за підсумками року, імовірно, буде значно більшим за нинішні 33,1 млрд грн.

Сповільнилися й внутрішні запозичення. Від розміщення ОВДП за вісім місяців до загального фонду надійшло 317 млрд грн, з них за серпень — лише близько 18 млрд грн.

Для розуміння, куди ці кошти йдуть: за вісім місяців на оборону з загального фонду спрямовано 1,8 трлн грн, а власних доходів без грантів за той самий період — 1,7 трлн грн. Тобто власних доходів не вистачає навіть на оборону. Частину оборонних потреб тепер перекривають кошти Європейського Союзу. Усе інше — зокрема соціальний захист і підтримка ветеранів, програма медичних гарантій, зарплати вчителів — фінансується коштом партнерів і запозичень.

Міжнародне фінансування: 29,5 млрд доларів до кінця року

У цих умовах основним джерелом покриття потреб залишається допомога партнерів. Саме коштом міжнародної фінансової допомоги забезпечуються і видатки на оборону, і соціальні виплати.

На 2026 рік бюджет розраховує на 50,4 млрд доларів зовнішнього фінансування — це і є той розрив між власними ресурсами й видатками, про який ішлося вище. Від початку року до загального фонду бюджету надійшло трохи більше ніж 20,9 млрд доларів. Важливо розуміти, що ця сума не враховує коштів ЄС на зброю: вона обліковується в бюджеті, але може надходити в натуральному вигляді.

Ще 29,5 млрд доларів передбачені програмами до кінця року, але лише за умови виконання взятих Україною зобов'язань.

Ідеться про зобов'язання в межах чотирьох програм: МВФ, Світовий банк, макрофінансова допомога ЄС та Ukraine Facility. Умови в них різні за формою — закони, рішення уряду, призначення, — але принцип один: гроші надходять після виконання, а не авансом.

У МВФ, Світового банку і макрофінансової допомоги ЄС транш перераховується лише тоді, коли виконано всі умови до нього. В Ukraine Facility кожен крок має власну ціну, а кошти надходять за підсумками кварталу.

Із 29,5 млрд доларів, які ще мають надійти цього року, понад 12 млрд залежать безпосередньо від голосувань Ради.

Нагадаю: ці гроші вже розписані на видатки бюджету-2026. Щоб покрити соціальні виплати, освіту та охорону здоров'я в останні чотири місяці року, потрібно щонайменше 330 млрд грн.

Отже, власні доходи відстають від плану, внутрішні запозичення в серпні майже не зросли, а 29,5 млрд доларів від партнерів прив'язані до умов, які ще належить виконати. Тому ухвалення законів-умов у найближчі тижні є критичним для фінансової спроможності держави.

Тиждень у Раді: 315 млн доларів плюсом, 6 млрд на паузі

На цьому тлі результат першого пленарного тижня — 5% від потрібного.

У порядку денному стояло шість кроків, від яких залежало отримання близько 6,4 млрд доларів. Це приблизно половина тих понад 12 млрд, що до кінця року залежать від голосувань Ради.

Ухвалено два: індустріальні парки та імплементація законодавства ЄС щодо відновлюваних джерел енергії. Разом вони забезпечать 315 млн доларів фінансування в межах Ukraine Facility.

Голосування за решту чотирьох парламент провалив.

Оподаткування посилок вартістю до 150 євро (№ 15460) і постанова про утворення дорадчої групи експертів, яка має провести попередній відбір кандидатів у члени Рахункової палати (№ 14012). Разом вони відкривали шлях до другого траншу макрофінансової допомоги ЄС — 4,26 млрд доларів.

Зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі (№ 15112-д) — супровідний до митного законопроєкту про посилки. Це умова траншу МВФ на 1,66 млрд доларів.

Законопроєкт про безпеку та здоров'я працівників на роботі (№ 10147) у другому читанні — індикатор Ukraine Facility вартістю 138 млн доларів. Через постійні повітряні тривоги в Києві й тисячу поправок від опозиційних депутатів парламент навіть не зміг розпочати його розгляд.

Відхилені законопроєкти доведеться подавати повторно, а від подання до розгляду має минути щонайменше 14 днів. Кожен пропущений тиждень робить наступний важчим: ту саму кількість законів доведеться провести за меншу кількість пленарних днів. До 15 вересня уряд має також подати проєкт бюджету-2027, і він теж потребуватиме пленарного часу.

Ціна кожного проваленого голосування — не лише неотриманий транш, а й довіра партнерів, яку відновлювати значно довше. Без цих рішень на бюджет чекає жорстке скорочення видатків уже найближчим часом.