Ліки без аптек: на фармацевтичний ринок проситься ритейл

З березня 2026 року українці можуть купувати безрецептурні ліки на автозаправних станціях (АЗС). Тепер на цей ринок хоче зайти продуктовий ритейл зі своїми гігантами.

Аптеки виступають категорично проти такої ідеї. Хоча цього не кажуть офіційно, зрозуміло чому – фармацевти не хочуть віддавати частину свого ринку. Аптеки давно боялися конкуренції з гравцями з інших секторів економіки, але їхню позицію на фармринку захищала державна регуляція, не допускаючи ритейл до продажу ліків.

На кону не дрібна полиця біля каси. За підсумками 2025 року аптечний продаж лікарських засобів в Україні досяг 171 млрд грн, з яких 60 млрд грн – безрецептурні. Загалом це 804 млн упаковок. Якщо рахувати весь "аптечний кошик" (не лише ліки, а й добавки та косметику), то обсяг перевищує 221 млрд грн.

Через це історія про "де купити парацетамол" швидко перетворилася на лобістську боротьбу кількох сторін за шматок фармринку: АЗС уже всередині, супермаркети стукають у двері, а аптеки намагаються ці двері не відчиняти. Чи є у ритейлу шанс забрати собі частку цього ринку і що про це кажуть його учасники та держава?

Що передувало

У розпорядженні ЕП опинився проєкт звернення Американської торговельної палати в Україні (АТП), у якому організація просить Кабмін внести зміни в законодавство, поширивши право продавати безрецептурні ліки на продуктові торговельні мережі. Членами палати є "Сільпо" (600 супермаркетів), "Метро" (24) та "Ашан" (26).

Ідеться про ідею дозволити ліцензійну торгівлю цією групою товарів у супермаркетах за умови, що продукти харчування становлять щонайменше 50% асортименту мережі.

Аргумент палати, викладений у зверненні, зрозумілий. Мовляв, якщо уряд відкрив аптечний ринок для АЗС, то супермаркети можуть бути не менш логічним місцем доступу до базових ліків. У листі наголошується, що продуктові гіганти доступніші (імовірно, мова про близькість до споживачів), мають більший потік покупців, часто функціонують як "пункти незламності", працюють там, де нема аптек.

Ця аргументація не нова. Уряд мотивував свій дозвіл на продаж ліків у приміщеннях АЗС тим, що заправки працюють цілодобово, завжди мають генератори та доступні у віддалених регіонах, зокрема прифронтових.

Однак чи варто казати, що бізнес, який заходить на новий для себе ринок, обиратиме шлях найменшого спротиву? За інформацією джерел ЕП, на початку травня 2026 року найбільше пунктів продажу ліків на АЗС відкрили в Києві та Київській області (94 точки). На другому місці – Львівщина (25 точок).

В областях, які межують з фронтом, відкрито лише чотири точки продажу ліків (одна в Чернігівській і три в Дніпропетровській).

У цьому контексті складно стверджувати, що дозвіл Кабміну на продаж ліків на АЗС підвищує їх доступність. Зате це створює прецедент та конкуренцію для аптек, чим хочуть скористатися супермаркети.

Як ще один аргумент представники АТП посилаються на євросоюзівський досвід. За їх даними, у Швеції, Італії та Португалії частину безрецептурних ліків можна придбати поза класичними аптеками: у супермаркетах чи інших точках. У палаті вважають, що в Україні така модель підвищить доступність базових ліків у селах, віддалених районах і особливо за межами великих міст.

"Таке рішення сприятиме зростанню грошових потоків, активізує роботу бізнесу в ланцюгу співпраці виробників лікарських засобів, постачальників та суб'єктів роздрібної торгівлі, збільшить податкові надходження та сприятиме поповненню державного бюджету", – вважають в АТП.

У зазначених країнах справді дозволяється продаж ліків в окремих місцях у супермаркетах (місце має бути відділене від іншої частини магазину). Водночас принаймні в Португалії та Швеції у супермаркетах дозволений продаж тільки обмеженого списку безрецептурних ліків.

В Італії навіть у так званих le parafarmacie (точки продажу ліків поза аптеками) обовʼязкова наявність фармацевта.

У зверненні до уряду Американська торгова палата пропонувала запровадити такі ж правила продажу, як для АЗС. Мова йде про всі безрецептурні ліки без вимоги наявності фармацевта в кожній точці продажу.

Що кажуть супермаркети

Публічно продуктові ритейлери говорять про цю ідею обережно. ЕП звернулася до мереж АТБ, "Сільпо", Novus, "Велмарт", "Ашан", "Екомаркет", "Метро" та Varus. Найбільш чітку відповідь дала лише остання мережа.

У Varus повідомили, що підтримують розширення доступу до безрецептурних ліків, але наголосили, що про повноцінну заміну аптеки супермаркетом не йдеться. Мережа аналізує можливі формати на випадок зміни законодавства. Остаточна модель залежить від формату конкретного магазину.

"Для нас потенційно прийнятними є як окремі аптечні зони у великих супермаркетах, так і продаж обмеженого переліку безрецептурних засобів у зонах швидкої купівлі, наприклад, біля кас", – повідомили у Varus.

Водночас мережа не каже, що готова швидко запускати продаж ліків і не ініціювала консультації щодо цього з органами влади. Тож хто ще може бути зацікавлений у продажу ліків "з полиці"?

Як розповіли в Асоціації ритейлерів України (RAU), ця тема "має практичний інтерес для частини великих торговельних мереж".

За даними співрозмовників ЕП на фармацевтичному ринку, головним лобістом цих змін може бути мережа "Сільпо". Вона навіть проводила певні перемовини з представниками аптек щодо продажу ліків у магазинах, але "зайшла в глухий кут".

У RAU не назвали конкретні мережі, які просувають цю ідею чи ведуть перемовини з владою. Однак там констатували, що розвиток цього напрямку на АЗС відрізняється від очікувань.

"В Україні діє практика продажу безрецептурних лікарських засобів на АЗС за умови дотримання ліцензійних вимог… Практика показує, що розвиток цього напряму відбувається переважно в комерційно привабливих регіонах, що частково зміщує фокус із соціальної функції на ринкову", – заявили в асоціації.

Позиція опитаних представників ритейлу звучить не як однозначно "так", а радше як "так, але". І у Varus, і в асоціації наголосили на важливості формування додаткових стандартів і контролю при продажу ліків у мережах.

Наразі в супермаркетах можна придбати лише медичні вироби (вата, бинти, гігієнічні маски) та дієтичні добавки. Найбільший продуктовий ритейлер України АТБ, за інформацією співрозмовників ЕП на фармринку, не зацікавлений у продажу ліків, оскільки бізнес-модель компанії передбачає виділення місць у своїх приміщеннях для аптеки-орендаря.

З позицій опитаного ЕП ритейлу зрозуміло, що інтерес до продажу ліків є, особливо на тлі зробленого винятку для АЗС, але мережі не хочуть брати на себе ініціативу публічно. Однак чи не перетвориться супермаркет на неконтрольовану "напіваптеку" в разі ухвалення такого рішення?

Позиція влади та фармринку

Позиція фармацевтів категорична. В Асоціації фармацевтів України (АФУ) розповіли ЕП, що критично ставляться до подальшого розширення продажу лікарських засобів поза аптеками і вважають такий крок передчасним.

Серед причин – ризик поганого контролю. В АФУ кажуть: т. в. о. голови Держлікслужби Володимир Короленко стверджує, що планові перевірки в цій сфері до кінця року не передбачені. За таких умов, вважають в асоціації, контроль за зберіганням та якістю препаратів буде недостатній, а реагування на проблеми обмежиться переважно позаплановими перевірками.

До цього фармацевти додають досвід АЗС. Він, за їх словами, не доводить, що держава наблизила препарати до тих, кому їх бракує. Здебільшого АЗС відкривають точки в регіонах з високою концентрацією аптечних закладів: у Києві, Київській, Львівській, Рівненській областях і на територіях, де "питання фізичної доступності аптек об'єктивно некритичне".

"Таким чином, заявлена мета наближення лікарських засобів до населення наразі не знаходить належного підтвердження", – вважають в АФУ.

Схожу позицію займає ритейл, але там її використовують, як аргумент "за" для супермаркетів. Фармацевти ж вважають, що досвід АЗС – це аргумент за паузу для всіх, крім них, на ринку фармдистрибуції, оцінку результатів та жорсткіші правила контролю.

Звісно, за цими словами стоїть боротьба за ринок. Ритейл із своїми лікарськими полицями – це ризик втрати аптеками частини продажів безрецептурних препаратів, які покупець може почати брати разом з продуктами.

Розмови ЕП з представниками фармринку свідчать, що аптеки готові "дати бій" і заправкам, і супермаркетам. "Ми (аптечні мережі – ЕП) можемо скласти їм непогану конкуренцію, до прикладу, у дитячому харчуванні. Зараз ми за це не хапаємося, але якщо вони "зайдуть у ліки", то ми зможемо дати відповідь", – каже ЕП представник аптечної мережі.

Наразі відсутні оцінка запровадження лібералізованого підходу до продажу ліків і наслідки для охорони здоров'я та ринку ліків загалом. Це пояснює обережність і мереж АЗС, і супермаркетів у питанні виходу на фармринок.

Один із співрозмовників ЕП серед урядовців після дозволу продавати ліки на АЗС розповів, що з повним переліком безрецептурних засобів на заправках та без нагляду фармацевта існує ризик події, яка може зупинити всі нововведення: перша смерть за кермом.

У лютому 2026 року заступник міністра охорони здоровʼя Євгеній Гончар запевняв ЕП, що дозволяти продавати ліки в супермаркетах "у найближчому майбутньому" не планують, але не підтвердив, що цього не станеться в майбутньому.