Малина по 200 гривень: хто заробляє на ягідному бумі і чому він може скінчитися
Малина б'є рекорди за ціною та експортною виручкою, перетворюючи навіть городи на прибутковий бізнес. Чому ягода стала такою дорогою?
Десять соток малини на городі можуть принести сільській родині за сезон 200 тис. грн. Такі приклади, за словами голови правління ягідного кооперативу "Файна поляна" з Тернопільщини Тараса Андрійчука, є серед членів його об'єднання.
"Люди, які збирають ягоду після роботи власними силами, без найманніших працівників, мають більший дохід зі свого малинника, ніж на основній роботі, наприклад, продавчини в сільському магазині", – каже Андрійчук.
Саме такі городи, а не великі плантації, дають значну частину малини, яку Україна у 2026 році продає за кордон за рекордними цінами.
Приватні десять соток – маленька частина великої історії. За кілька років Україна стала одним з найбільших у світі експортерів замороженої малини, а в сезоні 2025-2026 років заробила на ній рекордні 250 млн євро. Переробники платили за свіжу ягоду до 195 грн за кг – найвищу ціну за час спостережень. Зараз перекупники забирають свіжу малину з двору в середньому по 165 грн за кг.
Утім, рекорди тримаються не стільки на силі українських виробників, скільки на бідах конкурентів. Сама галузь знає, що такі піки рідко тривають довго.
Ще у 2023 році перекупники приймали малину з двору по 15 грн за кг, що було нижче за собівартість її вирощування. Багато ягоди псувалося на кущах, а дехто переорював ділянки. У 2024-му ціна на малину з двору коливалася від 30 до 68 грн за кг, а у 2025-му – не опускалася нижче 90 грн і сягала 135 грн за кг.
Від імпортера до лідера
За оцінкою EastFruit, у 2020 році чистий експорт замороженої малини та ожини з України становив 21 тис. тонн. Сербія, традиційний лідер ринку, тоді продала за кордон 132 тис. тонн. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, з 2017 по 2025 рік Україна з нетто-імпортера замороженої малини перетворилася на найбільшого її експортера в Європі.
За даними асоціації "Ягідництво України" на основі статистики Євростату, в сезоні 2025-2026 років Україна поставила до ЄС 63,3 тис. тонн замороженої малини на 250,8 млн євро. Порівняно з попереднім сезоном обсяг зріс на кілька відсотків, а виручка – на дві третини, тобто зростання забезпечила ціна, а не маса.
Новий сезон стартував з високої ціни на ягоду. За червень і липень 2026 року до Євросоюзу пішло 7,4 тис. тонн малини на 29,9 млн євро по 4,06 євро за кг. У ті самі місяці два роки тому кілограм коштував удвічі дешевше.
Майже вся ця малина – сировина. За оцінкою Баштанника, 95% вирощеної в Україні малини йде на переробку, при цьому 95% замороженої ягоди експортують. Її купують євросоюзівські виробники йогуртів, морозива, начинок та десертів.
Малина з городу
Хто вирощує ці десятки тисяч тонн продукту – статистика не пояснює. За даними Держстату, який узагальнило Управління з розвитку підприємництва та експорту, у 2025 році Україна зібрала лише 30,6 тис. тонн малини та ожини. Це менше, ніж 33,5 тис. тонн у 2023-му та майже вдвічі менше, ніж експортує зараз. При цій площі плодоносних малинників та ожинників за ці роки зросли із 4,5 тис. га до 4,9 тис. га.
Пояснення – у структурі галузі. Андрійчук оцінює, що 80% виробників – звичайні домогосподарства з 10-20 сотками. Ягоду там збирають власними силами, без найманих працівників. Ще 20% – фермери з 2-5 га, які наймають збирачів.
Цей дохід сімей не потрапляє в жодну звітність – і цілком законно. Податковий кодекс звільняє від ПДФО та військового збору продаж власної продукції, якщо ділянка не перевищує 2 га. Тож розрив між статистикою виробництва й експорту – не обов'язково "тінь". Це велика невидима економіка сільських дворів.
Від двору до експорту
Шлях ягоди від куща до євросоюзівського заводу проходить кілька ланок. Селянин продає малину скупнику в селі, який приїжджає під будинок, або самостійно везе на найближчу заморозку. Як правило скупники заробляють 10 грн на кілограмі. Далі заморожена ягода, яку фасують у мішки, потрапляє до великих переробників та експортерів. Ті формують партії від 20 тонн і продають компаніям з країн ЄС.
Підприємець з міста Ланівці на Тернопільщині Андрій Дуляк – приклад середньої ланки. Власної малини в нього лише 1,5 га, решту купує в людей у радіусі 30 км. У 2025 році він встановив дві лінії шокового заморожування ягід. Лінія коштувала 350 тис. грн: частину покрив грант "Власна справа", решту доклав сам. Згодом за власні гроші купив другу лінію. У сезон там офіційно працюють 11 людей.
Лінії встановив після випадку, коли кілька років тому покупець не прийняв 3 тонни ягоди. "Малина – не яблука, вона швидко псується", – пояснює Дуляк. Він обдзвонив усіх, кого знав. Узяти невелику частину ягоди, яка ще не встигла зіпсуватися, погодився лише директор іншого заводу. Решту довелося викинути.
Переваги для селян він пояснює так: після роботи люди можуть зібрати ягоду і о восьмій вечора привезти її на заморожування. Платять тут трохи більше, ніж скупники, а малина "не катається по колу" із села в село і менше травмується.
Основна проблема бізнесу – розбиті сільські дороги. Ягода швидко втрачає товарний вигляд і, відповідно, ціну. Навіть під'їзд до лінії заморожування, за словами Дуляка, розбивають фури із зерном, які їдуть до місцевих елеваторів. Звернення до громади та обласних дорожників поки нічого не дали.
Куди далі йде ягода, Дуляк не розповідає. Він продає малину великим компаніям, сам не експортує, а ціну називає комерційною таємницею. Закритість цін – риса цього ринку. Відомо, скільки платять людям, і відома митна вартість при перетині кордону. Що відбувається між цими ланками, знають лише учасники угод.
У цьому сезоні розрив між ціною малини у дворі та експортною виглядає дивно. Коли переробники платили за свіжу малину до 195 грн за кг, середня експортна ціна замороженої малини в липні становила 4,03 євро за кг. Якщо перерахувати за курсом НБУ, наприклад, на 15 липня (51,2 грн за євро), виходить 206,3 грн.
Розгадку дає Андрійчук. Заморожена малина – не однорідний товар. Після сортування її ділять за часткою цілих ягід: 95 на 5 (95% цілої стиглої ягоди, 5% – подрібненої), 90 на 10, 80 на 20 і нижче. Окремо йде крихта, яку великі переробники купують для начинок і яким не важливий її вигляд.
"Коли говоримо про ціну, я маю розуміти, про який клас малини йдеться", – пояснює Андрійчук. Його кооператив відвантажує крихту, найдешевшого класу, по 4,18 євро за кг. Ягода високого класу коштує дорожче, середня ціна – це суміш дорогих і дешевих категорій, а переробник заробляє передусім на сортування.
Друга частина відповіді – час. Рекордні 195 грн платили в серпні-вересні, на піку осінньої ремонтантної малини, яка родить на однорічних пагонах із середини літа до перших морозів, а експортна статистика поки є лише за липень. Ягода, куплена за рекордними цінами, тільки починає виїжджати. Першу експортну фуру цього сезону кооператив "Файна поляна" відправив на початку жовтня.
Третій фактор – погода. У дощові дні ціна на ягоду знижується. Цьогоріч вона падала до 135 грн за кг. Логіка переробників – після дощів ягода важить більше.
Чому малина подорожчала
Малина подорожчала передусім через неврожай у конкурентів. Польща, найбільший покупець української ягоди, цього року залишилася без своєї малини.
За даними "Ягідництва України", урожай у Польщі різко впав через весняні морози й несприятливе літо. Аналітики Expana відзначають негативний вплив спеки. Польські переробники кинулися по українську ягоду, і в липні Польща стала головним напрямком вітчизняного експорту: 2,83 тис. тонн із 5,2 тис. тонн.
Після 2022 року частка цієї країни в українському експорті малини скорочувалася. Українці вчилися продавати ягоду до Німеччини і Чехії, але за перші десять місяців сезону 2025-2026 років Польща купила 23,3 тис. з 56,8 тис. тонн або 41%, а в липні – понад половину. Щойно в Польщі неврожай, вона стає головним покупцем.
Сербія, традиційний лідер світового ринку, виходить з кризи. Провальним для неї був 2025 рік: морози у квітні, сніг у травні, спека в червні.
За оцінками Expana, Сербія тоді зібрала 30 тис. тонн малини замість звичних 65 тис. тонн. Ціна сербської малини IQF (95% цілої ягоди) 30 вересня 2025 року сягнула 7,1 євро за кг – на 51% більше, ніж роком раніше. Саме цей провал підняв ціни, на яких Україна заробила в рекордний сезон 2025-2026 років.
У 2026-му картина інша. Статистичне управління Сербії в травні прогнозувало, що врожай малини сягне 84,3 тис. тонн – на 14,6% більше, ніж торік. Expana оцінила сербський урожай у 60-65 тис. тонн. Це означає повернення до звичного рівня. Однак довіряти офіційним прогнозам варто з обережністю: торік сербська статистика очікувала 82,5 тис. тонн, а зібрали, за оцінками, менш як половину.
Якщо сербський урожай відновився, то рекордні ціни тримаються лише на неврожаї в Польщі і в наступному сезоні це вікно для України може зачинитися.
Ринок, що ходить по колу
Чи довго триматиметься висока ціна? Відповідь ягідників не надто оптимістична. Ціна на малину рухається циклами по чотири-пʼять років, пояснює Андрійчук. Висока ціна заохочує розширювати площі. Потім настає рік, коли у всіх добра погода, ягоди більше, ніж потрібно ринку, і склади переповнені.
Щоб не лишитися з товаром, продавці знижують ціну аж до собівартості збору. Андрійчук пригадує сезони, коли малину приймали по 5-7 грн за кг. Після таких подій люди викорчовують плантації, ягоди стають меншими і ціна знову росте.
Друга сторона циклу – попит. Коли малина рік надто дорожчає, великі виробники йогуртів і морозива переглядають рецептури наперед і замінюють її дешевшою ягодою. "Вони можуть брати не 100 тисяч тонн малини, а тільки 50 тисяч, тому що вона стала дорогою", – каже Андрійчук.
Ознаки цього вже є. Президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна попереджала, що попит на заморожену малину у світі падає вже два роки, і прогнозувала глобальне скорочення виробництва.
Україна тим часом садить. За словами Баштанника, з 2022 року в країні заклали 3,8 тис. га багаторічних насаджень за державною грантовою програмою і ще 4,5-5 тис. га без неї. Вирощування малини виявилося настільки популярним напрямком, що 22 червня 2026 року Мінекономіки припинило приймати заявки на гранти для неї: площі, заплановані на 2022-2027 роки, вичерпані.
Україна нарощує виробництво в момент, коли світовий попит слабшає, а ціни тримаються на неврожаях сусідів. Це передумова для перевиробництва. В Україні цей ринок має ризик, якого немає в Польщі чи Сербії: ягода повинна місяцями зберігатися в холоді, тому тривале відключення електрики може зіпсувати товар.
Андрійчук прогнозує, що цієї осені великі компанії купуватимуть ягоду в дрібних підприємств. Якщо почнуться масові відключення електрики, то фірми, які не мають резервного живлення, будуть змушені швидко продавати товар. Тоді ціна на внутрішньому ринку провалиться – незалежно від того, що відбувається в ЄС.
За опитуванням "Ягідництва України", 61% господарств сектору мають дизель-генератори, 12% – сонячні станції, 27% залежать від електромережі. Дуляк вирішив не ризикувати: за кредитні кошти монтує сонячні панелі і збирається купити акумулятори, щоб лінія та цех для зберігання працювали автономно.
Сировина чи продукт
Найбільше на малині заробляє той, хто продає її в баночках. Тут Україна поза грою. За словами Баштанника, великих вітчизняних виробників джемів та варення не вистачає навіть для українських супермаркетів, тому полиці заповнює імпорт. Найбільший у Європі експортер сировини купує малиновий джем за кордоном.
Впевнено успішні гравці працюють тільки на переробника. Кооператив на Тернопільщині, створений у 2015 році трьома засновниками, об'єднав понад 150 членів. У 2025 році він експортував 700 тонн малини до Польщі, Чехії та Іспанії для виробників фруктових наповнювачів. "Ми не працюємо на поліцю, на кінцевого споживача, ми працюємо на переробника", – каже Андрійчук.
Дуляк теж думає про наступний крок. Крім малини, він приймає смородину і продає несортовану заморожену ягоду. У планах – лінія із сортування смородини.
Сезон 2026-2027 Україна, найімовірніше, закінчить з високою виручкою. Дефіцит у Польщі нікуди не подівся, а основні обсяги осінньої малини ще не виїхали. Асоціація допускає, що Україна вперше стане найбільшим постачальником замороженої малини у світі не тільки за обсягом, а й за експортною виручкою.
Головне питання – наступні сезони. Сербія відновлюється, світовий попит слабшає, площі в Україні ростуть разом із собівартістю, а доступ до електрики залишається лотереєю. Якщо цикл, про який говорить Андрійчук, спрацює і цього разу, то 195 грн за кг виявляться не новою нормою, а пройденим піком.
Тоді виграють ті, хто вкладав не лише в нові кущі, а й у те, що дає контроль над ціною: заморожування, склад, автономне живлення, власний вихід на покупця. Тобто в те, що зробив Дуляк після того, як втратив великий обсяг малини.