Бажаю здоровʼя. Як влаштований ринок первинної медицини в приватних клініках
Чому люди обирають приватні клініки, якщо поруч є комунальні медичні заклади? Відповідь проста: комфорт, доступність і контроль над власним часом. У приватних закладах пацієнт не стоїть у довжелезних чергах і не змушений погоджуватися на незручний графік прийому. Правда, є одне але: за це потрібно платити.
Натомість комунальні поліклініки пацієнти обирають через їхню доступність та безоплатність. Там можна записатися до сімейного лікаря, отримати регулярні обстеження та вакцинацію, не витрачаючи на це власні кошти. Цей фактор особливо критичний для пацієнтів з дітьми або старших людей.
Здавалося б, ці дві системи діють у паралельних світах: державні заклади гарантують базову первинну допомогу, а приватні – орієнтовані на платоспроможного пацієнта і додаткові послуги. Однак медична реформа у 2018 році звела ці два світи до спільного знаменника – сімейних лікарів.
Українці отримали змогу користуватися безоплатними послугами первинної ланки медицини в приватних клініках, при цьому залишаючи опцію відвідати вузькопрофільних спеціалістів у "безкоштовних" комунальних поліклініках. Однак співпрацюють з державою не всі приватні медичні заклади. Чому?
Медична реформа Супрун: звідки взялися декларації
З 2018 року почала діяти система декларацій із сімейними лікарями: механізм підписання договору між пацієнтом та лікарем первинної ланки охорони здоров'я. До того вибір лікаря обмежувався місцем реєстрації і "прив'язкою" до поліклініки.
Поява декларацій змінила цей підхід. З того часу людина може вільно обирати сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, а державне фінансування "супроводжує" такого пацієнта незалежно від місця його проживання.
Аби підписати декларацію з лікарем, потрібно звернутися до медичного закладу – державного, комунального або приватного – та укласти декларацію з лікарем, який має договір з Національною службою здоров'я (НСЗ).
Після цього пацієнт може отримувати безоплатні послуги: консультації, базові аналізи (загальний аналіз крові, сечі, рівень глюкози, вимірювання холестерину, швидкі тести на вагітність, ВІЛ, гепатити, COVID-19) та профілактичні огляди.
Участь у цій системі не обов'язкова для жодного закладу охорони здоров'я, але відкрита для всіх, хто уклав контракт з НСЗ. Держава стимулює лікарів і заклади приєднуватися, адже це дозволяє пацієнтам обирати лікаря на своїх умовах.
До 17 лютого 2026 року декларації з лікарями первинної ланки підписали 30,3 млн пацієнтів. З них 2,3 млн осіб обрали сімейних лікарів у приватних клініках.
Серед приватних закладів за кількістю укладених декларацій лідирує мережа медцентрів "Лікую", з її лікарями договори уклали 83,5 тис. пацієнтів. На другому місці – "Укрмедгрупа" (69,5 тис.), на третьому – "Медикал сервіс" (68,9 тис.).
У 2026 році на програму медичних гарантій спрямують 191,6 млрд грн. НСЗ платить клініці фіксовану ставку за пацієнта (капітація) незалежно від кількості звернень. Базова ставка становить 1007,3 грн на рік (у 2025-му – 844 грн).
Базова капітаційна ставка – це умовна середня сума на пацієнта. Фактична виплата за людину коригується коефіцієнтами ризику. Для людей старшого віку та дітей коефіцієнт вищий, бо вони частіше звертаються до лікаря. Для молодих та дорослих – нижчий, бо вони рідше користуються медичними послугами.
Для чого приватним клінікам первинна медицина
Співзасновник мережі "Лікую" Володимир Гаврилей розповів ЕП, що клініка відкрилася під час медичної реформи, тож вони "зайшли в систему одні з перших".
Тепер, коли мережа відкриває черговий заклад, то він майже повністю фінансується коштами, отриманими від укладених декларацій. "Декларація – це умовний тестовий страховий поліс, а ми ці поліси обслуговуємо. Держава тут виступає і страховою компанією, і регулятором", – говорить Гаврилей.
З бізнесового погляду "первинка" – це найбільш інфраструктурна ланка медицини, адже вона формує довіру, довгострокові відносини з родинами і передбачуваний потік пацієнтів, додає співзасновниця мережі Євгенія Білобородова.
Наразі 60% доходу клініки формуються коштом НСЗ в межах програми первинної медичної допомоги. У 2020 році цей показник становив 96%, у 2024-му – 70%.
"Ми свідомо будуємо модель, у якій залежність від державного фінансування зменшується. Наша стратегічна ціль – за п'ять років дійти до співвідношення 30% доходу від НСЗ, 70% – від комерційних послуг. Ідеться не про скорочення роботи з НСЗ, а про розширення платного сегмента", – наголошує Білобородова.
У мережі розповіли, що нові клініки відкривають у густонаселених спальних районах поруч з наявною медичною інфраструктурою, зокрема біля комунальних поліклінік. Компанія робить ставку на конкурентні умови праці для лікарів. Вони нерідко переходять з комунальних закладів, а разом з ними – частина їх пацієнтів.
"Лікую" розвиває свою медичну інфраструктуру і продуктовий портфель. Найбільш маржинальним напрямом називають діагностику, зокрема аналізи. "Тут навіть питання не в доході, а в обстеженості населення. Тобто чим більше продано аналізів, тим більше ми розуміємо стан здоров'я пацієнтів", – пояснює Гаврилей.
Також мережа інвестує у власні лабораторії в Києві та Дніпрі, оптимізує витрати, щоб спершу підвищити якість, а потім – маржинальність. "Лікую" представлена ТОВ "Лікую.юа" і ТОВ "Лікую.Північ". За даними "Опендатаботу", дохід першої у 2024 році становив 36,4 млн грн (+123% до 2023 року), чистий прибуток – 1,5 млн грн. За прогнозом, у 2025 році дохід становитиме 80 млн грн, розповів Гаврилей.
Білобородова наголосила, що "первинка" стає прибутковою тоді, коли клініка має достатньо декларацій, правильну операційну модель, систему внутрішнього контролю та оптимізації процесів і ефективно керує витратами.
Чому не всі приватні клініки працюють з державою
З державою в рамках первинної медицини готові співпрацювати не всі приватні клініки. Головна медична директорка мережі" Добробут" Олександра Машкевич наголошує, що це складний процес, адже після укладання контракту заклад можуть перевіряти Рахункова палата і Державна аудиторська служба. Саме тому керівництво мережі довго зважувало, чи варто входити в цю модель.
До позитивного рішення мережу підштовхнув попит з боку пацієнтів. "Час диктує свої умови. Пацієнти бачать, що є послуги, які можна отримати за кошт бюджету. Вони приходять до приватних клінік, у які звикли ходити, і запитують, чи не хочемо ми приєднатися до цієї програми", – зазначила Машкевич.
У 2024 році "Добробут" почав співпрацю з державою у сфері репродуктивних технологій (лікування безпліддя). Наприкінці 2025 року мережа відкрила новий підрозділ у столичному житловому комплексі "Комфорт таун".
Раніше в тому місці був інший приватний заклад охорони здоров'я, який мав укладений договір з НСЗ. Частина медичного персоналу перейшла працювати в "Добробут". За словами Машкевич, мережа пішла назустріч пацієнтам, які звикли ходити до своїх сімейних лікарів у тій локації.
"Ці послуги заводять клініки в "мінус", вони не мають маржинальності й економічної доцільності. Розуміючи, що в людей складне фінансове становище, ми заходимо в цю історію як соціально відповідальний бізнес", – наголосила Машкевич.
Вона не впевнена, чи буде мережа далі співпрацювати з державою.
"Треба дуже чітко розмежовувати, що вкладає держава у вартість послуги і що вкладає приватна медицина. Держава оплачує лише заробітну плату лікарю, розхідні матеріали та медикаменти (які повинні бути в аптечці невідкладної медичної допомоги в клініці – ЕП)", – зазначили в "Добробуті".
Натомість приватний заклад інвестує в обладнання, навчання лікарів, маркетинг, оренду приміщень. Якщо пацієнт приходить до сімейного лікаря безкоштовно і задоволений сервісом, він може залишитися в клініці для подальших консультацій. Однак це відбувається лише в половині випадків, каже Машкевич.
"Коли лікар видає направлення до вузькопрофільного спеціаліста, пацієнт може скористатися ним у будь-якому закладі, але клініка, звісно, пропонує власних фахівців. Часто пацієнти погоджуються через довіру до якості", – додає вона.
Безоплатні послуги в приватних клініках, на думку Машкевич, стимулюють конкуренцію. Люди, які отримали досвід приватного сервісу, рідко повертаються до державних закладів. Це змушує останніх підвищувати рівень надання послуг.
За даними "Опендатаботу", дохід ТОВ "Медичний центр "Добробут-поліклініка" за три квартали 2025 року становив 3,1 млрд грн, чистий прибуток – 118 млн грн. У 2024 році дохід становив 3,3 млрд грн.