Склад злочину. Місця для зберігання бізнесом товарів є, але держава не поспішає здавати їх в оренду
За останні два місяці росіяни знищили або пошкодили на Київщині більше сучасних складів, ніж за чотири попередні роки великої війни. До 2022 року в столичному регіоні розташовувалися 2,2 млн кв. м із 4,2 млн кв. м таких приміщень всієї України. Це склади класів "А" і "Б": з високими стелями, рівною підлогою й доками для фур. Такі дані навів Руслан Шостак, чия компанія WINHUB зводить склади.
Наприкінці серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький сказав, що "знищено, умовно кажучи, 90% логістики продуктів харчування торговельних мереж". У заголовках "умовно кажучи" швидко загубилося.
Шостак закликав "критично ставитися до цифр": країна втратила половину сучасних складів, а не 90%. "Дефіциту в Україні не буде", – написав він досить оптимістично.
Інше питання – вільні площі. За словами Шостака, непошкоджених сучасних площ класів "А" та "Б" лишилося 1,1 млн кв. м, але вільних, за оцінкою UTG, – менше 1%.
До того ж, коли сучасних складів поменшало, їхня оренда одразу подорожчала. Компанія UTG оцінила зростання в 12-13% за останні кілька місяців. За окремими лотами ставки зросли на 20-30%, пише "Інтерфакс-Україна" з посиланням на консультанта з комерційної нерухомості.
На OLX медіанна ставка за склад у Києві становить 233 грн за кв. м на місяць, підрахувала ЕП. Це в межах оцінки UTG для сухих складів (не потребують спеціальної температури чи вологості) – 200-250 грн.
За спостереженням UTG, компанії не переносять склади з Київщини, а створюють резервні майданчики й запаси в інших регіонах. На заході площ теж забракло. Там вартість оренди подекуди зросла втричі, розповів "NV бізнесу" співзасновник логістичної компанії Berger Cargo Валерій Баранівський. Сама фірма після втрати складів на Київщині у вересні відкрила філію в Чернівцях на 12 тис. кв. м.
Інша стратегія – подрібнювати логістику. "Нова пошта" після знищення терміналу в Святопетрівському перетворює відділення на локальні склади. У запитах бізнесу, за даними Інтерфакс-України, теж помітний акцент на невеликих об'єктах на 1,5-3 тис. кв. м.
Одразу після ночі 5 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив за три дні скласти перелік вільних державних приміщень для бізнесу. Завдання отримали Мінекономіки, Фонд держмайна та АРМА – агентство з управління арештованим майном.
Голова ФДМ Дмитро Наталуха попередив: на папері є "кілька сотень тисяч квадратних метрів", але "в реальності може бути зовсім інакше". "Звичайно, це не ідеальні умови, це не ідеальне розташування", – сказав він.
"Застаріле обладнання, самі приміщення в поганому стані, як правило, більшість класу D", – сказав про державні склади керівник Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко. Клас D – найнижчий клас якості. За його оцінкою, навіть у найкращому разі держава покриє п'яту частину потреби.
19 серпня Наталуха прозвітував: регіональні відділення фонду оглянули 1,18 млн кв. м, з яких близько 164 тис. кв. м потенційно готові для розміщення складів. Частину вільних площ, за його словами, приховують керівники держпідприємств: "Сидить якийсь хом'як, вибачте, і просто нікому не розголошує цю інформацію".
Проведений ЕП аналіз даних системи "Prozorro.Продажі" показав, що в київському регіоні є близько 8 тис. об'єктів державного та комунального майна, які в описі містять натяк на складські можливості. Їх загальна площа становить 75 тис. кв. м, третина яких – у вкрай поганому стані чи без належного опису.
Усе, що має держава, фонд пообіцяв здати в оренду за законом – "відкрито через електронну систему "Prozorro.Продажі".
ЕП підрахувала, що з 1 серпня влада, держкомпанії та громади виставили на аукціони оренди в Києві та області (від 100 кв. м) лише п'ять складів на 3,7 тис. кв. м. Охочі швидко знайшлися на всі. Чотири з них – бази обласного дорожнього управління.
АРМА із середини серпня оголосило в Prozorro шість конкурсів на управителів арештованого майна, але жоден з них не стосувався складів.
Тож попит на державні склади є, проте наразі бракує пропозиції.