З 27 серпня Київ перейшов у новий режим повітряних тривог. Того дня сирена лунала тринадцять разів – більше, ніж будь-коли з початку великої війни. У наступні дні було по одинадцять-дванадцять тривог. Як результат в останній тиждень серпня бізнес втратив через повітряну загрозу 41% робочого часу.
Першими новий режим відчули залізниця та її пасажири: поїзди затримувалися на понад пʼять годин. 30 серпня Укрзалізниця затримала сотні рейсів, тисячі пасажирів чекали на київських вокзалах. Загалом серпень приніс киянам рекордні 120 тривог – найбільше з березня 2022 року, коли їх було 218.
Якщо раніше тривоги "з'їдали" лише 4% робочого часу, то в останні п'ять днів серпня – 41%, свідчить підрахунок даних застосунку "Київ цифровий".
О котрій: тривоги пішли з ночі на ранок і вечір
Кожна така тривога – ланцюжок обмежень для бізнесу. Метро зупиняє рух наземними ділянками, без обмежень працює лише одна з трьох гілок метро. Банки і ЦНАПи припиняють обслуговування. Для магазинів обов'язкових правил немає: Київська міська військова адміністрація підтвердила, що власники ухвалюють рішення самостійно. На практиці ТРЦ, принаймні великі, евакуюють відвідувачів.
У спокійніші місяці ТРЦ оцінювали втрати від тривог трьома відсотками обороту. Найбільше потерпають кінотеатри та дитячі зони, бо після відбою люди не повертаються. Це поширене явище: відвідуваність ТРЦ падає в усій країні.
Проблеми має не лише комерція. 30 серпня матч "Зоря" – "Харків" не дограли: через тривоги гру двічі переривали і зрештою перенесли. Школи з 1 вересня переходять на очно-дистанційний формат: молодші класи вчаться в укриттях.
Уряд відреагував: 29 серпня прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив розробити нові алгоритми роботи міст під час тривалих тривог. Їх презентували 31 серпня: поділ тривог на "жовту" (дронова загроза) і "червону" (ракетна), цілодобова робота вокзалів і розосередження поїздів, перегляд комендантської години.
Крім того, Рада оборони Києва попросила уряд переглянути правила роботи мостів (зокрема не зупиняти рух "зеленою" гілкою метро) і дозволити транзит вантажівок.
Простої – не найбільша причина втрат бізнесів. Росія прицільно б'є по виробничих потужностях та логістиці, що видно на картах пожеж Firms від NASA. У серпні 2023 року в столиці та передмісті зафіксували дев'ять пожеж, у серпні 2024-го – 25, 2025-го – 36. У серпні 2026 року їх було 388: 67 у місті і 321 в передмісті.
Цей місяць має два піки: 5-го і 28-го, а останні чотири дні серпня дали 113 осередків пожеж або 29% займань місяця. Понад 80% вогнищ – за межами Києва, у смузі складів і розподільчих центрів (Бровари, Бориспіль), де за місяць Росія знищила або пошкодила понад десяток складів українських компаній.
Карта серпневих пожеж за роками
Поки бізнес рахує збитки від знищених потужностей і товарів, за них заплатить споживач. Виміри ЕП тижневої давності показують, що хоча цінники стоять на місці (+0,01% за десять днів ударів попри традиційну серпневу дефляцію), знижок у магазинах стало вдвічі менше, а з полиць зникли найдешевші пропозиції.
Відновлення впирається в площі та людей. Ще до серпневого піку атак консалтингова компанія UTG оцінювала втрати складських площ 400-ми тис. кв. м, з яких 80-100 тис. кв. м – дефіцитні холодильні. Наявними потужностями можна швидко замістити лише 20-30%, тобто ринок – у фазі критичного дефіциту.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив про знищення 90% централізованої продуктової логістики мереж – складів і розподільчих центрів "Фори", Varus, "Сільпо" та Novus. Через це мережі переходять на прямі постачання від виробників у магазини. Така логістика дорожча та повільніша.
З того часу рахунок втрат тільки зріс: у ніч проти 31 серпня під удар знову потрапили склади АТБ в Погребах Броварського району та склад Varus.
Підвищуються витрати на персонал. У серпні в Києві було 899 вакансій комірника – на 9,5% більше, ніж торік. Пропонована зарплата зросла на 5,5%: з 32,5 тис. грн до 34,3 тис. грн, це найбільший стрибок за три роки. За рік комірник у Києві став заробляти на 29% більше, вантажник – на 32%, водій – на 26%.