Вік живи – вік учись. Чоловіки 25+ намагаються здобути вищу освіту, але не знають математики

Майже 40 тис. осіб не склали математики на національному мультипредметному тесті (НМТ), повідомив Український центр оцінювання якості освіти. Як показав аналіз ЕП, такий результат значною мірою спричинили чоловіки віком понад 25 років, які вирішили гризти граніт науки, щоб не потрапити до армії.

Це явище не нове. ЕП вже писала про дорослих, які повертаються за парти. У віці, коли більшість здобувачів вищої освіти вже отримали дипломи, ці абітурієнти лише почали реєструватися на вступні випробування. За останній рік кількість таких вступників знову зросла, встановивши черговий рекорд.

У 2026 році на участь в НМТ зареєструвалися майже 360 тис. осіб, з них 42,3 тис. – чоловіки віком 24-50 років. У 2025-му їх було 24,7 тис., у 2021-му – близько 6 тис. У жіночій частині цього вікового діапазону схожого стрибка немає, тому загальне зростання інтересу дорослих до навчання має чіткий гендерний акцент.

Найбільший сплеск припадає на чоловіків, яким у рік тестування виповнюється 25 років – нижня межа мобілізаційного віку. Після цього кількість охочих не повертається до жіночого рівня: розрив зберігається і серед тридцятирічних, і серед сорокарічних. У жінок з віком кількість реєстрацій переважно спадає.

У групі "24-50 років" чоловіків на 35 тис. більше, ніж було до великої війни.

Як змінився вік учасників НМТ

Саме ця хвиля найгірше знає математику. Цей предмет не змогли скласти 39 888 учасників – 12,1%. У 2025 році таких було 34 431 або 11,9%. У чоловіків віком понад 25 років кількість невдалих результатів зросла з 2 908 до 5 937. На цю групу припало 56% загального приросту тих, хто не подолав математичний поріг.

Ця вікова група чоловіків з-поміж випускників минулих років отримала з математики в середньому 98,1 бала, учасники віком 17-18 років – 119,7 бала.

На загальний середній результат це катастрофічно не вплинуло лише тому, що група дорослих значно менша, ніж група випускників шкіл. Проте загальні результати знизилися, погіршивши враження про якість освіти в час війни.

Далі – вища освіта

Ціль більшості з чотирьох десятків тисяч дорослих здавачів – вища освіта, яка дає право на законну відстрочку від мобілізації. За даними комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, до вишів уже зарахували близько 28,7 тис. дорослих чоловіків. Більшість з них, 22 тис., пішли вчитися за контрактом.

За час великої війни частка контрактників зросла з 64% до 70%. Лідерами за приростом є Луцький національний технічний університет (з 535 до 1 747, +227%), Національний лісотехнічний університет (з 243 до 1 042, +329%) та Одеська юридична академія (з 1 029 до 2 088, +103%), де президентом є Сергій Ківалов.

Голова освітнього комітету парламенту Сергій Бабак вважає ситуацію контрольованою: "Зростання є, але порівняно з 50 тисячами у 2023 році це мало". Тоді діяли ліберальніші правила надання відстрочки: її можна було отримати навіть за наявності диплома, вступивши на другу, третю чи наступну вищу освіту.

У 2024 році право на відстрочку пов'язали з послідовним здобуттям освіти, коли новий рівень вищий за здобутий. Наприклад, після бакалаврату людина вступає до магістратури. Здобувати другу чи третю вищу освіту не заборонили, але повторне навчання на тому самому рівні перестало давати право на відстрочку.

Таким чином, піти до університету і не потрапити до армії можуть тільки ті дорослі чоловіки, які закінчили лише школу чи професійно-технічне училище.

У 2025 році влада ініціювала повне скасування відстрочки для дорослих здобувачів освіти, однак 15 січня 2026 року парламент не підтримав цієї поправки. "Нині політичної волі для такого рішення немає", – сказав ЕП Бабак.