В Україні з'явилися ФОПи-дропи. Як реагує держава?

Вже рік українці живуть в умовах обмежень на перекази грошей між рахунками. 1 жовтня 2024 року Національний банк заборонив переказувати з картки на картку більше 150 тис. грн на місяць. Мета – боротьба з так званими грошовими мулами або ж "дропами". За підрахунками самого Нацбанку, схеми з їхнім використанням щороку завдавали державі мільярди гривень збитків.

З того часу обмеження на перекази між картками еволюціонували. Разом з ними змінилися й схеми використання "дропів". Тепер зловмисники не просто торгують доступом до банківських рахунків звичайних громадян, а перейшли на створення фіктивних фізичних осіб-підприємців.

Як саме організатори схем з "дропами" обходять обмеження НБУ і якою може бути відповідь держави?

"Дропи" і як з ними боротись

"Дропом" називають людину, яка продала доступ до свого банківського рахунку третім особам. Останні ж використовують ці рахунки для грошових переказів, "проганяючи" через них великі обсяги коштів поза наглядом держави.

Як це працює? Завдяки банківській таємниці держава не бачить перекази між картками фізичних осіб, не вимагає оподатковувати такі операції чи якось про них звітувати. Тож використання рахунків громадян стало прикриттям для великих бізнесів та злочинців, які намагаються сховати масштабні транзакції від податкової служби, фінансового моніторингу та правоохоронців.

Як правило на одного "дропа" оформляють по декілька банківських рахунків у кількох банках. "Клієнту" таких схем продають одразу велику кількість рахунків фізичних осіб. Сам власник рахунку, тобто "дроп", отримує за це від 800 грн до 4000 грн на тиждень, що неспівмірно з потенційними ризиками, які на нього очікують.

"Дропи" використовують для широкого кола операцій: від обслуговування потоків у нелегальних онлайн-казино до фінансування тероризму чи диверсійних дій Росії на території України; від торгівлі на криптобіржах до виплати "сірих" зарплат великим бізнесом. Відтак, особу, яка продає свій рахунок організаторам схем, правоохоронці можуть притягнути до відповідальності за співучасть злочинах.

Ба більше, інформацію про операції "дропів" може отримати і податкова, котра вважає весь потік вхідних платежів на його рахунок доходом, за який донараховує податки. Наприклад, одному з "дропів", через рахунок якого у 2023 році "прогнали" 9,5 млн грн, податкова донарахувала 2,3 млн грн податків та штрафів, писало видання Forbes. І такі випадки непоодинокі.

Попри ризики отримати серйозні проблеми із законом, а також зіпсувати свою кредитну історію, охочих продавати свої банківські дані в Україні залишається чимало. Тож у боротьбу зі схемами з використання "дропів" довелося включитися Національному банку.

1 жовтня 2024 року набули чинності обмеження НБУ щодо обсягу вихідних операцій з однієї картки у розмірі 150 тис. грн на місяць. Їх запровадили на пів року. Очікувалося, що за цей час Нацбанк спільно з іншими органами влади напрацює більш ефективні механізми протидії "дропам". Проте відчутного прогресу, передусім у законодавчому полі, за цей час не відбулося, а продовжувати дію адміністративних обмежень у регуляторі не захотіли.

Тож у грудні 2024 року в приміщенні НБУ (та за його сприяння) найбільші українські банки підписали меморандум, в межах якого домовилися ще сильніше обмежити перекази з картки на картку. Так, ліміт на перекази з червня 2025 року зменшився до 100 тис. грн на місяць, а для ризикових клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, – до 50 тис. грн. Крім цього, банки погодилися обмежити кількість відкритих карток на одну фізичну особу та посилити боротьбу із шахрайством.

У квітня 2025 року у Нацбанку повідомили, що внаслідок дії обмежень обсяги переказів з картки на карку скоротилися на 80 млрд грн на місяць: з 250 млрд грн до 170 млрд грн.

Попри такі успіхи самі схеми з використання "дропів" нікуди не зникли. Так, один з організаторів подібних схем в інтерв'ю ЕП дав зрозуміти, що після запровадження лімітів попит на його послуги лише виріс, а отже зловмисники просто почали збільшувати кількість "дропів" у своїх схемах, не припиняючи їх.

Еволюція дропів

Попри те, що наразі Нацбанк офіційно не протидіє "дропам", а обмеження на перекази з картки на картку встановлюють самі банки, він не відмовився від ідеї остаточно викорінити ці схеми. Ключовим рішенням у цьому напрямку там вважають створення так званого реєстру "дропів".

За задумом, туди потраплятимуть усі люди, які коли-небудь продавали доступ до своїх банківських рахунків. Потрапляння до реєстру ускладнить подальшу взаємодію банківською системою: особі буде складніше відкривати нові рахунки, а на вже відкриті поширюватимуться жорсткіші обмеження на перекази. З часом людина зможе вийти з реєстру "дропів", якщо виконає певні умови. Які саме – наразі невідомо, адже створення реєстру перебуває лише на етапі ідеї.

Поки ж реєстр "дропів" не запустили, організатори схем не стоять на місці та придумали, як обходити обмеження на перекази. Для цього вони не просто купують у "дропів" доступ до банківського рахунку, а оформлюють їх фізичними особами-підприємцями (ФОПами).

Річ у тім, що банківські обмеження поширюються лише на рахунки громадян, в той час, як до бізнес-рахунків (зокрема ФОПів) жодних обмежень не застосовують. При цьому один ФОП може відкрити одразу декілька таких рахунків, збільшуючи можливості для зловмисників "проганяти" нелегальні потоки.

Безумовна перевага "ФОП-дропів" перед "класичними дропами" – обсяги транзакцій. Якщо через один рахунок фізичної особи за місяць можна переказати до 100 тис. грн, то для ФОПа єдине обмеження – це встановлений законодавством ліміт, в межах якого особі дозволяється перебувати на спрощеній системі оподаткування.

У 2025 році ліміт для ФОПів на третій групі спрощеної системи оподаткування становить 1167 мінімальних зарплат – 9,336 млн грн. Зі зростанням мінімалки у 2026 році цей ліміт перевищить 10 млн грн. Відтак, один рахунок "ФОП-дропа" може пропускати через себе стільки ж коштів, скільки 100 "дроп-рахунків" громадян.

Недолік використання ФОПів у "дроп-схемах" полягає у тому, що на вхідні платежі потрібно заплатити єдиний податок та військовий збір – загалом 6% від суми. Крім цього, ФОП має сплатити єдиний соціальний внесок (22% від мінімалки або 1760 грн на місяць). Проте на обсягах незаконних переказів у мільйони гривень така ціна не виглядає непідйомною.

Ще один недолік – складніше адміністрування ФОПа у порівнянні з рахунками фізичних осіб та можливість податкових перевірок.

Нацбанк вже почав фіксувати таких оновлених "дропів". Як переказує один зі співрозмовників ЕП у регуляторі, в межах перевірки там знайшли близько 400 "ФОПів-дропів" у "Райффайзен банку". У відповідь на запит ЕП у банку зазначили, що перевірка НБУ ще триває і до її завершення вони не коментуватимуть її результатів.

Цікаво, що певні обмеження щодо рахунків ФОПів передбачені у підписаному банками меморандумі, який встановлює обмеження на перекази з картки на картку. Зокрема, ним встановлюються вимоги до посиленої перевірки ФОПів на першій групі спрощеної системи оподаткування, а також зобов'язання банків реагувати на "нетипову" поведінку ФОПа (наприклад, різке та нетипове збільшення кількості та обсягів операцій).

Однак схоже, що такі запобіжники не спрацювали. Тож у ситуацію знову доводиться втручатися НБУ.

Надто просто закрити бізнес

На початку вересня Національний банк надіслав листа до Міністерства цифрової трансформації та державного підприємства "ДІЯ", яким намагався привернути увагу до реєстрації "ФОП-дропів".

"За наявною в Національного банку інформацією, є проблема використання рахунків ФОП "дропами" з протиправною метою, у тому числі для ухилення від оподаткування", – йдеться у листі Нацбанку, текст якого є у розпорядженні ЕП.

Що відрізняє звичайного ФОПа від "ФОП-дропа"? Як правило, такі ФОПи мають декілька відкритих рахунків у різних банках, через них проходять великі обсяги коштів без логічного пояснення виду діяльності, вони використовують фіктивні договори, а також такі ФОПи існують протягом нетривалого проміжку часу.

"Саме швидкий та короткий цикл здійснення транзакцій за рахунками таких ФОП, а також автоматична реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП у певних випадках унеможливлює здійснення надавачами платіжних послуг якісного аналізу та вжиття запобіжних заходів", – скаржаться у Нацбанку.

Там додають, що поточне законодавство не містить ніяких обмежень для реєстрації закриття бізнесу ФОПом. І хоча таке закриття – це одна з підстав для проведення позапланової перевірки податковою, проте прямої вимоги здійснювати таку перевірку не існує.

Також ані у законі, ані в інструкціях самого Нацбанку немає жодних обмежень щодо кількості відкритих бізнес-рахунків на одного ФОПа, що дозволяє зловмисникам оформлювати одразу по декілька таких рахунків у різних установах, кратно збільшуючи можливості "проганяти" через одного "дропа" фінансові потоки.

"У результаті такі ФОПи за короткий проміжок часу проводять операції у значному розмірі з використанням великої кількості рахунків, відкритих у різних надавачів платіжних послуг, що може не відповідати умовам спрощеної системи оподаткування", – йдеться у листі НБУ.

Для того, аби протидіяти "ФОП-дропам", Нацбанк запропонував Мінцифри внести зміни до роботи автоматизованих сервісів "Дії". Зокрема, там пропонують ускладнити процес закриття ФОПа. На думку НБУ, цей процес має складатися з кількох етапів:

• спочатку проведення перевірки інформації про оборот коштів ФОПа та повноту сплати податків до бюджету;
• підготовку і подачу проєкту ліквідаційної декларації, що в автоматизованому режимі подаватиметься одразу після закриття, у яку будуть внесені дані про обороти коштів за відповідні періоди;
• лише після таких дій – реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Пропоновані зміни торкнуться не лише "ФОП-дропів", але й усіх малих підприємців в Україні, хоча це навряд чи глобально ускладнить для них життя. Проте це станеться лише у випадку, якщо відповідні зміни буде внесено.

За словами співрозмовника ЕП у Національному банку, навіть через місяць після надсилання листа до Мінцифри там досі не спромоглися надати свою відповідь. Тож схоже, що фраза організатора дроп-схем навіть через рік активної боротьби Нацбанку не втратила своєї актуальності: "дропи будуть жити завжди".