Грант на 100%. Як написати заявку, яка виграє
Ключ до фінансування власного проєкту – грамотно написана грантова заявка. Як збільшить шанси на успіх?
Гранти – це фінансова або інша підтримка, яку надають організації, уряди чи фонди для реалізації конкретних проєктів або ініціатив. Їх виділяють для розвитку бізнесу, соціальних програм, науки, культури, освіти. З року в рік грантові можливості для українців стають все більш різноманітними.
Новий етап у розвитку вітчизняного грантрайтингу розпочався у червні 2022 року, коли Україна стала офіційним кандидатом на членство у Євросоюзі. Відтоді з’явилось більше можливостей залучати кошти європейських програм для потреб українців.
Вітчизняні громадські організації, органи місцевого самоврядування, підприємства та навіть міністерства можуть брати участь в конкурсах Єврокомісії, тобто отримувати фінансування напряму з бюджету ЄС.
Крім того, українці мають можливість отримувати урядові гранти, які фінансуються з державного бюджету. Їх надають на конкурсній основі через державні програми, зокрема для розвитку малого й середнього бізнесу, інноваційних стартапів, освітніх проєктів чи громадських ініціатив.
Основний документ, за яким грантодавець оцінює проєкт, – правильно заповнена заявка. У заявці необхідно чітко сформулювати ідею, обґрунтувати її актуальність, описати цілі, завдання, план реалізації та очікувані результати.
Важливо також представити реалістичний бюджет, який показує, як саме використають кошти.
Чому гранти важливі
Гранти повинні розв'язувати певну проблему або виклик. Їх як безповоротну фінансову допомогу надають бізнесу, конкретній особі, громадській організації чи громаді. Це можливість залучити кошти на розвиток, не сплачуючи за обслуговування, в умовах, коли кредити дуже дорогі.
Для бізнесу виклик – це покращення продукту чи процесу, для громадських організацій – покращення конкретної ситуації для групи населення чи території.
Гранти поділяють на дві категорії: м'які та тверді. Тверді, або як їх ще називають "інфраструктурні чи інвестиційні", передбачають будівництво, ремонт чи закупівлю обладнання. На усе це в умовах гранту виділяють від 60% до 90%. Решта – маркетинг, юридичні, фінансові, експортні, сертифікаційні послуги, навчання персоналу та інших зацікавлених сторін, проведення подій.
М'які гранти мають на меті змінити поведінку певної групи людей. Це навчання, перекваліфікація, адвокаційні кампанії зі зміни законодавства, допомога бізнесу щодо покращення якості та кількості продажів їхніх продуктів. В цьому випадку конкретна закупівля можлива лише на 10-30% від суми гранту.
Грантові пропозиції публікують на сайтах відповідних грантових фондів чи організацій. Кошти, які закладені в українських фондах – кошти українських платників податків, в іноземних – відповідно платників податків інших країн.
Особливість грантів державних програм на відкриття чи розвиток бізнесу полягає у тому, що кошти, які дають на втілення гранту, згодом повертаються у бюджет фонду, тобто в державу.
"Сьогодні Україна виходить на новий рівень фандрейзингу, тобто може залучати більше коштів й інших ресурсів для реалізації конкретних проєктів. Вистачає можливостей і серед пропозицій українських грантових програм, і серед пропозицій міжнародних фондів", – каже заступник директора Агенції регіонального розвитку Волинської області Микола Полінкевич.
Гранти на бізнес
Головна умова під час відкриття бізнесу – створити робочі місця (кількість залежить від обсягу грантової допомоги). За кожного працівника сплачуватимуть податок, який з роками покриє витрати фонду. Так працює механізм обігу коштів під час реалізації грантів на бізнес за державними програмами.
Наймасштабнішою є державна грантова програма "єРобота". Вона охоплює всі сфери діяльності малого бізнесу і спрямована на створення робочих місць. Отримати гранти можуть підприємці-початківці та підприємці, які вже мають досвід у бізнесі. Подають заявки на грант через портал "Дія".
Грант на власну справу: як працює державна програма та хто може отримати кошти
Проєкт "єРобота" пропонує гранти для створення бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він складається з шести програм. Українці можуть отримати:
мікрогранти для створення власного бізнесу;
гранти для розвитку переробного підприємства;
державне фінансування закладки саду;
кошти для розвитку тепличного господарства;
грант на реалізацію стартапу, у тому числі у сфері ІТ;
кошти на навчання ІТ.
Для отримання гранту на "Власну справу" держава дає фізичній особі до 75 тис. грн з умовою, що вона зареєструється як ФОП, до 150 тис. грн – створить одне робоче місце, до 250 тис. грн – два і більше робочих місць.
Де шукати гранти
Кожен з фондів чи кожна з програм спеціалізується на певному напрямі. Відповідно, щоб знайти грантодавця або потрібний грант, варто шукати його на конкретних ресурсах.
Для окремих територіальних громад, громадських організацій, журналістів, митців – Ресурсний центр Гурт, портал "Децентралізація", Громадський Простір, Центр розвитку Час змін, бізнесу – Grant market, Usaid Agro, Ресурсний центр Гурт, Громадський простір, Центр розвитку Час змін, стартапи – Seeds of Bravery, Український Фонд Стартапів , інновації в культурі – House of Europe, освіта та наука – Еразмус+, Центр розвитку Час змін.
Грантові програми від Європейської комісії можна переглянути на сайті Представництво Європейського Союзу в Україні.
Проблема українського грантрайтингу
В Україні у бюджет на 2025 рік заклали на гранти для бізнесу 1,4 млрд грн. На Фонд розвитку інновацій, який покликаний сприяти розвитку та зростанню стартапів на ранніх етапах розвитку – 3 млрд грн.
Окрім коштів українських програм, фінансування постійно надають міжнародні фонди США, Канади, Німеччини та інших країн.
Проблема полягає в тому, що велика частина коштів міжнародних програм так і залишається у благодійних фондах невикористаною. Кошти українських фондів витрачають у міру використання бюджету. Часто їхнє використання залежить від ліквідності казначейського рахунку, звідки гроші спрямовують, перш за все, на оборону.
"Якщо кошти українських програм так чи інакше залишаються в країні, то можливі міжнародні – від нас йдуть. Філософія максимально проста: якщо кошти міжнародних фондів не використаємо ми, їх використають інші країни. Тому писати гранти та вигравати актуально для нас, особливо у часі великої війни", – зазначає Полінкевич.
Як написати грант, який виграє
Єдиного зразка, як написати грант, який точно отримає фінансування, немає. Річ у тім, що грантів на ринку безліч і до кожного потрібно підходити вкрай індивідуально. Попри це, є загальні поради.
Перша – дотримуватись умов фонду. Під час подання заявки важливо добре прочитати усі умови фонду. Проаналізувати пріоритети програми, щоб упевнитися, що проєкт їм відповідає. Важливо звернути увагу на реципієнта (людина, яка подає заявку), а саме на вимоги до нього. Для бізнесу, наприклад, часто є обмеження щодо дати його створення чи юридичної форми існування.
Також варто ознайомитися з критеріями оцінки експертів і взяти їх до уваги під час оформлення заявки. Перечитати список проєктів, що раніше пройшли відбір, аби побачити, у чому була їхня суть. Фонди завжди прописують, на що саме готові виділити кошти, у якій формі та в якому форматі.
Дотримання їхніх вимог – запорука успіху. Фонд не виділить кошти на ініціативу, яка не є в його компетенції.
Друга порада – знайти виклик. Виклик часто плутають з незакритою потребою. Тобто, коли бізнесу не вистачає коштів на розширення, у заявці вказують "брак фінансових ресурсів, який не дозволяє випускати більший обсяг продукції".
Натомість якщо проблема полягає у розширенні бізнесу, то викликом є "обмежена можливість збільшити обсяги виробництва через недостатню кількість ресурсів та брак кадрів". Для бізнесу викликом може бути масштабування, для громадських організацій – проблема певної групи людей чи територій.
Правильно описаний виклик – важлива частина усього гранту. Виклик – це одне із перших, на що звертає увагу фонд, коли опрацьовує заявку.
Третя – оцінити проєкт по "залізному трикутнику". Перш ніж описувати свій проєкт, варто оцінити його за так званими потрійними обмеженнями – якісно, вчасно, дешево. З цих трьох чинників потрібно обрати два.
"Під час оцінки свого проєкту за правилом "залізного трикутника" найголовніше правильно розставити пріоритети. Тобто вибрати, що для його реалізації важливіше: якісно і вчасно, вчасно і дешево чи якісно і дешево. Якщо робити неякісно, тоді краще взагалі не робити. Тож обирати залишається між двома – якісно і вчасно, але дорого, чи якісно і дешево, але довго. Потрібно визначити, що проєкту важливіше, оцінити ресурси", – зазначає Полінкевич.
Четверта порада – передпроєктна діяльність та планування. Передпроєктна діяльність – це інструмент, який дозволяє чітко й аргументовано окреслити проблему. Вона полягає у проведенні опитування чи розробці дослідження щодо конкретної проблеми. Щоб обґрунтувати те, що виклик справді є, потрібно мати статистичні дані або результати власного дослідження.
Наприклад, бізнес має дослідити свій ринок, конкурентів та потенційні точки росту, громади – запит на послугу чи наявну ситуацію, куди вони планують залучити грантові кошти.
"Структуроване планування і передпроєктна діяльність забезпечує якісне виконання. Передпроєктна діяльність обґрунтовує те, що виклик дійсно є. Планування окреслює так звану рамку проєкту. Сюди входить і формування кошторису, і опис команди та зацікавлених сторін. Також під час планування прораховують ризики проєкту та прописують графік його виконання", – зауважує Полінкевич.
Передпроєктна діяльність та планування є важливими для визначення ключових індикаторів проєкту – кількісних показників, які мають бути реалізовані на виході. Вони формують загальний результат. Для бізнесу – це збільшення оборотів виробництва, для громадських організацій – розв'язання суспільної проблеми (зміни, які відбулися з втіленням проєкту).
До планування входить також і формування кошторису. Розраховувати витрати треба точно з урахуванням цін на ринку. Іноді вони можуть різнитися на 10-15%, але не більше. Фонд дає кошти тільки з умовою, що за їхнє використання відзвітують. Якщо ж проєкт, на який виділили кошти не реалізували або реалізували з порушенням умов фонду, останній вимагатиме добровільне повернення коштів або подасть до суду.
П'ята – знайти надійних партнерів і визначити стейкхолдерів. Під час реалізації будь-якого проєкту важливі люди. У грантах – це бенефіціари, стейкхолдери та партнери. Партнери – це ті, хто долучається до проєкту і робить фінансовий або інший внесок, який покриває частину роботи. Бенефіціари – це люди, які отримують вигоду від проєкту. А стейкхолдери – це всі, хто зацікавлені у його реалізації.
Наприклад, заявку на грант подає завод, який хоче встановити очисні споруди. Бенефіціари у цьому випадку – мешканці міста. Стейкхолдери – регуляторний орган, який відстежує викиди у навколишнє середовище. Партнери – громада чи громадські організації, які нададуть підтримку підприємству під час реалізації.
"Під час розробки проєкту важливо знайти надійних зацікавлених партнерів. Не можна визначати їх за принципом "аби було". Партнери мають бути зацікавлені у реалізації цього проєкту, тобто теж отримувати вигоду. Якщо є сумнів щодо надійності партнерів – треба шукати інших", – наголошує Полінкевич.
Шоста порада – розрахувати ризики та продумати механізми їх мінімізації. У час великої війни ризиків дуже багато: загрози ракетних обстрілів, вимкнення електроенергії, загострення бойових дій, низька зацікавленість мешканців, надійність партнерів та багато іншого. Під час заповнення грантової заявки потрібно прописати можливі ризики, а також продумати механізми їх мінімізації.
"Якщо ризик – це вимкнення електроенергії, потрібно запропонувати альтернативні джерела, якщо надійність партнера – знайти іншого. Ризики завжди індивідуальні й залежать від виклику", – зазначає Полінкевич.
Остання порада – розвивати проєктне мислення. Проєктне мислення свідчить про вміння якісно планувати. Перш за все, воно полягає в чіткому розумінні результату та усіх етапів для його досягнення. Потім йдуть ключові показники, такі як визначення часових рамок, оцінка можливих ризиків, адаптація до змін та відкритий діалог, активна комунікація з можливими партнерами.
Для написання гранту проєктне мислення – це розуміння того, чого ми хочемо досягти, за який проміжок часу, якими ресурсами і яка з цього буде користь загалом. Проєкт має бути актуальним після завершення грантового фінансування.
"В українців є проблеми з проєктним мисленням – не вміють якісно і ґрунтовно планувати. Планування – запорука не тільки успішного написання і реалізації гранту, а й розвитку організацій, підприємств та цілих регіонів. Варто постійно у цьому напрямі розвиватися. Є низка тренінгів і навчальних програм з проєктного мислення. Я б радив їх відвідувати" – каже Полінкевич.
Чому не схвалюють заявки
Схвалена заявка ще не означає реалізований проєкт, проте вона є першим кроком до його реалізації. Часто заявки не схвалюють через прорахунки чи помилки, яких припускаються подавачі.
Щоб якісно написати грантовий проєкт, спочатку потрібен час на його пошук, потім – на опис. Практика показує, що гранти не пишуть за день чи два. Іноді на це потрібні навіть місяці. Це все для того, аби добре обґрунтувати виклик, зробити точний прорахунок кошторису, знайти надійних партнерів та розрахувати ризики.
Які причини відмови? Технічна невідповідність умовам конкурсу та помилки під час оформлення. Найперше грантова заявка проходить технічний етап. Тут фонд перевіряє відповідність проєкту умовам конкурсу: чи підходить він за тематикою, хто подавач, чи достатньо партнерів, чи всі документи додані.
"Якщо ви ФОП, а грант для ТОВ, ваша заявка не пройде відбір, як би усе досконало ви не зробили. Такі умови. У цьому випадку треба шукати інший грант", – розповідає Полінкевич.
Неправильно заповнена заявка – ще одна причина відмови. Неякісний переклад (якщо заявку потрібно заповнювати іноземною мовою) – теж причина, чому можуть відмовити. Аби цього уникнути, потрібно уважно читати умови та вимоги фонду й ретельно ставитися до оформлення. Грантодавці прописують, на що і для кого саме спрямовані грантові кошти.
Нереалістичність бюджету. Тут все просто – розрахунки потрібно проводити за ринковими цінами.
"Бюджет – це ваші витрати. Якщо ви значно завищите ціни, то зросте ймовірність відмови. Буває, що грантодавець може повернути заявку з проханням ще раз прорахувати кошторис. Проте це скоріше виняток, аніж можливий сценарій", – зазначає Полінкевич.
У заявці обов’язково прописують прогнозовані результати. Якщо втілити грант неможливо за прописаним кошторисом – заявку теж не схвалять. Це про неспроможність зараз втілити проєкт взагалі. Якщо компанія, яка подає заявку на грант, прагне розширюватись, вона уже повинна мати певний стабільний дохід і шляхи збуту продукції.
Проєкт не має перспектив розвитку. Це про шлях проєкту після його втілення. Для фонду важливо те, чи матиме проєкт практичне значення після завершення фінансування. Якщо таких перспектив немає – гроші не виділять.
"Перспективи розвитку – поняття широке. Це можуть бути й подальші дії для підтримки вже реалізованого проєкту, і нові шляхи його розвитку. Важливо усвідомити, що перспективи точно мають бути. Не втілити проєкт і поставити крапку, а втілили й продовжують над ним працювати", – резюмував Полінкевич.