Бюджет-2027: скільки уряд планує витратити на війну і звідки братиме гроші?

Вже вп'яте від початку великої війни уряд розрахував та схвалив проєкт річного бюджету. Традиційно це відбулося в установлений законодавством дедлайн – 15 вересня.

Власне, на цьому всі приємні новини, пов'язані з державним кошторисом, завершуються, адже ясності щодо того, звідки брати гроші на фінансування військових видатків та покриття дефіциту "цивільного" бюджету в авторів законопроєкту немає.

Ціна війни для української економіки зростає з року в рік. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, у 2026-му один день війни "коштує" 190 млн дол. Два роки тому ця цифра була на 50 млн дол. меншою.

В умовах прицільних ударів росіян по українському бізнесу державі стає дедалі складніше фінансувати оборону від агресора. Надалі видатки на війну лише зростатимуть. Тож Україна стає дедалі більш залежною від рішень партнерів щодо нових інструментів фінансування.

Проєкт бюджету на 2027 рік уряд ухвалив в умовах найгіршої ситуації з фінансуванням видатків за останні 4 роки. До кінця поточного року Міністерство оборони додатково потребує 27 млрд дол. Навіть теоретичних джерел їхнього покриття у влади наразі немає.

Що саме уряд заклав до проєкту держбюджету та як там планують закривати потреби Сил оборони?

Головні цифри

У 2027 році, за задумом уряду, переглянуть соціальні стандарти: мінімальну зарплату збільшать на 10,4%, а прожитковий мінімум – майже на 11%.

Внаслідок перегляду розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році мінімальна пенсія має зрости до 2 878 грн на місяць. Максимальна становитиме 28,78 тис. грн.

Кожен законопроєкт про держбюджет розраховується на базі урядового макропрогнозу. Його готують фахівці Міністерства економіки за кілька місяців до підготовки кошторису. Як наслідок, дані таких прогнозів часто сильно контрастують з реальністю.

Проєкт бюджету на 2027 рік уряд розробив на припущенні, що економіка зросте лише на 1,3% (у 2026 році очікується 1,6%), інфляція за підсумками року становитиме 8% (9,2%), середня зарплата підніметься до 34,4 тис. грн (30,1 тис. грн), а курс долара на кінець наступного року становитиме 48,3 грн.

Важливо, що курс американської валюти ніколи не згадується у бюджеті. Його значення у макропрогнозі – це припущення Мінекономіки, за якого сходяться заплановані показники доходів та видатків. Наприклад, торік уряд закладав курс долара на рівні 45,7 грн на 2026 рік (наразі він становить 44,6 грн).

Власних надходжень, які бюджет отримує у вигляді податків, вже не вистачає для покриття навіть оборонних потреб, не кажучи вже про "цивільні". За 8 місяців 2026 року видатки на оборону становили 42 млрд дол., а доходи бюджету – лише 39 млрд дол., підрахувала Підласа.

Ситуація з податковими надходженнями погіршилася після того, як російська армія активізувала удари по українському бізнесу. "Лише внутрішнього та імпортного ПДВ за вісім місяців недовиконано на 1,35 мільярда доларів, і чверть цієї суми втрачено саме в серпні", – зазначила голова бюджетного комітету.

Згідно з проєктом, у 2027 році уряд планує отримати 5,648 трлн грн доходів (включно з допомогою від ЄС та інших донорів на 2,493 трлн грн), що на 8,7% (450 млрд грн) більше, ніж закладено у поточному плані доходів держбюджету. Низькі обсяги надходжень (які зросли приблизно на рівень інфляції) відображають очікування влади щодо уповільнення економіки, пов'язане з російськими атаками та блокуванням чорноморських портів.

Витратити у 2027 році уряд планує 7,271 трлн грн – на 13,5% (864 млрд грн) більше, ніж у поточному плані видатків. Проте, якщо врахувати у цьогорічних видатках оголошену Міноборони додаткову потребу у 27 млрд дол., то видатки 2027 року зменшаться порівняно з цьогорічними на 4,4% (або 336 млрд грн).

Дефіцит бюджету (перевищення видатків над доходами) у 2027 році очікується на рівні 1,623 трлн грн. Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що непокрита потреба у 2027 році становить 32,6 млрд дол. – 1,5 трлн грн за очікуваним середньорічним курсом долара.

Є "діра" у бюджеті і цього року. Як вже йшлося вище, Міноборони оголосило про додаткову потребу у 27 млрд дол. до кінця року. Одним з джерел її фінансування є частина кредиту ЄС на 90 млрд дол., яку Україна планувала отримати наступного року.

Якщо цей план вдасться реалізувати і партнери погодяться надати ці кошти, то це суттєво погіршить становище держави у 2027 році.

Незакрита потреба 2026 року

Аналізуючи видатки бюджету на 2026 рік, неважко помітити у ньому підставу для чергового внесення змін до діючого кошторису держави.

Зокрема, поточний план видатків на Збройні сили (включає виплату грошового забезпечення, надбавок та інших платежів) "відстає" від фактичних видатків минулого року на 227 млрд грн. Фінансування Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ та ГУР МО у плані 2026 року менше за "факт" 2025 року ще на 107 млрд грн. Тож загальна потреба Сил оборони для того, аби забезпечити видатки на грошове забезпечення принаймні на рівні 2025 року, може перевищувати 334 млрд грн.

Знову ж таки, йдеться лише про нестачу коштів до рівня видатків, який був рік тому. Проте, як відомо, вартість війни постійно зростає.

Лише на запроваджені колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим зміни до системи надбавок військовим на останні 4 місяці року знадобиться додаткові 90 млрд грн, повідомляли ЕП ознайомлені співрозмовники у владі. Зростають і видатки на сплату грошової допомоги рідним загиблих військових.

Як наслідок, уряду доведеться вносити зміни до бюджету цього року та збільшувати видатки на виплати військовим. Інакше в останні місяці року коштів на ці цілі може не залишитися.

Трильйони оборони

Вже традиційно найбільшою статтею видатків бюджету залишається війна. За даними Мінфіну, всього на сектор безпеки та оборони у 2027 році планують виділити 4,885 трлн грн або 43,8% ВВП. Порівняно з поточним планом на 2026 рік оборонний бюджет збільшиться на 518 млрд грн.

Так, на потреби Міністерства оборони у 2027 році уряд передбачає 3,762 трлн грн – на 320 млрд грн більше, ніж у поточному плані на 2026 рік (без врахування додаткової потреби на 27 млрд дол.).

Видатки на грошове забезпечення та інші надбавки військовим у 2027 році становитимуть 1,592 трлн грн. Це майже на 300 млрд грн більше, ніж план видатків на 2026 рік. Однак, враховуючи цьогорічну нестачу коштів на потреби оборони, про яку йшлося вище, то збільшення становитиме лише близько 80 млрд грн.

Ймовірно, це означає, що у 2027 році повториться цьогорічна ситуація із браком коштів на фінансування оборонних видатків. Тож, у разі ухвалення державного кошторису у такому вигляді, уряду доведеться вносити до нього зміни протягом наступного року.

Видатки на інші оборонні відомства у 2027 році також планують підвищити у порівнянні з поточним планом на 2026 рік. Оскільки поточний бюджет вже передбачає скорочення фінансування порівняно з фактичними видатками 2025 року, то на деякі з них у наступному році направлять навіть менше коштів, ніж було торік.

Так, на потреби ГУР МО у 2027 році уряд передбачив 41,5 млрд грн (хоча фактичні видатки 2025-го становили 69,54 млрд грн), на СБУ – 57,6 млрд грн (72,5 млрд грн), на Держприкордонслужбу – 158,9 млрд грн (167 млрд грн).

Така різниця між фактичними видатками минулого року та плановими видатками на 2026-2027 роки ще раз підтверджує необхідність внесення змін до поточного бюджету та, ймовірно, перегляду оборонних видатків у наступному році.

Ще один потенційний ризик бюджету – видатки на закупівлю зброї, які планували профінансувати коштами від видачі дозволів на її експорт. Законопроєкт, який передбачав зарахування плати за експорт озброєння до спецфонду бюджету, депутати провалили 15 вересня. А у проєкті бюджету відповідні надходження передбачено.

Цивільні видатки

Наступного року уряд планує підвищити видатки на цивільні потреби. Зокрема, загальний бюджет Мінсоцполітики становитиме 540,3 млрд грн – на 15,5% більше, ніж цього року.

Традиційно, найбільша стаття соціальних видатків – трансферти Пенсійному фонду для виплати пенсій, зокрема за спеціальним законодавством (спецпенсії). На ці цілі планують витратити 292,8 млрд грн (у плані на 2026 рік – 251 млрд грн). На виплату субсидій уряд закладає 42,32 млрд грн – рівно стільки ж, скільки й цьогоріч.

Також у бюджеті передбачено, що держава виплатить пенсіонерам залишки на рахунках Фонду соціального страхування на випадок безробіття, які не будуть використані у 2026 році.

Особливу увагу уряд приділив спецпенсіям. Зокрема, чітко прописав у бюджеті обмеження для осіб, які отримують надбавки за проживання на забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи території. Розмір такої надбавки не перевищуватиме 2 878 грн на місяць ("чорнобильці" відсуджують у держави надбавки, кратні мінімальній зарплаті), а коло осіб, які можуть претендувати на них, звузять.

Крім цього, уряд пропонує лімітувати надвеликі пенсії, які перевищують максимально дозволений законодавством рівень. Виплати пенсій за ретроспективними судовими рішеннями пропонується здійснювати лише в межах бюджетних призначень Пенсійного фонду. Таке уточнення має захистити керівництво ПФУ та його територіальних управлінь від штрафів за те, що у Пенсійний фонд не здійснює такі ретроспективні виплати (адже фінансування таких виплат не передбачене бюджетом).

Освітні видатки у проєкті бюджету на 2027 рік збільшуються на 21,6%. Як пояснюють у Мінфіні, таке зростання пов'язане передусім зі підвищенням зарплат вчителів на 65%. Зростуть і видатки на виплату академічних стипендій (на 3 млрд грн). Ще 19,5 млрд грн уряд заклав на безкоштовне харчування у школах учнів 1-11 класів.

Видатки на охорону здоров'я зростуть на 14%. Це пов'язано зі збільшенням зарплати лікарів, пояснюють у Мінфіні. "Збільшення видатків за програмою медичних гарантій у 2027 році дозволить переглянути тарифи на окремі медичні послуги. Це дасть можливість збільшити середній розмір зарплати лікаря спеціалізованої медичної допомоги на рівні 30 тисяч гривень (+11,9% до 2026 року), медсестри – 20 тисяч гривень", – йдеться у повідомленні відомства.

Крім цього, уряд заклав видатки на Українське фармацевтичне агентство – 390 млн грн. Його мають створити в межах реформи фармнагляду замість Держлікслужби, про що ЕП писала напередодні.

У контексті останніх подій навколо антикорупційних розслідувань в органах прокуратури та "помстою" вже колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, ЕП також проаналізувала, які видатки на ОГП та антикороргани закладає уряд на 2027 рік.

Так, згідно з проєктом бюджету, видатки на ОГП становитимуть 20,7 млрд грн (на 2,45 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік). На утримання НАБУ, САП та ВАКС наступного року планують витратити 4,18 млрд грн бюджетних коштів (на 773 млн грн більше, ніж цьогоріч).

Однією з найбільших статей видатків бюджету 2027 року стануть боргові платежі. На погашення позик (706,72 млрд грн) та сплату процентів за ними (474,05 млрд грн) держава витратить майже 1,2 трлн грн.

Податки, підтримка бізнесу та капітальні видатки

У проєкті бюджету на 2027 рік уряд переглянув програми підтримки бізнесу. Зокрема, з розпису видатків зникли гранти на створення бізнесу (у 2026 році на ці цілі передбачено 1,37 млрд грн). Натомість з'явилися дві нові великі програми підтримки.

Перша – "Підтримка суб'єктів господарювання" обсягом 58,7 млрд грн. Друга – "Забезпечення державної підтримки розвитку виробництва та підприємництва" – на 9,4 млрд грн.

Фінансувати ці програми планують не із загального, а зі спеціального фонду бюджету. Це означає, що під ці видатки передбачені конкретні джерела надходжень.

Як пояснюють у Мінфіні, таким джерелом має стати потенційне підвищення ставки ПДВ з 20% до 21%. Відповідну ідею озвучив міністр економіки Олександр Кравченко. Кошти підуть, зокрема, на створення фонду страхування бізнесу. "На старті нам потрібен капітал у 2-3 мільярди доларів. Тобто ми говоримо, що це буде суттєва сума з боку України", – пояснював міністр.

Водночас рішення про підвищення податку поки що не ухвалене, наголошують у Мінфіні. Співрозмовники ЕП серед народних депутатів вважають, що політичної волі для підвищення одного з ключових податків наразі немає.

Ще один інструмент підтримки бізнесу – пільгове кредитування ("5-7-9%") та державні гарантії, які надаються через Національну установу розвитку (НУР). Прямі видатки на ці цілі у 2027 році планують збільшити на 1 млрд грн (до 19 млрд грн), а ще 10 млрд грн видатків НУР держава профінансує, докапіталізувавши установу облігаціями внутрішньої державної позики.

Збільшаться і капітальні інвестиції держави. Так, на публічні інвестиційні проєкти планують направити 116 млрд грн (з яких 76,4 млрд грн профінансують коштом міжнародних партнерів). Це на 3,9 млрд грн більше, ніж у 2026 році.

Частково відновить роботу Дорожній фонд. Однак більшість зібраних до нього коштів спрямують на погашення боргів, взятих на "Велике будівництво" 2019-2021 років.

На підтримку регіонів та громад планують витратити 133,6 млрд грн (на 42,2 млрд грн більше, ніж цьогоріч), передусім – на реалізацію "планів стійкості" регіонів та окремих міст.

Майже на 28 млрд грн зросте фінансування програми "єОселя". Вона отримає 45 млрд грн бюджетних коштів.

"Окрім того, 18,2 мільярда гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей", – додають у Мінфіні.